1 грудня - Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Мета Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом, який відзначається 1 грудня - привернути увагу спільноти й нагадати людству, що ця хвороба залишається однією із самих підступних, глобальних і на сьогодні невиліковних.

За даними ВОЗ 2019 року у світі з ВІЛ-інфекцією живе близько 37 мільйонів людей, серед яких 19,5 мільйонів отримують антиретровірусне лікування.

Україна залишається регіоном з високим рівнем поширення ВІЛ. За інформацією Об’єднаної програми ООН із ВІЛ/СНІД, близько 244 тисячі українців мають цю інфекцію: кожен сотий громадянин України у віці від 15 до 49 років інфікований, що є одним із найвищих показників серед країн європейського регіону.

Пропонуємо користувачам блогу Інформаційну пам’ятку «ВІЛ/СНІД: факти»

Що таке ВІЛ?

 

ВІЛ - вірус імунодефіциту людини; він впливає на імунну систему людини, зокрема, на Т-клітини або CD4-клітини, які ведуть боротьбу з інфекціями. Простіше кажучи, вірус знищує Т-клітини, у результаті чого імунна система людини з ВІЛ, при відсутності лікування, не в змозі боротися з іншими хворобами та інфекціями.

Що таке СНІД?

СНІД – синдром набутого імунодефіциту – стан, який розвивається на фоні ВІЧ – інфекції, і характерний падінням кількості СD4+лімфацитів, багаточисельними опортуністичними інфекціями, неінфекційними та пухлинними захворюваннями. СНІД є кінцевою стадією ВІЛ – інфекції.

Як передається ВІЛ?

ВІЛ не передається через:

Чи можна повністю вилікувати ВІЛ?

Немає жодних лікувальних засобів або вакцини, за допомогою яких можна було б вилікуватись від ВІЛ. Проте, ВІЛ піддається лікуванню і профілактиці.Ось як можна звести до мінімуму ризик інфікування:

- завжди використовувати презерватив під час вагінального або анального сексу;

- якщо вводити наркотики ін’єкційним шляхом – використовувати новий стерильний інструментарій;

- проходити тестування на інші ЗПСШ;

Симптоми, якщо людина – ВІЛ - позитивна:

1. У багатьох ВІЛ-інфікованих людей не проявляються жодні симптоми аж до пізніх стадій захворювання. Насправді, вірус може жити в організмі впродовж 10 і більше років, не викликаючи жодних очевидних проявів;

    

2. Надмірна втома, діарея, нудота, блювота, лихоманка та виснаження можуть бути серед симптомів, які хворі відчувають на пізніх стадіях – коли хвороба вже прогресує. Ці симптоми зазвичай викликані опортуністичними інфекціями, з якими ослаблена імунна система не може вже боротись;

3. Протягом перших 2-х тижнів – 30 днів після зараження, дехто може відчувати гострі симптоми, схожі на симптоми грипу. Важливо пам’ятати, що не кожна інфікована людина відчуває ці симптоми. 

  Якщо людина ВІЛ – позитивна, що робити?

Хоча ВІЛ-інфекція і є серйозним захворюванням, важливо пам’ятати, що вона цілком піддається лікуванню. Багато людей, що живуть з ВІЛ, проживають довге, активне і продуктивне життя. ВІЛ більше не є “смертним вироком”. У 1995 році з’явились ліки, відомі як антиретровірусна терапія (АРТ), які допомагають ефективно боротися з цією хворобою.

Треба лікуватись! Ця терапія є настільки ефективною, що в організмі людей, які регулярно та систематично приймають ліки, концентрація вірусу настільки незначна, що її навіть неможливо виявити.

ВІЛ та вагітність

Людина з ВІЛ, може народити здорову дитину. Коли їй ставлять діагноз під час вагітності, слід якомога швидше розпочати лікування.

Коли в Україні зафіксовано ВІЛ?

В Україні перший випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) зареєстровано в 1987 році, перший випадок смерті від кінцевої стадії інфекції, зумовленої вказаним вірусом СНІДу, - у 1988 році.

Коли в Україні розпочалася ВІЛ – епідемія?

Епідемія розпочалася в 1995 році, коли ВІЛ потрапив у середовище споживачів ін'єкційних наркотиків.

Скільки людей в Україні постраждало від СНІДу, починаючи від 1987 року?

Протягом 1987 - 2007 року включно, на Україні зареєстровано близько 122 тисяч випадків ВІЛ-інфекції, в тому числі 22,5 тисячі випадків захворювань на СНІД та 12,5 тисяч випадків смерті. Щомісячно в Україні виявляють майже 1000 нових випадків інфікування, щодня 39 осіб заражується ВІЛ, 8 хворих – помирає від СНІДу.

 

Якщо у людини ВІЛ-позитивний статус, вона може отримати потрібну медичну та психологічну допомогу. Лікування ВІЛ-інфекції в Україні є безкоштовним та надається у спеціалізованих закладах охорони здоров’я в кожному з регіонів України.

За посиланням

http://helpme.com.ua/ua/main/ кожен має змогу анонімно написати листа на e-mail, зателефонувати на Загальнонаціональну Гарячу лінію з питань ВІЛ/СНІД: 0 800 500 451

Використані джерела:
https://www.unaids.org/ru/resources/fact-sheet
https://www.google.com.ua/search?q=
https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/vilsnid/statistika-z-vilsnidu
https://www.solor.gov.ua/info/0/2149
https://freehivtest.org.ua/uk/hiv-basics-uk/
https://moz.gov.ua/article/health/vsja-nepravda-pro-vilsnid-rozvinchuemo-populjarni-mifi

«Час обрав нас»

Милосердя і доброта – як два крила, на яких тримається людство. В наш час , коли милосердя втратило свою цінність і практично його зміст звівся до милостині, дуже важливий новий підхід , коли у якості допомоги надається не тільки рибка, але й вудка.

Саме з цією метою був запроваджений День добрих справ – день, коли люди єднаються навколо ідеї добра.

Щороку у понад 150 країнах світу мільйони людей влаштовують акції на користь благодійних організацій і закликають робити добрі справи волонтерською або фінансовою підтримкою.

В Україні День добрих справ вперше відбувся 27 листопада 2018 року, цей день об’єднав всю країну навколо засад милосердя і вкотре довів, що українці – нація благодійників. Українці ладні стояти пліч-о-пліч заради доброї мети, волонтерством допомагати будувати країну і рятувати тих, хто того потребує.

Всеукраїнський день добрих справ став можливим завдяки ініціативі кількох благодійних груп і фондів, зокрема – благодійному фонду «Таблеточки».

У вирі повсякденних справ і метушні, ми іноді не помічаємо поруч тих людей, для яких найважливіша частина їх життя і роботи – допомога.

У випадку із «Таблеточками» - допомога дітям у боротьбі з онкологічними захворюваннями.

Фонд адресно закуповує ліки для дітей або на відділення дитячих лікарень; закуповує медичне обладнання та реагенти , ремонтує приміщення, організовує закордонне лікування, якого немає в Україні. Зокрема опл

ачує лікування і обстеження ; разом з волонтерами облаштовує комфортні умови лікування, організовує цікаве дозвілля дітей і допомагає їхньому розвитку і навчанню; у рамках поліативної програми надає всі необхідні ліки, матеріальну допомогу та допомогу психологів.

Мовою цифр це виглядає так :

- 500 дітей щомісячно під опікою фонду;

- 399 903 514 грн. зібрано на допомогу дітям;

- 5500 дітей отримали адресну допомогу;

- 21 онкологічне відділення щомісячно під опікою фонду;

- 11 113 510 грн. отримали допомоги діти у вересні 2021 року.

В Україні працює велика кількість волонтерських організацій і приватних осіб-волонтерів, які завжди поруч з українськими військовими. І не тільки на лінії фронту. Волонтери – у госпіталях, на полігонах, ЗМІ.

Вони постачають і лагодять техніку; забезпечують продовольством, ліками , медичним обладнанням, організовують навчання.

Здебільшого – це звичайні українці, які вийшли із зони комфорту і об’єдналися у спільноту, щоб стати надійним тилом для захисників України.

Волонтери прикладають багато зусиль у питаннях реабілітації ветеранів: лікування, оздоровлення, вирішення соціальних питань, навчання, працевлаштування, реалізація бізнес-проєктів. І все задля того, щоб люди знайшли себе у мирному житті і стали успішними.

Добро має здатність бути щедрим і не потребує нагороди. І справжнє добро можливе лише за умови великого душевного багатства, яким, вочевидь, повною мірою наділена багаточисельна українська армія благодійників і волонтерів.

Напередодні Дня добрих справ та Дня волонтера ми вітаємо всіх причетних, вклоняємось і сподіваємось , що раз добром зігріте серце вік не охолоне.

27 листопада - День пам’яті жертв Голодомору

Цей день об’єднує нас через спільне минуле, зміцнюючи національну пам’ять задля збереження й передачі прийдешнім поколінням.

Щорічно, в четверту суботу листопада, згідно Указу Президента України, відзначається День пам’яті жертв Голодоморів, один з яких – 1932 -1933 років, став найстрашнішим злочином проти людства; на той час, у державі, яка, порівняно з Європою, мала найбільший агропромисловий комплекс, мільйони людей гинули від голоду.

За уточненими даними в Україні загинуло від 3 до 3,5 мільйонів людей.

Вшановуючи всіх безвинно загиблих від голоду, у церквах і храмах України відбуваються поминальні богослужіння, а громадяни покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників жертв голодоморів. Але, крім ритуальних заходів, головним є виховання національної свідомості людей, їх усвідомлення великої трагедії та запобігання таких подій у майбутньому.

Екскурсом у найтрагічнішу сторінку української історії стала організована у бібліотеці виставка – інсталяція «Знов прокинулись ранки холодні. Дощ хрестами в сніжинках застиг».

Пережити таке жахіття – знову народитися… Воно не відступить ніколи: спустошення, холод, лють щодо «виконавців державних закупівель», живі привиди у пошуках кусня хліба, незліченна кількість померлих і ненароджених дітей, розбиті життя і розвіяні вітром душі приречених…

Це треба знати і пам’ятати.

Ознайомившись з представленими матеріалами, ви дізнаєтесь щонайменше про п’ять важливих фактів Голодомору в Україні 1932 – 1933 років.

                                                   

1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року

2. Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня;

3. У документах Політбюро ЦК КП(б)У зберіглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят.

4. За розпорядженнями Уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося до 10 років ув'язнення та розстріл за будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів; запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома частка українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах - перевищувала планові завдання

5. Найбільш постраждали від голоду Харківська, Київська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Житомирська області. На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

Корисні Інтернет – посилання за тематикою:

1. Електронний архів Голодомору: зведений реєстр архівних документів: http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/Publicat/

2. Спеціальний проект сайту ―Історична правда‖ – ―Голодомор 1932-1933‖: http://www.istpravda.com.ua/themes/holodomor/

3. Сайт Голодомор 1932-1933 Харківська область: http://www.golodomor.kharkov.ua/
4. Голодомор 1932 – 1933 рр. Опис колекції документів ГДА Служби безпеки України на офіційному сайті СБУ: http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=49757&cat_id=530 76
5. Розділ офіційного сайту Державного комітету архівів України: http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/
6. Сайт Українського інституту національної пам’яті:https://old.uinp.gov.ua/holodomor-commemoration-news
7. Український науковий інститут Гарвардського університету. Проект. Мапа. Великий голод: http://gis.huri.harvard.edu/the-great-famine/about-the-great-famine-project.html
8. Спеціальний розділ офіційного веб-порталу Державного комітету архівів України, присвячений Голодомору: http://www.archives.gov.ua/Sections/Famine/index.php

9. Пам’ятники жертвам Голодомору в Україні: http://www.holod

https://www.google.com/search

Правова політика держави проти насильства в Україні

Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою і має за мету привернення уваги громадськості до проблем запобігання та протидії домашнього насильства, торгівлі людьми; активізацію діяльності державних установ задля поєднання зусиль щодо захисту прав людини. Щоб збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства, створити соціальний простір, вільний від нього, ініціативу «16 днів проти насильства» підтримують у 100 країнах світу.

Майже кожен день даного тижня знаменує подія:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Символами акції “16 днів без насильства” є стрічки трьох кольорів – синього, білого та червоного.

Кожний громадянин України повинен знати, що його життя , гідність і свободи захищає Конституція держави і верховними інституціями затверджено низку законів та розпоряджень:

- Наказ Міністерства соціальної політики України(17.09. 2012№581) «Про затвердження рекомендацій щодо проведення щорічної акції "16 днів проти насильства";

- Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (ВР - 2018, №5,ст.35 ), який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства;

- Методичні рекомендації (від 07.12.2017№2229), призначені для використання у профілактичній освітній діяльності, розроблені спільно з Міністерством молоді та спорту України, у яких зазначено:

«До діяльності щодо припинення насильства повинні залучатися працівники правоохоронної системи, органів опіки та піклування, представники соціальної та педагогічної спільнот, співробітники медичної і психологічної служб»;

- Указ Президента України №119/2021 «Про Національну стратегію у сфері прав людини», в якому привертається увага розробці представниками органів державної влади, місцевого самоврядування, вітчизняними вченими Плану дій на 2021 -2023 роки.

Тому всім, хто опинився у небезпеці, став жертвою домашнього насильства, кому потрібна допомога, консультація - звертайтеся за допомогою:

- викличте поліцію за номером 102;
- зателефонуйте на Національну "гарячу лінію" за номером телефону:

0 800 500 335 або з мобільного 116 123;
- якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства і потребуєте медичної допомоги, одразу звертайтесь до лікарні чи поліклініки. Звідти інформацію спрямують до поліції;
- зверніться до фахівця із соціальної роботи, який надасть психологічні консультації;
- якщо у сім`ї є діти, які стали жертвами насильства або були його свідками, тоді слід звернутися до служби у справах дітей;
- надати тимчасовий притулок жертвам домашнього насилля або ж допомогти вирішити деякі проблеми можуть громадські організації, наприклад, "Ла Страда Україна". Зокрема, посприяти з одягом для дитини, їжею, ліками;
- отримати безкоштовну юридичну допомогу можна в Центрах безоплатної правової допомоги. Юристи допоможуть з оформленням документів на розлучення та захист майнових прав.

Всі разом ми переможемо ганебність, жорстокість, насилля тощо

 

Використані джерела
zakon.rada.gov.ua

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text
https://www.president.gov.ua/documents/1192021-37537
http://olyshivska.gromada.org.ua/news/1605856691/
https://www.msp.gov.ua/news/17854.html

 21 листопада – День Гідності і Свободи

 

21 листопада в Україні відзначається День Гідності і Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004 – го та революція Гідності 2013 – го.

Свято встановлено згідно Указу Президента №872/2014 «Про День Гідності та Свободи» від 13 листопада 2014 року, в якому зазначено: «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття; віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…»

Користувачам та відвідувачам блогу пропонуємо книжковий огляд «Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій».

Всі зацікавлені мають змогу ознайомитись з хронологією тих героїчних баталій, з тим безграничним героїзмом, проявленим проти існуючої на той час політичної системи держави. Адже не кожна людина має здатність у мирний час подивитись у вічі смерті і виявити бажання піти з життя за святу ідею.

До вашої уваги - особливо значущі видання з фонду бібліотеки ім. Максима Рильського та бібліотек Голосіївської ЦБС:

Виноградов О. Слово Майдана: публицист. Произв.- Киев:Издатель Корбуш, 2014.- 528с.

У книзі зібрані оповідання учасників, очевидців подій, що відбувалися на Майдані Незалежності у Києві з листопада 2013 по лютий 2014 року. Спогади майже усіх служб, підрозділів, напрямів та течій Майдану дають можливість дізнатися про правдиву історію «Революції Гідності» та зрозуміти думки, надії, вчинки тих, хто ціною життя відстоював честь України і гідність свого народу

 

Трайдакало О. Майдан. Погляд зсередини/Автор – упорядник О. Трайдакало.- Київ:Сервіс, видавець Мельник М. Ю., 2018.- 320с.

 

Книга – спогад людей, яким пощастило опинитись у вирі подій, які згодом назвуть Революцією Гідності. І тому кожне слово тут – правда, а кожна емоція – щира. Достатньо деколи – просто вислухати і поспівчувати.

Материнська молитва. Українки – героям Майдану: Поезії/Автори передмови Т. Череп – Пероганич, Ю. Пероганич.- Київ: Наш Формат, 2014.-71с.

Книга являє собою антологію поезій і є найпершою поетичною і художньою книгою про Євромайдан.

Небесна Сотня: Колектив авторів- Київ, 2018.- 208с.

  

Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції Гідності, які віддали найцінніше — своє життя — заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні.

ПЛАНЕТА ТОЛЕРАНТНОСТІ

 ПЛАНЕТА ТОЛЕРАНТНОСТІ

В наш час особливо актуальною стала проблема терпимого ставлення до людей іншої національності, культури.

Не є секретом, що сьогодні серед молоді все більше розповсюджується недоброзичливість, агресивність, озлобленість. Взаємна нетерпимість і культурний егоїзм через засоби масової інформації потрапляють у родини, школу, інші колективи. Тому необхідність активізації процесу пошуку ефективних механізмів виховання в дусі толерантності стоїть дуже гостро.

Великий Сухомлинський зауважував : «Виховання – це насамперед людинознавство».

В останні десятиліття в наше життя міцно увійшов термін «толерантність». В різних мовах це слово має подібне значення і є своєрідним синонімом «терпимості». Основою толерантності є визнання права на відмінність.

Ми(бібліотека) як культурно-інформаційна інституція не стоїмо осторонь цієї проблеми. Кожного року плануємо і проводимо виховні заходи з цієї тематики.

Цього року , з огляду на карантинні обмеження, ми пропонуємо онлайн вікторину для дітей старшого шкільного віку та усіх зацікавлених.

1. Відносини ,що грунтуються на взаємній довірі, прихильності та загальних інтересах?

2. Назвіть дату затвердження Міжнародного Дня толерантності.

3. Як називається залучення одного народу до культури іншого в процесі взаєних контактів?
4. Як називають людину, яка пишається власною приналежністю до своєї нації? 
5. Політика, що пропагує перевагу однієї раси над іншою? 
6. Неповага до звичок і переконань інших людей? 
7. Протистояння, суперечки, ворожнеча . Можуть бути сімейними, військовими, міжнародними? 
8. Людина, яка біжить від небезпеки, що несе загрозу його життєвій ситуації? 
9. Будь-яка форма підкорення або негативного ставлення до окремих осіб або груп , що грунтується на хибних характеристиках? 

10. Вид толерантності по відношенню до людей іншого віросповідання?

11. Вид толерантності по відношенню до людей з фізичними вадами? 
12. Вид толерантності по відношенню до людей іншої статі?
13. Вид толерантності по відношенню до людей без певного місця проживання, з місць позбавлення волі, нарко та алкозалежних? 
14. Вид толерантності по відношенню до людей іншої нації? 

15. Вид толерантності повідношенню до людей молодшого або старшого віку?

До ювілею Миколи Сингаївського

12 листопада 1936 року в селі Шатрище на Житомирщині у родині хліборобів народився майбутній український поет - Микола Сингаївський. Закінчивши школу, вступив до Київського університету і позаштатно працював у редакціях різних газет. Згодом став завідувачем відділу поезії «Літературна Україна», завідувачем відділу літератури та мистецтва журналу «Ранок» і упродовж багатьох років – головним редактором журналу «Піонерія».

У кожного талановитого поета є поезії неповторно – особливі, знакові, що залишаються добрими птахами у народній музичній скарбниці…

Пропонуємо флешбук на високу поетичну палітру - вірш – пісню «Чорнобривці» Миколи Сингаївського

9 листопада - День української писемності та мови

Мова – одна з головних ознак нації, вона забезпечує єдність, функціонування і розвиток етносу у просторовому і часовому вимірах.

«Мова – втілення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! Борімося за красу мови, за правильність мови, за багатство мови» (Максим Рильський).

Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, мову, волю…9 листопада Україна та її культура святкують своє відродження, але цьому передувала тяжка боротьба.

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України (1241/97), у якому говориться «На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: «Установити в Україні День української писемності і мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

Ми вітаємо всіх зі святом шанувальників рідного слова і пропонуємо читачам ознайомитись з літературою фонду бібліотеки, що розповість про історію нашої писемності, становлення, розвиток мови, книгодрукарства; важкий, усіяний тернами шлях.

За допомогою запропонованих видань ви поглибите свої знання про красу та багатство української мови, усвідомите необхідність мови в житті людини, відчуєте почуття національної гідності, поваги і любові до рідної мови і Батьківщини

«Перебутній час я перебув…»

Може бути, що мене не буде,

Перебутній час я перебув,

Але будуть світанкові губи

Цілувати землю молоду

            М. Вінграновський

Микола Вінграновський (1936 -2004), лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка та премії фундації Антоновичів (США) – один з найголовніших представників творчої генерації шістдесятників, «поет абсолютного слуху», 7 листопада міг би відзначити свій 85 – річний ювілей. Але ті роки, що були ним прожиті, залишили гарну пам’ять про людину, її талант та внесок у розвиток українськогї літератури і не тільки.

У читальній залі бібліотеки організовано виставку – персоналію «Перебутній час я перебув…», присвячену Миколі Вінграновському, на якій представлено матеріал біографічного плану, його поезії, прозу та твори для дітей.

Крім літературної діяльності він відомий як режисер, актор, сценарист. У 1961 році за роль Івана Орлюка Вінграновський отримав Золоту медаль кінофестивалю в Лос – Анжелесі.

Шановні читачі, у фонді нашої бібліотеки ви маєте змогу прочитати:

 

Вінграновський М. С. Северин Наливайко: Роман: Для ст.шк.віку.- Київ: Веселка, 1996.- 366с.

 

Северин Наливайко - непересічна особистість складної епохи у романі Вінграновського. Легендарний селянський гетьман, випускник Острозької академії, богослов, який у 1594 році підняв повстанняпроти Речі Посполитої і два роки протистояв ворогу. Хоча за рік до цього повстання він як князів сотник у складі польського війська воював проти запорозьких козаків…

Вінграновський М. Кінь на вечірній зорі:Повісті: Для серед.та ст. віку.- Київ: Веселка, 1987.- 197с.

Твори цієї збірки відрізняються своєрідним сприйняттям світу, глибокою символікою, творчістю художніх деталій, гумором, незвичайною єдністю людини і природи

Вінграновський М. Первинка: Повісті: Для молод.віку.- Київ,1977.- 103с.

Повісті «Первінка» та «Сіроманець» пронизані любов’ю до землі, до природи та всього живого. Розумно й ненав’язливо автор переконує читача, що людина живе на світі задля добра і повинна боротися за це добро.

Запрошуємо доторкнутися до творчого всесвіту Миколи Вінграновського

 

 

75 років від прийняття Cтатуту ЮНЕСКО

«В головах людей виникають думки про війну, тому у свідомість людей треба втілювати ідею захисту миру»- такими словами починається Статут ЮНЕСКО, який вступив у силу 4 листопада 1946 року…

Ця міжнародна організація є спеціалізованою установою ООН. Вона переймається питаннями у галузі освіти, науки, культури; сприяє ліквідації неписемності, розвитку національної культури, охороні пам'яток тощо…

Пропонуємо відео – подкаст «Всесвітня спадщина ЮНЕСКО: культурно – природничі перлини Європи»