"СЛЬОЗИ КРИМСЬКОЇ ВЕСНИ"

До Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та 95-річчя від дня народження Нузета УМЕРОВА

 18 травня — день скорботи й пам’яті для кримськотатарського народу.

Саме цього дня  1944 року тисячі людей були насильно вирвані зі своєї землі, позбавлені дому, дитинства, майбутнього. Разом із народом у вигнання вирушили його мова, пісня, культура, пам’ять.

 Відеосюжет «Сльози кримської весни» — це розповідь про трагедію депортації, силу пам’яті та людей, які через літературу й культуру зберегли незламний дух кримськотатарського народу.

            

СВІТЛОФОР НАМ КАЖЕ - БЕРЕЖИ СЕБЕ

 

                                          1-Б клас, вчитель ХОМЕНКО Тетяна Федорівна

  В рамках Всеукраїнського  тижня безпеки дорожнього руху (7.05.2026 - 17.05.2026) нашу бібліотеку відвідали наймолодші учні Ліцею №59. 

  Діти закріпили знання про групи дорожніх знаків (попереджувальні знаки, заборонні та наказові знаки), аналізуючи правила безпеки для пішоходів та пасажирів, учні приймали жваву участь у вікторині на знання правил дорожнього руху, відгадували загадки, а також побували в ролі регулювальників!

 Напередодні літніх канікул ці знання є дуже корисними, адже правила поведінки на дорозі в цей час надзвичайно важливі як для дітлахів, так і для дорослих.

         

ГЛИБИНА ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ: ЧИТАННЯ СТЕФАНИКА

 

14 травня виповнюється 155 років від дня народження Василя Семеновича СТЕФАНИКА, українського письменника-новеліста, громадського діяча. 

 Василь СТЕФАНИК - видатний письменник, майстер експресіонізму, його творчість це короткі, психологічно напружені новели про важке життя селян. 

"Селянським Бетховеном, співцем селянської бідноти, володарем селянських дум" - саме так називають Василя СТЕФАНИКА, його творчість базувалась на реалістичному зображенні важкої долі та еміграції.

Пропонуємо відвідати ВІРТУАЛЬНУ ВИСТАВКУ творів Василя СТЕФАНИКА.

             

"ПАМ'ЯТЬ КРІЗЬ ПОКОЛІННЯ: УКРАЇНА В ПОЛУМ'Ї ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ"

У рамках проєкту «Герої нашого часу» бібліотека ім. М. Т. Рильського (завідувач Олена Покровка) спільно з Ліцеєм №59 та істориком Наталією Язловицькою провели для учасників історико-літературного клубу юнацтва «Історія в текстах» цикл заходів, присвячених Дню пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

   

         

     

 8 травня Україна вшановує пам’ять усіх, чиї життя забрала Друга світова війна: полеглих воїнів, мирних жителів, жертв окупації, Голокосту та мільйонів людей, долі яких були зруйновані війною. Це день скорботи, пам’яті та вдячності тим, хто боровся за мир і свободу.

 Пам’ятний день був офіційно встановлений в Україні у 2023 році як символ солідарності з європейською традицією вшанування пам’яті про Другу світову війну та поваги до кожного, хто протистояв нацизму.

 Особливу увагу під час заходів було приділено символу пам’яті — червоному маку. У світовій та українській традиції він уособлює пам’ять про загиблих, силу духу, біль втрат і водночас незламність життя. Графічний символ маку, створений українським дизайнером Сергієм Мішакіним, поєднує образ квітки та кривавого сліду від кулі — як нагадування про страшну ціну війни.

 Для учасників клубу були проведені мультимедійні історичні години:

«Пам’ять крізь покоління: Україна в полум’ї Другої світової» та «Сторінки війни. Україна 1941». Через фото-, відео- та документальні матеріали молодь мала можливість глибше осмислити події воєнних років, трагедії окупації та боротьбу українського народу.

  Жваве обговорення викликали теми:

«Чи можна було уникнути війни?» та «Масові вбивства й Голокост під час Другої світової війни». Такі зустрічі допомагають молодому поколінню не лише пізнавати історію, а й усвідомлювати цінність людського життя, миру та відповідальності за майбутнє.

         

Відеофрагменти заходу

 Також з 1 по 11 травня у бібліотеці діє книжкова виставка «Коли тихо плакала земля», де представлені видання про трагічні сторінки Другої світової війни, участь України у боротьбі проти нацизму та непоправні втрати, яких зазнав український народ.

Пам’ятаємо минуле — заради майбутнього. Пам’ятаємо тих, хто віддав життя за мир. Перемагаємо — завдяки силі пам’яті та єдності поколінь.

 

29 КВІТНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СОБАКИ - ПОВОДИРЯ

 

 Щорічно в останню середу квітня у світі відзначається Міжнародний день собаки-поводиря. Це свято присвячене чотирилапим помічникам, які стають підтримкою, опорою та справжніми очима для людей з порушеннями зору. 

 Собаки-поводирі є героями повсякденного життя, що забезпечують свободу пересування та впевненність своїм власникам.
 Запрошуємо переглянути відеоролік "МІЙ ВІРНИЙ ДРУГ І КОМПАС У СВІТІ"

       

ТЕХНОГЕННІ КАТАСТРОФИ ХХ СТОЛІТТЯ В УКРАЇНІ

 22 квітня для учасників юнацького клубу «Історія в текстах» (за програмою бібліотечного проєкту «Герої нашого часу») Ліцею №59 (вчитель Наталія Язловицька) проведено у мультимедійному форматі історико-екологічно-героїчну годину «Ціна недбалості: від Куренівки до Чорнобиля», присвячену 65-й річниці Куренівської трагедії та 40-й річниці Чорнобильської катастрофи.

 Через призму історичних джерел — документів, спогадів, документально-кінематографічних матеріалів та свідчень очевидців — Олена Покровка, завідувач бібліотеки, підготувала й провела презентацію щодо причин аварій, їх перебігу та жахливих наслідків.

 Куренівська трагедія 13 березня 1961 року в Києві сталася внаслідок прориву дамби Бабиного Яру. Потужний селевий потік із бруду та відходів накрив житлові квартали Куренівки, зруйнував будинки, трамвайне депо, забрав життя багатьох людей. Причинами катастрофи стали технічні прорахунки, ігнорування небезпеки та приховування реальних масштабів трагедії.

Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 року стала найбільшою ядерною аварією в історії людства. Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС призвів до масштабного радіоактивного забруднення України та інших країн Європи. Тисячі людей були змушені покинути свої домівки, а наслідки аварії для здоров’я та довкілля відчуваються й сьогодні.

 Хоча ці техногенні катастрофи відбувалися в різні часи, їх об’єднує спільна причина: недбалість, безвідповідальність посадових осіб, нехтування правилами безпеки та замовчування правди. В обох випадках найбільшу ціну заплатили звичайні громадяни — власним життям, здоров’ям, втратою домівок і впевненості в майбутньому. Такі трагедії принесли не лише людський біль, а й масштабну екологічну загрозу.

 З іншого боку, за сухими датами й фактами стоять люди, яким випали важкі випробування, біль втрат і священна пам’ять. Ми згадуємо тих, хто в найекстремальніших умовах рятував інших, локалізував наслідки катастроф і проявив мужність та самопожертву. Саме такі вчинки назавжди залишаються прикладом справжнього героїзму.

        

    Щоб подібне більше не повторювалося, суспільство повинно зробити важливі висновки: суворо дотримуватися норм безпеки, модернізувати небезпечні об’єкти, контролювати діяльність відповідальних структур, не приховувати інформацію від людей та виховувати відповідальність кожного за життя людини і стан довкілля. Пам’ять про Куренівку і Чорнобиль — це не лише урок минулого, а й застереження для майбутніх поколінь.

  Для відвідувачів бібліотеки з 21 квітня презентуватиметься книжкова виставка "Ціна недбалості: від Куренівки до Чорнобиля"

«СВІТОВИЙ ГОЛОС УКРАЇНИ – ЧИТАЙТЕ КУРКОВА!»

  23 квітня відомий український письменник Андрій КУРКОВ відзначатиме свій 65-річний ювілей. Його вважають одним із найвідоміших діячів сучасного українського літературного процесу.

 У бібліотеці ім. М. Т. Рильського презентовано книжкову виставку «Світовий голос України – читайте Куркова!». Особливу увагу приділено роману «Сірі бджоли», у якому йдеться про сіру зону на Донбасі.

Андрій КУРКОВ:

"Зараз найпопулярніший роман — "Сірі бджоли”. Цей роман я писав у 2017 році. Також одна з моїх останніх книжок — “Щоденник агресії”. Це, в принципі, мої щоденникові нотатки, які охоплюють період від грудня 2021 року до середини липня 2022 року: перед початком війни, початок війни і те, що відбувалося потім до липня".

              

 Усі книги письменника вирізняються яскравими персонажами та захопливими сюжетами. За сценаріями Андрія КУРКОВА створено вісім кінострічок. 

 У 2014 році він був нагороджений Орденом Почесного легіону Франції.

Його твори перекладено 43 мовами світу.

Вперше українською мовою Андрій КУРКОВ написав дитячу книжку "Маленьке левеня і львівська мишка", яка вийшла у 2014 році у "Видавництві Старого Лева".

Найвідоміша книга КУРКОВА — "Пікнік на льоду" — вийшла друком накладом до 150 тисяч примірників, а у світі її читали п’ятьма мовами. Після публікації цей твір потрапив до десятки найцікавіших європейських бестселерів.

Серед інших популярних видань — твори "Добрий янгол смерті", "Географія самотнього пострілу", "Остання любов президента", "Нічний молочник", "Садівник із Очакова".

Андрія КУРКОВА називають "голосом України", оскільки він активно розповідає міжнародній спільноті про війну, культуру та життя українців.

 

23 КВІТНЯ - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ ТА АВТОРСЬКОГО ПРАВА ТА ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ПСИХОЛОГА

 23 квітня в Україні відзначають два важливих свята - Всесвітній день книги та авторського права і Всеукраїнський день психолога

 Перше свято спрямоване на популяризацію читання та захист інтелектуальної власності, а друге- професійний день фахівців, які працюють з людською психікою.

 У літературно-психологічному огляді "КНИЖКОВА ПСИХОТЕРАПІЯ" пропонуємо ознайомитися з історією виникнення свят та підкреслити важливість книг, як інструменту культурного обміну та способу долати кризи й внутрішні проблеми. 

           

18 КВІТНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ'ЯТОК І ВИЗНАЧНИХ МІСЦЬ

 

Світова спадщина ЮНЕСКО — це визначні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства та охороняються для майбутніх поколінь.

Статус ЮНЕСКО гарантує збереження, привертає увагу та забезпечує фінансування для реконструкції.

Із 1984 року щорічно 18 квітня відзначається Міжнародний день пам’яток і визначних місць.

Свято було започатковане Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’яток і визначних місць (ICOMOS), створеної при ЮНЕСКО з метою привернення уваги до захисту світової культурної спадщини.

Девізом Міжнародного дня став девіз: «Збережемо нашу історичну батьківщину».

Запрошуємо переглянути інформаційний дайджест «АРХІТЕКТУРНІ ПЕРЛИНИ ІСПАНІЇ», присвячений Міжнародному дню пам’яток і визначних місць.

        

БІБЛІОТЕКА В ЦИФРОВОМУ ВИМІРІ: КРОК ДО НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

 

Сьогодні цифровізація стала важливою частиною розвитку суспільства. Інформаційні технології супроводжують нас щодня — у навчанні, роботі, спілкуванні та навіть відпочинку. Отримання державних послуг онлайн уже стало звичною справою, тому сучасній людині важливо володіти цифровими навичками.

У бібліотеці ім. М. Т. Рильського одним із пріоритетів є підвищення професійних компетентностей працівників. Саме тому розпочато серію консультацій із цифрової грамотності для бібліотекарів.

Заняття проводить завідувачка Олена Покровка, яка пройшла відповідні навчальні тренінги.

8 квітня відбулася презентація практичного посібника «Бібліотеки – ХАБИ цифрової освіти», створеного для тих, хто прагне відкрити у своїй бібліотеці сучасний освітній простір або вдосконалити вже існуючий.

Автори видання пропонують чіткий алгоритм дій зі створення Хабу цифрової освіти та детально розглядають основні етапи його організації: планування простору, визначення функціональних зон, призначення відповідальних працівників і розподіл обов’язків, а також вибір типових моделей організації таких хабів у бібліотеках.

              

КОШИК ДОБРА: СВІТЛО ВЕЛИКОДНЯ В БІБЛОТЕЦІ

Подарунок бібліотеці від Дани ВАСИЛЕНКО

Великдень (Воскресіння Христове) — найбільше християнське свято, що символізує перемогу життя над смертю, добра над злом і духовне оновлення. Його святкують навесні, коли природа оживає, а разом із нею — і людські серця, наповнюючись надією та світлом. 

Традиційно напередодні свята в оселях печуть запашні паски, розписують писанки та фарбують крашанки. А у святковий день лунають щирі вітання:

«Христос Воскрес!» — «Воістину Воскрес!»

              Захід провела Олена ПОКРОВКА (завідувач бібліотеки)

Напередодні Великодня, 9 квітня, у бібліотеці відбулася інтерактивно-мультимедійна година «Кошик добра», учасниками якої стали вихованці РЦ «Трамплін».

на фото Олена ПОКРОВКА з вихованцями Центру

 Захід проходив у теплій, щирій атмосфері радості й доброзичливості. У доступній та цікавій формі присутні ознайомилися з традиціями святкування Великодня, активно долучалися до обговорення, брали участь у голосному читанні, співали пісні та відповідали на запитання вікторини «А чи знаєте ви?»

Особливо зворушливим моментом став виступ Олександра Шаєва, який продекламував власні поетичні твори «Вербна неділя» та «Воскресіння».

В хаті на осонні

Сяду на ослоні.

Сяду я скраєчку —

Розпишу яєчко…

Не менш захопливою стала творча частина заходу — майстер-клас «Великодній подарунок». Учасники розмальовували писанки, вклавши  тепло своєї душі адже це стане  подарунком для рідних людей. 

           

                                Майстер - клас "ВЕЛИКОДНІЙ ПОДАРУНОК"

      Разом з вихованцями розмальовує писанки вихователь-психолог Олеся ШЕНЦОВА

Нехай Великодні дзвони принесуть у ваші оселі мир, радість, злагоду та любов. Бажаємо смачної паски й світлого, благословенного свята!

ДО ВСЕСВІТУ — РАЗОМ ІЗ КНИГОЮ

12 квітня світ відзначає одразу кілька важливих подій: — Міжнародний день польоту людини в космос

— День працівників ракетно-космічної галузі України

— Всесвітній день авіації і космонавтики

Саме цього дня, 65 років тому, людство зробило перший крок за межі Землі — у безмежний космічний простір. 12 квітня 1961 року відбувся історичний політ Юрія ГАГАРІНА — подія, що назавжди змінила уявлення людини про можливості науки й техніки та стала символом сміливості, мрії й нових відкриттів.

Космос завжди приваблював людство своєю загадковістю. Задовго до перших реальних польотів письменники й науковці у своїх творах відкривали читачам світи далеких зірок, міжпланетних подорожей і незвіданих цивілізацій.

Згадаймо видатних авторів, які формували космічне мислення людства:

Жуль ВЕРН — один із перших, хто змалював подорожі за межі Землі («Із Землі на Місяць»);

Герберт ВЕЛЛС — досліджував теми космосу та інших світів («Війна світів»);

Айзек АЗІМОВ — творець масштабних космічних імперій і футуристичних прогнозів;

Рей БРЕДБЕРІ — автор поетичного бачення космосу («Марсіанські хроніки»);

Олесь БЕРДНИК — представник української космічної філософської фантастики;

Володимир ВЛАДКО — один із піонерів української наукової фантастики.

Варто пам’ятати і про визначних учених та конструкторів, які зробили вагомий внесок у розвиток космічної галузі. Серед них — Сергій КОРОЛЬОВ, Юрій КОНДРАТЮК, Валентин ГЛУШКО, Михайло ЯНГЕЛЬ, а також перший космонавт незалежної України Леонід КАДЕНЮК. Завдяки їхнім досягненням українська наука посідає почесне місце у світовій історії освоєння космосу.

Напередодні цієї визначної дати в нашій бібліотеці було організовано книжкову виставку «До Всесвіту — з бібліотеки» та проведено тематичні дні науки «Всесвіт у фокусі: академічні зустрічі в читальній залі».

Юні відвідувачі мали змогу:

— дізнатися більше про історію авіації та космонавтики України;

— ознайомитися з цікавими книжковими виданнями про освоєння космосу;

— відкрити для себе події, що надихають мріяти про далекі зорі, галактики та Чумацький Шлях;

— переглянути відеоматеріал «До Всесвіту — з бібліотеки», підготовлений завідувачкою відділу обслуговування Оленою ЧЕРНЯВСЬКОЮ.

Людмила ЛЕВАНЮК (провідний бібліотекар) проводить презентацію "До Всесвіту- з бібліотеки", яку підготовила Олена ЧЕРНЯВСЬКА (завідувач відділом обслуговування)

Космос здається далеким і недосяжним, але варто лише відкрити книгу — і він стає ближчим.

Можливо, саме сьогодні розпочнеться ваша власна подорож до зірок…