Книжкова країна дивує щодня

29 вересня, напередодні Всеукраїнського дня бібліотек та Дня людей похилого віку, в бібліотеці зібрався читацький актив.

Тема зустрічі – «Книжковий світ у моєму житті». Захід розпочали відомими рядками Максима Рильського «Яблука доспіли»…

та читанням авторських віршів бібліотекарів, в яких йшлося про те, що осінь не поступається ні весні, ні літу за красою, а є «третім цвітінням» і похилий вік – це суцільний досвід і мудрість, це той багаж, який належить передавати молодому поколінню.

Саме на це наголошували у розповідях Бела Наумівна Черток, Людмила Олександрівна Лупало, Галина Павлівна Попова, Анатолій Володимирович Кивлюк та інші, розповідаючи про улюблених авторів, книги, сюжетні лінії тощо.

Аромат осінніх квітів та стиглих яблук доповнював душевну атмосферу дружнього кола учасників, які не поспішали залишати стіни бібліотеки

 Шановні користувачі та відвідувачі блогу!

Вітаємо вас з Міжнародним днем туризму!

Столиця України входить до міст світового значення, адже з нею пов’язана цікава та героїчна історія нашого народу, вона славиться архітектурними, культурними, пам’ятками давнини – театрами, музеями, вулицями, парками та скверами, що дає можливість проводити нескінченні дослідження та пізнавати історію створення тих чи інших перлин. Місто зіткане з мільйонів людських доль, сотень тисяч дивовижних історій та історичних курйозів.

До Міжнародного дня туризму пропонуємо вашій увазі відеопрезентацію книги Марії Кадомської «Один квартал Старого Міста».

 

«Українська мова у віночку європейських мов»

Мова кожного народу

неповторна і - своя;

в ній гримлять громи в негоду,

в тиші - трелі солов'я.

На своїй природній мові

і потоки гомонять;

зелен-клени у діброві

по-кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову,

колосисту - на віки -

українську рідну мову

в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас,

бо ж єдина - так, як мати,

                                      мова в кожного із нас!

Оксана Забужко

26 вересня – Міжнародний день європейських мов. Цей день відзначається у Європі, для того, щоб заохотити більше людей вивчати іноземні мови.

У світі налічується понад 5,5 тисяч мов. Більшість цих мов не мають писемності і державного статусу.Українська мова належить до слов’янської гілки індоєвропейських мов. Окремі дослідники вважають її однією з найстарших мов Європи. Українська мова старша за латинську і грецьку мови. За кількістю людей, що спілкуються нею, наша мова перебуває на 26 місці у світі, а у Європі входить до першої десятки. Українська мова є рідною для 50 – ти мільйонів людей, що проживають на всіх континентах світу; її викладають на 69 факультетах 25 країн світу та 193 недільних школах у 42 країнах. Найбільше навчальних закладів, де викладають українську мову – у Румунії. Але поза Україною не існує жодної школи, де б навчання відбувалося лише українською. Хоч як не дивно, найкраще зберігають рідну мову ті українці, що живуть далеко від Батьківщини.

подіваємось, що наша мова, разом з українськими культурними процесами у світі, надалі розвиватиметься, утверджуючи наш європейський вибір.

З 17 по 28 вересня запрошуємо до перегляду книжкової експозиції «Українська мова у віночку європейських мов»,

на який представлені видання з історії виникнення, розвитку й функціонування української мови, а також твори українських авторів, які є найвідомішими у світі

«Рядки його – то правди світ прекрасний»

До 125 – річчя від дня народження Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896 – 1940), що відзначається 24.09.2021 року, у читальній залі бібліотеки з 22 по 27 вересня організовано виставку – персоналію «Рядки його – то правди світ прекрасний».

Відомий американський письменник, представник так званого «загубленого покоління» , здобув найбільшу славу завдяки роману «Великий Гетсбі», надрукованого 1925 року, а також за романи й оповідання про американську «епоху джазу», маючи на увазі період американської історії з моменту закінчення Першої світової війни до великої депресії 1930 – х років.

Ми пропонуємо книги Фіцджеральда у першу чергу молоді, адже вся його творчість – це звернення до неї!

Сам письменник влучно сказав: «Писати треба для молоді свого покоління, для критиків наступного покоління і для професорів усіх наступних поколінь». Молодь любила Фіцджеральда і для багатьох він був кумиром, а наступні покоління визнали його  класиком.

21 вересня, 180 років тому, відкрито медичний факультет при Київському університеті. Нині – Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця

28 квітня 1840 року був оприлюднений царський Указ Миколи І про заснування у Київському університеті медичного факультету: «…Вам предоставлено сделать распоряжение о присоединении этой академии по преобразовании ея в медицинский факультет к Университету святого Владимира, когда довершится воздвигаемое в Киеве для него здание».

Для тимчасового розміщення факультету було орендовано триповерховий будинок на вулиці Лютеранській і вже 9 вересня 1841 року 22 студенти-медики слухали першу лекцію з анатомії…

Через брак аудиторного фонду відкриття медичного факультету було відтерміновано на 1842 рік до закінчення будівництва головного університетського корпусу. І тільки у 1834 році відчинив двері Імператорський університет Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

До 100 – річчя заснування медичного факультету у Києві пропонуємо відеоролик «Видатні випускники Київського медичного факультету»

Насильство у родині – важлива соціальна проблема

 

Чому, здавалось би, у всьому цивілізованому світі , більш чи менш соціально – благополучних країнах відбуваються кричущі факти насильства над літніми людьми, жінками, дітьми? 

Відповіді ви не знайдете в жодному довідковому виданні чи підручнику; жоден фахівець не відповість на це питання. Зрозуміло лише те, що на сьогодні повністю викоренити злочини проти тих, хто не може чинити опір, поки що не під силу урядам, соціальним організаціям, правовим інституціям, психологічним центрам будь – якої держави.

Здоровий глузд підказує – скласти руки і дивитись на це свавілля не можна! Треба знаходити протидію насильству, адже життя і здоров’я людини – це цінність і ніхто не має права посягати на них.

Згідно Указу Президента від 21 вересня 2020 року, всі державні, освітні, юридичні, культурні заклади повинні вжити  «невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства».

Найуразливішою категорією населення, звісно, залишаються діти.

Вже у дитячому садочку вони стикаються з булінгом (свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей над іншою), зазвичай там кривдять тих, хто сором’язливий, спокійний, боязкий. З такими не грають, ігнорують, або , навіть, потайки від вихователів штовхають та лякають. У школі непоодинокі  випадки фізичного нанесення тілесних ушкоджень, вимагання грошей, психологічного тиску у вигляді образ, непристойних жартів, шантажу, наклепів чи маніпуляцій. Останнім часом додався ще один вид психологічного пресінгу – кібербулінг - переслідування за допомогою електронних пристроїв, в тому числі- мобільних телефонів та інтернету.

Завдання батьків – любов’ю, увагою підняти самооцінку своїх дітей. Інакше постійні приниження з боку однолітків чи дорослих , залишать малюка наодинці зі страхами, комплексами, які надалі зростатимуть і підуть з ним в доросле життя.                               

                                   

                              Батьки!

На вас відповідальність – готувати своє дитя до дитячого садка, школи і життя в цілому. Вчить комунікації і надихайте – нічого не боятися, щоб дитина почувалася захищеною, більш впевненою і вирішувала самостійно проблеми, гідно виходила з конфліктної ситуації!Прикро, але там де дитина має бути захищеною, тобто в сім’ї, - також трапляється насильство. Батьки – пияки, наркозалежні, безробітні -

нерідко змушують своїх дітей наймитувати, красти, віддають у сексуальне рабство. Такі горе – вихователі мають відповідати згідно статті 1 Закону «Про запобігання та протидії домашньому насильству».

Це соціальна проблема, яка потребує негайного вирішення, принаймні, у нашій країні! Адже зростає кількість випадків суїциду серед дітей та підлітків.

Шановні діти!

  Що треба робити, якщо ви потерпаєте від насильства?

В першу чергу, якщо ви самостійно не можете виправити ситуацію, подумайте, до кого б ви змогли звернутися? Кому ви довіряєте?Це можуть бути вихователька в садочку, вчитель у школі чи психолог, сусіди, батьки, родичі, лікарі, старші сестри та братик, бабуся тощо.

Якщо ви нікому не довіряєте, ви повинні звернутись на гарячу лінію районного центру соціальної служби сім’ї, дітей і молоді, де надається багато послуг, у тому числі, з питань насильства чи психологічної допомоги.

Контакти:

Сайт: www.ssm.kiev.ua
 Телефони соціальних служб:
Голосіївський район:
Адреса: вул. Маричанська, 5 тел. 258-73-32
Дарницький район:
Адреса: Харківське шосе, 57 тел. 563-05-32
Деснянський район:
Адреса: Сабурова, 8 тел. 515-66-00
Дніпровський район:
Адреса: бульвар Перова, 56 тел. 512-01-71
Оболонський район:
Адреса: Йорданська, 7-г тел. 426-87-75
Печерський район:
Адреса: провулок Філатова, 3/1 тел. 529-42-30
Подільський район:
Адреса: вул. Мостицька, 20 тел. 433-77-55
Святошинський район:
Адреса: вул. Л.Курбаса, 18г тел. 274-18-82
Солом'янський район:
Адреса: вул. М.Кривоноса, 21 тел. 234-75-26
Шевченківський район:
Адреса: вул. Коперніка, 10 тел. 422-04-75

                                          

Номери телефонів гарячої лінії для дітей: 116 111 (безкоштовний з будь-якого мобільного оператора на території України),

0800500225 (безкоштовно з будь-якого мобільного і стаціонарного телефони  на території України)

Використані джерела для інформаційно – правового дайджеста:
https://m.facebook.com/nt/screen/?
https://svatove.city/cards/32211/scho-take-buling-v-shkoli-i-chomu-pro-nogo-potribno-znati-vsim
https://wiki.legalaid.gov.ua/
https://suspilne.media/27029-skola-oporu-i-buntarstva-kudi-zvertatisa-ditam-aki-zaznali-nasilstva
https://kyivcity.gov.ua/pilhy_dovidky_ta_sotsialnyi_zakhyst/

 

Голосіївська осінь

 

17 вересня 2021 року в музеї Максима Рильського традиційно, починаючи з 1968 року, відбувся поетичний фестиваль «Голосіївська осінь».

Для поціновувачів творчості відомого укранського поета, перекладача і громадського діяча виступили молоді поети літературного об'єднання ім. Максима Рильського, організованого при університеті ім Т. Г. Шевченка

та поетичного об'єднання «Радосинь», яке очолював відомий український поет і перекладач Дмитро Чередниченко (на жаль, пішов з життя 20.08.2021), музиканти, співаки;

правнук Назар Рильський, що наголосив на важливості таких зустрічей

та директор Романівського музею Юрій Кондратюк, який запросив всіх відвідати малу Батьківщину Рильського і стати учасниками заходу «Романівська весна».

Як завжди, було затишно, світило сонечко, присутні насолоджувалися атмосферою гостинності та особливо позитивною енергетикою місця, де жив і творив Максим Рильський.

Червоні стиглі яблука на деревах милували око і бентежили  душу, як і багато років тому, коли поет написав невмирущі рядки:

                                  Яблука доспіли, яблука червоні!

Ми з тобою йдемо стежкою в саду,

Ти мене, кохана, приведеш до поля,

Я піду — і може більше не прийду…

                                                         Максим Рильський

18 вересня працівники бібліотеки 

 ім. М. Т. Рильського долучились до міжнародної акції з прибирання,

під час якої було вимито вітринні вікна бібліотеки,

очищено фасад від реклами і написів, прибрано вхідну зону та прилеглу територію

включно до проїжджої частини вздовж всієї будівлі бібліотеки.

Голосієво – 100 років!

У жовтні 2021 року ми відзначаємо сторіччя заснування Голосіївського району, який знаходиться у південній частині Києва і є найбільшим за територією та найчарівнішим куточком столиці України! Недарма існує вислів: «Голосієво – перлина Києва».

До ювілейної дати пропонуємо відеоекскурс: «Це місце стріч для тебе і для мене, На хліб і сіль запрошує всіх нас», з якого ви дізнаєтесь про Голосіїв науковий:

широко відомі науково – дослідні заклади, центри, установи, що знаходяться на території району, які є невід’ємною складовою вітчизняної та світової науки і культури

12 вересня - 100 років від дня народження Станіслава Лема (1921-2006), польського письменника

Немає нічого більш багатійшого по можливостям, ніж пустка
Станіслав Лем

Письменник – фантаст Станіслав Лем народився у Львові, у родині військового лікаря Самуїла Лема, поляка єврейського походження. В цьому місті пройшли його дитячі й юнацькі роки. Навчався у  гімназії Шайнохи, по закінченні вступив до Львівського медичного університету.

Під час німецької окупації Львова Станіслав Лем, маючи слов’янський тип зовнішності і уникаючи розмов про своє єврейське походження, врятував себе і своїх батьків від загибелі.

По закінченні Другої світової війни родина вимушено переїздить до Кракова, де Станіслав вступає до Ягеллонського університету і продовжує вивчати медичні науки. В цей період були створені його перші короткі оповідання, видані у 1946 році…

По закінченні навчання письменник відмовляється складати випускні іспити, щоб уникнути військової служби.

З метою заробітку змінив декілька місць роботи, а увесь вільній час присвячував літературній діяльності.

Перший літературний успіх прийшов після публікації роману «Астронавти»(1951).

Поціновувачам творчості Станіслава Лема також добре відомі твори «Солярис», «Повернення із зірок», «Непереможний», «Мир на землі»…

У переддень ювілею письменника пропонуємо вашій увазі відеосюжет: «Декілька сучасних речей, які передбачив Лем»

«Грамотність як індикатор освіченості»

8 вересня, щорічно, за ініціативи ЮНЕСКО з 1966 року відзначається Міжнародний День грамотності.

У цей день організація преміює ( кожна премія складає 15 000 тисяч доларів) тих, хто найбільш ефективно проявляє ініціативу у подоланні неосвіченості. Перш за все, це проєкти країн Північної Африки, Південно – Східної Азії, Латинської Америки, Арабських Еміратів та Китаю.

Традиційно під словом грамотний або письменний мають на увазі людину, що вміє читати й писати або тільки читати будь- якою мовою. І це розширює свободи й можливості, розвиває індивідульний людський потенціал. Якісна базова освіта дає навички, які необхідні в подальшому житті. Грамотні батьки

здебільшого віддають своїх дітей до шкіл, у яких більше можливостей для здобування безперервної освіти, а грамотні суспільства володіють кращими механізмами адаптації до виникаючих проблем.

Дивно, але в інноваційному ХХІ столітті проблема несвіченості є актуальною: 781 мільйон дорослих не мають освіти, приблизно 100 мільйонів дітей не ходять до школи.

Український письменник, перекладач Олександр Ірванець зазначив «Із самого слова «грамотність» ми розуміємо, що це знання правил граматики. І цими знаннями дедалі більше наших сучасників не може похвалитися. Читаю багато електронних і паперових видань. В них дуже низький рівень грамотності. У чому тут небезпека? Людина, яка неграмотно пише і говорить, – неграмотно думає і живе. Її спосіб думання переходить на її життя».

Напередодні Міжнародного Дня грамотності у бібліотеці організовано книжкову виставку

«Грамотність як індикатор освіченості» та проведено для учнів вікторину: «Будь грамотним», деякі питання з якої пропонуємо користувачам та відвідувачам блогу:

1.Скільки звуків в українській мові?

2. Що таке лексика?

3. Слова з протилежним лексичним значенням?

4. Розмова двох осіб?

5. Опис зовнішності людини?

6. Змінна частина слова?

7. Інфінітив – це…?

8. Яка частина мови має категорію кількості і порядку?

9. Розділ мовознавства, який вивчає правила написання слів?