понеділок, 30 листопада 2020 р.


«Марк Твен: надзвичайна мудрість великого таланту» 


/30.11 – 185 років від дня народження письменника/ 
30 листопада 2020 року, відзначаючи ювілейну дату – 185 років від дня народження Марка Твена, ми вкотре говоримо про демократичне світовідчуття американського письменника, яке допомогло йому створити літературні шедеври, що становлять сплав досягнень попереднього мистецтва Америки, не ставши при цьому наслідувачем авторитетам або простим продовжувачем традицій. 

Видатний американський письменник і журналіст Марк Твен народився 30 листопада 1835 року в селі Флорида, в штаті Міссурі. Семюелю Ленгхорну Клеменсу (Марк Твен – псевдонім з юності), 
у досить молодому віці довелося самому собі заробляти на життя. 



Він підробляв в друкарні старшого брата і писав досить різкі й гострі статті. Сема вабило море, і він мріяв стати моряком. В 1861 році починається Громадянська війна і морська кар'єра Сема закінчується. Він переїжджає до Каліфорнії і приєднується до численних золотошукачів. І вже тоді в провінційних газетах періодично з'являються його перші статті, нариси та гумористичні оповідання. 

Перший успіх до нього приходить в 1865 році, після виходу в світ сатиричного нарису "Знаменита стрибає жаба з Калавераса". Обкладинку найпершої книги прикрашала величезна жовта жаба, що яскраво виступала на кремовому тлі палітурки. Яка її історія? Щоби дізнатися про це, радимо прочитати твір.

У 1867 році Марк Твен здійснює чергову захоплюючу подорож Європою: відвідує Грецію, Францію, Туреччину,

заїжджає у Крим та до Одеси. Результатом цієї подорожі стає збірник нарисів

"Простаки за кордоном" (1869 р.). Письменник з великим гумором та іронією розповів, наскільки безглуздо можуть вести себе його співгромадяни за межами США. Книга одразу стала бестселером. В цей же час Марк починає читати свої знамениті публічні лекції. Він завжди був чудовим оратором. За спогадами сучасників, публіка на виступах Твена просто ридала від сміху.

Ім’я Марка Твена відоме всьому світові. Письменник створив 43 книжки, кожна з яких оголошена національним надбанням США; з -під пера письменника вийшли літературні шедеври : 











"Пригоди Тома Сойєра" (1876), "Принц і жебрак" (1881), "ПригодиГекльберрі Фінна" (1884), "Янкі з Коннектикуті при дворі короля Артура" (1889), "Загартовані" (1871), "Життя на Міссісіпі" (1883). 

«Пригоди Тома Сойєра» — роман Марка Твена 1876 року, який приніс автору світове визнання. Твір розповідає про пригоди хлопчика на ім'я Том Сойєрз містечка «Сейнт-Пітерсберг» (нагадує містечко Ганнібал


, де виріс автор) напередодні Громадянської війни у Сполучених Штатах. Книга багато в чому автобіографічна, напевно, тому читачі полюбили героя за талант фантазувати, уміння захопити інших своїми мріями та іграми, а ще – за його вірність у дружбі, щирість почуттів, благородство душі. Том – це сам Марк Твен у дитинстві.


Під іменем тітки Поллі письменник зобразив свою матір; під ім’ям Беккі Тетчер – шкільну подругу; під ім’ям Гека Фінна- свого кращого друга Тома Бленкішіпа. 
В романі правдиво змальована очима дитини, яка щиро дивується, спостерігаючи за світом дорослих. Своєю книжкою Марк Твен повертав юному поколінню віру в самих себе, закликав дітей усього світу бути природніми, щирими, відданими, шляхетними. 
Подальший творчий шлях письменника пов'язаний з потягом до сатири - сатири суворої, гнівної, нищівної. Болісні роздуми про долю своєї країни, про ганебне порушення демократії, про потворне суспільне буття приводять його до найпохмуріших висновків. 
Протягом усього свого життя Марк Твен цікавився середньовічним минулим Європи. Цій темі він присвятив три книжки: 
- «Принц і злидар» - казку-притчу, де йдеться про згубний вплив багатства на людську особистість та розкривається велич безкорисливої дружби;



_ «Жанна д'Арк» - оповідь про героїчну боротьбу юної француженки за свободу й щастя рідного народу; 

І третя книжка - блискучий сатиричний роман «Янкі з Коннектікуту при дворі короля Артура», герой якого зневажав і ненавидів феодальну тиранію, рицарів та поміщиків, священиків і монахів, що складали панівну верхівку Англії за часів короля Артура. 

Та, зрештою, він побачив, що і в Америці кінця XIX сторіччя простим людям живеться нелегко.
Ці історичні теми і сюжети мали для письменника не академічний інтерес, а живу актуальність сьогодення. Розвінчуючи тюдорів і артурів, королів і герцогів, - Твен воював не з тінями минулого, а з деспотизмом і несправедливістю в будь-якій країні і за всіх часів. 
Продажним, жорстоким, цинічно-безсоромним постає світ в останніх оповіданнях і памфлетах письменника. Зловісні тіні середньовіччя, на жаль, мають великі життєві сили, вони, як показує Твен в оповіданнях, проникають у реальний час. Хто може їм протистояти? Над цим питанням мусять замислитися і наші читачі, адже твори великого письменника вчать справедливості, людяності, любові до знедолених, кличуть до боротьби проти сил зла






 

 

 

пʼятниця, 27 листопада 2020 р.

Вибір України – європейський вектор 



Україна – географічний центр Європи. І тому вона не може перебувати в ізоляції і бути відірваною від процесів і життя сусідніх країн, які входять до складу ЄС. 









Але європейська інтеграція України – складний багаторівневий, поступовий процес в різних сферах – політичній, економічній, соціальній, культурній. Але саме психологічний фактор – свідомий європейський вибір громадян, підтримка руху країни до ЄС, утвердження в українському суспільстві європейської ідентичності – є найважливішою складовою повернення Києва до європейської спільноти.


Починаючи з 2002 року і говорячи про нинішній рівень українського суспільства та характер проєвропейських симпатій , слід відзначити якісно новий мотиваційний підхід - громадяни більш реально усвідомлюють складнощі і тривалість процесу євроінтеграції і, водночас , розуміють природність європейського шляху як засобу збереження для України національної державності. 

За результатами останніх досліджень привабливий образ Євросоюзу складається з ряду здобутків і чинників, насамперед, йдеться про високий рівень соціального захисту. Також до важливих переваг ЄС українці відносять верховенство права, розвинену демократію, якість охорони здоров’я, наявність фінансових ресурсів, науково – технічний прогрес і, при цьому, низький рівень корупції. 




Здобутки, які принесе євроінтеграція, громадяни бачать, першочергово, у соціальній площині – це підвищення якості життя і ріст доходів, зниження безробіття і створення робочих місць, розвиток сучасних технологій, модернізація підприємств. 
Отже, програє чи виграє Україна від вступу до ЄС? 
Хоча близько чверті громадян налаштовані песимістично, прогнозуючи програш, більшість населення підтримує приєднання до Євросоюзу. 
Тому, незважаючи на розбіжність думок у суспільстві, держава рухається європейським вектором і це прагнення стає нормою! 

 

 

 

 

середа, 25 листопада 2020 р.

«Навіки до тридцятих ми прикуті»

 «Навіки до тридцятих ми прикуті»

/28.11 – День пам’яті жертв голодоморів / 

На вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років, що відзначається в Україні щорічно у четверту суботу листопада  (цього року 28.11) під загальним гаслом "Збережи пам'ять. Збережи правду",  бібліотека ім. М. Т. Рильського підготувала усний журнал «Навіки до тридцятих ми прикуті»                              

                          

вівторок, 24 листопада 2020 р.

                  «Право бути собою» 

/25.11 – 10.12 Всесвітня акція «16 днів проти насильства»/ 


До Всесвітньої акції «16 днів проти насильства», яка проходить щорічно з 25 листопада по 10 грудня, ми пропонуємо інформацію щодо Дня прав жінок, адже переступивши поріг ХХІ століття, світ залишається жорстоким - жінки, як і раніше, страждають від насилля й гендерної нерівності. 



За ініціативи ООН, 25 листопада відзначається Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. У цей день 1960 року таємна поліція, за наказом Рафаеля Трухільо, диктатора Домініканської Республіки, забила палицями сестер Мірабаль – політичних активісток, учасниць революційного руху. 


Сестри Мірабаль

У давні часи жінки світу не мали ніяких прав. Вони без права голосу займалися домашнім господарством, вихованням дітей, прислужували своїм чоловікам. 

Клеопатра VІІ Філопатор - остання цариця еллінистичного Єгипту з македонської
династії Птолеміїв. Уславлена завдяки драматичній історії кохання до римського полководця Марка Антонія 

Лише Єгипет відрізнявся тим, що жінки цієї країни мали змогу бути освідченними, а тому займали державні посади і володіли нерухомістю. В нашому цивілізованому, здавалось би, світі жінки майже всіх країн, більшою чи меншою мірою, стають жертвами фізичного, психологічного, побутового тиску. Проблема настільки глобальна, що ООН оголосила пандемію насилля над жінками, які потерпають від безправ’я, не маючи голосу у суспільстві.
Стали відомими моторошні випадки насилля над жінками








в деяких мусульманських країнах: в кінці 2014 року бойовики «Ісламської держави» стратили в Іраку до 150 жінок за відмову прийняти участь у «секс- джіхаді»; в Афганістані таліби залили кислотою очі ученицям за відвідування школи ( також, дівчаткам забороняють вчитись в країнах Африки, Латинської Америки, Близького Сходу); у жовтні 2008 року на стадіоні у сомалійському місті Кісмаю на очах у тисячі глядачів п’ятдесят чоловіків до смерті забили 13 – річну дівчинку Аїшу Дугулов, яку звинуватили в подружній зраді. До речі, в цій країні зареєстровано кричущі факти ґвалтувань дівчаток від чотирьох до одинадцяти років! 


Взагалі, із трьох мільярдів жінок світу (49,7% від всього населення Землі), 33,4% хоча б раз у житті пережили випадок насильства, в тому числі - тілесний, а 20% жінок відносять до потенційних жертв зґвалтування чи спробам його. 

З географічної точки зору, від насильства найбільше страждають азіатки. А якщо говорити про фізичне насильство, включаючи вбивства, то тут лідирують Австралія, Канада, Ізраїль, ПАР, Колумбія і США. Сумним в цій статистиці є те, що доводиться констатувати, – переважна кількість випадків насильства над жінками відбуваєтьсяу родині. 




Причому , мова йде як про явні форми фізичного насильства, так й про приховані, наприклад, коли жертва перебуває в ув’язненні в стінах рідного дому. Не менш вразливими для жінки є психологічні утиски та приниження, коли її постійно критикують, ображають, принижують її значущість в сім’ї чи стосунках. 
Всі розмови про те, що місце жінки на кухні або що роль жінки повинна обмежуватися побутом, навіть, якщо його називають поетично “домашнє вогнище” – прояв насильства. Все, що нав’язується жінці силоміць - їй чуже; все, що заважає їй висловлюватися відкрито – теж насильство.


На жаль, Україна не є виключенням у сумному списку жертв насильства щодо жінок. Засоби масової інформації рясніють повідомленнями про вбивства та насилля над громадянками України в межах країни та за кордоном, куди вони їдуть з метою заробити копійчину для гідного існування. По статистиці кожна п’ята жінка в Україні стикається з тою чи іншою формою насильства. 
Наприклад, протягом 2019 року зафіксовано 130 тис. звернень з приводу домашнього насильства, що є актуальною проблемою українського суспільства. 


Статистика в Україні - це маленька верхівка айсбергу. На жаль, в Україні лише кожна двадцята жінка, яка потерпає від домашнього насильства, звертається до правоохоронних органів. І звертається вона лише в одному випадку - якщо йдеться про систематичні побої. Багато жінок приховує своє принижене положення. Чому? Напевно тому, що недостатньо обізнані і не знають як і куди звернутись про допомогу. 
На сьогодні, в умовах пандемії COVID-19, жінки частіше потерпають від додаткового навантаження, зменшення прибутків; понад 40% опитаних жінок повідомили про домашнє насильство, якого не зазнавали до карантину. 
Жінки, внаслідок вчиненого проти них жорстокості, втрачають довіру, самоповагу, і, на жаль, часто і життя, не приходячи в себе від пережитого. Вони часто страждають від депресії, посттравматичного стресового розладу, зловживають алкоголем та схильні до суїциду. 





Надання соціальних послуг в Україні, зокрема, внаслідок учинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі забезпечують: 
- 21 Центр соціально – психологічної допомоги; 
- 23 притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі; 
- 339 мобільних бригад соціально – психологічної допомоги особам, які постраждали від домашньго насильства; 
- 142 «Гарячі лінії»
м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10
Телефони
044 289 86 22
044 289 70 60 









Завдання суспільства - не допустити насилля над жінками і зберегти образ жінки ХХІ століття – успішної, розумної, впевненої в собі красуні 



 

 

 

пʼятниця, 20 листопада 2020 р.

«Вірю в майбутнє твоє, Україно» 
21.11 – День Гідності і Свободи

День Гідності та Свободи в Україні встановлено 21 листопада 2014 і відзначається він щорічно «з метою утвердження ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в нашій країні на початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року — лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору…» 
Саме цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го
 


та революція Гідності 2013-го.




Із хроніки подій: 
Під час президентських виборів 2004-го року здійснялися акції протесту.
За попередніми результатами другого туру, оголошеними 21 листопада Центральною виборчою комісією, перемогу в президентських перегонах здобув Віктор Янукович. Масові фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів збурили українське суспільство. Прихильники опозиційного кандидата – Віктора Ющенка, 22 листопада вийшли на мітинги незгоди. Протестний рух охопив найбільші міста України, а центром став Майдан Незалежності у Києві. Внаслідок цих подій відбувся повторний другий тур президентських виборів за результатами якого переміг Ющенко.
21 листопада 2013-го року на Майдані Незалежності у Києві розпочалася акція протесту проти рішення Кабінету Міністрів України призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Спочатку зібралося декілька сотень, а вже 24 листопада – понад сто тисяч прихильників євроінтеграції. 
А 30 листопада, вночі, відбувся кривавий розгін майданівців.

Стало зрозуміло, що країна рухається до авторитаризму: зневага до прав людини, корупція, свавілля правоохоронних органів, репресії проти незгідних. Протести перетворилися з проєвропейських на антиурядові та стали значно масштабнішими. 
18-20 лютого – в найтрагічніші дні Революції сталися сутички в центрі Києва, внаслідок підпалу Будинку профспілок і перестрілки, снайпери стратили понад 70 осіб - євромайданівців, 



які стали Героями Небесної сотні.
На відміну від подій Помаранчевої революції, відстоювання власної позиції, щодо гідності і свободи, коштувало Україні багатьох життів патріотів.З огляду на актуальність та важливість теми, пропонуємо рекомендаційний бібліографічний список літератури. До списку включено книги, що вийшли друком у 2014-2017 роках та статті з газет і журналів за 2014-2017 роки 



Революція Гідності у творах художньої 
літератури

1.Базів В Армагедон на Майдані. / Василь Базів .- К.: Український пріоритет, 2014.- 160с. 

2.Димид К., Димид М. Каміння Майдану. -/ К. Димид, М. Димид.- Львів .- Свічадо, 2014.- 279с. 

3.Євромайдан: хроніка відчуттів (колекція есе Тараса Прохаська, Сергія Жадана, Івана Ципердюка, Юрія Андруховича, Юрія Винничука).- Брустурів: Дискурсус,2014.- 156с. 

4.Матіос М. Приватний Щоденник:.Майдан. Війна…/Марія Матіос. - Львів: ЛА «Піраміда», 2015.-356с. 

5.Мічуда Д. Козак – Бандурист з Криму на київському Майдані. // Дім і сімя.-2014.- №7-8.-С.13 – 17. 

6.Небесна Сотня./К. Богданович, Х. Бондарєва, Ю. Бухтоярова та ін.; упоряд. О. Трибушина, І. Соломко;передмови Патріарха Філарета, О. Г. Коваленка, о. Святослава; худож.- оформлювач Л. П. Вировець.- Харків: Фоліо,2015.-206с.: іл.. 

7. Рудневич М. Я из Небесной Сотни. Повесть./ Марко Рудневич.- К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014.- 182с. 

8. Шостак М. Я – Майдан!...(ораторія 101-го): поеми. Поезії /Миколай Шостак.-Луцьк: Вежа – Друк, 2016.-242с.


Революція Гідності на сторінках преси 

1.Біловицька, Н. Першими гаснуть зорі, що палають сильніше за всіх.../Наталія Біловицька // Урядовий кур'єр. – 2015. – 24 січ. (№ 13). – С. 6.

2.Вауліна, О. Ніч, яка вивела нас на світло : річниця Революції Гідності/ Ольга Вауліна // Голос України. – 2014. – 29 листоп. (№ 231). – С. 1, 4. 

3.Гамарник, О. Тривання революції : [про Революцію Гідності і завдання організованого українства] / Олексій Гамарник // Літературна Україна. – 2015. – 21 берез. (№ 13). – С. 4. 

4.Залісько, О. 47 особам оголошено про підозру у скоєнні злочинів стосовно активістів Євромайдану / Олег Залісько // Голос України. – 2014. – 21 листоп. (№ 225). – С. 10. 

5.Лавренюк, С. Пам'ятаймо! Перші Герої Небесної Сотні/ Сергій Лавренюк // Голос України. – 2015. – 22 січ. (№ 10). – С. 2 

6.Мацегора, К. Майдан символізує вільну націю / Катерина Мацегора // Урядовий кур'єр. – 2015. – 24 лют. (№ 34). – С. 1–2.. Миколаєнко, І. Підробляли і протоколи, й судові рішення : [Євромайдан] / Інна Миколаєнко // Урядовий кур'єр. – 2015. – 21 лют. (№ 33). – С. 4. 

7. Моісеєва, Т. Час, коли цементується нація : [річниця Євромайдану] / Тетяна Моісеєва // Урядовий кур'єр. – 2014. –21 листоп. (№ 217).– С. 1, 5. 

8.Турчинов, О. До Дня Гідності та Свободи : [до 1-ї річниці Революції гідності] / Олександр Турчинов // Голос України. – 2014. – 21 листоп. (№ 225). – С. 1. 

9.Чорна, С. Народ, який понад усе цінує свободу, непереможний : [річниця Євромайдану] / Світлана Чорна // Голос України. – 2015. – 20 лют. (№ 31). – С. 1, 8 

10.Шевченко, А. Революція Гідності –як боротьба добра із злом – ще триває / Анна Шевченко // Голос України. – 2015. – 24 лют. (№ 33). – С. 1, 2.

Жила, живеш, довіку будеш жити,
Безсмертна Україно, у віках
Максим Рильський