четвер, 25 лютого 2021 р.


День кримського спротиву

26 лютого 2020 року, згідно Указу Президента, в Україні встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, як щорічної пам’ятної дати. 
Саме 26 лютого 2014 року під стінами Верховної Ради АРК відбулися одночасно дві акції: проукраїнський мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу (біля 10 тисяч осіб) та проросійський (біля 7 тисяч осіб), який очолила партія «Руська єдність». Між учасниками мітингів сталася сутичка, у результаті якої загинули дві людини. Наступного дня Верховну Раду АРК у м. Сімферополі захопили російські спецпризначенці



Рефат Чубаров 

У зв’язку з цією подією пропонуємо флешбук за книгою Тараса Березовця «Анексія: острів Крим. Хроніка «гібрідної війни)



середа, 24 лютого 2021 р.

«Пелюстки таланту української Лілеї»

25 лютого - 150 років від дня народження Лесі Українки (1871-1913), видатної української поетеси, громадської діячки


«Сумним акордом линуть зими в небесах
Тужливим ехом в'ються в піднебессі. 
Ми оспівати хочем у віршах й піснях 
Життя і творчість поетеси Лесі»


Хвороби виснажували її з дитинства. З раннього віку навчилася вона «крізь сльози сміятись». В одному з листів 1912 року Леся називає своє життя постійною війною з сухотами. За цю «тридцятилітню війну» вона перенесла кілька складних і болючих операцій. Прикута до ліжка, довго перебувала в гіпсі, ходила за допомогою милиць, лікувалася в Криму, Одесі, в Бессарабії і Болгарії; Німеччині та Італії, в Єгипті і Грузії. В її житті була постійна і невблаганна війна тіла і духу.  

Устами своєї героїні Касандри поетеса передрікала свою подальшу долю: «…мені здається, що я маю перед собою якусь велику битву, з якої вийду переможцем або зовсім не вийду. Коли у мене справді є талант, то він не загине, - то не талант, що погибає від туберкульозу чи істерії! Нехай і заважають мені сі лиха, але, зате, хто знає, чи не кують вони мені такої зброї, якої нема в інших, здорових людей…»

З 23 по 26 лютого у читальній залі бібліотеки організована книжкова виставка «Пелюстки таланту української Лілеї», присвячена мужній жінці, поетесі, слова якої дійсно стали міцною зброєю і не могли пробачити здоровим і сильним людям їх пасивності, байдужості до горя інших. Леся Українка була впевнена, що слід сподіватись навіть без надії, що слід щось робити заради кращого майбуття. 

На виставці зібрані книжкові видання з фонду бібліотеки, в яких представлена творчість - її безсмертні вірші про кохання, добро, красу, а також довідкові та літературознавчі матеріали з дослідження біографії поетеси та життєвого шляху. 
Всі, хто знайомиться з виставкою, приймають участь у поетичному вернісажі:
«Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я», декламуючи улюблені та відомі поезії Лесі Українки. 
Ніжна, але сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, Леся Українка – неперевершений поетка боротьби, поетка -патріот. Її твори надихають, додають сил та впевненості

 

 

вівторок, 23 лютого 2021 р.

«Казка в гості завітала» 

24 лютого - 235 років від дня народження Вільгельма Грімма (1786-1859), німецького філолога, збирача і видавця казок

Коли ми беремо до рук тоненькі книжечки з малюнками, такі як «Бременські музиканти», «Хоробрий портняжка», «Пані метелиця», навряд чи замислюємось про те, хто такі брати Грімм? Не всі знають, як їх звати і чи саме брати створили ці казки? Або записали від когось почуте. Але так чи інакше, казки братів Грімм відомі

кожній людині.
В деякому царстві – країні, в графстві Ханау землі Гессен, що у серці Німеччини, жила - була родина міського судді Грімм. Синів у нього було, що пальців на руці та ще маленька сестричка Шарлотта. Старші діти Якоб і Вільгельм були нерозлийвода. Любили послухати казки і історії, які переповідали їм матуся, служниці або гості. 
Коли Якобу виповнилось шість років, родина переїхала на батьківщину батька до тихого Тайнау. У старому будинку, де оселилися Грімм, за розповідями дорослих, по ночах блукав таємничий привід. Діти мали щасливе дитинство. 
Казка дитинства закінчилась, коли помер батько. І одинадцятирічний Якоб став головою родини. Тітка допомогла хлопцям отримати блискучу освіту. Перед двома серйозними юнаками із провінції розкрився весь світ: Париж, Відень, Берлін. Вони закінчили ліцей за чотири роки замість семи і почали вивчати юриспруденцію. 
Але професія за сімейною традицією все менше і менше приваблювала братів. Вони подовгу просиджували в бібліотеці, перечитуючи старовинні поеми і перекази, вивчали мови. Але найулюбленішою справою був збір і переказ казок. Працювали вони завжди разом і свої роботи підписували «Казки братів Грімм». 
«Дитячі і родинні казки» - перший том був подарунком до Різдва 1812 року. Згодом, було ще декілька томів. Але самі вони їх не створювали, а тільки обробляли те, що записували, відвідуючи села і невеличкі містечка.


Десять років збирали свої казки брати, їхні твори перекладено приблизно на сто мов світу. За мотивами казок створені мультфільми і дитячі фільми, вистави у театрах. 
Наші маленькі читачі майже всі читають казки братів Грімм. Тому, ми пропонуємо вікі - цитатник за творами казкарів:

1. Одного разу літнім ранком сидів чоловік біля вікна на своєму столі для шиття. Йому було весело і він шив зі всіх сил; 

2. Вдова мала дві доньки: одна була красивою і працьовитою, інша – потворна і ледача; 
3. Був у одного господаря осел і багато років поспіль тягав він невтомно мішки до млина. Але на старість став непридатним до роботи;

4. Жила – була маленька дівчинка. Хто не подивиться на неї – всім вона подобалась. Але найбільш її любила бабуся. І одного разу подарувала їй…;

5. Жив собі селянин – бідняк. Вечорами сидів біля печі і розгрібав жар. А дружина за прядкою. Одного разу каже він дружині: шкода, що ми не маємо дітей і на відміну від інших осель, де радісно й галасливо, у нас така тиша…; 
6. Моєю нареченою буде тільки та, кому підійде ця туфелька; 
7. Горщик, вари! – І звариться в нім смачна, солодка каша…


Крім цього радимо вам прочитати: «Семеро храбреців», «Біляночка і розочка», «Ледача пряля», «Гензель і Гретель», «Розумна Ельза», «Білосніжка і сім гномів» та інші.


Також з 23 по 26 лютого пропонуємо вам Калейдоскоп за казками братів Грімм «Казка в гості завітала»,



де ви будете мати змогу зазирнути в цікавий і добрий світ казкових пригод, адже казки цих німецьких письменників давно увійшли до скарбниці світової дитячої літератури і варті уваги!

пʼятниця, 19 лютого 2021 р.

«До мови доторкнися серцем» Як довго ждали ми своєї волі слова. І ось воно співа, бринить.




Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить
Олександр Олесь 

Досить молоде свято – Міжнародний день рідної мови запроваджено 21 лютого Генеральною конференцією ЮНЕСКО у Парижі 1999 року. 
Історія свята має трагічний початок: 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді, цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
У світі налічується до шести тисяч розмовних мов, близько половині з них загрожує зникнення.


Тому дуже важливим є захист мовної й культурної багатоманітності, адже мова – це історія будь - якого народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний еволюційний процес, що виділяє даний етнос серед інших.
Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні – українська мова є рідною майже для 50 – ти мільйонів людей. 
Згідно зі Статтею 10 Коституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». 
Олесь Гончар зазначав: «Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і уявна діяльність народу». 
Бібліотека ніколи не стоїть осторонь і завжди підтримує політику держави щодо пропагування рідної мови.

З 19 по 24 лютого для користувачів бібліотеки пропонуємо ознайомитись з панорамною книжковою виставкою «До мови доторкнися серцем», присвяченій Міжнародному дню рідної мови.
Виставка поділяється за розділами:

1.«Перлини поміж людей» - підібрана література, яка висвітлює історію і розвиток української мови та розкриває красу народного слова, що передавалося із вуст у вуста. Це прислів’я та приказки, балади та пісні, бувальщини та легенди; 

2. «В океані рідного народу. Відкривай духовні острови» - звертаємо увагу на твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Симоненка, Ліни Костенко, які багато зробили для розвитку літератури і зуміли показати істинну красу, силу і велич українського слова;


3. «Слово – гранований діамант мудрості» - книжкові видання стануть у нагоді для тих, хто цікавиться, вивчає, вдосконалює мову як інструмент спілкування;

4. «Мовне розмаїття України» - до уваги читачів -довідкова література: словники народів національних меншин нашої країни: поляків, білорусів, росіян, кримських татар, греків, німців тощо. Адже Україна – багатонаціональна і кожна етнічна група збагачує її культуру різноманітністю і особливим національним колоритом.
Тож, шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!


четвер, 18 лютого 2021 р.

«Небесна сотня білих журавлів»


«Небесна сотня білих журавлів» 
20 лютого - День Героїв Небесної Сотні


20 лютого 2014 року закарбовано на скрижалях української історії як день мужності і звитяги громадян України в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність нашої держави. 
Саме на цей день припадає пік свавілля – розстріли Героїв Небесної Сотні у центрі Києва; у середмісті столиці загинули та отримали смертельні поранення 48 осіб. 
Згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”, цього дня країна вшановує пам’ять співвітчизників, завдяки яким змінено наше життя в бік демократії та свободи. 
На жаль, заради цих цінностей «Небесна сотня» у вирій полетіла…


Перебіг подій, історичні свідчення, хроніка тих важких днів закарбована у книжкових матеріалах, представлених на виставці «Небесна сотня білих журавлів», організованій у читальній залі бібліотеки з 18 по 25 лютого .
Нашим читачам рекомендуємо ознайомитись з виданнями, наявними у фондах ЦБС Голосіївського району:

Виноградов О. Слово майдана: публицист. исслед. – Киев: Издатель Корбуш, 2014.- 528 с. 
2014. Хроника года. Блоги. Колонки. Дневники.- Харьков: «Фолио», 2015.- 431с. 
Євромайдан.- Київ: «Основа», 2014.- 302с. 
Кошкіна С. Майдан/А. Курков.- Харьков: Фоліо, 2015.-221с. 
Майдан. Революція духу.- Київ-2013-2014.За ред.Л. Фінберга.- Київ, 2015 
Матіос М. Приватний щоденник.- Львів: ЛА «Піраміда», 2015.-356с. 
Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах.- Київ»Фенікс», 2016.- 304с. 
Небесна сотня/К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова та ін.; упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко.- Харків: «Фоліо», 2015.- 206с. 
Небесна сотня/Е. Трибушина та І. Соломко.- Київ: «Фоліо», 2014.- 208с. 
Семенченко Н. В. Революция/Наталья Семенченко.- Киев: Саммит – Книга, 2015.- 240 с. 
Трайлакало О. Майдан. Погляд зсередини/Автор – упорядникО. Трайдакало.- Київ: Сервіс «Book Eхpress»; видавець Мельник М. Ю., 2018.- 320с. 
Хроники Революции. Книга вторая.- Киев: Саммит – Книга, 2015.- 240с. 
Гойденко О. Герої не вмирають – 20 лютого- День героїв Небесної сотні/О. Гойденко//Порадниця.- №7.- С.1-2 
Костін Ю. Їх імена вкарбовані у вічність:20 лютого – День героїв Небесної сотні/Ю. Костін// Вечірній Київ.- 2017.- 16 лютого.- С.9 
Стражний О. Майдан.- Київ, 2016.- С.182 -186

Євромайдан вкотре підтвердив: у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради світлого майбутнього України

понеділок, 15 лютого 2021 р.



«Маобітський зошит» Муси Джаліля» 

15 лютого - 115 років від дня народження Муси Джаліля (1906-1944), татарського поета, журналіста, військового кореспондента 

                                                          

Вони з дітьми погнали матерів 
І яму рити змусили, а самі 
Вони стояли, купка дикунів, 
І хрипкими сміялись голосами

Муса Джаліль

Поет народився в Оренбурзькій області в татарській родині. Закінчив медресе (мусульманський навчальний заклад) «Хусаінія» в Оренбурзі; освіту продовжив в МГУ, де навчався на літературному відділенні. Після закінчення ВУЗу працював редактором журналів для дітей. Друкуватися Джаліль почав у 1919 році, а першу його збірку опублікували в 1925 році («Ми йдемо»).Через десять років було видано ще дві збірки поета. 
Ще Муса Джаліль відомий як перекладач творів Шевченка. 
У роки Другої Світової війни Муса Джаліль став військовим кореспондентом. У 1943 році був написаний вірш «Варворство» - поетичний документ злочинів нацистів. Після тяжкого поранення попав до полону. Щоб відвести від себе підозру і допомогти підпільній групі, вступив до німецького легіону, який існував з метою заохочення націоналізму корінних народів окупованих територій. 
Після викриття перебував у концтаборі Шпандау і страчений.

У Радянському Союзі деякий час вважався поплічником фашистів. Згодом, справу поета було переглянута. 
Шануючи пам’ять героїв Другої Світової війни, наша бібліотека підготувала з 12 по 16 лютого до ювілею письменника виставку – персоналію «Маобітський зошит» Муси Джаліля». 
До цієї збірки увійшли вірші із двох блокнотів, написані перед загибеллю, що є своєрідним свідоцтвом і заповітом усьому людству.

«Вже скільки років проминуло, а біль у серці б’є і б’є…» 

15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

 

«Пройшли роки, війну ж ту не забути,
Бо кожен воїн, що вернувсь живим,
Згадає тих, кого не повернути,
Бо й вірний друг там згинув молодим» 

Війна – це не тільки бої, героїзм і подвиг. Це важкі нелюдські випробування, страждання, це смерть багатьох людей. 
Щорічно, 15 лютого, в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, що офіційно встановлений Указом Президента у 2004 році. Ця пам’ятна дата приурочена до виведення військ з Афганістану у 1989 році.

З метою популяризації прикладів патріотизму та обізнаності користувачів, особливо підростаючого покоління, про події того часу, в бібліотеці з 12 по 16 лютого організовано довідковий стіл «Вже скільки років проминуло, а біль у серці б’є і б’є…», присвячений українським воїнам, що брали участь у різних збройних конфліктах на території інших країн.


Звертаємо вашу увагу на книги:

Головна редакційна колегія. Загиблі на чужині: Книга Пам’яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за рубежем.- Київ: Пошуково – видавниче агентство «Книга Пам’яті України», 2003.- 624 с.

«Загиблі на чужині» - перша книга історико – меморіального серійного видання, в якій йдеться про звитяжно – трагедійну епопею, довжиною в 60 років: починаючи від збройного зіткнення на Китайсько - Східній залізниці (1929р.), до 1990 року.
Документальне дослідження закарбувало прізвища українських громадян, які віддали свої життя, відстоюючи інтереси СРСР, підтримуючи владні структури цих держав 

Афганистан болит в моей душе: Воспоминания, дневники советских воинов/Лит. запись П. Ткаченко; Предисл. Ю. Теплова.- Москва: Молодая гвардия, 1990.- 254с. 

Через горнило радянсько – афганської війни пройшло більше 160 тисяч українців – близько 25% від загального числа військовослужбовців. Із них понад 3 тисячі загинули; десятки вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили до полону. Із 72 осіб, удостоєних звання Героя Радянського Союзу – 11 осіб- українці. 
До книги увійшли спогади, щоденники воїнів – інтернаціоналістів – солдатів, офіцерів; живих і загиблих…

 

Алексиевич С. Цинковые мальчики: Документальные повести.- Москва: Известия, 1991.- 432с.

 

«Цинковые мальчики» - створено на документальних фактах, розповідях очевидців та учасників майже десятилітньої афганської війни. Автор пропонує пройти шлях разом з ними- загиблими, тими, хто отримав важкі поранення або пропав без вести. 
За написання цієї книги, Світлана Алєксієвич отримала Нобелівську премію

 Для тих, хто цікавиться цією тематикою, бібліотека пропонує: 

книги, наявні у нашому фонді, створення рекомендаційних списків літератури, виконання складних тематичних довідок, замовлення літератури по ВСО з фондів ЦБС та перелік інтернет адрес

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D 
https://sites.google.com/site/vilshlib/Home/scenariie/-vze-skilki-rokiv-prominulo-a-bil-u-serci-b-e-i-b-ehttps://www.en.gov.ua/aktualyno/nformacyn-materali-do-dnya-vshanuvannya-uchasnikv-boyovih-dy-na-teritor-nshih-derghavhttps://krasyliv-rda.gov.ua/15- 

четвер, 11 лютого 2021 р.




Володарку чистого сопрано, «білого янгола» - «Надію голосу неземного», пам’ятають, як неперевершену співачку і як мужню людину, що вміла боротися за життя, бо любила цей світ.
Анна Герман - польська співачка,- за походженням нащадок німецько – голландських переселенців. 
Об’їздила майже весь світ. Виступала у Польщі, Італії, Німеччині, США, Франції, Австралії, але особливо любили її у Радянському Союзі; неодноразово гастролювала в Україні - у 70 –х роках давала концерти в Одесі, Донецьку, Києві, Львові – де виконала, навіть, дві пісні українською мовою. 
Анна Герман - лауреат фестивалів у Монте – Карло, Вісбадені, Братиславі, Сан – Ремо, Неаполі, В’яреджо, Каннах, Остенде, Сопоті, Ополі, Колобжегу, Зеленій Гурі. 
Пропонуємо користувачам бібліотеки, відвідувачам блогу відеоподкаст «Таємниця білого янгола», присвячений Анні Герман



середа, 10 лютого 2021 р.

«Письменники Прикарпаття: Лесь Мартович»

12 лютого - 150 років від дня народження Леся Мартовича (1871-1916), українського письменника, громадського діяча, доктора права 
Олекса Мартович народився в селі Торговиця Городенківського повіту на Станіславщині (нині Городенківський район Івано – Франківської області) у родині сільського писаря, який мав 15 моргів поля, гарну хату, пасіку і сад. 
У 1892 році Лесь закінчив Коломийську гімназію, а через 17 років (1909), юридичний факультет Чернівецького університету. 
Займався громадськими справами: був членом нелегального гуртка; збирав і вивчав фольклорні матеріали; видавав свою літографовану газету «Збірка»; засновував по селах читальні тощо. У той же час він був редактором львівської газети «Хлібороб» (1893), а в 1897—1898 роках став редактором «Громадського голосу», який до того редагував Іван Франко. 

З 11 по 15 лютого у читальній залі демонструватиметься виставка – персоналія «Письменники Прикарпаття: Лесь Мартович». 
Загалом, до творчого доробку Леся Мартовича належить 27 оповідань; новели з селянського життя, написані покутською говіркою.


Перше оповідання «Не- читальник» написане в 1889 році.
Пропонуємо з книжкового фонду бібліотеки твори Леся Мартовича:

Мартович Л. Твори.- Київ: «Дніпро»,1976.-425
У цій збірці зверніть увагу на оповідання «Мужицька смерть» - його герої – селяни з найвіддаленіших сіл Західної України, що потерпають від класової нерівності, корені якої - у глибоко соціально – економічних процесах того часу

Мартович Л. Забобон: Повість.-Київ: «Дніпро», 1971

У повісті «Забобон» образи селян, яких дуже любить автор, передано у поєднанні трагічного з комічним; з гумором, що вдало переходить у гостру сатиру

Мартович Л. Вибрані твори/Упоряд. В. М. Лесина.- Ужгород: Карпати, 1989.- 212с. 
Це видання заслуговує на особливу увагу учнів середньої школи бо в ньому міститься багато оповідань, що входять до шкільної програми. 
Але, не програмою єдиною. Ми розраховуємо на те, що перегорнувши сторінки класика, діти поповнять свій лексичний запас суто українськими словами і виразами, які так влучно використовував автор у своїх творах

четвер, 4 лютого 2021 р.

 Життя непересічної людини 

По- справжньому захоплює невичерпний творчий потенціал, різноплановість інтересів, прагнення краси відомого авіаконструктора - Олега Антонова, що присвятив своє життя авіабудуванню: створив 22 типи літаків, 52 види планерів; заснував оригінальну школу конструювання літальних апаратів сучасності. Крім того, він був усебічно обдарованою людиною.

Відеопрезентацію «Олег Антонов – людина неба» присвячуємо 115 – річчю від дня народження видатного українського авіаконструктора, доктора технічних наук, професора! 
Шановні користувачі бібліотеки і відвідувачі блогу, ми сподіваємось, що після перегляду запропонованого матеріалу, у вас виникне бажання більш детально ознайомитись зі зразками вітчизняного авіабудування, зокрема, летальними апаратами, сконструйованими конструктором Антоновим. 
Це ви можете зробити, відвідавши унікальний музей авіації, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Медова, 1