вівторок, 21 квітня 2020 р.

«Ви чули, як плаче спустошена Прип’ять…»





26.04 – День Чорнобильської трагедії 




«Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,
За скоєний гріх розіп'ята живцем,
Прип'ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
І тихо ступає життя у полин,
І лине Чорнобильський дзвін»

 26 квітня 1986 року… Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, за 110 км від Києва, сталася найбільша техногенно – екологічна аварія на четвертому енергоблоці ЧАЕС.







При випробуванні реактора стався вибух , що призвів до його повного руйнування.







В довкілля потрапила велика кількість радіоактивних речовин потужністю триста Хіросім (57 тонн)



Радіоактивна хмара розповсюдилася всією Європою.














Для усунення наслідків аварії було долучено тисячі людей, від пожежників, водіїв, шахтарів, інженерів, будівельників до спеціалістів з ядерної енергетики, медиків, військових тощо.


      

Населення Прип’яті було повністю евакуйовано, а 30-ти кілометрова зона оголошена зоною національного лиха.





Як сказала Ліна Костенко - "ми втратили не тільки людей, що загинули в зоні аварії, територію з багатою флорою і фауною, отримали колосальні економічні збитки - ми втратили цивілізацію під назвою «українське Полісся».



Незважаючи на всі зусилля з реанімації, Чорнобиль сьогодні нагадує про себе, зокрема, небезпечними лісовими пожежами, які гасять мужні пожежні підрозділи. 

     

У поточному році з 4 квітня рятувальники гасять вогонь, що лютує у Чорнобильській зоні відчуження на території Котовського лісництва. Станом на 17 квітня згорів Рудий ліс, території колишніх сіл:

Лелів



Копачі


Поліське

 Грезля



Згоріла територія військового містечка Чорнобиль–2 і постраждало місто Чорнобиль. Всього було охоплено пожежею до 11 500 га



Пожежники не допускають розповсюдження вогню до АЕС, а також до білоруського Полісся. На ліквідації працюють 1322 особи. За допомогою важкої техніки вони облаштовують протипожежні розриви, прокладають міралізовані смуги (таких вже зроблено до 320 км).











Окремі осередки тління гасять за допомогою вертольотів, які тільки протягом 18 квітня скинули 186 тонн води…



Чорнобильський смерч спочатку змусив людей покинути свої оселі, приніс спустошення і взяв у коло зону, що стала мертвою. А тепер, через 34 роки, нагадуючи про себе, він стирає з лиця землі всю пам’ять, яка залишилась…





















І плаче спустошена Прип’ять, і ридає спустошене Полісся… 



пʼятниця, 17 квітня 2020 р.

«Великодня радість землю обіймає»


 З Воскресінням Христовим щиро вас вітаємо!



"Христос воскрес!" – десь пролунало,
І на душі святково стало.
Ось кошики із рушниками
Несуть до церкви із пасками. 

Святково свічки засвітились,
І всі частунки освятились.
"Христос воскрес" – лунають дзвони.
Хай зникнуть всякі перепони! 

Хай у душі панує свято,
Хай успіхів буде багато!
Хай завжди і у всім щастить. 
І хай вас Бог благословить!





19 квітня 2020 року за місячно – сонячним календарем православні святкують Воскресіння Христове – давнє і найважливіше християнське свято. Воно встановлене на честь події Воскресіння Ісуса Христа, яка є центром всієї біблейської історії та основою всього християнського вчення. У православ’ї - Великдень, Воскресіння Христове або Пасха – це свято зі свят і торжество всіх торжеств. 




До цього світлого дня християни готуються заздалегідь та з великим трепетом. Віряни дотримуються Великого посту, обмежуючи себе у харчуванні та інших задоволеннях, аби очиститися й гідно зустріти Світле Христове Воскресіння. 

Коли настає це свято, люди вітають один одного радісним вигуком "Христос Воскрес!", на що завжди у відповідь чують – "Воістину Воскрес!". 

Традиційно, у ніч світлого Христового Воскресіння, всі йдуть до церкви на великоднє Богослужіння. Своєю красою та урочистістю воно покликане відобразити радість і глибокий духовний зміст цього найбільшого християнського свята. 

 З нагоди Великодня господині печуть смачні паски – солодкий здобний хліб, приправлений родзинками, курагою чи цукатами. 


Ще одним обов’язковим елементом святкової великодньої трапези є крашанки та писанки. 




Свято Пасхи не є сталим, воно обов’язково святкується у неділю, завжди відзначається після юдейського Песаху. 

Про походження свята та народні традиції, особливості відзначення Великодня в Україні розповідають видання:



Воропай О. Звичаї нашого народу : Етнографічний нарис / О. Воропай. – Київ : Велес, 2005. – 527 с.

Великдень в Україні : нариси про Великодні свята з нар. піснями. – Київ : Муз. Україна, 1993. – 128 с.


 
Про особливо багаті традиції святкування на Закарпатті розповідають книжки:




Українське народознавство : навч. посіб. / за ред. С. П. Павлюк. – 3-тє вид., випр. – Київ : Знання, 2006. – 567 с.

Гаврилов В. Релігійні свята і обряди / В. Гаврилов. – Київ : Держполітвидав УРСР, 1959. – 30 с. 





Про історію та технологію писанкарства ви дізнаєтесь з книжок: 






Соломченко О. Г. Писанки українських Карпат / О. Г. Соломченко. – Ужгород : Карпати, 2004. – 239 с.

Ткаченко В. Прародичі українських писанок / В. Ткаченко // Українська культура. – 2016. – №2. – С. 9–11.

Пожоджук, Д. Українська патріотична писанка / Д. Пожоджук // Українська культура. – 2016. – №3/4. – С. 4–7.


На превеликий жаль, цього року свято Пасхи в Україні і в усьому світі затьмарили події, пов’язані з пандемією. 





Але ми віримо: Воскрес Христос і воскресне Радість у всьому світі

середа, 15 квітня 2020 р.

«Архітектурні пам’ятки та історичні місця України»


18 квітня – Міжнародний день пам'яток та історичних місць, встановлений 1983 року Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам'ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО і відзначається з 1984 року. 


Україну з повним правом можна назвати країною з багатогранною і унікальною культурною спадщиною — її визначні пам'ятки історії та культури є невід’ємною часткою європейського та світового культурного надбання