Величальна Києву

28 травня 2021 року бібліотека ім. М. Т. Рильського, в числі інших бібліотек ЦБС Голосіївського району, взяла участь у заходах, приурочених до Дня Києва.

На нашій «Бібліотечній театральній галявині» затишно розташувались збірки українських та світових казок. Також було презентовано ляльковий театр, що дало можливість всім охочим спробувати себе у ролі акторів та оповідачів. Діти залюбки згадували зміст казок, дійових осіб та швидко вживались у ролі.

Такі заходи є гарною рекламою бібліотеки; підвищують її роль у суспільстві та заохочують дорослих і дітей до читання

30 травня - День емансипації жінок

 

День емансипе… Його відзначають 30 травня. Є дві версії виникнення свята:

цього дня 1431 року була спалена на вогнищі Жанна Д’арк, а 1932 року у Німеччині прийнято «Закон про юридичне становище жінок – чиновників».

Тож, емансипація жінок означає надання їм рівноправності у суспільному, трудовому та сімейному житті.

Жіночий феміністичний рух, особливо виражений наприкінці ХІХ – ХХ століть у різних країнах, сприяв зверненню уваги суспільства на положення жінок та їх вимоги.

На сьогодні жінки мають право голосувати на виборах, отримувати освіту, самостійно обирати роботу, займати керівні посади, створювати власний бізнес, будувати політичну кар’єру.

Але, взагалі, у різні епохи розвитку цивілізацій на Землі, серед жінок з’являлися особистості з сильним характером, гострим розумом, які досягли певних вершин завдяки цілеспрямованості, гнучкості, природньому таланту лідера. Вони дійсно ставали – особистостями, що захоплювали й підкорювали світ!

Наприклад, у всесвітній історії однією з таких, найбільш легендарних жінок,

стала цариця - фараон Мааткара Хатшепсут, яка одноосібно правила з 1525 (до н.е.) і до 1503 року, присвятивши свою діяльність відродженню держави.

Завжди надихатимуть нас образи Олександри Лісовської (Роксолани), яка потрапила до турецького полону наложницею, а потім стала дружиною й гідною радницею Сулеймана І Пишного – султана Османської імперії (ХVІ ст.) та, принаймні, трьох британських королев - Єлизавети І (1558 – 1603), Вікторії (1837 – 1901), Єлизавети ІІ, що керує Великою Британією з 1952 року…

Однією з найяскравіших емансипе ХХ століття була відома німецька актриса та модель Марлен Дітріх, яка ввела до жіночого гардеробу «чоловічий» брючний костюм…

Шановні користувачі та гості блогу!

Відеопідбірка «Жінка у чоловічому світі», що створена до Дня емансіпації жінок, містить інформацію про креативні особистості, які змінювали й змінюють світ!

Запрошуємо до перегляду!

"Дитинства чисте джерело"

Напередодні 1 червня - Міжнародного дня захисту дітей (28 травня) для першокласників гімназії №59 було проведено комплексний захід «Дитинства чисте джерело», під час якого, зокрема, було висвітлено тему безпечного руху.

Протягом години діти були ознайомлені з історією виникнення свята, символікою, правами і обов’язками дітей; правилами дорожнього руху, поведінки на дорозі; нормами етикету.

Незважаючи на юний вік, діти досить непогано соціалізовані: активно вели діалог, відповідали на питання підготовлених вікторин, правильно називали дорожні знаки і оцінювали різні ситуації , які трапляються на дорогах.

Так як це перше їх побачення з бібліотекою, то бонусом до заходу була екскурсія дитячим відділом

             

29-30 травня - День Києва

«Колись давно столицю заснували

Кий, Щек, Хорив та Либідь, їх сестра.

Мій Києве, ти місто старовинне,

Краси утілення та вічного добра»

29 травня 2021 року – Київ відзначає 1539 – й день народження! Прийнято вважати, що столиця нашої держави заснована близько 482 року. За ініциативи журналіста В'ячеслава Лащука День міста кияни святкують з 1982 року, а з 1987 - День Києва встановлено офіційно і відзначається щорічно останньої неділі травня. На сьогодні Київ входить до переліку найвеличніших та найкращих міст Європи; має неповторну архітектуру та самобутність.

З 24 по 31 травня у читальній залі

демонструватиметься панорамна книжкова виставка

 

«Прекрасний Києве на предковічних горах! Многострадальному хвала тобі, хвала!», на якій представлено книжковий матеріал за розділами: «Це місто – наче Господа рука», «Мов летять над епохами бані Софії, І несмертна душа із пісень лебедить…», «Це місто – як після снігів зело, Воно мені Вітчизну прорекло, Воно коронувало берег мій Погіллям роду, зорями надій…»

Запрошуємо завітати до бібліотеки та ознайомитись з славетною історією Києва, його культурною, мистецькою та духовною спадщиною

"Одягнуті» в кирилицю, або Хто ми у слов’янському світі"

24 травня - День Рівноапостольних Кирила та Мефодія. День слов’янської писемності та культури

Душа, що не знає літер, – мертва душа

Кирило

Історичний екскурс

24 травня всі слов’янські держави вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) – за походженням болгари, народилися в македонському місті Фессалоніки (наразі Салоніки, Греція) в родині воєначальника.

Кирило за складом розуму - гуманітарій: здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя, працював патріаршим бібліотекарем - викладав філософію, а згодом, займався дипломатичною справою.

Мефодій спершу військовий, правитель однієї з слов’янських областей поблизу Солуня, став ченцем, невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії. Але шляхи братів зійшлися , вони об’єдналися , почавши займатися просвітницькою діяльністю.

За різними історичними джерелами видатні візантійські просвітителі дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов’янською мовою богослужебні книги та Євангеліє, відкриваючи при церквах школи; вони упорядкували слов’янський алфавіт, заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою, як національним алфавітом, сьогодні користуються понад 250 мільйонів людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.

Здобутки цих святих стали культурним підгрунтям для поширення християнства і вшанування їх пам’яті як засновників слов’янської писемності й літератури; наприклад, у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія відзначають з 1349 року, у Болгарії – з 1851.

Згідно Указу Президента від 17 вересня 2004 року, в Україні 24 травня – День вшанування пам’яті цих просвітителів.

Україна посідає не останнє місце у слов’янському світі. Українці «одягнені» в кирилицю, бо входять до когорти великих слов’янських народів, носіїв слов’янської культури та писемності, тому, невипадково, ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846) адже українська культура має давнє коріння, яке сягає початку слов’янського світу!

З приходом кириличної абетки на українську землю, наші предки отримали потужний інструмент, який став поштовхом до створення протягом наступних століть неповторної унікальності українців як етносу, що вирізняє наш народ з-поміж інших.

І тому українська держава вважає захист мови , її підтримку та поширення своїм безпосереднім обов’язком. У час прискорених змін наша писемність залишиться одним із важливих елементів українського культурного капіталу, який забезпечує нам самобутнє місце в європейському культурно-цивілізаційному просторі

 

15 травня - День Європи Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку

Європейський союз утворився в результаті послідовного розвитку інтеграції країн Західної Європи. 9 травня 1950 року вважаться початком цього процесу. Однією із цілей ЄС є збереження спільної європейської культурної спадщини. Зокрема, - архітектури. Значення культурної спадщини є важливим не тільки в збереженні ідентичності і історії.

Культура є джерелом зростання економіки країни: потік і кількість бажаючих побачити світові шедеври сприяють створенню нових робочих місць і, як наслідок, поповнення державної казни. Відкриття кордонів дало змогу мільйонам туристів «вживу» побачити світові шедеври. Але події двох останніх років принесли певні проблеми в туристичну галузь і плани людей. 

Тому ми, напередодні Дня Європи підготували для користувачів бібліотеки відео огляд справжніх архітектурних перлин! 

Пропонуємо всім охочим долучитися до перегляду

 

18 травня - День пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 

Щороку 18 травня у світі відзначають пам'ять жертв депортації кримських татар (1944). 

В Україні з 2014 року цього дня офіційно відзначають День боротьби за права кримськотатарського народу, а з 2016 року -День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. 

Напередодні цієї трагічної події, що увійшла вже до історії боротьби кримських татар за незалежність, ми підготували відеосюжет, «Кримські татари – Герої Радянського Союзу», в якому розповімо про їх вклад в Перемогу над нацистами. Кримські татари по праву можуть пишатися своїми героями - ветеранами Другої світової війни! 

Звернення Двічі Героя Радянського Союзу льотчика Амет - Хана Султана до партії, 1965 рік:

«Любов і безмежна відданість великій вітчизні не виключають любові до рідного краю, до рідних місць, могил своїх предків, навпаки, ця остання любов прикрашає і підсилює любов до великої Батьківщини, вона прикрашає і збагачує людське щастя … Велика наша Батьківщина складається і з наших рідних країв: велика дружня сім'я радянських народів складається з наших народів, з наших сімей. Все, що заважає миру, щастю сім'ї і народу, має бути дбайливо вивчено та усунуто, бо від цього залежить мир, дружба і могутність нашої країни, нашого народу. Виходячи з цих переконань, в ім'я дружби і щастя всіх народів, я — син свого народу … звертаюсь до ленінської партії з проханням: 

1. Народ мій принижений, ображений тим, що безвинно, без потреби і підстави висланий

з рідного краю. Поверніть його в рідний край — Крим. 

2. У народу відібрано рівноправність. Відновіть цю рівноправність, поверніть його в монолітну дружню сім'ю народів СРСР як рівноправний народ»

Татари йдуть по чорній паралелі, 

Що так глибоко перетяла Крим, 

Вернулися до рідної оселі, 

Де дим Вітчизни, гіркуватий дим…

Війна – це жахлива ситуація. Вона потребує мобілізації фізичних сил та психологічної перебудови. І тому, ніколи ніхто не знає, на її початку, - куди закине доля? І на чиєму боці буде та чи інша людина? 

Але, цілий народ ніколи не може стати зрадником! В цьому наша солідарність з кримськими татарами! Це закономірність, це є істина!

14 травня - День пам’яті українців, які рятували євреїв в роки Другої світової війни

2 лютого 2021 року ВР України встановила 14 травня 

Днем пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. За період з 1941 до 1945 року на українських землях загинуло близько 6 000 000 цивільних осіб, з яких близько 900 000 євреїв, що проживали в Україні. Відомою була політика Вермахту відносно повного знищення євреїв як етносу. Тому після вторгнення нацистських військ на територію СРСР 22 червня 1941 року, айнзатцгрупи відкрито проводили масові розстріли людей цієї національності, влаштовуючи єврейські погроми, в яких брали участь і місцеві жителі. 

Наприклад, на початку серпня 1941 року, за свідченням ізраїльських та західних істориків, українська допоміжна поліція «відзначила» «день Петлюри», знищивши близько 5 000 львівських євреїв переважно з інтелігенції. 

Але війна ввела свої корективи щодо поведінки людей на окупованих нацистами територіях. 

Серед українців знайшлися люди, які, ризикуючи своїм життям, подали руку спасіння євреям та їх дітям. 

У свою чергу, Ізраїль вшановує рятівників неєвреїв і Меморіальний комплекс історії Голокосту «Яд Вашем» (Єрусалим) удостоює їх почесного звання «Праведник народів світу», що присвоюється від імені Ізраїлю відповідно до Закону про увічнення пам’яті мучеників і героїв (1953) представникам різних національностей та віросповідань. 

Справу про присудження звання Праведника розглядає спеціальна громадська Комісія, яку очолює суддя Верховного суду Ізраїлю. Відповідно до визначених критеріїв, громадська Комісія присвоїла це звання вихідцям із теренів, що нині входять до складу 44 країн світу.. Україна займає четверте місце у світі за кількістю Праведників народів світу, які рятували євреїв на її території (після Польщі, Голландії та Франції). Таким чином, на січень 2020 року, серед українців звання «Праведника народів світу» удостоєно 2659 осіб. Також були присвоєні українцям - рятівникам звання «Праведник України» та «Праведник Бабиного Яру». 

Нині серед живих залишилось лише 20 таких українців… 

Шановні відвідувачі блогу! 

У фонді нашої бібліотеки є достатньо матеріалів, які висвітлюють тематику Голокосту під час Другої світової війни. Але ми звертаємо особливу увагу на твори документального плану Іллі Левітаса і пропонуємо флешбук на одну із самих важливих його книг «Праведники Бабиного Яру»

Художня мозаїка. Іван Марчук

Художник - це людина, 

що змальовує все, що бачить 

Іван Марчук

12 травня відзначає 85 – річний ювілей один з найвідоміших українських художників сучасності , лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка - Іван Марчук. Він написав понад 5000 тисяч живописних робіт та винайшов власну техніку – пльонтанізм. Таку назву митець жартома дав своєму стилю – від слів «плести», «пльонтати», тобто картини створені ніби з клубочків чудернацьких ниток. Авторська техніка полягає у нанесенні фарб тонкими кольоровими лініями, які переплетені під різними кутами, чим досягається ефект об’ємності й світіння! Таке зображення, що створене на межі рукотворного й технологічного, через складність філігранного (витонченого) виконання практично не підлягає повторенню! 

За радянських часів, через переслідування КГБ, художник емігрував і повернувся в Україну в 2011 році. На сьогодні Іван Степанович - почесний громадянин Тернополя, Києва, Канева. Саме він став єдиним українцем, що потрапив до рейтингу «100 геніїв сучасності» британської газети Telegraph у 2007 році.

Коротка довідка 

Іван Степанович Марчук народився у 1936 році в с. Москалівці на Тернопільщині у родині відомого на всю округу ткача. 

Після закінчення семирічної школи вступив до Львівського училища прикладного мистецтва ім. Івана Труша на відділ декоративного розпису, де навчався протягом 1951—1956 років, згодом, продовжував навчання на відділі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва, який закінчив 1965 року . 

У 1965—1968 роках працював в Інституті надтвердих матеріалів НАН України, у 1968—1984 роках — на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. 

У 1989—2001 роках мешкав в Австралії, Канаді й США. У 1990 році Марчук відвідав Україну й відбулася його перша офіційна виставка у Києві — Державному художньому музеї українського образотворчого мистецтва (нині Національний художній музей України). 

На даний час живе та працює в Києві. 

Україна по праву пишається своїми митцями, людьми, що знайшли себе серед багатьох і йдуть шляхом, обраним із безлічі шляхів…

 

Відеоподкаст «В дивних фарбах мрії потопають…», присвячуємо художній творчості, признаному світом генію, Івану Марчуку

Я, як писали, «вічний мандрівник, прикутий до мольберта», ото я такий. Так все життя прожив. Я не міг відпочивати, направду, не міг. Поки ще є очі, є руки, в тілі — бачиш — малюють. Така звичка, такий режим, і тому я багато зробив. Я ж не жив, я ще не жив, я працював 

Іван Марчук

А ще художник вважає, що Україна міцно втілена в його картинах і, має чим дивувати. 

— Кожен хоче нового меню, щось побачити, чого ще не бачив. Ну, я дав можливість людству подивитися. Наприклад, у Тайланді, Туреччині , Йорданії не бачили снігу. Я їм привіз стільки снігу, що на виставках всі милувалися.

Протягом останніх років полотна митця також експонувалися у Литві, Німеччині, Польщі, Бельгії, Угорщині, Чехії, Словаччині, Люксембурзі, Тунісі

9 травня - День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Щорічно – 9 травня в Україні відзначається День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. 

ВР ухвалила це свято 9 квітня 2015 року та прийняла закон «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років» 

Шановні відвідувачі блогу! 

Звертаємо вашу увагу на цю незабутню історико – героїчну сторінку нашої історії. Адже наші батьки віддали своє життя та здоров’я заради перемоги над фашизмом, що ніс за собою знищення цілих націй та народів. За кожним фактом війни стоять люди! Особисте життя і доля! Пам’ятаємо про це!

Друга світова війна – глобальний конфлікт, що тривав від 1 вересня 1939 року по 2 вересня 1945 року. У війні було задіяно 60 країн – всі великі держави, що утворили два протилежні військові сторони: блок країн Осі (Термін - «Держави осі» почав вживатись після підписання Берлінського пакту між Німеччиною, Японією й Італією 27 вересня - 1940 року) та антигітліровську коаліцію («союзники»). Безпосередньо у бойових діях брали участь понад 100 мільйонів осіб. 

Супротивні держави кинули всі економічні, промислові та наукові можливості на потреби фронту, стираючи різницю між цивільними та військовими ресурсами. Загальні людські втрати оцінюються від 50 до 80 мільйонів осіб, більшість із яких були мешканцями Радянського Союзу та Китаю. 

У Другій світовій війні набули обертів масові вбивства мирних жителів, вчинялися жорстокі злочини проти людяності (всім відомі Голокост, концтабори, гетто). 

Жахливими були стратегічні бомбардування та перше застосування ядерної зброї… 

Пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку : «Кращі книги про Другу світову війну»

Пропагуючи книги тематики Другої світової війни, ми прищеплюємо молоді любов до Батьківщини і готовності , у разі потреби, стати на її захист. А ще пам'ятати про тих, хто врятував світ від "коричневої чуми" та ядерної катастрофи або потерпав і страждав у нелюдських умовах життя, які завжди тягне війна

Даний матеріал та інформація про книги використані із фонду бібліотеки ім. М. Т. Рильського та електронних джерел:

https://uk.wikipedia.org/wiki/
https://pershyj.com/p-scho-pochitati-pro-drugu-svitovu-knigi-yaki-vrazili-37413
https://book-ye.com.ua/blog/e-shcho-chytaty/krashchi-knyhy-pro-druhu-svitovu-vijnu/
https://pershyj.com/p-scho-pochitati-pro-drugu-svitovu-knigi-yaki-vrazili-37413

Віртуальну виставку «Летять роки, а пам’ять не зітреться, Щемить відлуння давньої грози…» підготували завідувач відділу обслуговування бібліотеки ім. М. Т. Рильського Олена Покровка та завідувач бібліотеки Тамара Пономарьова