«Спогад про відому українку – краєзнавицю»

19 квітня - 95 років від дня народження Людмили Проценко (1927 – 2000), українського історика, архівістки, краєзнавиці

Відома українка – Людмила Андріївна Проценко, нащадок родів Богдана Хмельницького та Павла Тетері, народилася в творчій родині - батько Андрій Проценко, флейтист та професор Київської консерваторії; мати Клавдія Демидова - оперна співачка.

Людмила здобула вищу гуманітарну освіту, закінчивши історико-філософський факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, де навчалась у професора кафедри архівознавства та джерелознавства В’ячеслава Ілліча Стрельського (1951); Київську консерваторію, навчаючись співочої майстерності у Марії Едуардівни Донець-Тессейр (1954) – відомої оперної співачки - киянки.

Але любов до історії переважила музичний хист талановитої дівчини. Починаючи з 1951 року, майже 20 років життя Людмили Андріївни було віддано архівній справі .

У 50 - 70 роках ХХ століття Людмила Проценко брала участь у підготовці (як співавтор) спеціалізованих видань: «ЦГИА УССР в Киеве. Путеводитель» (1958), «Генеральний опис Правобережної України. 1765-1769», «Покажчик населених пунктів» (1959) тощо. Планувала займатися дисертаційним дослідженням «Актові книги як джерело до вивчення спеціальних історичних дисциплін» в Інституті історії АН УРСР. Але доля вирішила інакше …

1967 рік став знаковим в житті Людмили Андріївни – її було призначено директором новоствореного Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва УРСР. За п’ять років керування Архівом-музеєм, вона здобула репутацію вимогливого, енергійного та принципового керівника; займалась пропагуванням діяльності установи - написала й опублікувала декілька статей про Архів-музей, виступала з доповідями про діяльність організації на конференціях, на Міжнародному форумі архівістів. Саме завдяки її зусиллям Архів-музей сьогодні має таку унікальну колекцію документів – комплектування архівних фондів установи, у тому числі й «непопулярними» раніш матеріалами репресованих діячів української культури. Станом на 1 січня 1973 року джерельна база Архіву-музею нараховувала вже 440 особових фондів серед яких матеріали про Юрія Яновського, Андрія Малишка, Олеся Гончара, Володимира Заболотного, Фотія Красицького, Василя Касіяна та інших.

Після примусового звільнення з архівної системи 1973 року, Проценко вчителювала в київських середніх школах №1 і 38. За спогадами учнів мало хто з викладачів зміг так легко та в той же час глибоко занурюватися в історію країни, міста, життя окремої історичної персони, не оминаючи гострі кути та питання, як Людмила Андріївна.

Проценко не стояла осторонь наукового й громадського життя - обіймала посаду заступника голови Шевченківської районної організації Товариства охорони пам’яток історії та культури міста Києва, фактично стала фундатором окремого напрямку досліджень в історичній науці – некрополістики. Справою всього її життя стала підготовка фундаментальної праці – видання «Київській некрополь».

Ще у лютому 1967 року Людмила Проценко очолила групу по вивченню некрополя при Київському товаристві охорони пам’яток історії та культури, керувала секцією «Некрополі України» при Головній раді Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (з 1990); ініціатор створення Лук’янівського державного історико-меморіального заповідника (1994).

Людмила Андріївна – авторка численних статей з архівної справи та некрополістики, карт-схем «Пам’ятки Києва, знищені у ХХ столітті» (1991), кількох сценаріїв до документальних фільмів. Довідники «Київській некрополь. Письменники» (1992), «Лук’янівське цивільне кладовище» (у співавторстві, 1998),

монографія «Історія Київського некрополя» (1995) й досі користуються неабияким попитом серед шанувальників історії; нею створено понад 80 наукових праць з історії та методики архівної справи.

2002 року посмертно був опублікований укладений Проценко путівник некрополями на Ближніх і Дальніх печерах Києво – Печерської лаври «И до небес рукой подать»; 2016 року на честь науковиці було названо вулицю у Солом’янському районі міста Києва

Прес – реліз «Спогад про відому українку – краєзнавицю» підготувала завідувач відділу обслуговування бібліотеки ім. М. Т. Рильського Олена Покровка

Використані джерела:
https://uk.wikipedia.org/wiki/%
http://www.nbuv.gov.ua/node/3691
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0001649
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0001650
https://old csam.archives.gov.ua/ukr/vistavki_online/vistavka_procenko_2017/

18 квітня – Міжнародний день пам’ятників та історичних місць. День пам’яток історії та культуриЩороку, 18 квітня, Україна відзначає Міжнародний день пам’ятників і пам’ятних місць. Цей день встановлений у 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО.

Сьогодні, у такий тяжкий час для нашої країни, ми повинні зберегти культурне надбання нашого народу і розповідати молоді про українські кургани і катакомби, трипільську культуру і пам’ятки історії; музеї та природні заповідники. На жаль, відомо, що у ході бойових дій на Україні, пошкоджено до 180 пам'ятників культурної спадщини.

Пропонуємо відео сюжет «Перлини України: історико – культурні заповідники»

Джевдет Аметов – совість кримськотатарського народу

 

14 квітня -105 років від дня народження Джевдета Аметова (1917 – 1995), кримськотатарського письменника, педагога

Кримські татари разом з українцями є одним з корінних народів України. І жили поруч з українцями століттями, маючи свою власну культуру, мову, освічену інтелігенцію.

Одним з яскравих представників якої є Джевдет Аметов.

Джевдет Рамазанович Аметов народився 14квітня 1917 року у селищі Лимени, Ялтинського району.

Закінчив факультет кримськотатарської мови і літератури Кримського педагогічного інституту. У 1941 році був призваний до лав радянської армії, воював у складі військ Ленінградського фронту.

Стрілок 107-го стрілкового корпусу 55-ї дивізії Аметов Джевдет вважався таким, що загинув у бою 3 грудня 1942 року у селі Дубовиці Ленінградської області. Насправді, він не загинув, а був поранений і взятий у полон.

Після війни Аметов проживав у місті Андіжан , Узбекистан. Працював у системі народної освіти. За виступи із засудженням депортації кримських татар у 1950 році був засуджений на 10 років таборів. 1956 року після смерті Сталіна був звільнений за амністією.

З 1957 року працював у редакції місцевої газети, на сторінках якої друкувались його статті, оповідання, вірші. З 1967 року працював у Держкомітету Узбецької РСР редактором з питань телебачення і радіомовлення кримськотатарською мовою.

Аметов був членом Союзу письменників СРСР, а з 1993 року - членом Союзу письменників України.

Його авторству належать декілька поетичних , прозових збірників та праці з літературирних досліджень. 

Зокрема, серед його збірників:

                                                                          

«Атеш башында» (« Біля вогню») 1972 г., «Топлар сускъан сонъ» («Коли замовкли міни»)1976 г., «Эрылгъанлар ачкъанда» (« Коли цвіте бузок») 1980 г., «Аблул Тейфик» 1983 г., «Къуршуннен токътатылгъан йыр» («Пісня,обірвана кулею») та багато інших.

        

Людська доброта Джевдета Аметова приваблювала слухачів і читачів. «Він завжди мислив розумно, вивчав літературу та життя народу, не оминав подій, пов’язаних з ним»… У творах майстерно висвітлював важкі воєнні часи, трагічні події, пов’язані з депортацією кримськотатарського народу, і, читаючи їх сьогодні, здається: немов все це відбувається перед твоїми очима.

Після довгих десятиліть вигнання, письменник нарешті повернувся до Криму. Але на Батьківщині довго прожити не судилося -помер Джевдет Аметов 20 січня 1995 року у Симферополі...

Інформаційну довідку «Джевдет Аметов – совість кримськотатарського народу» підготувала завідувач бібліотеки ім. М. Т. Рильського Тамара Пономарьова

https://uk.wikipedia.org/wiki

https://esu.com.ua/search_articles.php?id=43996
https://web.archive.org/web/20140808064616/http://qha.com.ua/v-simferopole-otkrilas-vistavka-posvyaschennaya-90letiyu-djevdeta-a

Потайними маршрутами Всесвіту

«Потайними маршрутами Всесвіту»

12 квітня 2022 року, в еру цифрових технологій, минає 61 рік як увесь світ цього дня 1961 року приголомшило повідомлення про початок нової ери - ери космічних польотів: космонавт Юрій Гагарін облетів планету Земля на орбітальному космічному кораблі «Восток-1», який стартував із космодрому Байконур.

Україна зарекомендувала себе як космічна держава на самих витоках космонавтики. Значних успіхів наші співвітчизники досягають і сьогодні. Ми по праву пишаємось науковцями українського походження, що значною мірою вплинуло на розвиток вивчення космосу.

Саме їхні ідеї і дослідження зіграли величезну роль у подальшому розвитку космонавтики: Костянтин Ціолковський, Микола Кибальчич, Сергій Корольов, Володимир Челомей, Олександр Засядько, Леонід Каденюк.

На сьогодні українське підприємство “Південне” працює над проектом постійної бази на поверхні Місяця! Звучить фантастично? Тим не менш наші науковці вже приступили до роботи. Проект має п’ять етапів реалізації. Останній з них передбачає запуск постійної бази, на якій перебуватиме людина. Заплановано це на 2062 рік.

До Всесвітнього дня авіації і космонавтики; Міжнародного дня польоту людини в космос; Дня працівників ракетно – космічної галузі України пропонуємо відео мозаїку «Потайними маршрутами Всесвіту»

«Пулітцер –революція однієї людини»

175 років від дня народження Джозефа Пулітцера (1847 – 1911), американського видавця, журналіста, засновника журналістської Пулітцерівської премії

10 квітня народився журналіст Джозеф Пулітцер. Ще за життя його називали меценатом і скандалістом, а сьогодні вважають засновником «жовтої преси» та «нового журналізму».

Життя і творчість, життєве кредо та спадщину Пулітцера можна укласти у 10 цікавинок.

1. Мрія про військову кар’єру

Народившись у багатій угорській сім’ї єврея, з раннього дитинства Джозеф Пулітцер мріяв стати військовим. Але хворобливе фізичне здоров’я було тому на заваді. Отримавши відмови від служби в австро-угорській, французькій та англійській армії, він все-таки вербується до військової служби в США, де тривала громадянська війна.

2. Від погонича мулів до співвидавця американської газети

Згодом війна закінчується, а омріяної кар’єри в Джозефа немає. Не маючи спеціальної професії, не знаючи мови, Джозеф виконує різну «чорну» роботу: пасе мули, збирає сміття, працює офіціантом. Попри те, самостійно вивчає англійську мову, американське право, відвідуючи місцеву бібліотеку, де за грою в шахи відпочивала місцева еліта. За однією з таких ігор Джозеф Пулітцер знайомиться із власником газети «The Westliche Post», який запрошує юнака працювати репортером. За чотири роки Джозеф зумів зарекомендувати себе і йому запропонували викупити частину акцій. Так Джозеф Пулітцер стає наймолодшим у світі 25-річним співвидавцем «The Westliche Post».

3. Успішний журналіст і видавець.

Газети у його руках отримували нове дихання: збільшувалися наклади зі сталою ціною за номер. На базі «Post» і «Dispatch», які перебували на межі банкрутства, створює перше власне видання «St. Louis Post-Dispatch». Таким чином він поновлює своє членство в «Associated Press». Згодом викуповує у Джея Гулда газету «The New York World». Джозеф Пулітцер був і власником, і редактором, і журналістом. Джей Гулд його досягнення у видавничому бізнесі назве «революцією однієї людини». Тяжка фізична і моральна праця спричинилася до швидкого падіння зору.

4. Джозеф Пулітцер – творець «нового журналізму»

Видання Джозефа Пулітцера стали популярними серед американців не тільки завдяки його успішному менеджменту. Газети послуговувались принципом «у кожній статті, репортажі, нарисі повинен бути сюжет, повинна бути історія. Не тільки факти, соціальне тло, статистика, а й драма». Джозеф Пулітцер максимально спростив публіцистику. Особливого значення надав репортерським розслідуванням (чого варта тільки робота Неллі Блай). Матеріали подавались доступно, відповідно до його вислову: «Ніколи не друкуй в газеті того, чого не може зрозуміти твоя служниця». Факти були правдивими, новини оперативними, а розслідування у сфері політики (так звані «хрестові походи») особливо популярними. Вперше в історії преси появились серії політичних карикатур у формі проілюстрованих перших шпальт, а також газета належно використовує гумор, рекламу, власні соціологічні опитування.

5. На шляху до «жовтої преси»

Виникнення поняття «жовта преса» пов’язане з коміксом про «Жовтого чоловічка» на сторінках«The New York World» Джозефа Пулітцера. Також жовтий колір був першим кольором на шпальтах цієї чорно-білої газети. Видання Пулітцера у гонитві за читачем використовувало методи у подачі матеріалів зі зміщенням центру уваги зі самого факту на манеру його подання (крикливі заголовки, висвітлення сенсаційних тем, криміналу, скандалів тощо).

 6. Законодавець та поліцейський комісар

Добре виховання та освіта, здобуті в Будапешті, а також самостійне вивчення американського права дали добрі плоди. Джозеф Пулітцер попри журналістику стає успішним депутатом законодавчих зборів штату Міссурі, працює поліцейським комісаром.

7. Меценат, завдяки якому світ асоціює США зі статуєю Свободи

Тодішній американський політикум не мав ані політичного, ані фінансового бажання встановити подарунок Франції – статую Свободи. Усе змінила публічна гостра критика Пулітцером політиків за байдужість, багатих людей за фінансову скупість у вирішенні цього питання. Він взяв ініціативу у свої руки і створив фонд задля збору коштів, щоб пам’ятник все-таки було встановлено. Таким чином, зовсім скоро тодішній Президент США Клівленд відкриває статую Свободи.

8. Теодор Рузвельт проти Джозефа Пулітцера. Пулітцер перетворив журналістику на безстрашну зброю, якою «розстрілював» корупцію у політикумі, суддівстві та будь-яку несправедливість, байдужість у суспільстві. Уряд США навіть судився з «The New York World» через приниження честі та гідності політиків. А президент Рузвельт звернувся із позовом проти Пулітцера до Верховного суду США у зв’язку із публічним розкриттям та висвітленням корупції у будівництві Панамського каналу. Але журналіст переміг у суді, що принесло йому визнання захисника свободи слова.

9. Завдяки Джозефу Пулітцеру вперше у світі створено вищу школу журналістики

Він був тією людиною, яка примусила Америку читати. До його появи на журналістському олімпі журналістика вичерпувала себе, про що свідчили наклади газет та їхня нульова суспільна функція. Пулітцер був самоучкою, але добре розумів роль спеціальної освіти для успішного розвитку журналістики та видавничого бізнесу. Саме тому щедру частину коштів зі свого спадку він заповів на створення вищої Школи журналістики при Колумбійському університеті.

                 

10. Пулітцерівська премія як пам’ять про себе і данина майбутньому

Ще частину коштів Джозеф Пулітцер заповів на створення власної премії в галузі журналістики та літератури, яку вручатиме Колумбійський університет.Першу Пулітцерівську премію вручено 1917 року у 14 номінаціях. Згодом таких номінацій стало 25.

Час від часу вручення премії відзначається скандалом. Зокрема, сьогодні критикують присудження Пулітцерівської премії американському журналісту Дюранті, який висвітлюючи голод в Україні 1932–1933 років назвав його джерелом неврожаю. Натомість британський журналіст Ґарет Джонс, полемізуючи з Дюранті, вперше у пресі назвав голод в Україні штучним голодомором…

Прес – реліз підготовлений за матеріалами сайтів завідувачем  Тамарою Пономарьовою, завідувачем відділу обслуговування Оленою Покровкою:

https://dukhovnist.in.ua/uk/postati/1932-dzhozef-pulittser-revoliutsiia-odniiei-liudyny
https://ru.wikipedia.org/wiki/%
https://www.svoboda.org/a/2081862.html

 

«Галактика «Михайло Тишкевича»

7 квітня -165 років від дня народження Михайла Тишкевича (1857 – 1930)

Сьогодні, як ніколи, варто згадати представників української інтелегенції, які виборювали українську самостійність, незалежність, право на існування українського слова. Такою особистістю є Михайло Тишкевич, український дипломат, публіцист, митець і меценат.

Нащадок давнього роду полонізованих українсько – литовських магнатів, син уманського маршалка Станіслава Тишкевича, Михайло, народився у селі Андрушівці на Київщині.

У дитинстві і юності жив у Варшаві та Вільні, захопився там живописом, із срібною медаллю закінчив Академію мистецтв у Петербурзі і далі навчався на Заході.

Тишкевич повернувся до маєтку, зайнявся господарством та громадською діяльністю серед селян, переймаючись питаннями  і проблемами українства, про що заявив у київській «Раді». Одночасно поринув у політику, публіцистику й філантропію.

1879 -1880 перебував на військовій службі.

Повернувшись в Україну, під впливом спілкування з українськими селянами та знайомством з Володимиром Антоновичем, захопився ідеями "хлопоманства" і став активним послідовником цього народницько-культурного руху. Пропагував серед вищих верств населення українофільство та ідею української автономії, пожертвуваннями підтримував українське мистецтво, науку і літературу, зокрема, 1888 року заснував при Львівському товаристві "Просвіта" фундацію для преміювання літературних творів з української тематики, фінансував видання кількох часописів, виділив кошти на відзначення 100-літнього ювілею Тараса Шевченка. Ініціював створення і брав участь у ряді громадських організацій (Католицьке об’єднання, Союз шляхти і земельних власників, Крайова партія, Товариство прихильників миру), де підтримував українські тенденції; обороняв українські вимоги в російських і польських газетах.

Був обраний почесним членом Українського наукового товариства в Києві. Із 1909 року мешкав у Лозанні (Швейцарія), а 1917 року очолив Союз українців-католиків у Києві. Був Головою Українсько-литовського товариства, заснував інформаційне товариство "Ucraina", фінансував видання і публікував свої статті у місячнику "L`Ukraine" (Лозанна).

Під час Першої світової війни виступив на захист вивезеного царською адміністрацією зі Львова й інтернованого в Росії

митрополита УГКЦ Андрія Шептицького. Поширював серед політичної та наукової еліти і громадськості Заходу правдиву інформацію про Україну та обстоював ідею української самостійності. 26 січня 1919 року, Директорією Української Народної Республіки, Михайло Тишкевич призначений Головою Надзвичайної дипломатичної місії УНР у Ватикані. 16 липня 1919 року він очолив делегацію УНР на Паризькій мирній конференції 1919- 1920 років та дипломатичну місію УНР у Франції, де марно наполягав на міжнародному визнанні незалежності України. Восени 1920 року самоусунувся від політичної діяльності, оселившись у Польщі в маєтку свого сина.

Протягом життя Тишкевич підготував видав «Documents reiatifs a l'Histoire de l'Ukraine (1569 — 1764)», І — II. «Cartes de l'Ukraine» (1919), «Ukraine face au Congrès» (1919), «Уривки з спогадів» (ЛНВ, 1928, 1929), в яких обгрунтував свої погляди і переконання щодо української ідеї та державного політичного устрою

Інформаційний дайджест «Галактика «Тишкевичи» підготувала завідуюч відділом обслуговування бібліотеки ім. М. Т. Рильського Олена Покровка, завідувач бібліотеки Тамара Пономарьова

https://uk.wikidark.org/wiki/
http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?
https://uk.rodovid.org/wk/%D0%9
http://intermarum.zu.edu.ua/article/view/69098

http://naub.org.ua/?p=283

«У книзі відкриваємо світи»

2 квітня – Міжнародний день дитячої книги

Дорогі діти - читачі нашої бібліотеки!

Шановні батьки, бабусі і дідусі, всі ті, хто читає дітям, хто читає з дітьми, хто заохочує до читання!

2 квітня в світі відзначається Міжнародний день дитячої книги. Свято встановлене з ініціативи та за ухвалою Міжнародної ради дитячої книги. Відзначається з 1967 року в день народження великого казкаря Ганса Крістіана Андерсена. Цим підкреслюється надзвичайно важлива роль дитячої книги в формуванні духовного та інтелектуального обличчя нових поколінь Землі.

Святкуючи цю подію, ми плекаємо мрію і надію, що в недалекому майбутті буде встановлено свято міжнародного дня української дитячої книги.

А у нашому тривожному сьогоденні, коли ми не можемо зібрати вас усіх, як , зазвичай, у святковому колі шанувальників, пропонуємо вашій увазі 25 найкращих, найвизначніших та найпопулярніших цікавих книг.

Цікаві книги для дітей 7 років

Аліса в Задзеркаллі Цікаві книги, які варто прочитати хоч раз у житті починаються з «Аліси в Задзеркаллі» та «Аліси в Країні Див». Чудова повчальна історія, яку варто знати не тільки дітям, а й підліткам і дорослим. Захопливі пригоди продовжуються у Задзеркаллі, де Аліса зустрічає не тільки старих друзів, а й нових ворогів. Шахова дошка розкладена, фігури на своїх місцях – потрібно виграти партію. Матильда «Матильда», мабуть, одна із найчарівніших книг, яку б ви могли читати разом із дитиною. Матильда народилась з особливим даром – гострим розумом, який як губка вбирає все. Але допитливість крихітки стає тягарем для батьків. Як перевиховати власних батьків, побороти злодія в особі директорки школи Транчбул, знайти своє місце в світі – розповідає Роальд Даль. За романом знято фільм. Незвичайні пригоди Алі Цікаві книги українською, які допомагають боротись із лінню та змушують вірити у себе – також є! «Незвичайні пригоди Алі» розповідають про дівчинку, яка потрапляє в чарівну країну Недоландію. Саме тут їй доведеться повірити у себе та навчитись обирати вірний шлях. Аля побореться із лінивими персонажами, виведе на чисту воду брехунів та переможе в’їдливих Сяк-таків. Галина Малик у дотепній та цікавій формі піднімає важливі питання майбутнього, зрілості та віри. Гномики. Факти, Міфи, Нісенітниці Якщо вам скажуть, що гномиків не існує – не вірте. Вони ведуть свій звичний побут та завжди дуже зайняті сотнями справ. Чим цікавляться ці незвичайні створіння, яким спортом захоплюються, які хобі обирають? Це чудова книга для того, аби заохотити дитину до навчання і пізнання нового, визначення із покликанням. Підійде також для дошкільнят - просто у якості розглядайки  Денискові оповідання Якщо чарівні пригоди набридли, і ви шукаєте книгу про звичайне життя й звичні труднощі – збірка «Денискові оповідання» саме така. Як діяти в непередбачуваних ситуаціях?  Чи варто брати відповідальність на себе? Яка ціна дружби, чесності і довіри? Цікаві книги для дітей 9 років Чарлі і шоколадна фабрика Чарлі Бекету, хлопцю із бідної сім’ї випадає найрідкісніший шанс змінити життя – фортуна усміхнулась йому, подарувавши золотий квиток до відомої на весь світ шоколадної фабрики Віллі Вонки. З того моменту починаються його пригоди, а життя зміниться до невпізнанності. Снігова королева Серед казок завжди є ті, які варто перечитати. «Снігова королева» Андерсена саме така! Історія про віддану дружбу та гарячу віру в те, що в тебе все вийде. Чи це важка дорога крізь сніги, чи боротьба із розбійниками, чи долання сили крижаного уламка. Вистачить вам сміливості кинути виклик лютому ворогу заради того, кого любиш? Фантастичні звірі і де їх шукати Якщо вам цікаві сучасні книги, то бестселер світу поттеріани вже чекає! В справжнісінькому підручнику із магії ви дізнаєтесь про всіх магічних істот. Тут є дотепні підписи Гаррі та Рона, цікаві деталі про фантастичний світ, важливі поради для учня Хогвартсу Лола шукає подругу Шукаєте цікаві книги для дівчат-підлітків, які б читались легко та весело? Це історія про справжню дружбу, яка зворушить до самого серця. Як це – мати все, мільйони прихильників і бути одиноким? Юній Лолі навіть немає кому звірити душу та відкрити найпотаємніші секрети. Єдине, що залишається – довіритись вищій силі та запустити своє відчайдушне бажання в небо на повітряній кульці. Тут будуть пригоди, веселощі та виклики, які Лолі доведеться побороти. І це історія, яка змусить вас повірити – мрії здійснюються. Єнотик бо і повітряна куля Іще одна історія про віру в мрії та шлях до них. Варто намалювати власну мрію, із усіма деталями та не забути про друзів, аби вона здійснилась. Саме так зробив єнотик Бо, який дуже хотів стати повітроплавцем. Не обійшлось тут і без пригод, випробувань та вірної дружби. Видання доповнене чарівними яскравими малюнками. У автора є і ще одна книга про Єнотика Бо: «Єнотик Бо і дивний – дивний сніг» Цікаві книги для дітей 10 років Мандрівний Замок Хаула Софі, найстарша із дочок капелюшника Хаттера, була зачарована Відьмою Пустирищ і стала бабцею. Залишивши все позаду, вона потрапляє в рухомий замок чарівника Хаула, де укладає угоду із вогняним демоном. Чи зможе вона звільнитись? Та чи насправді саме цього вона бажає? Країна Мумі – Тролів

Чарівні та дивовижні мумі-тролі, які живуть в Долині Мумі, захопили сотні й тисячі сердець. Милі та добрі, вони змушують діток від найменшого до великого замислюватись над важливими речами, такими, як пізнання себе, власного я, пошуку шляху та навіть сенсу життя. В книгах піднімаються і питання родини, дружби, любові – загалом усього, що так цікаво юному читачу

Щоденник слабака

Деякі з серійних книг "Щоденник слабака" були екранізовані та отримали шалений успіх.

Їх доповнюють кумедні малюнки життя-буття

Грега. Тут розказано все, про бажання бути

класним та крутим, коли тебе вважають занудою.

Ситуація допоможе позитивно ставитись до змін та

знайти себе в цьому несправедливому світі.

Джуді Муді й талісман невдачі

Цікава книга для дівчат 10 років - це «Джуді Муді»: історія про веселу, непосидючу та допитливу дівчинку. Вона завжди знаходить собі пригоди на п’яту точку, втягуючи в них і всіх навколо. Книга буде корисна й батькам, особливо тим, в яких діти такі ж непосидючі. Спробуйте згадати, як це – бути вільною, не скутою умовностями та обов’язками дитиною, і подивіться на світ очима Джуді.

Чудовий світ Тама Гейтса

Книга розповідає про нелегкий період дорослішання в захопливо смішній формі. Перед вами щоденник справжнісінького шибайголови, який постійно свариться із сестрою, любить бешкетувати і хоче створити рок-гурт. А цікавий формат щоденника із кумедними скетчами перетворює процес читання в творчість.

Цікаві книги для дітей 11 років

Тореадори з Васюківки

«Тореадори з Васюківки» втілюють собою цікаві українські книги, які варто прочитати хоч раз. Ця позитивна трилогія розповідає про хлопчаків-підлітків, які постійно придумують цікаві і небезпечні витівки. Шибайголова Ява та його розсудливий друг Павлик прагнуть одного – прославитись, і для цього роблять усе можливе. Стають тореадорами, викривають шпигунські змови та мріють підкорити столицю! Книги Всеволода Нестайка – чарівні, добрі та магічні, сюжети дотепні та захопливі, такі, що ви просто не зможете відірватись! Навіть, якщо ви уже далеко не підліток Армстронг. Неймовірні пригоди  мишеняти Чарівна книга із прекрасними ілюстраціями, яка точно не залишить вас байдужими, змусить щиро переживати за героя та боротись разом із ним. Звичайне мишенятко, має видатну ціль – полетіти на місяць. Аби довести мишачому суспільству, що місяць – не голівка сиру. Для цього йому доведеться збудувати власний космічний корабель. Видання надзвичайно яскраве та повне чарівних ілюстрацій Дев’ять життів Крістофера Чанта Перед вами книга про таїну життя та смерті! Крістофер виявляє у себе надзвичайне вміння – подорожувати іншими світами у снах. Його дядько просить допомоги у перенесенні речей із нашого світу в паралельні. Але одного разу все йде не по плану, і цікава пригода стає небезпечною – Крістофера вбивають. А наступного ранку він прокидається живим та неушкодженим! Але це лише початок, адже тепер хлопцем починають цікавитись надзвичайно впливові та небезпечні чарівники. Таємниця підводного човна А як щодо детективних пригод? Це розповідь про перший підводний човен Чорноморського Флоту «Сом». За легендою, на його борту знаходиться незвичайний скарб, через який і було затоплено човен. Він не лише може розкрити таємниці нашої історії, а й змінити життя. Шукаєте цікаві детективи, книги з розслідуванням загадкових подій? «Таємниця підводного човна» підійде якнайкраще. Крім того, книга вчить любити свою країну Джеймс і гігантський персик Ну і як же без повісті Роальда Даля, яка вже півстоліття є улюбленою в дітей усього світу. Казкова повість про те, як все може докорінно змінитись у житті. Саме так сталось і з хлопчаком Джеймсом. Його життя могло б бути казковим, якби не постійні знущання злих тіток. Але одного разу стається щось несподівано магічне – він потрапляє у гігантський персик, де вирує власне життя. Тут і різні жучки-черв’ячки з різними характерами, і чарівні пригоди і виклики. Цікаві книги для дітей 12 років Абсолютно нецілована

Цікаві книги для дівчат 12 років очолює повість «Абсолютно нецілована», яка розповість про трепетне і найважливіше в світі почуття – перше кохання. Історія написана в формі щоденника, в який автор записує буденні пригоди, але все змінюється коли Ніна закохується

Неймовірні пригоди Івана Сили

Повість розповідає про могутнього і величного богатиря Івана, прототипом котрого став відомий карпатець Іван Фірцак – чемпіон з різних видів спорту. Він подорожував світом, виступав в цирку та мав сотні прихильників. У цьому виданні є чудове доповнення – неймовірні графічні ілюстрації.

Джури Козака Швайки

Козацькому роду – нема переводу. Саме тому в наш список увійшла і книга для справжніх козаків. Але мова піде не про визначних козацьких отаманів, а про відчайдушних козаків – богатиря Демка, Грицика, Санька та Швайка із вірним побратимом вовком Барвінком. Завжди роби правильний вибір, навіть якщо перед тобою найбільший ворог – татарська орда.

Звіродухі. Народжені вільними

Якщо у вашій сім'ї люблять читати книги, фантастика українською має займати окрему полицю! Серед жанрових книг виділяється пригодницький цикл «Звіродухи». У Ердасі кожен хлопець та дівчина, що досягли повноліття, проходять спеціальний ритуал по пошуку духа-звіра, який стане супутником на все життя.

Для чотирьох зовсім різних юнаків та дівчат доля круто змінюється, коли на церемонії їх обирають духи легендарної Полеглої Четвірки. Тепер воїни змушені рятувати світ – темні сили вже постають на горизонті

Лунастри. Політ крізь камені

Це друга книга циклу, яка знайомить читача із землею, населеною трьома расами: звичайними людьми, астрами, які обожнюють зорі, та лунатами, які поклоняються місяцю. І є ще Дволикі - які володіють надзвичайними вміннями.

Це книга могла б очолити умовний список книг "цікаві книги про кохання", якби, крім романтичної лінії, її сюжет не мав іще фантастичної складової. У творі йдеться про пошук себе і вище призначення. І про кохання. Те, яке надихає на подвиги.

Тіма Князев – хлопець-розбишака, який знайомиться з чарівною Селестиною. Зустріч, що змінює життя. Історія захоплює з перших сторінок. Читати варто і дівчатам, і хлопцям.

Подорож за книгами "У книзі відкриваємо світи підготувала завідувач бібліотеки ім. М. Т. Рильського  Тамара Пономарьова

https://grenka.ua/review-tsikavi-knigi-dlya-ditej

Шановні відвідувачі блогу!

Читання книги є гарним стимулом пізнавати світ, вивчати психологію людини і розвиток суспільства; занурюватися у найпотаємніші скарбниці розуму і душі або вчитись разбиратись у почуттях та вчинках. Хто читає, той більш об’єктивніший у думках і судженнях.

Завдяки щоквартальній віртуальній виставці «У знаменному календарі України – 2022», ми продовжуємо знайомити вас з письменниками – ювілярами ІІ кварталу поточного року