ТРАГЕДІЯ В ОЛЕНІВЦІ

До трагічних роковин в Оленівці, бібліотека ім.М.Т.Рильського підготувала інформаційний відео дайджест «Трагедія в Оленівці»

                

КАПІТАНИ "ВТРАЧЕНОГО ПОКОЛІННЯ»

 

На могилі ГЕМІНҐВЕЯ написано: «Найбільше в житті він любив осінь. Жовте, тепле осіннє листя, що пливе річкою на спинах форелей, а зверху синє безвітряне небо. Тепер він буде частиною всього цього назавжди»

Знаменитий письменник Е. ГЕМІНҐВЕЙ мав важку долю, яка заклала потужний відбиток на його роботу. Складне дитинство, складне особисте життя – все це відображалося в його творчості.

До 125 -річчя від дня його народження в бібліотеці організовано книжкову виставку "Капітани "втраченого покоління" та підготовлено відеобенефіс творчості

                                                  

ЛЕГЕНДА ПРО КИЇВСЬКИЙ ДУБ та інші дива Купальської ночі

У четвер, 27 червня, до бібліотеки ім.М.Т.Рильського завітали вихованці київського міського комунального реабілітаційного центру "Трамплін". В рамках національно-патріотичного проекту "Вивчай українську!" було підготовлено спеціальну пізнавально-розважальну програму з народознавства "Дива купальської ночі"

Цим разом йшлося про відзначення Івана Купала – Дня літнього сонцестояння. До 2024 року дату рахували за григоріанським календарем і свято відзначали у ніч проти 7 липня, тоді як астрономічний день літнього сонцестояння – 20-21 червня. Віднині свято Івана Купала припадає на 24 червня і співпадає за часом зі святом Різдва Іоана Предтечі (або Івана Хрестителя).

Людмила ЛЕВАНЮК презентувала в режимі онлайн книжкову виставку "Коли квітне папороть та інші таємниці Купала", на якій було представлено чудові ілюстровані видання різних років "Звичаї нашого народу" Олекси ВОРОПАЯ, "Веселих свят!" братів КАПРАНОВИХ, а також культове видання "Календар звичаїв та обрядів" легендарного поета-етнографа Павла ЧУБИНСЬКОГО, автора слів державного гімну.

на фото Дана ВАСИЛЕНКО виготовляє елемент для віночка

Цікавою  видалась презентація   "Легенди про Старий дуб" (автор Віктор ТЕМНІК). За словами автора, легенду було створено на стародавніх міфах, легендах і повір`ях Київської Русі: ожила підступна цариця зими Мара, яка мала за мету знищити старого дуба; бог грози і вогню Перун, який розпалив квітку папороті; бог Місяця Дідух та цариця води Дана.

Київ від зими врятували і росте він на Печерській горі..

        

провідний бібліотекар Людмила ЛЕВАНЮК розповідає про книги , які презентувала за тематикою в онлайні

Цікаво, окрім містичної оповіді про дивовижний порятунок столичного дубу Грюневальда, одного з настаріших дерев України, гості дізналися й про історію Київських гір та природу Київщини.      

                                                                                                          

"Легенду про Старий Дуб" розповідали Олена ПОКРОВКА, Віктор ТЕМНІК

На завершення  зустрічі  учасники заходу   власноруч плели купальські віночки під чуйним керівництвом Наталії КОВАЛЕНКО –  майстрині декоративно-прикладного мистецтва.

     

Глядачі жваво реагували на видовищне дійство, підспівували і загалом лишилися вельми задоволені. 

                    

   Директор ЦБС Галина СТАНІСЛАВЧУК, нач. відділу культурно-освітньої діяльності  Голосіївської РДА Ярина ЛЕУС, завідувач бібліотеки ім.М.Т.Рильського Олена ПОКРОВКА

І от приємний сюрприз! Завідувач Голосіївського відділення КМКЦ "Трамплін" Наталія КОРОЛЕНКО від імені свого закладу передала колективу бібліотеки ім.М.Т.Рильського письмову подяку – за увагу та чуйність до вихованців реабілітаційного центру.

                                         

Цитуємо: "КМКЦ "Трамплін" висловлює щиру подяку за активну громадську позицію та вагомий внесок у розвиток наших вихованців". Підпис – Ірина ЖИДЧЕНКО, директор КМКЦ "Трамплін"

ЗАХИСТИ СВОЄ ПРАВО НА ЖИТТЯ

Як Україна отримала Конституцію

Цього тижня до Дня Конституції України бібліотека імені Максима Рильського презентувала в читальній залі тематичну книжкову виставку – під назвою «Як Україна отримала Конституцію». Історією Основного Закону України цікавилися здебільшого діти і молодь.

Нагадаємо, що головний документ країни прийняли на п`ятому році Незалежності, 28 червня 1996 року, на засіданні 5-ї сесії Верховної Ради. В Європі нашу Конституцію назвали однією з найдемократичніших у світі. В бібліотеці зберігся унікальний примірник тогорічного, 1996 року, видання Конституції, видавництва «Феміна».

На виставці знайшлося місце й попереднику сучасної Конституції – це Конституція Пилипа ОРЛИКА, ухвалена 5 квітня 1710 року, яка стала фундаментом українського державотворення. Про життєвий і політичний шлях видатного гетьмана-правника йдеться у книзі «Гетьман Пилип Орлик і його Конституція» українських істориків Ірини та Олексія Кресіних, 1993 року видання.

Ще один раритет – збірка «Боротьба за українську ідею» українсько-американського журналіста, 4-го очільника ОУН Дениса КВІТКОВСЬКОГО (1909-1979). Книгу видано Науково-дослідним інститутом ім.О.Ольжича у Словаччині у 1993 році. Статті різних років присвячені переважно долям українських політемігрантів, які боролися за незалежність України.

На виконання «Концепції впровадження української мови у всі сфери життя» для відвідувачів проводився бліцкурс техніки мовлення (проект бібліотеки ім.М.Т.Рильського).

Найкращі результати з читання вголос показала п`ятикласниця київського ліцею № 59 Кіра ПЕРОВА, яка читала вибрані місця з книги «Я і Конституція» Лариси ДЕНИСЕНКО, Олександра ІЛЬКОВА та інших авторів.

                     

"ВИПЛЕКАНИЙ КРАСОЮ ЯПОНІЇ"

 

 

11 червня – 125 років від дня народження Ясунарі КАВАБАТИ (1899-1972), японського письменника, лауреата Нобелівської премії

Пропонуємо презентацію виставки-персоналії, присвяченій Ясунарі КАВАБАТІ!

          

«УКРАЇНСЬКИЙ БАЛЕТНИЙ ТЕАТР – БОРИС ЧИСТЯКОВ»

23 червня виповнюється 110 років від дня народження Бориса ЧИСТЯКОВА, популяризатора української національної тематики у вітчизняних балетах, диригента-постановника понад 30 балетних вистав у Київському державному академічному театрі опери та балету ім. Т. Шевченка

Запрошуємо переглянути інформаційний дайджест «Український балетний театр – Борис Чистяков»

"Я ВИРІС СЕРЕД СПІВАНОК ТА КАЗОК"

До 150-ї річниці від дня народження Марка ЧЕРЕМШИНИ (1874-1927), українського письменника і громадського діяча, в бібліотеці відбулась презентація книжкової виставки та літературна година "Я виріс серед співанок та казок", присвячені його творчості

            

ДЗЮДОЇСТКА ВІКА: ЯКОЮ ВОНА БУЛА

 

4 червня на відзначення Міжнародного дня безневинних жертв війни Україна третій рік, згідно із Постановою ВР від 01.06.2021, вшановує пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії РФ. До цієї акції долучилася і бібліотека ім.М.Т.Рильського.

Ми вирішили згадати 9-річну школярку Вікторію ІВАШКО та її маму Ольгу ІВАШКО, які загинули у Києві рік тому. Віка навчалася в спеціалізованій школі № 203 і займалася дзюдо в спортивному клубі «Дзюдо-Майстер».

Як розповів нам керівник клубу Шухрат ХАЛМАТОВ, дівчинка вже почала здобувати свої перші перемоги, була атестована на жовтий пояс і готувалася здобути помаранчевий. Востаннє на татамі Віка вийшла 28 травня 2023 року у відкритому чемпіонаті Дніпровського району м.Києва, де виборола золоту медаль серед юнаків та дівчат 2013-2014 р.н.

Юна спортсменка загинула у ніч із 31 травня на 1 червня 2023 року – тобто у Всесвітній День захисту дітей.

Близько 3-ї години ночі російська армія влаштувала на Київ масовану атаку з повітря. ППО вдалося знищити ворожі ракети, але Віка зі своєю мамою Олею загинули від уламків ракет на порозі укриття.

    

Віка з мамою Олею

Віка зі своєю тренеркою...

Цими днями в річницю трагедії спортклуб провів турнір пам’яті своєї вихованки; в ньому взяли участь близько 100 спортсменів. Змагання внесли до спортивного Календаря Києва і планують зробити його регулярним.

Також під час турніру був оголошений збір допомоги родині загиблих. Загальна сума зібраних ними коштів склала 28,000 гривень, а ще 35,700 гривень зібрали через банку. Кошти перерахували на боротьбу з онкологічною хворобою бабусі загиблої спортсменки, Галині ІВАШКО. Зі свого боку, співробітники нашої бібліотеки, окрім фінансової допомоги, надіслали пані Галині підбірку нових книг.

Після втрати двох найближчих людей – доньки з онучкою – Галина Іванівна виїхала до родичів в одне із сіл Київської області, за її словами, подалі від місця трагедії.

              

"ХАЙ СОНЦЮ І КВІТАМ ВСМІХАЮТЬСЯ ДІТИ"

1 червня бібліотека ім.М.Т.Рильського відзначила Міжнародний День захисту дітей. Для учнів початкової школи ліцею ім.О.М.Бойченка в рамках проєкту "Герої нашого часу" було організовано й проведено комплекс заходів із назвою "Хай сонцю і квітам всміхаються діти", зокрема відеопрезентацію (28 травня) і літературно-патріотичну годину (31 травня).

Завідувач бібліотеки Олена ПОКРОВКА популярно розповіла про історію і символіку свята, звернувши увагу юних ліцеїстів на знакові події:

1949 – Міжнародна сесія жінок в Парижі;

1950 – Міжнародний День захисту дітей відсвяткували до 50 країн;

1959 – ухвалено «Декларацію прав дитини".

Юні ліцеїсти взяли активну участь в обговоренні теми "Війна-мир". Також діти послухали легенду "Як маленький принц зупинив війну", яку підготував бібліотекар Віктор ТЕМНІК, і переглянули мультфільм з музичним супроводом "Як трактори з танками воювали".

Традиційно на масовому заході бібліотекар дитячого відділу Тетяна КУЛЬЧИЦЬКА представила тематичну книжкову виставку нових надходжень.

Особливу увагу було акцентовано на посильному вкладі дітей в боротьбу за Мир на всій планеті Земля.

Зокрема висловили подяку нашим юним відвідувачам за допомогу фронту - малюнки з листівками, ляльки-мотанки тощо.

           

«З НЬОГО ПОЧАЛАСЬ ДЕРЖАВА У ПРАДАВНІ ЩЕ ЧАСИ"

До 1542-ї річниці з дня утворення Києва (482-2024) в бібліотеці ім.М.Т.Рильського відбулася чергова зустріч із учасниками Реабілітаційного центру «Трамплін» та місцевою творчою інтелігенцією.

Гостям представили літературно-художню композицію «Історія Києва в малюнках київських художників». Також послухали популярні пісні у виконанні самодіяльного вокального гурту «Голосіївське відлуння» під керівництвом Галини РОМАНЧУК та познайомилися із відомим херсонським поетом і читачем нашої бібліотеки Євгеном КУЛАКОМ.

                                                                  

                                                  Віктор ТЕМНІК - бібліотекар, журналіст

Серед малюнків Києва були продемонстровані, зокрема, рідкісні зображення стародавньої столиці авторства Тараса ШЕВЧЕНКА (1860-ті рр.). А ще гості побачили зразки сучасного живопису, присвячені Революції Гідності 2014 року та обороні Києва від російських загарбників навесні 2022 року.

                                                                    ГОСТІ НАШОГО ЗАХОДУ

Колектив "Голосіївське відлуння"

Наприкінці програми вокалістки гурту, окрім веселих святкових пісень, виконали безсмертний шлягер 1960-х рр. Ігоря ШАМО та Дмитра ЛУЦЕНКА «Як тебе не любити, Києве мій!»

Євген КУЛАК

                 Олександр ШАЄВ

Під час зустрічі вірші до Дня Києва читав поет-початківець Олександр ШАЄВ і молоді учасники РЦ «Трамплін» Наталка ХАРИЦЬКА та Олексій РОГАЛЬСЬКИЙ. А херсонський поет виявився шанувальником народної творчості і присвятив голосіївським співачкам свого нового ліричного вірша.

Наталка ХАРИЦЬКАЯ,  Олексій РОГАЛЬСЬКИЙ

Також наші гості пили чай із суто київськими солодощами, підспівували «Голосіївському відлунню». Ще й переглядали ілюстровані науково-популярні видання з тематичної виставки — переважно міфи і легенди з історії Києва і Київщини.

"УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО В МОЇЙ ДУШІ"

 24 травня в Україні відзначається День слов’янської писемності і культури. Громадяни вшановують Рівноапостольних Кирила і Мефодія – батьків слов’янської абетки

23 травня в рамках проєкту «Вивчай українську!» та інтегрованої програми «Герой нашого часу», в бібліотеці для учнів 4-Г класу ліцею ім.О.М.Бойченко (вчитель Людмила РАБОВОЛЮК), відбулась відеопрезентація «Українське слово в моїй душі».

Учнів зацікавила інформація про історію виникнення письма в Єгипті, про діяльність болгарських просвітителів Кирила та Мефодія, їх внесок у розвиток слов’янської писемності й культури (ІХ ст.), зокрема, створену ними слов’янську абетку.

А з виникненням писемності до наших часів дійшли найкращі зразки літературних шедеврів ХІ-ХІІ століть. Це «Повість минулих літ» та «Слово о полку Ігорівом».

Було презентовано книжкову виставку за однойменною назвою, проведено літературну вікторину «Що ви знаєте про День слов’янської писемності». 

Присутні переглянули мультфільми за тематикою та послухали пісні Марусі ЧУРАЙ, проявили активну участь в обговорені та декламуванні вірші

        

СЛАВЕТНИЙ КНИЖЧИН ЮВІЛЕЙ

 Винахід друкарства дав змогу вперше масово поширювати знання та інформацію, новини та думки, вільні від контролю з боку церкви і держави. Відтак друкарство розглядається як головний чинник соціального та культурного впливу на історичні процеси людства

До Дня слов’янської писемності і культури пропонуємо переглянути флешбук до 450-річчя від дня видання львівського «Апостола»

НОВАТОРСТВО БАЛЬЗАКА

"Мало бути просто людиною, — говорив Бальзак , — треба бути системою"

20 травня – 225 років від дня народження Оноре де Бальзака (1799 -1850), французького романіста і драматурга

Нашим читачам пропонуємо виставку-персоналію "Новаторство Бальзака"

            

ТИЖДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В БІБЛІОТЕЦІ М.Т.РИЛЬСЬКОГО

                Вишиванка — символ родини-України

Спільне фото бібліотекарів, вчителів та ліцеїстів

15-16 травня в читальній залі нашої бібліотеки в рамках оригінального проєкту «Герої нашого часу» (інтегрована навчально-виховна програма національно-патріотичного характеру) для учнів початкових класів №59 ліцею ім.О.М.Бойченка було проведено годину народознавства «Вишиванка — символ родини-України».

Година була присвячена родинним святам в Україні — День Матері, День родини, День вишиванки.

             

В мультимедійному форматі присутні отримали розгалужену інформацію про основні українські родинні цінності, також переглянули тематичні мультфілми і відеопрезентацію книжкової виставки:

«Вишиванка – символ України,

Кожної великої родини,

Нашої історії і мови,

В ній співає мама колискові…»

           

Родзинкою заходу стала прем`єра легенди "Казка про золоту вишиванку", яку написав й презентував бібліотекар Віктор ТЕМНІК. Легенду створено за мотивами реальної біографії відомого діяча УНР, полковника Легіону січових стрільців Василя ВИШИВАНОГО.

"ЗАБРАЛИ ВСЕ. НАВІТЬ МОРЕ І СМАК ВИНОГРАДУ..."

В бібліотеці ім.М.Т.Рильського відбулась низка заходів, присвячена 80-тій річниці депортації кримськотатарського народу (18 травня 1944 року):

- 14 травня бібліотекар Віктор ТЕМНІК підготував для читачів перегляд книжкових видань "Боротьба за повернення на Батьківщину";

- 15 травня завідувач відділу Олена ЧЕРНЯВСЬКА презентувала тематичний відематеріал "Народ трагічної долі";

                  

16 травня наші відвідувачі на Годині пам'яті "Довге повернення до Криму" дізнались про історію півострова та його корінного народу.

За тематикою переглянули художній фільм "Чужа молитва" про подвиг кримськотатарської вчительки Саіде АРІФОВОЇ  під час Другої світової війни (врятувала 88 дітей)

 

ЗУПИНИСЬ, СХИЛИ ГОЛОВУ...

               19 ТРАВНЯ — ДЕНЬ ПАМ`ЯТІ

 ПРО ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ

До Дня пам’яті про політичні репресії в бібліотеці ім.М.Т.Рильського відкрилася виставка «В ім’я правди», де представлені рідкісні видання початку 1990-х років. Книги надруковані в пору, коли зруйнувався СРСР, розсекретили архіви і світ побачив масштабні звірства Сталіна і його поплічників.

Григорій КОСТЮК у своєму дослідженні «Сталінізм в Україні» стверджує, що розгром української інтелігенції перевищував репресії проти інших народів СРСР. Під прес потрапили як колишні діячі УНР і активісти різноманітних партій, так і радянські партійні і воєнні діячі. Масово знищувалися інженери і лікарі, художники і письменники, актори і режисери, чимало науковців. У 1937-1938 рр. національні республіки були незадоволені новою лінією Москви (на тотальну русифікацію), тож для показового покарання Сталін обрав Україну – як найбагатшу і найчисельнішу після Росії республіку.

Радянська влада, як правило, приховувала свої злочини, усіх вбитих без суду і слідства ховали у братських могилах. Лише у землі Биківнянського лісу, що на північно-східній околиці Києва, лежить від 20 до 100 тисяч осіб, і це найбільше в Україні кладовище сталінських жертв. Тіла розстріляних привозили сюди вантажівками, скидали у завчасно вириті ями, прикидали вапном і грунтом.

Інформацію про Биківню поширили ще в Радянській Україні художниця Алла ГОРСЬКА і поет Василь СИМОНЕНКО, які й самі пізніше були вбиті за нез`ясованих обставин.

Серед похованих в цьому лісі – київський етнограф Ніна ЗАГЛАДА, яка досліджувала культуру Центральної України, збирала унікальний для історії матеріал. У 1934 році за експедицію у Полісся, яке ще не відійшло від Голодомору, колеги донесли на неї. Мовляв, зневажає Радянську владу, тож, мабуть, готує замах на товариша Сталіна. Чотири роки Ніна жила в тривозі, прислухаючись до звуку моторів на вулиці – чи не за нею їде «чорний воронок»? У 1938 році її таки схопили і рішенням сталінської трійці розстріляли.

 У катів з Київського УНКВС, які безпосередньо складали розстрільний лист, жодної підстави для смертної кари Ніні ЗАГЛАДІ так і не знайшлося. Якщо всім іншим 12 «ворогам народу» підібрали такі-сякі звинувачення – той націоналіст, цей петлюрівець, а он той заколотник і контрреволюціонер – то про 42-річну науковицю написали лише, що вона «українка».

Більше про ті трагічні події можна дізнатися в Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили».

Джерела:

 Винниченко І.І. Україна 1920-1980-х: депортації, заслання, вислання. – Київ: «Рада», 1994 

Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм на Україні: 20-30-ті роки. – Київ: «Либідь», 1991

Костюк Г.О. Сталінізм в Україні (Генеза і наслідки). – Київ: «Смолоскип», 1995

Сидоренко О.І. Репресоване «відродження». – Київ: «Україна», 1993

https://bykivnia.org.ua/storinkamy-bykivnianskoho-martyroloha-leonila-nina-zahlada/

15 ТРАВНЯ – ПРЕМ'ЄРА КАЗКИ ПРО ЗОЛОТУ ВИШИВАНКУ

В бібліотеці імені М.Т.Рильського почався родинний «Тиждень української культури»

На цьому тижні, починаючи з 13 травня, читанням вголос відзначаємо Міжнародний день Матері, День родини і – головне – День Вишиванки. Також у ці дні запросили дітей з київського ліцею №59 ім.О.М.Бойченка на навчально-розважальну програму «Вишиванка – символ родини-України». Даний захід організували в рамках мультимедійного проекту «Вивчай українську!» із використанням аудіо-, відео- та друкованих матеріалів.

Спеціально до Дня Вишиванки приурочили прем`єру авторської національно-патріотичної «Казки про Золоту Вишиванку», заснованої на реальній біографії полковника Легіону Січових Стрільців Василя ВИШИВАНОГО (1895-1948). Це відомий дипломат часів УНР австрійського походження, борець за незалежність України, поет, автор збірки «Минають дні».

Також в читальній залі відкрилася тематична книжкова виставка, зокрема книги популярних народознавців Марко

 ГРУШЕВСЬКОГО, Ксенії КОЛОТИЛО, Марії ЧУМАРНОЇ про таємниці вишивки та інші сімейні традиції. Назви виставлених книг дуже красномовні: «Над колискою», «Дитина у звичаях та віруваннях українського народу», «Код нації» та ін.

Бібліотека запрошує взяти участь у тематичних читаннях вголос.

Читає Поліна СТАРОДУБ

Нагадуємо, що під час читань, крім власне декламації обраних творів, читачі паралельно з тим засвоюють правила техніки мовлення. Заняття проводить бібліотекар, Віктор ТЕМНІК, журналіст і літредактор.

8 ТРАВНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ТА ПЕРЕМОГИ http://rilskogo.blogspot.com/

«У бронзі і граніті, у книгах і піснях – їх подвиг житиме у віках»

До Дня пам’яті та перемоги у Другій світовій війні (1939-1945) в нашій бібліотеці організовано читання вголос, презентація книжкової виставки «У бронзі і граніті, у книгах і піснях – їх подвиг житиме у віках», обговорення за тематикою «Україна в ІІ світовій війні».

Ніхто не вправі забути той час. Війна продовжувалася 6 років (з 1 вересня 1939 по 2 вересня 1945) і це був найкривавіший глобальний конфлікт, в якому брала участь 61 держава і загинуло близько 85 млн. людей.

Перемога країн антигітлерівської коаліції – результат титанічних зусиль десятків країн і сотень народів.

8 травня в Україні громадяни вшановують кожного, хто боровся з нацизмом в ті буремні роки. Адже українці зробили значний внесок у перемогу над гітлерівською Німеччиною та її союзниками. Мільйони наших співвітчизників чинили спротив зі зброєю у руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах.

           

Майже всі українські підприємства перейшли на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву.

Прямі людські втрати України в Другій світовій війні 8 млн. осіб, економічні – 285 млн. радянських карбованців.

В ПОЕТИЧНИХ ЧИТАННЯХ ВЗЯЛИ УЧАСТЬ ПРАЦІВНИКИ Й ЧИТАЧІ БІБЛІОТЕКИ