«СНІД: знати, щоб жити»

             

/1.12 - Всесвітній день боротьби зі СНІДом / 

В Україні, як і в інших країнах світу, триває акція «16 днів проти насильства», до якої вона приєдналась у 2001 році. 

У Мінсоцполітики наголошують: важливість кампанії „16 Днів проти насильства” полягає у тому, що у центрі уваги акції є людина. Це акція, яка об’єднує Уряд, Парламент, міжнародні та громадські організації. 

Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок (25 листопада) та дії щодо захисту прав людини (10 грудня), підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від статі, є порушенням її прав. 

У цей шістнадцятиденний період входять й інші важливі для демократичної спільноти дати: 

1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом; 

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством; 

3 грудня – Міжнародний день інвалідів; 

5 грудня – Міжнародний день волонтера; 

6 грудня – вшанування пам’яті студенток, розстріляних в Монреалі; 

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією 

Шановні користувачі! 

Пропонуємо інформацію щодо Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом: «СНІД: знати, щоб жити» 

Починаючи з 1998 року, в Україні, серед молоді (на сьогодні віком від 14 до 24 років), яка демонструє ризиковані моделі поведінки, стрімко поширюється епідемія ВІЛ/СНІДу. 

Тому, враховуючи пряму небезпеку здоров’ю нації, в тому числі репродуктивної сфери, просимо звернути увагу молодих людей до проблем соціальної поведінки особистості, здорового способу життя, щоб запобігти розповсюдженню страшної інфекції, яка перетворилася на світову пандемію ХХІ століття. 

В Україні випадки ВІЛ – інфекції почали фіксувати з 1987 року і станом на 2020 рік наша країна займає друге місце у Європі по захворюваності на СНІД: понад 400 тисяч українців знають про недугу і більше 100 тисяч не здогадуються, що інфіковані. 

За період січень – вересень 2020 року від СНІДу померло 2268 осіб. 

Усього у світі з цим діагнозом живе 37 мільйонів людей. 

Про це треба знати! Щоб жити! 

Запитання- відповідь: 

1. Що таке СНІД? 

СНІД, або синдром набутого імунодефіциту – сукупна назва уражень, яку спричиняє вірус імунодефіциту людини на ІІІ – ІV клінічних стадіях інфекції. ВІЛ уражає імунну систему, знижуючи при цьому протидію організму різним ВІЛ асоційованим захворюванням. 

2. Історія появи та відкриття вірусу ВІЛ/СНІДу

Взимку 1980 -81 року до госпіталю Нью- Йоркського університету поступило декілька хворих з досі незнайомою формою злоякісної пухлини шкіри – саркоми Капоші. 

Звичайно, цією хворобою хворіли дуже рідко і вона не переходила у злоякісну форму! У даному випадку пацієнти не піддавалися лікуванню, більшість з них загинуло протягом 20 місяців. Влітку 1981 року у Центр контролю за захворюваннями США надійшла інформація вже про 11 пацієнтів з подібним захворюванням.

І всі ці випадки поєднувало те, що майже усі вони виникли у чоловіків молодого віку, майже половина їх загинула в самий найближчий час, і усі ці особи були нетрадиційної орієнтації. Така висока смертність спонукала організувати обов'язковий облік, спостереження й вивчення усіх випадків нової хвороби. 

Вірус імунодефіциту людини незалежно відкрили 1983 року в двох лабораторіях:

в Інституті Пастера у Франції під керівництвом Люка Монтаньє та 

Національному інституті раку в США під керівництвом Роберта Галло. Таким чином, новий ретровірус з симптомами СНІДу було знайдено і опубліковано про його відкриття у травні 1983 року.

3. Що являє собою СНІД?

Збудник хвороби — вірус, що має вигляд спіралі в трикутній серцевині. Він має назву ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і має три типи: ВІЛ 1 та ВІЛ 2, що є дуже поширеними в Західній Європі, та ВІЛ 3, від якого страждають переважно американці та африканці. 

Вірус уражає Т- лімфоцити, що слугують для його розмноження, та макрофаги, що розносять його по організму. 

Це призводить до втрати організмом захисних реакцій, унаслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму й різко підвищується ймовірність смертельних запалень , уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань.

4. Шляхи зараження 

Джерело інфекції — безпосередній носій ВІЛ. Зараження можливе у таких випадках: 

· при статевому контакті з інфікованим незалежно від статевої орієнтації; 

· при кровообміні з інфікованим (у тому числі при ін’єкційному вживанні наркотиків, пересадці органів інфікованої людини здоровій); 

· при вигодовуванні грудним молоком інфікованою матір'ю 

5. Чим інфікований відрізняється від хворого на СНІД

Якщо у людини в крові виявлений вірус імунодефіциту людини — це доказ ВІЛ-інфекції. Такий стан є самостійним захворюванням, яке може тривати десятиліттями і має певні симптоми і стадії. 

Остання стадія ВІЛ-інфекції — синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Це — як цироз печінки у людини з гепатитом. Тобто, не можна називати будь-яку ВІЛ-позитивну людину «хворою на СНІД», і не тому, що це образливо звучить, а тому, що це невірно. 

6. Профілактика хвороби

До профілактики СНІДу відноситься: спеціальне виховання дітей і лекції для дорослих з питань захисту й запобігання; уникнення випадкових статевих контактів; вживання ін'єкційних наркотиків; 

використання будь-якого інструментарію (шприці, системи для переливання крові) як у медичних установах, так і в побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління тощо), де може міститися кров людини, зараженої на ВІЛ

А якщо біда сталася і людина захворіла, вона має право на медичні послуги в центрах СНІДу та кабінетах «Довіри» без реєстрації місця проживання; має право, не дивлячись на статус, працювати та спілкуватись з колегами; має право на відпочинок та гідне ставлення. 

Давайте будемо терпимими не тільки під час акції «16 днів проти насильства», а й збережемо людяність протягом всього життя!