четвер, 28 січня 2021 р.

27січня - 265 років від дня народження Вольфганга Амадея Моцарта (1756-1791), австрійського композитора. 
Відеоролик «Моцарт – маестро на віки» присвячений цікавим фактам життя та творчості найвеличнішого генія всіх віків і народів.

Вічне сонячне світло у музиці, ім'я тобі –«Моцарт»,- вигукнув Антон Григорович Рубінштейн (російський композитор, піаніст, диригент) у книзі «Музика та її представники». 
І, дійсно, майже неможливо знайти в історії музики генія, світло якого можна порівняти з Моцартом! На відміну від інших композиторів ХVІІІ століття, він не тільки працював у всіх музичних формах свого часу, але й досяг в цих напрямах великого успіху. Багато творів композитора вважаються шедеврами симфонічної, концертної, камерної, оперної та хорової музики. Вольфганг Амадей залишається самим молодим членом Болонської філармонічної академії (1770) за всю її історію; самим юним кавалером ордену Золотої шпори(1770). 
Ним написано до 600 творів. Разом з Гайдном та Бетховеном, Моцарт належить до найбільш визначних представників Віденської класичної школи

 Відеоролик «Моцарт - маестро на віки» підготувала завідувач відділу обслуговування бібліотеки ім. М. Т. Рильського Олена Покровка

 

При створенні відеоролику використані книжкові, електронні джерела:

         500 знаменитых людей планеты/Худож.- оформитель Л. Д. Киркач – Осипова.- Харьков: Фолио, 2005.- 991с.

         100 великих композиторов/Автор – сост. Д. К. Самин.- Москва: Вече, 2007.- 432с.

         Я познаю мир. Великие композиторы: энцикл./Т. Ю. Кравченко; худож. М. Ю. Матросов, О. А. Васильев.- Москва: АСТ: Астрель, 2008.- 397с.

 http://moyaosvita.com.ua/cikavi-faktu/17-cikavix-faktiv-pro-mocarta/.

https://chto-takoe-lyubov.net/stixi-o-moczarte/

https://poezia.org/ua/id/36090/

 http://www.ji.lviv.ua/n86texts/nevidomyj-v-a-mozart.htmhttps://www.google.c

 Вірші  подано мовою оригіналу за відсутності перекладу українською мовою

https://mp3legenda.com/search/40-simfoniya-mocarta

 

середу, 27 січня 2021 р.

« Тих, що боролись при станції Крути, вовік не забути…»


29 січня - День пам’яті Героїв Крут

 

Вмерли в Новім Заповіті 
З славою святих,- 
На Аскольдовій Могилі 
Поховали їх
Павло Тичина
Сто три роки віддаляє нас від подій 29 січня 1918 роки, коли біля залізничної станції Крути, поблизу села Пам’ятне, за 130 км на північ від Києва відбувся легендарний бій загону київських курсантів і козаків «Вільного козацтва» з підрозділом Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова. Хоча сили були нерівними – 400 курсантів проти 4000 - тисячної армії, оборонці української державності отримали військову перемогу- наступ ворога було зупинено і організовано відступ, при якому вдалося зруйнувати колії та мости. Чотириденна зупинка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір. 
Після п'ятигодинного бою 27 юнаків потрапили до більшовицького полону, де їх стратили. Загалом, в ім’я ідеї та Батьківщини, загинуло біля 300 осіб.


Ми пам’ятаємо – до Українського Студентського січового куреня входили студенти Українського Національного Київського університету ім. святого Володимира, Академії ім. святих Кирила і Мефодія та гімназисти;
Григарій Піпський
наймолодший з них – чотирнадцятирічний Григорій Піпський зі Старосамбірщині перед розстрілом першим почав співати «Ще не вмерла 
Україна».
Після жорстокого бою під Крутами червона армія заволоділа Дарницею. Муравйов наказав відкрити по Києву вогонь з важких гармат, що перетворило життя киян на пекло.Після пошуків, організованих студентом Королем, загиблих під Крутами, їх тіла, які вдалося знайти, привезли до Києва 17 березня 1918 року: із 28 загиблих, розпізнали лише 18 осіб. Українська Народна Республіка прощалась зі своїми першими Героями, що по-лицарські поклали життя за незалежність Батьківщини.



Поховали Крутянців на дніпровському березі, неподалік могили першого українського князя Аскольда. Болем , тугою, гордістю озивалися в серцях тисяч присутніх слова голови Центральної Ради Михайла Грушевського “Стримайте ваші сльози! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни і Вітчизна збереже про них пам’ять».
Крути – це проміння печалі кожного з нас. Загинули молоді люди, які б могли зробити щось корисне и значуще для України. Але, вони як нове покоління свого часу, вибрали «не тягар непевності, а смолоскип палаючої свободи» і, тим самим, виявилися свідомішими за своїх ровесників та мудрішими за деяких можновладців того періоду.

Шановні наші користувачі, вивчаючи українську історію, не забувайте про своїх національних героїв, серед яких «Ті, що боролись при станції Крути…»


Для детальнішого ознайомлення з подіями «Бою під Крутами», рекомендуємо друковані та електронні матеріали з фонду бібліотеки ім. Т. М. Рильського та ЦБС Голосіївського району:

 Потяги, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять…Немов будять, приспану й присипану порохом забуття за часів СРСР, нашу пам’ять про тих, хто поклав голову на цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики…       


Малий словник історії України/В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін.- Київ: Либідь, 1997.- 464с. 
Крути: за ширмою історії (бій, який відбувся 100років тому, став важливим виховним мотивомдля всіх тих, що боролися за українську державність//Пенсійний кур’єр.- 20187.- 26 січня.- С.2 
Крути. Уривок зі споменів: Історія України: особистісний вимір//Наука і суспільство.- 2019.-№1- 2.-с. 28 -34 
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції 1917 – 1921рр.-Дніпропетровськ:Січ,2001.- 415с. 
Рубльов О. Українські визвольні змагання, 1917 -1921рр/О. Рубльов та О. Рест.- Київ, 1999 
Сорока Ю.В. Бій під Крутами/Ю. В. Сорока.-Київ: Золоті Ворота, 2013.- 120с. 
Яворський І. Їхній перший бій. Останній бій(Крути0//Урядовий кур’єр.- 2018.- 27 січня.- с.3 
https://uk.wikipedia.org/wiki/ 

 При написанні статті використано книжкові, періодичні видання 

Малий словник історії України/В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін.- Київ: Либідь, 1997.- 464с. 
Сорока Ю.В. Бій під Крутами/Ю. В. Сорока.-Київ: Золоті Ворота, 2013.- 120с. 
Бій під Крутами не завершення: в Україні зняли історичний екшн, який спонукатиме суспільство засвоїти помилки минулого і не повторювати їх//Урядовий кур’єр.- 2018.- 27 січня.- с.1 
Україна: незалежність здобута і втрачена: до 100 – річчя подій української революції 1917 -1921рр.:рекомендаційний список літератур Укладач О. Афійчук – Нікітіна; від. за випуск Л. Кобилко .- Київ: ЦРБ ім. М. О. Некрасова, 2017 

понеділок, 25 січня 2021 р.

«Навіщо нам пам’ятати Голокост?»

27січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами

Бауер, ізраїльський історик

У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, саме у цей день, 27 січня 1945 року, солдати Радянської Армії 1 – го Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (Польща).


За час існування цього концтабору у ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйонів людей.
Сумний довгий список продовжують табори смерті, що створили нацисти до і під час Другої Світової війни- Собібор, Бухенвальд, Дахау, Маутхаузен, Майданек, Терезіенштадт, Баніца, Белжец, Бозене, Хаммельбург, Сирецький табір, Плашов, Хаммельбург…

Жертвами стали європейці - представники різних національностей , віросповідань, соціального статусу, але 1933 – 1945 роки стали для євреїв Європи - Шоа (катастрофою), що являє собою планове знищення єврейського етносу, в результаті якого загинуло до шести мільйонів осіб. Скільки пролилось безвинної крові, скільки загублених життів, скільки жаху, принижень та знущань…
Історичні факти, архівні документи, кіноархіви, фото світлини, спогади очевидців є незаперечним доказом злодіянь, свавілля, катувань, злочинних медичних експериментів над людьми!

Наприклад, польська журналістка Северина Шмаглевська – в’язень жіночого концтабору Біркенау видала документальну історію «Дим над Біркенау», в якій розповіла про кричущі, нелюдські жахи германського фашизму. Узниця свідчила в Нюрнберзі про те, що над жінками знущались, вони важко працювали, однак мали мізерне право на лікування – на території був шпиталь, а полонені доктори лікували ув’язнених, але єврейки мали бути або здоровими, або страченими…

В Європі євреїв заганяли у гетто, з часом могли відправити для знищення у газові камери; на українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах.

«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня тільки у Львові загинуло до 6000 тисяч євреїв. Згодом, «остаточне вирішення» призвело до страти 610 000 євреїв у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия.
Чи треба це пам’ятати? Чому сьогодні постає це питання? Здавалось би, все зрозуміло – це не повинно повторитись… Але дехто спростовує події Голокосту, стверджуючи , що це просто легенда та вигадка щодо тотального знищення людей.
Наша бібліотека націлює відвідувачів на вивчання цієї тематики, адже треба знати історію, щоб будувати вільну державу без ненависті і упередженого відношення до інших національних меншин країни. І остаточно зрозуміти – Голокост був.

З 26 по 29 січня для відвідувачів абонементу буде проводитись книжковий огляд за виставкою «Навіщо нам пам’ятати Голокост?»
, на якій будуть представлені видання документального, художньо – документального, публіцистичного плану що висвітлюють події Голокосту, зокрема, тотального знищення євреїв, ромів, свідків Ієгових тощо.

Радимо прочитати



Круглов А. И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины/Ред.: И. М. Левитас - Киев, 2000.- 224с. 

Перша робота в Україні, яка дає найбільш повну і загальну картину знищення фашистами та їх прибічниками еврейського населення України. Книга розрахована на читача, який цікавиться історією Другої Світової війни, особливо її найбільшою трагічною сторінкою – стратою мирного населення на окупованих територіях

Джеральд Грин Холокост. Роман/ пер. с англ. Под ред.И. Бегуна.- Москва: ДААТ/Знание, 2000 -445с.

У центрі роману долі двох родин – доктора Вайса і Еріка Дорфа, німецької та єврейської родин. Вони були добрими сусідами, поки нацисти не розпочали переслідувати євреїв…

Бабий Яр: человек, власть, история. Документы и материалы: В 5кн. /Общественный комитет по увековечиванию памяти жертв Бабьего Яра и др.- Киев: Впешторгиздат, 2004 – 585с.

На основі аналізу документальних джерел публікуються статті, присвячені проблемам локалізації місць страти та поховань під час німецької окупації 1941 – 1943 років, а також, історії забудови та заселення цієї території. Вперше публікується підбірка текстових, картографічних, фотодокументів, згрупованих за хронологією і тематиці.

Винничук Ю. П. Танго смерті: роман / Ю. П. Винничук. – Харків: Фоліо, 2013. – 379 с. 

"Танго Смерті" - пригодницько-містичний твір про дружбу чотирьох львів'ян на тлі Голокосту,влаштованого нацистами у Львові

Із книги Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр»:
"Ми тільки чули кулеметні черги через різні проміжки :та - та -та, та-та...Діва роки з дня в день я чув, іце стоїть у моїх вухах сьогодні. Під кінець над яром піднявся важкий, масний дим. Він ішов звідти тижнів три".

Нелюдське явище Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, незліченої кількості представників інших нацменшин, породжене фанатизмом, расизмом, які панували тоді у фашистській Німеччині – не повинно повторитися!


При написанні статті використані літературні , електронні джерела, матеріали книжкової виставки (рекомендований список літератури), організованої в бібліотеці; фотосвітлини книжкової виставки

Анна Франк: Щоденник/ пер. Михайла Тупайла.- Київ, 1995.-264с. 
Арад И. Катастрофа еврейского еврейства(1933 – 1945): Сборник статей:Иерусалим: Яд Ва – Шем, 1990.- 165с. 
Бабий Яр: к пятидесятилетию трагедии 29,30 сентября 1941 года издательство «библиотека – Алия», 1991.-184с. 
Бабий Яр: человек, власть, история. Документы и материалы: В 5кн. /Общественный комитет по увековечиванию памяти жертв Бабьего Яра и др.- Киев: Впешторгиздат, 2004 – 585с. 
Винничук Ю. П. Танго смерті: роман / Ю. П. Винничук. – Харків: Фоліо, 2013. – 379 с.
Горовский Ф. Я., Хонигсман Я.С. Евреи Украины (Краткий очерк истории).- Киев, 1995 -271с. 
Джеральд Грин Холокост. Роман/ пер. с англ. Под ред.И. Бегуна.- Москва: ДААТ/Знание, 2000 -445с.
Круглов А. И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины/Ред.: И. М. Левитас - Киев, 2000.- 224с. 
ЛевитасИ. М. Герои и жертвы.- 2-е изд., перераб. И доп.- Киев, 2001.-191с. 
Левитас И. Калейдоскоп памяти.- Киев,2011.-269с. 
Левітас І. Праведники Бабиного Яру/пер. з рос. С. Герус. – Київ: Етнос, 2008.- 368с. 
Мирский Р. Я., Найман А.Я. Знаменитые евреи Украины.- Киев, 2009.-95с. 
Мирський Р. Я., О. Я. Найман О. Я. Юдофобія проти України(старі забобони і модерні вигадки): вид. друге,- Київ, 2000.- 119с. 
Найман А. Я. История евреев Украины.- Киев, 2002.- 496с. 
Хонигсман Я. С., Найман А.Я. Євреї України: короткий нарис історії/ За заг.наук. ред.Ф. Я. Горовського.- Київ:НМК, 1993.-176с.https://cibs.ubs.edu.ua/wp-content/uploads/2017/01/holokost.pdf

пʼятницю, 22 січня 2021 р.

«Юрій Покальчук. Письменник без табу»

На жаль, пересічний читач не так давно відкрив для себе цього оригінального, нестандартного письменника. І цікаво, що його аудиторія – молодь, яка добре знає світ героїв автора. Деякі в персонажах впізнають себе або своїх друзів, місце, події, обставини, час…
24 січня - 80 років від дня народження Юрія Покальчука (1941-2008), українського письменника, перекладача, науковця, кандидата філологічних наук, голови міжнародного відділу Спілки письменників України


Не наступайте на любов, не наступайте, 
Якщо не можете – переступайте. 
Любов - причинний сенс життя,
Сьогодні й завтра й в майбуття 
Юрій Покальчук
Юрій Покальчук народився у Кременці на Тернопільщині у родині діалектолога та краєзнавця Володимира Покальчука. Дитинство, юність майбутній письменник провів у Луцьку де закінчив педагогічний інститут, а у 1965 році - факультет східних мов Ленінградського державного університету. Знав одинадцять мов, вільно володів польською, іспанською, англійською, французькою; у колишньому СРСР першим переклав твори аргентинського письменника Хорхе Луїса Борхеса. А також перекладав Хемінгуея, Селінджера, Кортасара, Амаду, Кіплінга, Рембо та багато інших; написав 17 художніх книг, є автором літературно – критичних праць, сценаріїв, співпостановником телефільмів. Понад 16 років опікувався малолітніми в’язнями, для яких видавав часопис «Горизонт». 
У літературному світі України Юрій Покальчук – фігура неординарна. Він сміливо розкривав тематику еротико – психологічного роману, принаймні, у першій українській еротичній книзі «Те, що на споді». Він говорив: «Я вважаю, що заборонених тем в літературі немає, є погано написані».

Цю та інші книги «Письменника без табу» ми презентуємо і радимо прочитати:

Покальчук Ю. В. Те, що на споді. Оповідання та повісті.- Львів: Кальварія, 2001.- 342с.


Чистота страшить, але вабить тих, хто її втратив і відтак ненавидить шляхетність духу, намагається принизити високе і знищити чисте, довести янгола до падіння і в такий спосіб заспокоїтись, урівнюючись з тим, що недавно сліпило його сонячною недосяжністю

Покальчук Ю. В. Окружна дорога: Повісті та оповідання /Худож.- оформлювач Б. П. –Харків: Фоліо, 2004.- 511с.

Книга присвячена , головним чином, проблемам молоді. Її герої – різного віку, але усіх їх об’єднує одне – пошук себе, свого місця в житті: складні проблеми непорозуміння з боку батьків, входження у дорослий світ, витворення власної особистості, усвідомлення того, що життя – це скрізь і завжди боротьба за існування

 


Покальчук Ю. В. Хулігани/Худож.- оформлювач С. І. Правдюк.- Харків: Фоліо, 2006.- 221с.


Неймовірне, жахливе, непомітне для благополучного світу, але правдиве, жорстоке і химерне життя нашого українського «дна», куди потрапляють підлітки, тікаючи з неблагополучних родин… 


На запитання про суть книжок, Юрій Володимирович, відповідав, що вона біблійна: «Треба бути добрим — і добро подолає зло»

четвер, 21 січня 2021 р.

«Нехай від заходу до сходу всі чують Радіо «Свободу» – Ірванець»


24 січня - 60 років від дня народження Олександра Васильовича Ірванця (1961), українського письменника, перекладача

Митець повинен бути 
освіченим у своїй галузі. 
Тоді ти знаєш собі 
справжню ціну. 
Я знаю, 
що я не найкращий. 
Але я знаю, 
що я один зі збірної 
Олександр Ірванець




Олександр Ірванець народився у Львові; кращі роки дитинства, юності, молодості провів у Рівному. Закінчивши восьмирічку (1976), вступив до Дубинськеого педагогічного училища (1980) і після закінчення кілька років вчителював; 1989 року закінчив Літературний інститут ім. Максима Горького у Москві. Разом з Юрієм Андруховичем, Віктором Небораком заснував у 1985 році літературне угрупування Бу – Ба- Бу.

Олександра Ірванця називають творцем, який належить не до легковажних богемістів , що творять мистецтво заради мистецтва, і не до тих, хто може собі дозволити стояти осторонь суспільно - політичного життя країни. 
Сам письменник відносить себе до людей такого типу, для яких життя означає більше, ніж література і тому він пише, коли не може не писати. Він добре обізнаний  у живопису, серйозно вивчає шедеври світової скульптури і архітектури. 
Олександр Ірванець – відомий сатирично – іронічними віршами, скандальними п’єсами, есе, романами; відвертими, шокуючими смаки "вихованих українців" висловлюваннями: «Якщо міг – не писав би».
У сучасну українську поезію Ірванець прийшов з віршами:
«Небо сипле дощем 
і сміється вмитими зорями. 
я стою на зупинці, 
холодний і мокрий, мов хлющ, 
перехожі ламають своїми 
важкими підборами 
скам'янілі дзеркала,
бездонні дзеркала калюж»
Вірш був надрукований влітку 1979 року в газеті «Червона зірка» – це була його перша публікація. Сам автор по – справжньому був задоволений, написаною у 1980 році поезією «Художник» , згодом, надрукованою у київському журналі «Ранок». 
Надалі, з-під пера поета виходить ціла низка  для новітньої української лірики творів та художніх циклів: «Турбація мас», «Пісні східних слов’ян»; створено багату галерею неповторних характерів та персонажів – іноді героїчних, іноді лірико-епічних, як безсмертна санітарочка Рая з «Травневої балади», яка неодноразово перевидавалась. З початку 2000-х Олександр Васильович працює в драматургії та прозі; понад два десятки книг та численних  публікацій побачило світ у часописах і альманахах Європи й Америки, а п’єси були поставлені у Німеччині, Україні та Польщі.
На жаль, у книжковому фонді бібліотеки ми не маємо повної добірки видань Олександра Ірванця, але для тих користувачів, хто зацікавиться творчістю письменника, ми можемо запропонувати бажану літературу, замовивши її по   ВСО та МБА.

Видання  власного фонду:

Ірванець О. В. «Загальний аналіз»: оповідання, повість/О. В. Ірванець; худож.- оформлювач О. М. Артеменко.- Харків: Фоліо, 2010.- 219с.

Величезна ящірка Очамимря, що залюбки ковтає людей, львівській нічний сторож у музеї, до колекції якого потрапила Українська Ідея, медсестри і санітари психоневрологічного відділення лікарні, які мають безмежну владу над хворими,- це персонажі творів, що фантасмагорично віддзеркалюють наш з вами реальний світ;



Ірванець О. В. «Рівне/Ровно» (стіна).Нібито роман.- Львів: Кальварія.- 192с. 

Це роман – антиутопія, події якої можуть стати реальністю за кілька років. Разом з тим йдеться про ностальгію за дитячими забавами в провінційному парку, і про точку спротиву – об’єднання силоміць роз’єднаних майже «берлінською стіною» двох частин рідного для Ірванця містечка. У 2006 році цей роман перекладено польською мовою і на сьогоднішній день вже двічі видано у Польщі.


Загалом, твори Олександра Ірванця перекладано англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, чеською, білоруською, російською, італійською, хорватською мовами. 
Тож, слово Ірванця у сучасній українській літературі, задзвеніло по-своєму самобутньо, як нова, ніколи не чута струна, ним самим відкрита несходима площина поезії, ним самим стверджена глибоко душевна, аж буденна ліричність нового життя…


Однак, при всій популярності, письменник категорично заперечує введення його творів до шкільної програми…


Шановні відвідувачі бібліотеки та блогу! 

Поринаючи у світ математики, яка, в основному, складається з теорем і задач,- людина, сама того не усвідомлюючи, починає бачити красу навколо себе. 
У запропонованій відеоподорожі ми познайомимо вас з вченими – математиками різних часів, які відтворили унікальність світу за допомогою обчислень та доказів

середу, 20 січня 2021 р.

«Мудрий батько німецької казки»


24 січня - 245 років від дня народження Ернста-Теодора-Амадея Гофмана (1776-1822), німецького письменника-романтика, музичного критика, диригента, композитора, художника-декоратора.
Майбутній представник літературного романтизму Ернст Гофман народився у Кенігсберзі у сім’ї чиновників, але батьки розлучилися і з трирічного віку дитину виховував дядько – юрист за професією. Це мало вплив на Ернста; у 1800 році він закінчив курс юридичних наук у Кенігсберзькому університеті і пов’язав своє життя з державною службою. У вільний час займався музикою й малюванням. 
Він став одним з основоположників романтичної естетики, представляв музику, як «невідоме царство», що розкриває людині сенс його почуттів і пристрастей. Гофману належить романтична опера «Ундина» (1813), симфонії, хори, камерні твори та інше.

Як літератор - Гофман класичний романтик.
З 21 по 25 січня на дитячому відділі бібліотеки організовано виставку – персоналію, присвячену Ернсту Гофману «Мудрий батько німецької казки». 
У його новелах, повістях «Золотий горщик» (1814), «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» (1819), романі «Еліксир диявола» (1816) - світ представлений видимим в двох планах: реальному і фантастичному, причому, фантастичний постійно вторгається в реальний (феї п’ють каву, чаклунки торгують пиріжками і т. п.). Письменника вабила царина таємничого, позамежного: марення, галюцинації, несвідомий жах – його улюблені мотиви.

По закінченню обмежувальних заходів, пов’язаних з карантином, ми радо запропонуємо вам твори письменника, щоб, прочитавши або перечитавши їх, ви могли зануритися у казковий, романтичний світ, куди автор переселив своїх героїв


Особливо звертаємо увагу читачів дитячого відділу на видання: 
Гофман Е. Т. А. Казки:/Для мол. та серед. Віку/ Пер. З нім.Є.О. Поповича;худож.Л. М. Горошко.- Київ:Школа, 2006.- 160с.


Казки: «Ласунчик», «Дива», «Казка про твердий Горіх», «Лялькове царство» та інші, написані на початку ХІХ століття. Але вони залишаються улюбленими творами дітей як України, так і всього світу

 


Гофман Э.Т. А. Песочный человек: Сб./Пер. с нем. – Москва: Олма- Пресс,2001.- 351. 

Прочитавши «Песочного человека», ви дізнаєтесь, як дитячі страхи оживають, вторгаючись в доросле життя юнака і гублять його 

понеділок, 18 січня 2021 р.

«Захід, схід – одна країна! Це – соборна Україна»



22 січня – День Соборності України

Щороку, 22 січня, у день проголошення у Києві на Софійській площі Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (1919), Україна відзначає День Соборності. Офіційно свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.
Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 
Цього дня прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась роком раніше - 22 січня 1918 року — прийняття ІV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.


У тексті Акту Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». 
Однак, об’єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту Злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехословаччина - Закарпаття.
      


  З 18 по 25 січня у бібліотеці демонструватиметься книжкова виставка «Захід, схід – одна країна! Це – соборна Україна», яка являє собою історико – літературний екскурс, висвітлюючи події від прийняття Акту злуки УНР та ЗУНР до першого святкування Дня соборності у Хусті 1939 року; проголошення ухвали Акту незалежності України 24 серпня 1991 року та першого офіційного святкування 1999 року згідно Указу Президента Леоніда Кучми.

 

Шановні відвідувачі блогу! 
Особливу увагу звертаємо на книги з фонду нашої бібліотеки:

 


Грицак Я. Нарис історії України . Формування модерної нації ХІХ – ХХ століття.- Київ: Yakaboo Publishing, 2019.- 656с.

 


В книзі йдеться про ствердження принципової правдивості української історії, починаючи від ХVІІІ століття до наших днів.




Реєнт О. П. Україна між світовими війнами (1914 – 1939). Події. Люди. Нариси історії: Навч. Посіб./Реєнт О. П. , Коляда І. А. .- Київ: Школа, 2004.- 544с.

Цей навчальний посібник присвячений одному з найдраматичніших періодів і історії України в її боротьбі за державність і незалежність. Автори не тільки висвітлюють основний перебіг подій, а й подають їх оцінку сучасниками, істориками різних шкіл та напрямів 
Для юних читачів пропонуємо чудову книгу – збірник Алли Сокол та Олени Конечної - «Моя країна – Україна»


Сокол А. В. ,Конечна О. М. Моя країна – Україна.- Чернігів: РВК» Деснянська правда», 2004.- 64с.

Книга запрошує у подорож по рідній країні; в доступній формі знайомить з історією України, її державним устроєм, символікою, історичними подіями, в тому числі, темою соборності. В ній подається цілісне уявлення про Україну як незалежну демократичну спільноту.

День Соборності – це нагадування про те, що сила держави – в єдності українських земель ! Стало традицією проведення в цей день, починаючи з 1991 року, «живого ланцюга» - символу солідарності громадян нашої країни