«НАТО як інструмент в боротьбі з катастрофами»
Україна підтримує Північноатлантичний альянс і йде шляхом розвитку відношень та співробітництва з НАТО, - міжнародною організацією, у військово – політичний союз якої входить до тридцяти держав, об’єднаних метою Північноатлантичного договору, підписаного у Вашингтоні 4 квітня 1949 року.
Президент Володимир Зеленський підписав Указ "Про
Річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО на 2020 рік".
Ця програма є системним документом, спрямованим на планомірну реалізацію закріпленого Конституцією України стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в НАТО.
![]() |
Загальновідомо, що НАТО є військово -політичною організацією. Проте, нині діяльність Організації Північноатлантичного Договору охоплює вже не тільки військово -політичні аспекти, а здійснює широкомасштабну співпрацю з країнами-партнерами для забезпечення миру й безпеки в усій євроатлантичній зоні. Поняття “безпека” традиційно визначалось як індивідуальна або колективна захищеність, що досягається шляхом захисту територіальної цілісності, політичного суверенітету й національних інтересів. Останнім часом сутність терміну - “безпека” зазнала змін – науковці дійшли висновку, що чинники навколишнього середовища, природні катастрофи й надзвичайні ситуації здійснюють значний, а подекуди й вирішальний вплив на масштаби військових конфліктів і політичну стабільність в окремих регіонах. Співробітництво у сфері екології й подолання наслідків природних і техногенних катастроф набули в НАТО нового значення.
Євроатлантичний координаційний центр реагування на природні лиха та катастрофи (ЄАКЦРСЛК), створений у 1998 році, здійснює координацію сил і засобів допомоги у випадку природних катастроф на території країн-членів НАТО та країн-партнерів.
Після терористичних актів 11 вересня 2001 року в США перед Центром також поставлено завдання координувати міжнародну допомогу від країн РЄАП для допомоги в ліквідації наслідків пригод із застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї, включаючи терористичні напади.
Серед нагальних питань екологічної безпеки країн Альянсу вчені виділяють: вплив військової діяльності на довкілля, регіональні дослідження, зокрема, з питань транскордонної діяльності; запобігання конфліктам, які виникають на ґрунті дефіциту ресурсів; нові ризики для довкілля й суспільства, які несуть загрозу економічної або політичної нестабільності.
Основні завдання Центру, що вирішуються при здійснені відповідних операцій:
керівництво ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, включаючи боротьбу з повенями та лісовими пожежами, ліквідацію наслідків землетрусів;
обмін інформацією між країнами-членами НАТО та країнами-партнерами щодо допомоги у випадку надзвичайних ситуацій, організація семінарів, щорічних широкомасштабних польових навчань;
координація, підтримка та сприяння діям ООН на регіональному рівні.
Центр має доступ до бази даних національних цивільних фахівців, які у випадку широкомасштабної надзвичайної ситуації можуть залучатись Центром для надання профільних порад у різних галузях.
Повінь в Азербайджані 2003
Так, за допомогою Євроатлантичного координаційного центру була надана суттєва допомога Албанії та Чехії (2002 року з ліквідації наслідків повені), Азербайджану і Португалії (2003 року – повені і пожеж), Киргизстану (2005 року – у подоланні наслідків снігопадів), Туреччині (2011 – у подоланні землетрусу), Сирії та Туреччині (2012 року – при улаштуванні таборів для біженців) тощо. В екологічному співробітництві між Україною й НАТО можна виділити декілька напрямів:
– подолання наслідків Чорнобильської аварії;
– урегулювання наслідків надзвичайних ситуацій;
– утилізацію небезпечних боєприпасів, їхніх елементів і палива.
А 23 березня 2020 року, як повідомляв Укрінформ, до Євроатлантичного координаційного центру реагування на природні лиха та катастрофи із запитом про міжнародну допомогу у подоланні глобальної пандемії коронавірусу Covid-19 офіційно звернулися Збройні сили України.
Немає коментарів:
Дописати коментар