середа, 28 квітня 2021 р.


Великдень. Вітаємо!

Які б обмеження в Україні не чекали на верян у зв’язку з карантином, – 2 травня всі православні відзначатимуть одне із найсвітліших свят року - Великдень!
Українці відзначали його ще задовго до прийняття християнства на Русі і називали – Великдень, що означало великий день весняної перемоги над зимою; світла над темрявою; торжества життя над смертю. 
З приняттям християнства, за однією із легенд, було вкладено інше поняття: коли народився Христос, сильно світило сонце і стояли довгі дні: як зійде сонце в неділю вранці, то зайде у суботу ввечері…Ось і Великдень… 
Здавна було прийнято пекти великодні "бабки" і прикрашати яйця, що на сьогодні є - кулічі, паски, писанки й крашанки.

Шановні відвідувачі блогу ! 
Саме про писанки ми підготували для вас інформацію та відеоподкаст «Котилася писанка з гори на долину».


Ритуальні яйця в українській культурі мають давню історію: найдавніші з них - керамічні писанки датуються періодом Київської Русі. Існують письмові згадки про розписування сирих яєць! Вже наприкінці ХІХ – початку ХХ століття, писанкарство поширилось всією територією України, але почало занепадати з приходом радянської влади, яка вважала писанку церковним атрибутом…




Хоча, у 1960 – 1970 –х роках писанкарство активізувалося у межах Західної України, де розписні великодні яйця виготовляли на замовлення та продавали на ярмарках.
Тоді ж масово поширилися дерев’яні сувенірні писанки, розфарбовані аквареллю та розраховані переважно на туристів. 
Із здобуттям Україною незалежності, люди згадали власні національні традиції, і, відтак, писанкарство відродилося і до нас повернулися великодні звичаї. 
Тож, писанка – яйце, декороване традиційними символами, які пишуться воском й барвниками. 
Кожна людина, хоч раз у житті, намагалась зробити писанку власноруч. Це робота цікава і в кожному регіоні України техніка виконання писанки традиційно своя; розписували же яйця завжди лише жінки! Що ж треба для виготовлення писанки? 
Писачок, фарби, яйце, віск, свічка та посуд для розведення фарби… 
Дивіться за цим посиланням, щоб навчитись майстерності: 


Пропонуємо вашій увазі відеосюжет «Котилася писанка з гори на долину»!




Це треба знати!



1.1987 року на Івано - Франківщині у м. Коломия був відкритий перший в Україні музей писанок, який навіть зовні, виглядає як великоднє яйце! Висота цього гігантського яйця сягає 13 метрів. Це єдиний музей мистецтва писанкарства у світі і поки що, найбільша писанка на планеті! Цікаво, що в музеї зібрано понад 12 тисяч писанок з усього світу!





2.У сакральному місці на острові Хортиця (поблизу Запоріжжя) розташований оригінальний пам'ятник писанці. Встановлений він на давньому святилищі, яке археологи датують 3-2 тисячоліттям до н.е. Саму писанку створили з матеріалу, доставленого з Янцівського гранітного кар`єру, і орнамент цього яйця непостійний, тому що художники час від часу змінюють розпис!
Насправді українські писанки – це шедеври народної творчості, це приклад віри в прекрасне майбуття , це надія на вічне сонце і життя під ним! Українська писанка, як і вишиванка, варта того, щоб її шанувати , не загубити і переймати техніку її виконання у наших батьків!

Всіх громадян України зі святом!

Використані електронні посилання

Відеосюжет «Котилася писанка з гори на долину» підготували завідувач відділу обслуговування бібліотеки ім. М. Т. Рильського Олена Покровка та завідувач бібліотеки Тамара Пономарьова

понеділок, 26 квітня 2021 р.

«Охорона праці – турбота про суспільство»

У 1996 році Міжнародна організація праці (МОП) приєдналась до ініціативи Міжнародної конференції вільних профспілок про визнання 28 квітня всесвітнім Днем охорони праці, який вперше офіційно був відзначений у 2003 році. Близько ста країн світу приєдналося до святкування…

Працівники бібліотеки готові постійно надавати користувачам потрібну інформацію з питань охорони праці та пропонувати відповідну літературу.
З метою привернення уваги суспільства і, головне, владних структур держави до проблеми безпеки людини на робочому місці, 
Указом Президента України від 18 серпня 2006 року встановлено національний День охорони праці – 18 квітня.
Завдання кожної установи, закладу, підприємства є забезпечення надійного захисту робітників та зниження до мінімуму їх смертності. Особливо це стосується виробництв, де підвищено ризик нещасних випадків, травматизму або шкідливості, що зумовлена хімічними та іншими викидами. В цей день в нашій країні вшановують пам’ять загиблих на робочому місці (вперше День загиблих на робочому місці відзначали у 1989 році американські й канадські робочі). 
Насторожує такий факт: за оцінками МОП кожен день у світі близько 5000 тисяч осіб вмирають в результаті нещасних випадків або професійної захворюванності. За рік – це до 2млн. осіб!



Сумним прикладом в Україні є людські багаточисельні жертви у вугільно – видобувній, атомній, хімічній промисловості тощо… Випадки смертельного травматизму на виробництві становилять 7% від загальної кількості травмованих. 
Цьогоріч, Україна вкотре долучається до ініціативи Міжнародної організації праці і як інші країни, візначатиме цей день у контексті боротьби з короновірусною інфекцією COVID – 19. Тож, актуальним залишається гасло 2020 року: «Зупинимо пандемію: безпека і здоров’я на роботі можуть врятувати життя».

В умовах глобальної пандемії коронавірусу для запобігання поширенню інфекції, захисту здоров’я громадян та надання допомоги хворим, суспільство має об’єднати зусилля заради подолання наслідків епідемії.

Як зробити так, щоб робочі місця майбутнього були захищеними - люди мали право на безпечну працю і гарантію бути здоровими? Адже… 







Вбити нас може будь - який предмет, 
навіть створений для нашої зручності. 
Наприклад, нас вбивають стіни будинку. 
Або, скажімо, східці сходів, якщо ми 
необачно ступаємо 
Б. Паскаль

 


Напевно, работодавцям треба удосконалювати технології, передбачати ситуації, в яких людина може загинути; завчасно подбати про гігієнічний захист на робочому місці, забезпечити працівника необхідним знаряддям: спеціальним одягом, масками, дезинфікуючими засобами, а також виділяти кошти на спецпайки для тих, хто працює на виробництві з підвищенним ризиком для здоров'я тощо. 
Але, водночас, всі ми з вами повинні знати правила безпеки й особисто дотримуватись їх на робочому місті, виконуючи інструкції та розпорядження адміністрацій шодо правил техніки безпеки… 
Багато аварій можна було б уникнути, якщо би працівники дотримувались усіх правил, не сподіваючись на щасливий випадок…


Пропонуємо рекомендаційний список літератури та електронні адреси за тематикою, які є в ноявності фонду бібліотеки та в електронному режимі:


Закон України про охорону праці : за станом на 09 липня 2010 року. – Офіц. вид. – Київ: Парламентське вид-во, 2010. - 28 с. – (Закони України)

Дотримуйтесь правил безпеки!
Апостолюк С. О. Безпека праці: ергономічні та естетичні основи. Навч. посіб. /С. О. Апостолюк, В.С. Джигерей та інші.- Київ: «Знання», 206.- 215с.
Безпека життєдіяльності. Нормативні документи для навчальних закладів / відповід. за вип., упоряд. М. В. Васильчук, упоряд. Ю. В. Бадюк, 2010. - 1024 с.
Грішнова О. А. Економіка праці та соціально трудові відносини: Підручник.- 3-е вид., випр. і доп.- Київ.- Т-во «Знання»,2007.- 559с.
Економіка праці і соціально трудові відносини/Авт. Акулов М. Т., Драбанич А.В., Євась Т.В. та ін.: Навч. посіб. – Київ: Центр учбової літератури, 2012.- 328с.
Скрипченко І.Т. Основи охорони праці: Методичні рекомендації / І.Т.Скрипченко. – 2-ге вид., оновл.– Дніпропетровськ: Видавництво Маковецький Ю.В., 2013. – 34 с.
Чернетенко О. Підготовчий етап атестації робочих місць за умовами праці / О. Чернетенко // Довідник спеціаліста з охорони праці. - Україна", 2012. - N 4. - С. 47-53.
Швець І. Концепція економічного стимулювання безпечної трудової діяльності / І. Швець, С. Поторочин // Україна: аспекти праці. - 2012. - N 7. - С. 31-37.
Шулятьєва І. Головне - профілактика травматизму : [про виробничий травматизм в Харків. обл. за 2008-2009 рр.] / І. Шулятьєва // Охорона праці. - 2010. - N 7. - С. 52-53.
Електронні адреси за тематикою:
Державна служба України з питань праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dsp.gov.ua/statystychni-dani-vyrobnychoho-travma-2/
Кальянов, А. В. Економічні наслідки погіршення здоров‘я робітників у сфері охорони праці / А. В. Кальянов // Наукові праці МАУП. – Київ, 2017. – Вип. 3 (54). – С. 28–32. – (Серія : Економічні науки)
Нетребский, А.А. Охрана труда в Украине: проблемы и перспективы / А. А. Нетребский // Зернові продукти і комбікорми. – 2011. – № 4 (44). – С. 45–48. 4. Хара, В. Охрана труда в стране: проблемы и пути их решения / В. Хара // Охрана труда. – 2010. – № 12. – С. 9–13. 5. Плохие условия труда - главная проблема в сфере занятости [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.ilo.org/moscow/news/ WCMS_671185/lang--ru/index.htm Роботу виконано під керівництвом д-р мед

 

Пам’ятаймо: 
Удосконалюючи умови охорони праці, ми дбаємо про здорове суспільство! 

Використані електронні посилання при створенні інформаційного дайджеста:
https://land.gov.ua/28-kvitnia-den-okhorony-pratsi/
https://uk.wikipedia.org/
https://www.pedcollege.kiev.ua/index.php/650-28-kvitnia-vsesvitnii-den-okhorony-pratsi
https://podil.kyivcity.gov.ua/content/28-kvitnya--vsesvitniy-den-ohoro

четвер, 22 квітня 2021 р.

26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф


35 років тому...

Чорнобиль… Аварія: 00 год. 23 хв 26 квітня 1986 року. Вибух реактору 4- го енергоблоку…

Великий викид радіоактивного пилу піднявся на висоту 1500 м.
Планетарна катастрофа…Радіоактивним цезієм забруднно 3/4 території Європи…
Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи :пожежники, військові, фахівці. 
З обороту вилучено близько 5 млн. га землі (навколо АЕС створена 30-км зона відчуження). За десять років після аварії на ЧАЕС із забруднених територій відселено 142 тисячі осіб…




Скільки б не промайнуло років, а біль цей не вщухає..
Чорнобильський біль, як «Чорнобильська Мадонна» відлунює жалем гірким звідусіль». 
Ліна Костенко, українська поетеса, яка на початку 90 –х років була в Чорнобилі у складі культурно - наукової експедиції сказала тоді пророчі слова : в Чорнобилі «Загинула ціла цівілізація під назвою українське Полісся»… 
Внаслідок аварії народилась жалобна, скорботно – сувора, попереджувальна «поезія катастрофи»… 
Поезія, яка зачіпає за живе і дає зрозуміти, що пустеля, тиша та радіаційні спалахи могли би оселитися на землі назавжди… Без птахів, дерев, тварин, без людини….






Радимо прочитати 

Драч І. Чорнобильська мадонна / І. Драч // Анатомія близкавки / І. Драч. – Х., 2002.— С.304-334.
Поема про аварію на Чорнобильській АЕС. 

Гуцало Є. Діти Чорнобиля / Є. Гуцало; Худож. оформ. Т. Семенової.— К.: Соняшник, 1995.— 104 с.: ілюстр.
Розповіді про трагічне життя дітей, які постраждали внаслідок катастрофи. 

Ковалевская Л. Длинные руки беды: Рассказы / Л. Ковалевская; Худож. О. Набока.— К.: Вэсэлка, 1989.— 55 с.: ил.
Оповідання української журналістки про трагедію на Чорнобильській станції. 

Луків М. [Добірка віршів про аварію на ЧАЕС] // Сади цвітуть під небесами / М. Луків. — К., 1998. — С.16-19. 

Матвієнко В. Монолог у дорозі з Чорнобиля. Пекло / В. Матвієнко // Люблю я свою Україну / В. Матвієнко.— К., 1997.— С.20-23.
Вірші про Чорнобиль. 

Мельник Н. Рідні береги: Поезії та оповідання / Н. Мельник.— К.: Хрещатик, 1994.— 43с.
Вірші, оповідання про Чорнобиль. 

Павленко Л. Невидима смерть / Л. Павленко // Сліди не старіють / Л.. Павленко.— К., 1991.— С.255-287.
Повість розповідає про трагічні події Чорнобильської аварії. 

Яворивский В. Мария с полынью в конце столетья / В. Яворивский // Полынь / В. Яворивский. — М., 1989.— С.5-219.
Роман написаний на основі кореспондентської роботи автора в тридцятикілометровій зоні під час аварії.

вівторок, 20 квітня 2021 р.

Письменнику Андрію Куркову – 60!


Андрій Курков - український письменник російського походження. Народився 23 квітня 1961 року у селі Будогощ Ленінградської області. З раннього дитинства живе у Києві. Після закінчення школи працював завклубом, завідувачем бібліотеки у санаторії в Пущі – Водиці. В Інституті інформації закінчив курси перекладачів японської мови, а у 1983 році –Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. Працював редактором видавництва «Дніпро». У 1979 році вперше опублікував гумореску у київському виданні «Рабочая газета»; над першим сценарієм до фільму «Поляна сказок» працював як «літературний негр» і приз на Братиславському кінофестивалі отримав Кир Буличов.
Згодом, Андрій Курков проявив себе і працював сценаристом на кіностудії Олександра Довженка, викладав у Белл Коледжі (Кембридж, Англія). З 1988 року став членом англійського ПЕН - клубу. З 1993 року він є Членом Спілки кінематографістів України, а з 1994 року - Національної спілки письменників.
Андрій Курков є автором понад 20 книг, серед яких як дорослі романи, так і казки для дітей; він також є автором понад 20 сценаріїв для художніх та документальних фільмів. Російськомовне видання його найпопулярнішого роману «Пікнік на льоду» було продано в Україні накладом 150 тисяч примірників. Книги Куркова перекладені 36 мовами. 
Серед інших творів ВВС News Україна у списках Книги року – 2018, визначила роман Куркова «Сірі бджоли», який також переклали у Німеччині. Цей роман на злободенну тематику; відображає життя людей в умовах «Гібридної війни» на Донбасі.

Ми пропонуємо користувачам та гостям нашого блогу флешбук на книгу Андрія Куркова «Сірі бджоли»


Використані електронні посилання

https://www.livelib.ru/author/121842/quotes-andrej-kurkov 
https://knygy.com.ua/index.php?productID=9789660382473 
https://www.bbc.com/ukrainian/features-46095198 
https://www.dw.com/uk/%D1 
https://uk.wikipedia.org/wiki/% 

Флешбук на книгу Андрія Куркова «Сірі бджоли» підготували завідувач відділу обслуговування Олена Покровка та завідувач бібліотеки ім. М. Т. Рильського  Тамара Пономарьова

 

 



пʼятниця, 16 квітня 2021 р.

18 квітня - Міжнародний день пам’яток і визначних місць

Міжнародний день пам’яток і визначних місць відзначається від 18 квітня 1982 року з ініціативи Міжнародної ради з питань пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), а рішення про відзначення дати було прийнято Генеральною Асамблеєю ЮНЕСКО у 1983 році.
Свято спрямовано на підвищення обізнаності громадян з різноманіттям культурної спадщини, її вразливістю та необхідністю ефективними зусиллями подальшого збереження для прийдешніх поколінь. У всьому світі цього дня влаштовують відвідини визначних місць та пам’яток, проводять конференції; з’являються тематичні публікації у пресі. В цей день згадують про те, що кожна країна - це унікальна історична та культурна спільнота, що має суто свої цінності і дбає про їх збереження. 
В Україні «День пам’яток історії та культури» ,встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року, відзначають щорічно 18 квітня.
В нашій країні всі питання щодо охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об’єктів культурної спадщини у суспільному житті врегульовані Законом України «Про охорону культурної спадщини».
Всі пам’ятки, визначні місця національного значення внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. 
Пропонуємо нашим користувачам та гостям бібліотечного блогу відеоекскурс, присвячений Дню пам’яток історії та культури України
                          
                           



Використані електронні посилання 
https://zp.gov.ua/uk/page/turistichnij-putivnik-1 
httphttps://eventukraine.com/travel/pam-yatki-kozackoi-slavi-10-misc-de-varto- 
https://np.pl.ua/2017/10/kozatski-pamyatky-ukrajiny-pro-yaki-vy-mohly-ne-znaty/ 
https://mp3party.net/music/171252 

Відеоекскурс «Рукотворні пам’ятки Козацької України» підготували: завідувач відділу обслуговування Олена Покровка та завідувач бібліотеки ім. М. Т. Рильського Тамара Пономарьова 

четвер, 15 квітня 2021 р.

                   Шановні відвідувачі нашого блогу!




Любі користувачі дитячого відділу!
Ми дуже сумуємо, що не маємо можливості певний час спілкуватися з вами.
Разом з нами сумують книжки на полицях і герої цих книжок, особливо казкові.
Сподіваємось, що і ви в очікуванні зустрічей з прекрасним світом книги.

А щоб вам веселіше і цікавіше рахувати дні до відкриття бібліотеки, звертаємо вашу увагу на сайт Національної телерадіокомпанії України, яка запустила аудіоказки українською мовою! 

Казки різних народів світу начитують українські письменники, співаки, актори театру й кіно. На сайті можна завантажити розмальовки! 
Слухайте радіо за посиланням:

https://kazky.suspilne.media/list.php

 

Радіохвиля для дітей доступна на сайті 24 години і в її «арсеналі» налічується понад 200 аудіоказок!

Джерело: day.kyiv




понеділок, 12 квітня 2021 р.

12 квітня - Міжнародний день польоту людини в космос. «Леонід Каденюк, перший космонавт незалежної України. «Місія – космос»

Дві речі не перестають 
приводити мене в здивування — 
зоряне небо над головою і моральний 
закон всередині нас 
Імануїл Кант


З сивої давнини люди з захопленням та благоговінням задивлялися у небо; найрозумніші із них вивчали зорі, комети, метеорити… І лише, коли 12 квітня 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» з космодрому «Байконур» здійснив космічний орбітальний обліт Землі, тривалістю 108 хвилин, стало ясно – людство зробило величезний крок до освоєння Неба!

Саме у цей день, за рішенням Міжнародної авіаційної федерації і космонавтики та за рішенням 65 – ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, відбувається Міжнародне святкування польоту людини в космос.
Після Юрія Гагаріна у космічному просторі побувало близько 600 землян різних національностей. Вони виходили у відкритий космос, виконували наукові експерименти. 
12 квітня Україна святкує й День працівників ракетно – космічної галузі, який був встановлений Указом Президента України від 13 березня 1997 року. 
В історію та розвиток космонавтики СРСР визначний внесок зробили українські науковці, що дозволило Радянському Союзу стати провідною космічною державою.


Безумовно, найвідомішим українцем, який мав відношення до космосу, був Сергій Корольов, який народився у Житомирі: запуск першого супутника Землі й перший політ людини в космос пройшли за його ініціативою і під його керівництвом.

Першим українцем, який побував в космосі, став уродженець Білоцерківщини Павло Попович, його політ був третім (1962 рік): він провів на орбіті три дні і до кінця життя не забував свого українського коріння.


Одесит Валентин Глушко є творцем рідинних реактивних космічних двигунів; під його керівництвом створено проект космічного комплексу «Енергія» - «Буран».

А полтавчанин Юрій Кондратюк ще на початку ХХ століття розрахував оптимальну траєкторію космічного корабля для польоту на Місяць. Пізніше його розрахунки використало космічне агентство NASA у місячній програмі «Аполлон»; запропонована ним троєкторія отримала назву «траси Кондратюка».

Офіційно першим космонавтом незалежної України став Леонід Каденюк, який у 1997 році увійшов до складу міжнародного екіпажу американського шатла «Колумбія» і перебував на орбіті 15 днів. Цьогоріч йому б мало виповнитися 70 років. Леонід Костянтинович народився 28 січня 1951 року у Чернівецькій області в сім’ї сільських вчителів. У своїй книзі «Місія – Космос», надрукованій у 2009 році, він написав, що мріяв стати космонавтом з моменту польоту Юрія Гагаріна! - «Завдяки технічним засобам, ми змогли подолати тяжіння своєї планети та вирватися у Космос. Це мало Вселенське значення».

Радимо всім прочитати книгу Каденюка!

Леонід Каденюк Місія – космосю.– Київ: Пульсари, 2009.

Це емоційно насичена розповідь першого космонавта незалежної України про політ у космос 1997 року в складі екіпажу корабля "Колумбія". У виданні вміщено описи етапів польоту, портрети його учасників і роздуми автора про Всесвіт, місце в ньому планети Земля та відповідальність людини за її майбутнє. "У мене було відчуття незавершеності польоту, наче я не здійснив ще щось дуже важливе. І я вирішив все те, що бачив у космосі, викласти на папері. Я довго писав книгу й багато переписував, щоб чіткіше передати ті відчуття, але вони не піддаються словам»…

Цікаві факти про Космос очима космонавтів

 З ілюмінаторів свого корабля космонавти розрізняють єгипетські піраміди, великі аеропорти, міста на Землі. А ось Велику Китайську стіну, всупереч існуючій думці, з космосу не видно; 


- Під час польотів космонавти часто помічають раптові спалахи світла. Це радіація, яка дуже шкідлива для очей… 

- на орбіті Сонце сходить і заходить кожні 90 хвилин. За цей час космонавти спостерігають схід найближчої до нашої планети зірки 16 разів! 

- у такому «ненормальному» режимі, космонавти намагаються жити за природним для них часом – земним; 

- у космосі люди хворіють на «космічну хворобу», коли вестибулярний апарат веде себе суперечливо й незрозуміло де твої руки, де ноги?

- за всю історію космонавтики в космосі ніхто не загинув. Всі нещасні випадки відбувалися при стартах з Землі або при спуску з орбіти. Всі загиблі космонавти (18 осіб) загинули в атмосфері; 

- Олексій Леонов став першим космонавтом, який вийшов у відкритий космос в 1965 році. Ця подія загрожувала його життю: космічний скафандр раптом збільшився і став перешкоджати поверненню на корабель. Леонову вдалося видалити зайвий тиск; 

- у людей, що повернулися з космосу, збільшується зріст ( в середньому 5-8 см). Це викликано тим, що на хребет в невагомості впливає знижений тиск; 

- повернення на Землю для космонавтів – друге народження, як вони самі кажуть. І правда – провівши на орбіті багато днів, їх м’язи атрофуються і тому їм доводиться знову їх розвивати. 

На питання: «Що вас стурбувало найбільше? Леонід Каденюк відповів: «Тоненький прошарок атмосфери, який огортає Землю. Він такий блакитний, особливо коли подивитися на проекцію оцього прошарку на тлі космосу. Побачивши це вперше , відчув якійсь розпач: невже в такому тоненькому прошарку існує життя на нашій планеті? 
Саме у космосі розумієш, наскільки недосконале суспільство, як воно неправильно живе…»


Коли космонавта питали, навіщо літати в космос, він відповідав:
Щоб покращити життя на Землі! Адже все пов’язано зі вселенським простором, починаючи від сільського господарства, медицини і закінчуючи високими технологіями. 
Тож, людство продовжує вивчати космос, і хто знає, може, через кілька сотень років, люди дійсно будуть населяти інші планети… 

Для юних читачів пропонуємо книжки за тематикою «Дітям про Космос»:


Український космос/ Упор. Валерій Чередниченко, Сергій Грабовський ; Художник Віктор Гаркуша – Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2009. 

Джородж і таємний ключ до Всесвіту; Джордж і скарби космосу: Стівен Гокінґ, Люсі Гокінґ ; художник Ґаррі Парсонз / Переклад з англійської Ганни Лелів. – Львів: ВСЛ, 20 

Пол Брекке Наша життєдайна зірка – Сонце / Переклад з норвезької Наталі Іваничук. – Київ: Грані-Т, 2014. 

Історія космічних досліджень. Луї Стовелл / Пер. з англ. Руслана Фещенко ; художник Пітер Алан. – Київ: Країна Мрій, 2011. 

Галілей та перша зоряна війна. Лука Новеллі / Переклад з італійської Олени Кругликової. – Київ: К.I.C., 2016. 

Зірки і макові зернята. Романа Романишин, Андрій Лесів. – Львів: ВСЛ, 2013

Використані електронні посилання: 
https://dovidka.biz.ua/leonid-kadenyuk-biografiya-korotko 
https://www.slovoidilo.ua/2017/04/12/infografika/suspilstvo/den-kosmonavtyky-vnesok-ukrayiny-pidkorenn 
https://mykniga.com.ua/poradi/citati-i-aforizmi-pro-zirki.html


Годину цікавих повідомлень «Леонід Каденюк, перший космонавт незалежної України. «Місія – космос» 
підготували завідувач бібліотеки ім. М. Т. Рильського Тамара Пономарьова та завідувач відділу обслуговування Олена Покровка

 

пʼятниця, 9 квітня 2021 р.

"Табори смерті - геноцид проти людства"


11 квітня - Міжнародний день визволення в'язнів фашистських концтаборів
Перші концтабори для населення облаштовували британці під час англо-бурської війни (1899 – 1902) , їх приклад швидко почали наслідувати й інші держави.


Система концтаборів у Німеччині виникла у 1933-1934 роках як рішення боротьби із супротивниками нацистського режиму, і їх першими бранцями стали члени КПН та СДПН. На середину 1933 року кількість ув’язнених сягала 26789 осіб, але до 1937 року ця цифра зменшилась у 8 разів. Приблизно в той час німецькі євреї вперше зазнали репресій з єдиної провини – національність.
З початком Другої світової війни система концтаборів була розширена. За дротом опинилось мирне населення з окупованих територій, радянські військовополонені, члени Руху Опору, роми, свідки Йогови.
Навесні 1941 року розпочалась кампанія масових вбивств ув’язнених – непрацездатних, радянських командирів і політпрацівників. На теренах Східної Європи, в основному в Польщі з’являються так звані «табори смерті», «фабрики смерті», єдиною метою яких було методичне знищення європейських євреїв.
До середини січня 1945 року в таборах налічувалось приблизно 37 000 охоронців-чоловіків та 3500 жінок.
В результаті військових операцій по звільненню територій , окупованих нацистською Німеччиною, - розпочалась ліквідація таборів, і на літо 1944 року функціонувало тільки 15 головних катівень із 700 000 ув’язненими. Але на кінець 1945 року майже половина загинула з причини нелюдських умов утримання , розстрілів охороною або під час «маршів смерті».
Всього через адську машину таборів з 1939 по 1945 роки пройшло 2, 5 млн. людей(!), над більшістю з яких проводили медичні досліди та експерименти : з близнюками, з малярією, різними газами, отрутами, стерилізацією тощо.



Все людство знає або чуло про найвідоміші табори , такі як Дахау, Аушвіц, Бухенвальд, Треблінка, що функціонували на території Польщі та Німеччини.



Але сьогодні, у переддень Міжнародного дня визволення в’язнів канцтаборів, ми пропонуємо схилити голови і згадати концтабори на території України - Богданівку, Дарницький концентраційний табір, Сирецький табір, Собібор.

Дарницький концтабір – один з найбільших на теренах України - для військовополонених Червоної Армії. Через його жернова пройшло понад 300 000 солдатів, офіцерів, мирних жителів. Загинуло, за різними оцінками, до 75 тисяч осіб.

Сирецький концтабір – був призначений для ув’язнених за рішенням гестапо.
За даними державної Надзвичайної комісії із встановлення і розслідування злочинів, у таборі закатовано понад 30 000 осіб.


Богданівка, Доманівського району, Миколаївщина – восени румунськими окупантами на базі свинокомплексу був створений концентраційний табір для євреїв на 54 тисячі осіб. У грудні 1941 року після спалаху епідемії тифу було прийнято рішення знищити усіх ув’язнених. Операція була приурочена до дня народження «вождя» і мала назву «Подарунок Сталіну». Загальна кількість жертв у Доманівському районі внаслідок цієї операції сягла 115 000!



Собібор – концтабір поблизу українського села Собібор (наразі Польща).
Табір відомий повстанням в’язнів – німці вибирали серед полонених євреїв кращих шевців, кравців, ювелірів, столярів. А ті організували напад на адміністрацію і втечу.
Упійманих було жорстоко покарано: їх обливали бензином і живцем палили.

За час існування у ньому закатовано, за різними джерелами, від 
90 000 до 250 000 людей

Пам’ятаймо!


Щоб ніколи жахіття й пекло концтаборів не повторилось!

Інформаційний дайджест "Табори смерті - геноцид проти людства" підготувала завідувач бібліотеки ім. М. Т. Рильського Тамара Пономарьова

середа, 7 квітня 2021 р.


Шановні відвідувачі блогу! 

Ми продовжуємо презентувати творчість письменників – ювілярів 2021 року. «Літературний вернісаж» другого кварталу має на меті надати інформацію про «пізнього романтика» Шарля Бодлера, «чарівницю слова» Оксану Іваненко, польського майстра історичного роману Генріка Сенкевича та інших…








Читайте! Читайте! Читайте! 
В цьому наша сила, мудрість та народна філософія 

Підготувала відеопрезентацію «Літературний вернісаж» завідувач відділу обслуговування бібліотеки ім. М. Т. Рильського Олена Покровка 

Використані електронні посилання:


https://www.livelib.ru/author/299744/quotes-vasil-shklyar