«Конституція дала мені право на…»

28 червня – День Конституції України

Ми не знаємо, як для інших країн світу, але для України її Конституція – це не просто набір шаблонних слів та псевдообіцянок або привід для вихідного дня -це право Української держави на існування, здобуте дорогою ціною, і на сьогодні, незалежність та конституційні принципи виборюється в ході кровопролитної війни з зовнішнім агресором.

В Конституції України закріплена ціла низка як традиційних, так і нових гарантій прав та свобод людини та громадянина, які дозволяють кожному з нас обирати норми поведінки, користуватися економічними й соціально – політичними свободами та соціальними благами як в особистих, так і в суспільних інтересах. Зокрема, кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, водночас має обов’язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток особистості (стаття 23 Конституції України). Конституція закріплює право кожного на повагу до індивідуальності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам (стаття 28 Конституції України). Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань; статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати людину (стаття 29 Конституції України). Суттєвою юридичною гарантією прав людини та громадянина є право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом України). Кожному гарантується недоторканність житла (стаття 30 Конституції України). Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (стаття 31 Конституції України). Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігання злочинові чи з'ясування істини під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (стаття 33 Конституції України). Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34 Конституції України). Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання (стаття 35 Конституції України). Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки (стаття 36 Конституції України).

Громадяни України мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом.

З детальнішою інформацєію пропонуємо ознайомитися за посиланнями:

                            http://odeska.land.gov.ua/konstytutsiini-prava-liudyny-2/

https://dnipr.kyivcity.gov.ua/files/osn_prava_ludini.pdf

http://www.blp.sm.gov.ua/index.php/ru/potochna-diyalnist/bilopilske-byur
https://minjust.gov.ua/m/str_8158
https://vashkovetska-gromada.gov.ua/news/1635404865/

 

Життя давно спростувало і скорегувало поняття про місце і місію бібліотеки в суспільстві і державі.

Також, вже давно ніхто не сприймає бібліотекаря як людину, яка просто приймає і видає книжки.

Якщо в навчальних закладах штат працівників підібраний за галузями знань, то бібліотекарю доводиться орієнтуватися в багатьох питаннях з економіки, політики, точних наук, природничих тощо.

Бібліотекар (принаймні , на прикладі нашої бібліотеки) 11 років подорожує з дітьми , починаючи з країни казок, а згодом переходячи на більш серйозний, інформативний, партнерський рівень спілкування. Ми даємо дітям знання, яких вони потребують, проживаємо розумом і серцем ті чи інші події нашої історії, а діти, своєю чергою, допомагають нам залишатись на хвилі сучасних вимог і потреб.

Дружба, партнерство – це величезний дар , який дається у нагороду за ставлення, віддачу, повагу.

І таку повагу, і таке ставлення відчуваємо і цінуємо багато років з боку директора гімназії №59 Тетяни Стефанівни Антоненко, колективу, нею очолюваного та батьківської громади.Іноді дружба зазнає випробовувань важкими ситуаціями. Як наразі. Але що може стати на заваді, якщо нашому партнерству майже чверть віку?

Такі думки і слова лунали під час випусків 9-х та 11-х класів, які цьогоріч пройшли у стінах нашої бібліотеки.

«Піонер ракетної техніки та теорії космічних польотів»

21 червня - 125 років від дня народження Юрія Кондратюка (1897 -1941), українського винахідника, одного із творців ракетної техніки й теорії космічних польотів.

Юрій Васильович Кондратюк(Шаргей Олександр Гнатович), один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів, автор "траси Кондратюка", якою подорожували на місяць космічні кораблі "Аполлон" - уродженець Полтави, народився 21 червня 1897 року у католицькій родині Гната Шаргея.

Ким, якою насправді була ця людина і яким чином здобула таке визнання поза межами України та тодішньго Радянського Союзу?

Пропонуємо читачам факти з життя нашого славетного земляка.

 

 1. Кондратюк - офіцер царської, а згодом — Білої армії. Дезертирував, змінив ім’я, справжній носій цього імені помер 1921 року, документи померлого Кондратюка Шаргею допомогла отримати його мачуха. В той же час починає вивчення завдань космонавтики та основних потенційних способів мандрувати за межі Землі. Роботу дослідник вів незалежно від Костянтина Ціолковського. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет. Там же визначив необхідність використання багатоступеневих ракет та ракетного палива за спеціальним рецептом, потенційне створення міжпланетних баз та використання гравітаційних полів на інших планетах.

2. Мало хто знає, але перший винахід Кондратюка-Шаргея не стосувався космонавтики: він збудував дерев’яний елеватор без жодного цвяха, місткість якого складала 10 тисяч тонн. Паралельно із основною роботою механіка в «Сибхліббуді» він надіслав до Головнауки у Москву рукопис «Про міжпланетні подорожі». Цей рукопис академіки та професура оцінили дуже високо, а офіційна радянська влада почала шукати того, хто взагалі міг таке написати за межами закритих НДІ.

3. У січні 1929 року в Новосибірську власним коштом він видав книгу «Завоювання міжпланетних просторів»; а вже на початку 1930 року був засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві, посаджений до одиночної камери і підданий низці допитів (серед звинувачень — створення того самого елеватора без цвяхів як «прихована диверсія», мовляв, щоби швидше зруйнувався стратегічний об’єкт). За результатами кримінальної справи потрапив у «шарашку» — конструкторське бюро ОДПУ інженером-конструктором, де перебував за ґратами та працював до 1932 року.

4. В період ув’язнення виконав ескізний проект для конкурсу з вітроенергетики, який передав «на волю», проектом зацікавився тодішній нарком важкої промисловості Серго Орджонікідзе — і Кондратюка-Шаргея повезли до Москви для зустрічі із наркомом, а згодом звільнили з тюрми.

 

5. 1932–1933 роки в Новосибірську працював над проектом потужної Кримської вітроелектростанції. Наступного року продовжив цю роботу в Харкові. Проект передбачав вітроелектростанцію потужністю в 12 тис кіловат, у той час як зарубіжні аналоги обмежувалися сотнею. Мала бути побудована вітрова щогла заввишки в 165 метрів. Вітрова електростанція побудована не була, але розробки українця лягли в основу побудови Останкінської телевежі (вкрадена технологія принесла співробітнику Кондратюка Нікітіну Ленінську премію).

6. 1939 року Кондратюк очолив відділ проектно-експериментальної установи вітроелектростанцій у Москві. Здавалося, що це було підвищення, але насправді ні: проект альтернативної енергетики в Криму, де на Ай-Петрі будували небачену вітрову електростанцію, було закрито після того, як 1937 року застрелився Орджонікідзе, а самого Кондратюка звинуватили в гігантоманії.

7. 1941 року почалася війна, і науковець, так і не отримавши звання кандидата технічних наук, пішов добровольцем на фронт, ставши телефоністом. Точна дата загибелі невідома, але за свідченнями очевидців та дослідників вважається, що до кінця лютого 1942 року під Кіровом він був ще живий. Загадковість загибелі українського фізика-експериментатора породила безліч міфів: в СРСР довгий час поширювалася версія, що Кондратюк допоміг створити німцям ракету «Фау», або що його папери потрапили до німецької розвідки після його смерті. Місцем поховання вважається братська могила в Кірові Калузької області в Росії.

8. На теоретичному рівні Кондратюк-Шаргей вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами, прорахував трасу для ракети на Місяць. Остання розробка була використана в США під час запуску «місії Аполлон». Факт цього визнано було керівниками програми та підтверджено у журналі Life.

19. Окрім імені в Залі слави космонавтики в США, ім’я Юрія Кондратюка носить музей авіації та космонавтики у Полтаві, астероїд 3084 та кратер на зворотньому боці Місяця

Інформацію про Юрія Кондратюка пропонуємо за посиланнями
https://www.imena.ua/blog/shargey-knodratyuk/
https://uk.wikipedia.org/wiki
https://www.bbc.com/ukrainian/blog-science-437281
https://vk.kr.ua/society/9084-vidatniy-teoretik-kosmonavtiki-yury-kondratyuk-u-maly-visc.htm

 

Все частіше ми чуємо слово – катастрофа… Чи доходить значення цього слова до свідомості людини? Індивідуально до кожної особи – так, але, в більшості випадків це відбувається у певний момент, в певній ситуації, коли приходить розуміння незворотності процесів при безглуздому ставленні до природи …

Якщо проаналізувати екологічний стан контенентів, або хоча б уявити окремі фактори, що несуть загрозу земній цивілізації, то усвідомлюєш масштабність лиха, що поступово може перетворитися у суцільний апокаліпсис.Одиним із тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища є опустелювання.

17 червня Генеральною Асамблеєю ООН від 30 січня 1995 року встановлено Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами.

Україна приєдналася до Конвенції 2002 року. Цей день покликаний звернути увагу людей на необхідність міжнародного співробітництва для ефективної боротьби у відповідному напрямку.

Пропонуємо інтернет – подорож «Катастрофа гряде…»

«Письменники проти дитячого рабства»

12 червня – Всесвітній день боротьби з дитячою працею

Незважаючи на те, що багато людей вважають, що рабства більше не існує, близько дев'яти мільйонів дітей у світі перебуває в рабстві. Саме тому 12 червня була обрана як Всесвітній день боротьби з дитячим рабством.

    Поняття дитячого рабства трактується як примусова експлуатація дитини заради чужої вигоди. Рабство було першою з проблем у галузі прав людини, яка викликала серйозну міжнародну стурбованість. Торгівля людьми, рабство та примусова експлуатація дітей завжди були поза площиною прав і основоположних свобод людини. Проблема рабства є надскладною та потребує комплексного підходу до її вирішення. Тому перші Конвенції про дитячу працю були прийняті задовго до Декларації прав дитини ( 1959 рік) та Конвенції ООН про права дитини (1989 рік). Так, наприклад, першу Конвенцію про мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловості (Вашингтон) прийняла в 1919 році Міжнародна організація праці, якою мінімальний вік роботи на промислових підприємствах встановлено 14 років. Далі були схожі Конвенції: про мінімальний вік допуску дітей на роботу в морі (Генуя – 1920 рік); про мінімальний вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві (Женева – 1921 рік); про мінімальний вік допуску дітей до роботи на непромислових роботах (Женева – 1921 рік). В основному йшлося про допуск до роботи дітей віком від 12 років.

Дитяча праця існує в усіх країнах - будь то в розвинених, що розвиваються, або в країнах з перехідною економікою. Нагальна необхідність захисту дітей від експлуатації привела до розробки Програми дій по ліквідації експлуатації дитячої праці, прийнятої Комісією з прав людини в 1993 році. Відповідно до цієї програми торгівля дітьми, дитяча порнографія, торгівля дитячою порнографією, міжнародна торгівля дітьми в аморальних цілях і утримання в рабстві малолітньої прислуги - все це кваліфікується як міжнародний злочин.

   До поняття дитячого рабства включаються такі категорії як торгівля дітьми, діти-солдати, шлюб з дітьми та домашнє рабство дітей. У світі близько 158 мільйонів дітей змушені працювати, 73 000 - у небезпечних умовах, 1 мільйон дітей працюють на шахтах чи будівельних майданчиках, 9 мільйонів примушені до рабства. Дитяча праця, як один з видів дитячого рабства, як і раніше, найбільш поширена в сільському господарстві. Особливо вразливими в цьому плані є діти із проблемних родин, а також ті підлітки, які ніде не навчаються та не працюють.

  

Україна, на жаль, не є винятком із загального правила. За даними Глобального індексу рабства (Global Slavery Index), у нашій країні понад 286 тисяч людей проживають в умовах рабства. Основними формами експлуатації у сучасному рабстві є не лише примусова праця невільників, а й їхнє використання у секс-індустрії, у військовому конфлікті, у жебракуванні та, найстрашніше, на чорному ринку органів.

Розповсюдилося явище рабства і на українських дітей та підлітків. Отож у Всесвітній день боротьби з дитячим рабством хочемо нагадати нашим громадянам та батькам, що ні за яких умов дитяче рабство не припустиме!!!! Всі вище згадані Конвенції ратифіковані Україною, тому право на захист від усіх форм насильства забезпечується Законом України «Про охорону дитинства», та у разі порушення тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену зокрема, статтею 150 Кримінального кодексу України.

    Бібліотека в межах своїх повноважень і компетенції долучається до боротьби з дитячим рабством в інформаційному полі і пропонує увазі читачів бібліотеки і відвідувачам блогу твори письменників, які в своїй творчості висвітлювали цю проблему.

 

Марк Твен "Пригоди Тома Сойєра"

Погодьтеся: неоднозначна книга про рабство. З однієї сторони – історія хулігана Гека Фінна, який мандрує вздовж Міссісіпі разом з рабом-втікачем Джимом. Але, на відміну від «Пригод Тома Сойєра», цей роман розглядається як гострий соціальний памплет , в якому письменник намагається довести, що темношкіре населення не гірше за своїх білих сусідів ні з моральної, ні з інтелектуальної точки зору.

 

Маргарет Мітчелл «Звіяні вітром»

Цей роман став головним бестселером 1936 року і приніс письменниці Пулітцерівську премію. Дії в романі відбуваються під час Громадянської війни в США, і письменниця не могла не висвітлити проблеми темношкірого населення.

Бічер – Стоу «Хатинка дядька Тома»

Світове визнання прийшло до ам ериканської письменниціпісля виходу романа «Хатинка дядька Тома», в якому вона вражаюче змалювала нелюдське положення рабів, коли людина стає об’єктом куплі-продажу, а його життя нічого не вартує.

Малик Володимир «Посол Урус – Шайтана»

Гостосюжетний пригодницький історичний роман про визвольну боротьбу українського народу проти іноземних загарбників

Марк Твен « Пригоди Гекльберрі Фінна»

В книзі про пригоди Гекльберрі Фінна письменник порушив дуже важливі питання життя американського суспільства ХІХ століття. Цей роман про справжню дружбу, ціннісні людські якості, волелюбство

Сабатіні Рафаель «Пригоди капітана Блада»

Ім’я Пітера Блада- суцільний жах для купців Семи морів. Хто він, таємничий капітан, якого чутки називають або високопоставленим шукачем пригод або втікачем-каторжником?

На сторінках всіх запропонованих книг лейтмотивом проходить ствердження, що рабство – найжахливіша форма гноблення і приниження і страшна та людина, яка дозволяє це собі

Інформацію за тематикою ви можете отримати за посиланнями:

https://www.livelib.ru/selection/8708-knigi-o-rabstve
https://www.livelib.ru/selection/8708-knigi-o-rabstve
https://krzgromada.gov.ua/news/1618475445/

https://eksmo.ru/selections/5-vazhnykh-knig-o-rabstve-ID15581290/

                  «Планета – «Океан»

8 червня – Всесвітній день океанів

В середу, 8 червня, відзначається Всесвітній день океанів. Це важливе екологічне свято було офіційно проголошено резолюцією Генеральної асамблеї ООН 63/111 від 5 грудня 2008 року.

Вперше ідею заходу запропоновано 1992 року на зустрічі «Планета Земля» в Ріо-де-Жанейро. Його мета – підкреслити безперервний зв'язок людини з океаном, підвищити обізнаність про важливу діяльність на його захист.Пропонуємо віртуальну мандрівку у світ «Планета – «Океан», де ви ознайомитесь із земною субстанцією, що регулює клімат планети і від якої залежить наше майбутнє існування; своєю чергою, людство має дбати про екологію Світового океану