25 листопада – Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства по відношенню до жінок
З 25 листопада по 10 грудня, щорічно, в Україні проходить Міжнародна акція «16 днів проти насильства», яку 1991 року ініціював Перший всесвітній інститут жіночого лідерства. Шістнадцятиденний період кампанії закликає вкотре до боротьби проти насильства стосовно жінок та дітей щодо захисту прав людини, підкреслюючи - будь – які прояви насильства над людиною, незалежно від статі, віку чи соціального статусу неприпустимі.
Цей символічний ланцюжок заходів, охоплюючи важливі дати - Всесвітній день боротьби зі СНІДом, Міжнародний день боротьби з рабством, Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями, Міжнародний день волонтера, Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі, Міжнародний день боротьби з корупцією, Міжнародний день прав людини, розпочинається з 25 листопада – Міжнародного дня боротьби з насильством щодо жінок, оголошений 1999 року Генеральною Асамблеєю ООН.
Насильство в сім’ї - найбільш розповсюджена форма порушення прав людини: у більшості випадків протиправні дії відбуваються проти когось із членів родини, зокрема, потерпілою стороною стає жінка. Її систематичне приниження, психологічний тиск або фізичні розправи призводять часом до незворотних процесів, пов’язаних із розладами фізичного, психологічного та соціального стану здоров’я.
На жаль, у суспільстві переважає думка, що проблеми жорстокого поводження в родині є внутрішньою проблемою окремо взятої родини й не потребує втручання оточення, а тим більше держави.
Своєю чергою, більшість випадків домашнього насилля над жінками носить прихований характер, тому що ані жертви, ані їхні кривдники не готові розкрити особисту проблему за межами свого спільного існування, тому що мова йде як про фізичне насилля, так і його латентні форми: сексуальне, фінансове, вербальне (модель поведінки, яка може серйозно заважати позитивному емоційному розвитку людини).
Трагічність ситуації в тому, що свідки насильницької діяльності переносять модель кривдницької поведінки у власне життя, продовжуючи чинити насильство або змиряючись з роллю жертви насилля.
Чоловіки й надалі диктують свої права та вимагають покірності з позиції сили, що є ознакою недозрілої свідомості й відповідальності перед самим собою як людиною.
В результаті жорстокого поводження та домашнього насильства, жінки втрачають довіру, самоповагу, а іноді й життя.
Тому завдання суспільства по відношенню до жінок, які стали жертвами насильства, - вселити в них надію, що вихід є.
Починаючи із 1981 року, жінки-активістки всього світу, 25 листопада щороку відзначають як день боротьби проти насилля. У 1999 році Генасамблея ООН проголосила цю дату Міжнародним днем за ліквідацію насилля по відношенню до жінок.
Історичною передумовою означеної дати стала подія, що відбулася в 1961 році у Домініканській республіці. Тоді за наказом диктатора Рафаеля Трухільо були жорстоко вбиті три сестри Мірабал, політичні активістки. З того часу активісти всього світу виступають, щоб покласти край такому ганебному явищу, як насильство над жінкою.
Подолання проблем гендерного насильства є серйозним викликом для українського суспільства. До цієї теми необхідно привертати увагу всіх верств населення, щоб сформувати в суспільстві непримиренне ставлення до цього явища.
Першим кроком до подолання проблеми насильства має стати її усвідомлення, як суспільством в цілому, так і кожним окремим громадянином, членом сім’ї. Необхідно змінювати терпиме, а, іноді, й байдуже ставлення суспільства до насильства. Кожен з нас має сказати: «Стоп!» насильству у власній родині. Адже сім’я – це саме те місце, яке має бути світлим затишком, острівцем безпеки і комфорту у нашому досить бурхливому світі. Місцем, де тебе розуміють і поважають, де можна нікого не боятися і почуватися вільно кожному – і маленькій людині, і дорослому, і особі літнього віку.
Поради тим, хто потерпає від домашнього насилля, аб’юзерських (агресивних) стосунків, психологічного тиску:
Взяти до уваги "Плану безпеки", що розробити фахівці МВС та Нацполіції. Йдеться про моменти, коли ситуація в родині загострюється, а ризик стати жертвою домашнього насильства надвисокий.
уникайте приміщень, де є гострі або небезпечні предмети;
намагайтеся перебувати у кімнаті, з якої легко піти, краще біля самих дверей; на шиї не повинно бути ланцюжків або намиста;
подайте сигнал небезпеки друзям чи рідним (про нього краще домовитися заздалегідь);
подбайте про дітей;
якщо є змога, уникаючи будь-яких конфліктів, спробуйте залишити приміщення та зателефонувати по допомогу.
документи (паспорт, свідоцтва про народження дітей, право власності на рухоме та нерухоме майно тощо),
необхідний мінімум речей,
ліки,
дублікати ключів,
гроші.
Таку валізу краще зберігати в надійному та доступному місці, наприклад, у людини, якій довіряєте.
Крім того, можна зробити фото або нотаріальні копії документів і також віддати їх на зберігання друзям або родичам.
2. Прямо зараз ви страждаєте від домашнього насильства. Куди телефонувати?
102 – Національна поліція.
0 800 500 335 (зі стаціонарних телефонів) або 116 123 (з мобільних) – національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства.
15 47 – урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства.
Важливі телефони, які треба вивчити, якщо ви розумієте, що ситуація може досягнути свого піку.
3. Хто може забрати вас від кривдника?
Якщо потрібно забрати постраждалу від насильника, то є чотири суб’єкти, що можуть це зробити.
По-перше, звичайно, Національна поліція.
По-друге, мобільні бригади із соціально-психологічної допомоги.
Це державна спеціалізована служба підтримки осіб, що постраждали від домашнього насильства.
Фахівці бригади можуть надати психологічну допомогу, розповісти, якою подальшою підтримкою(медична, інформаційна, правова) забезпечує держава тощо.
Зазвичай, до складу мобільної бригади із соціально-психологічної допомоги входить три людини – два соціальних працівники і психолог.
По-третє - це працівник соціальної служби.
І, нарешті, уповноважений у громаді з питань реагування на домашнє насильство.
Це координатор, який працює в органах виконавчої влади/місцевого самоврядування та несе персональну відповідальність за забезпечення своєчасної та ефективної протидії домашньому насильству.
В Україні набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що визнають домашнє насильство кримінальним злочином.
Кривдник може бути покараний громадськими роботами, арештом на строк до 6 місяців, обмеженням волі на строк до 5 років чи позбавленням волі на строк до 2 років.
Отже, закон на боці потерпілих. Держава та правоохоронні органи створюють умови для тимчасового прихистку та допомоги.
Кожна людина має право на гідне життя, пам’ятаємо про це!
Інформаційний дайджест «Стоп насильству! Бережіть жінок!» підготувала завідувач бібліотеки ім. М. Т. Рильського Олена Покровка.
Використані електронні джерела:
https://dmsu.gov.ua/news/region/11736.html#:~:text
https://pisochinska-gromada.gov.ua/news/1574668980/
http://krem.loga.gov.ua/oda/press/news/25_listopada_mizhnarodniy_den_borot
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2824555-sogodni-miznarodnij-den-borotbi-z-nasilstvom-sodo-zinok
https://life.pravda.com.ua/columns/2021/05/24/244992/
Немає коментарів:
Дописати коментар