пʼятниця, 24 травня 2024 р.

"УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО В МОЇЙ ДУШІ"

 24 травня в Україні відзначається День слов’янської писемності і культури. Громадяни вшановують Рівноапостольних Кирила і Мефодія – батьків слов’янської абетки





23 травня в рамках проєкту «Вивчай українську!» та інтегрованої програми «Герой нашого часу», в бібліотеці для учнів 4-Г класу ліцею ім.О.М.Бойченко (вчитель Людмила РАБОВОЛЮК), відбулась відеопрезентація «Українське слово в моїй душі».
Учнів зацікавила інформація про історію виникнення письма в Єгипті, про діяльність болгарських просвітителів Кирила та Мефодія, їх внесок у розвиток слов’янської писемності й культури (ІХ ст.), зокрема, створену ними слов’янську абетку.
А з виникненням писемності до наших часів дійшли найкращі зразки літературних шедеврів ХІ-ХІІ століть. Це «Повість минулих літ» та «Слово о полку Ігорівом».
Було презентовано книжкову виставку за однойменною назвою, проведено літературну вікторину «Що ви знаєте про День слов’янської писемності». 
Присутні переглянули мультфільми за тематикою та послухали пісні Марусі ЧУРАЙ, проявили активну участь в обговорені та декламуванні вірші


        

вівторок, 21 травня 2024 р.

СЛАВЕТНИЙ КНИЖЧИН ЮВІЛЕЙ


 Винахід друкарства дав змогу вперше масово поширювати знання та інформацію, новини та думки, вільні від контролю з боку церкви і держави. Відтак друкарство розглядається як головний чинник соціального та культурного впливу на історичні процеси людства

До Дня слов’янської писемності і культури пропонуємо переглянути флешбук до 450-річчя від дня видання львівського «Апостола»



понеділок, 20 травня 2024 р.

НОВАТОРСТВО БАЛЬЗАКА




"Мало бути просто людиною, — говорив Бальзак , — треба бути системою"



20 травня – 225 років від дня народження Оноре де Бальзака (1799 -1850), французького романіста і драматурга
Нашим читачам пропонуємо виставку-персоналію "Новаторство Бальзака"

            

пʼятниця, 17 травня 2024 р.

ТИЖДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В БІБЛІОТЕЦІ М.Т.РИЛЬСЬКОГО

                Вишиванка — символ родини-України



Спільне фото бібліотекарів, вчителів та ліцеїстів


15-16 травня в читальній залі нашої бібліотеки в рамках оригінального проєкту «Герої нашого часу» (інтегрована навчально-виховна програма національно-патріотичного характеру) для учнів початкових класів №59 ліцею ім.О.М.Бойченка було проведено годину народознавства «Вишиванка  символ родини-України».
Година була присвячена родинним святам в Україні — День Матері, День родини, День вишиванки.


             

В мультимедійному форматі присутні отримали розгалужену інформацію про основні українські родинні цінності, також переглянули тематичні мультфілми і відеопрезентацію книжкової виставки:

«Вишиванка – символ України,
Кожної великої родини,
Нашої історії і мови,
В ній співає мама колискові…»

           


Родзинкою заходу стала прем`єра легенди "Казка про золоту вишиванку", яку написав й презентував бібліотекар Віктор ТЕМНІК. Легенду створено за мотивами реальної біографії відомого діяча УНР, полковника Легіону січових стрільців Василя ВИШИВАНОГО.

четвер, 16 травня 2024 р.

"ЗАБРАЛИ ВСЕ. НАВІТЬ МОРЕ І СМАК ВИНОГРАДУ..."




В бібліотеці ім.М.Т.Рильського відбулась низка заходів, присвячена 80-тій річниці депортації кримськотатарського народу (18 травня 1944 року):




- 14 травня бібліотекар Віктор ТЕМНІК підготував для читачів перегляд книжкових видань "Боротьба за повернення на Батьківщину";
- 15 травня завідувач відділу Олена ЧЕРНЯВСЬКА презентувала тематичний відематеріал "Народ трагічної долі";


                  


16 травня наші відвідувачі на Годині пам'яті "Довге повернення до Криму" дізнались про історію півострова та його корінного народу.
За тематикою переглянули художній фільм "Чужа молитва" про подвиг кримськотатарської вчительки Саіде АРІФОВОЇ  під час Другої світової війни (врятувала 88 дітей)
 

вівторок, 14 травня 2024 р.

ЗУПИНИСЬ, СХИЛИ ГОЛОВУ...

               19 ТРАВНЯ — ДЕНЬ ПАМ`ЯТІ

 ПРО ПОЛІТИЧНІ РЕПРЕСІЇ

До Дня пам’яті про політичні репресії в бібліотеці ім.М.Т.Рильського відкрилася виставка «В ім’я правди», де представлені рідкісні видання початку 1990-х років. Книги надруковані в пору, коли зруйнувався СРСР, розсекретили архіви і світ побачив масштабні звірства Сталіна і його поплічників.


Григорій КОСТЮК у своєму дослідженні «Сталінізм в Україні» стверджує, що розгром української інтелігенції перевищував репресії проти інших народів СРСР. Під прес потрапили як колишні діячі УНР і активісти різноманітних партій, так і радянські партійні і воєнні діячі. Масово знищувалися інженери і лікарі, художники і письменники, актори і режисери, чимало науковців. У 1937-1938 рр. національні республіки були незадоволені новою лінією Москви (на тотальну русифікацію), тож для показового покарання Сталін обрав Україну – як найбагатшу і найчисельнішу після Росії республіку.

Радянська влада, як правило, приховувала свої злочини, усіх вбитих без суду і слідства ховали у братських могилах. Лише у землі Биківнянського лісу, що на північно-східній околиці Києва, лежить від 20 до 100 тисяч осіб, і це найбільше в Україні кладовище сталінських жертв. Тіла розстріляних привозили сюди вантажівками, скидали у завчасно вириті ями, прикидали вапном і грунтом.

Інформацію про Биківню поширили ще в Радянській Україні художниця Алла ГОРСЬКА і поет Василь СИМОНЕНКО, які й самі пізніше були вбиті за нез`ясованих обставин.

Серед похованих в цьому лісі – київський етнограф Ніна ЗАГЛАДА, яка досліджувала культуру Центральної України, збирала унікальний для історії матеріал. У 1934 році за експедицію у Полісся, яке ще не відійшло від Голодомору, колеги донесли на неї. Мовляв, зневажає Радянську владу, тож, мабуть, готує замах на товариша Сталіна. Чотири роки Ніна жила в тривозі, прислухаючись до звуку моторів на вулиці – чи не за нею їде «чорний воронок»? У 1938 році її таки схопили і рішенням сталінської трійці розстріляли.
 
У катів з Київського УНКВС, які безпосередньо складали розстрільний лист, жодної підстави для смертної кари Ніні ЗАГЛАДІ так і не знайшлося. Якщо всім іншим 12 «ворогам народу» підібрали такі-сякі звинувачення – той націоналіст, цей петлюрівець, а он той заколотник і контрреволюціонер – то про 42-річну науковицю написали лише, що вона «українка».


Більше про ті трагічні події можна дізнатися в Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили».


Джерела:

 Винниченко І.І. Україна 1920-1980-х: депортації, заслання, вислання. – Київ: «Рада», 1994 

Даниленко В.М., Касьянов Г.В., Кульчицький С.В. Сталінізм на Україні: 20-30-ті роки. – Київ: «Либідь», 1991

Костюк Г.О. Сталінізм в Україні (Генеза і наслідки). – Київ: «Смолоскип», 1995

Сидоренко О.І. Репресоване «відродження». – Київ: «Україна», 1993

https://bykivnia.org.ua/storinkamy-bykivnianskoho-martyroloha-leonila-nina-zahlada/


понеділок, 13 травня 2024 р.

15 ТРАВНЯ – ПРЕМ'ЄРА КАЗКИ ПРО ЗОЛОТУ ВИШИВАНКУ

В бібліотеці імені М.Т.Рильського почався родинний «Тиждень української культури»




На цьому тижні, починаючи з 13 травня, читанням вголос відзначаємо Міжнародний день Матері, День родини і – головне – День Вишиванки. Також у ці дні запросили дітей з київського ліцею №59 ім.О.М.Бойченка на навчально-розважальну програму «Вишиванка – символ родини-України». Даний захід організували в рамках мультимедійного проекту «Вивчай українську!» із використанням аудіо-, відео- та друкованих матеріалів.
Спеціально до Дня Вишиванки приурочили прем`єру авторської національно-патріотичної «Казки про Золоту Вишиванку», заснованої на реальній біографії полковника Легіону Січових Стрільців Василя ВИШИВАНОГО (1895-1948). Це відомий дипломат часів УНР австрійського походження, борець за незалежність України, поет, автор збірки «Минають дні».
Також в читальній залі відкрилася тематична книжкова виставка, зокрема книги популярних народознавців Марко
 ГРУШЕВСЬКОГО, Ксенії КОЛОТИЛО, Марії ЧУМАРНОЇ про таємниці вишивки та інші сімейні традиції. Назви виставлених книг дуже красномовні: «Над колискою», «Дитина у звичаях та віруваннях українського народу», «Код нації» та ін.

Бібліотека запрошує взяти участь у тематичних читаннях вголос.



Читає Поліна СТАРОДУБ

Нагадуємо, що під час читань, крім власне декламації обраних творів, читачі паралельно з тим засвоюють правила техніки мовлення. Заняття проводить бібліотекар, Віктор ТЕМНІК, журналіст і літредактор.