понеділок, 25 січня 2021 р.

«Навіщо нам пам’ятати Голокост?»

27січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Пам’ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами

Бауер, ізраїльський історик

У 2005 році Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію № 60/7 "Пам'ять про Голокост", що проголосила 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. Як повідомляє Український інститут національної пам’яті, саме у цей день, 27 січня 1945 року, солдати Радянської Армії 1 – го Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (Польща).


За час існування цього концтабору у ньому загинуло, за різними оцінками, від 1,5 до 2,2 мільйонів людей.
Сумний довгий список продовжують табори смерті, що створили нацисти до і під час Другої Світової війни- Собібор, Бухенвальд, Дахау, Маутхаузен, Майданек, Терезіенштадт, Баніца, Белжец, Бозене, Хаммельбург, Сирецький табір, Плашов, Хаммельбург…

Жертвами стали європейці - представники різних національностей , віросповідань, соціального статусу, але 1933 – 1945 роки стали для євреїв Європи - Шоа (катастрофою), що являє собою планове знищення єврейського етносу, в результаті якого загинуло до шести мільйонів осіб. Скільки пролилось безвинної крові, скільки загублених життів, скільки жаху, принижень та знущань…
Історичні факти, архівні документи, кіноархіви, фото світлини, спогади очевидців є незаперечним доказом злодіянь, свавілля, катувань, злочинних медичних експериментів над людьми!

Наприклад, польська журналістка Северина Шмаглевська – в’язень жіночого концтабору Біркенау видала документальну історію «Дим над Біркенау», в якій розповіла про кричущі, нелюдські жахи германського фашизму. Узниця свідчила в Нюрнберзі про те, що над жінками знущались, вони важко працювали, однак мали мізерне право на лікування – на території був шпиталь, а полонені доктори лікували ув’язнених, але єврейки мали бути або здоровими, або страченими…

В Європі євреїв заганяли у гетто, з часом могли відправити для знищення у газові камери; на українських землях більшість єврейського населення загинуло від куль у протитанкових ямах.

«Акції зачисток» уперше проводилися айнзацгрупами на території окупованої Галичини. Протягом тижня тільки у Львові загинуло до 6000 тисяч євреїв. Згодом, «остаточне вирішення» призвело до страти 610 000 євреїв у таборах і гетто Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия.
Чи треба це пам’ятати? Чому сьогодні постає це питання? Здавалось би, все зрозуміло – це не повинно повторитись… Але дехто спростовує події Голокосту, стверджуючи , що це просто легенда та вигадка щодо тотального знищення людей.
Наша бібліотека націлює відвідувачів на вивчання цієї тематики, адже треба знати історію, щоб будувати вільну державу без ненависті і упередженого відношення до інших національних меншин країни. І остаточно зрозуміти – Голокост був.

З 26 по 29 січня для відвідувачів абонементу буде проводитись книжковий огляд за виставкою «Навіщо нам пам’ятати Голокост?»
, на якій будуть представлені видання документального, художньо – документального, публіцистичного плану що висвітлюють події Голокосту, зокрема, тотального знищення євреїв, ромів, свідків Ієгових тощо.

Радимо прочитати



Круглов А. И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины/Ред.: И. М. Левитас - Киев, 2000.- 224с. 

Перша робота в Україні, яка дає найбільш повну і загальну картину знищення фашистами та їх прибічниками еврейського населення України. Книга розрахована на читача, який цікавиться історією Другої Світової війни, особливо її найбільшою трагічною сторінкою – стратою мирного населення на окупованих територіях

Джеральд Грин Холокост. Роман/ пер. с англ. Под ред.И. Бегуна.- Москва: ДААТ/Знание, 2000 -445с.

У центрі роману долі двох родин – доктора Вайса і Еріка Дорфа, німецької та єврейської родин. Вони були добрими сусідами, поки нацисти не розпочали переслідувати євреїв…

Бабий Яр: человек, власть, история. Документы и материалы: В 5кн. /Общественный комитет по увековечиванию памяти жертв Бабьего Яра и др.- Киев: Впешторгиздат, 2004 – 585с.

На основі аналізу документальних джерел публікуються статті, присвячені проблемам локалізації місць страти та поховань під час німецької окупації 1941 – 1943 років, а також, історії забудови та заселення цієї території. Вперше публікується підбірка текстових, картографічних, фотодокументів, згрупованих за хронологією і тематиці.

Винничук Ю. П. Танго смерті: роман / Ю. П. Винничук. – Харків: Фоліо, 2013. – 379 с. 

"Танго Смерті" - пригодницько-містичний твір про дружбу чотирьох львів'ян на тлі Голокосту,влаштованого нацистами у Львові

Із книги Анатолія Кузнєцова «Бабин Яр»:
"Ми тільки чули кулеметні черги через різні проміжки :та - та -та, та-та...Діва роки з дня в день я чув, іце стоїть у моїх вухах сьогодні. Під кінець над яром піднявся важкий, масний дим. Він ішов звідти тижнів три".

Нелюдське явище Голокост, що призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, незліченої кількості представників інших нацменшин, породжене фанатизмом, расизмом, які панували тоді у фашистській Німеччині – не повинно повторитися!


При написанні статті використані літературні , електронні джерела, матеріали книжкової виставки (рекомендований список літератури), організованої в бібліотеці; фотосвітлини книжкової виставки

Анна Франк: Щоденник/ пер. Михайла Тупайла.- Київ, 1995.-264с. 
Арад И. Катастрофа еврейского еврейства(1933 – 1945): Сборник статей:Иерусалим: Яд Ва – Шем, 1990.- 165с. 
Бабий Яр: к пятидесятилетию трагедии 29,30 сентября 1941 года издательство «библиотека – Алия», 1991.-184с. 
Бабий Яр: человек, власть, история. Документы и материалы: В 5кн. /Общественный комитет по увековечиванию памяти жертв Бабьего Яра и др.- Киев: Впешторгиздат, 2004 – 585с. 
Винничук Ю. П. Танго смерті: роман / Ю. П. Винничук. – Харків: Фоліо, 2013. – 379 с.
Горовский Ф. Я., Хонигсман Я.С. Евреи Украины (Краткий очерк истории).- Киев, 1995 -271с. 
Джеральд Грин Холокост. Роман/ пер. с англ. Под ред.И. Бегуна.- Москва: ДААТ/Знание, 2000 -445с.
Круглов А. И. Энциклопедия Холокоста: Еврейская энциклопедия Украины/Ред.: И. М. Левитас - Киев, 2000.- 224с. 
ЛевитасИ. М. Герои и жертвы.- 2-е изд., перераб. И доп.- Киев, 2001.-191с. 
Левитас И. Калейдоскоп памяти.- Киев,2011.-269с. 
Левітас І. Праведники Бабиного Яру/пер. з рос. С. Герус. – Київ: Етнос, 2008.- 368с. 
Мирский Р. Я., Найман А.Я. Знаменитые евреи Украины.- Киев, 2009.-95с. 
Мирський Р. Я., О. Я. Найман О. Я. Юдофобія проти України(старі забобони і модерні вигадки): вид. друге,- Київ, 2000.- 119с. 
Найман А. Я. История евреев Украины.- Киев, 2002.- 496с. 
Хонигсман Я. С., Найман А.Я. Євреї України: короткий нарис історії/ За заг.наук. ред.Ф. Я. Горовського.- Київ:НМК, 1993.-176с.https://cibs.ubs.edu.ua/wp-content/uploads/2017/01/holokost.pdf

пʼятниця, 22 січня 2021 р.

«Юрій Покальчук. Письменник без табу»

На жаль, пересічний читач не так давно відкрив для себе цього оригінального, нестандартного письменника. І цікаво, що його аудиторія – молодь, яка добре знає світ героїв автора. Деякі в персонажах впізнають себе або своїх друзів, місце, події, обставини, час…
24 січня - 80 років від дня народження Юрія Покальчука (1941-2008), українського письменника, перекладача, науковця, кандидата філологічних наук, голови міжнародного відділу Спілки письменників України


Не наступайте на любов, не наступайте, 
Якщо не можете – переступайте. 
Любов - причинний сенс життя,
Сьогодні й завтра й в майбуття 
Юрій Покальчук
Юрій Покальчук народився у Кременці на Тернопільщині у родині діалектолога та краєзнавця Володимира Покальчука. Дитинство, юність майбутній письменник провів у Луцьку де закінчив педагогічний інститут, а у 1965 році - факультет східних мов Ленінградського державного університету. Знав одинадцять мов, вільно володів польською, іспанською, англійською, французькою; у колишньому СРСР першим переклав твори аргентинського письменника Хорхе Луїса Борхеса. А також перекладав Хемінгуея, Селінджера, Кортасара, Амаду, Кіплінга, Рембо та багато інших; написав 17 художніх книг, є автором літературно – критичних праць, сценаріїв, співпостановником телефільмів. Понад 16 років опікувався малолітніми в’язнями, для яких видавав часопис «Горизонт». 
У літературному світі України Юрій Покальчук – фігура неординарна. Він сміливо розкривав тематику еротико – психологічного роману, принаймні, у першій українській еротичній книзі «Те, що на споді». Він говорив: «Я вважаю, що заборонених тем в літературі немає, є погано написані».

Цю та інші книги «Письменника без табу» ми презентуємо і радимо прочитати:

Покальчук Ю. В. Те, що на споді. Оповідання та повісті.- Львів: Кальварія, 2001.- 342с.


Чистота страшить, але вабить тих, хто її втратив і відтак ненавидить шляхетність духу, намагається принизити високе і знищити чисте, довести янгола до падіння і в такий спосіб заспокоїтись, урівнюючись з тим, що недавно сліпило його сонячною недосяжністю

Покальчук Ю. В. Окружна дорога: Повісті та оповідання /Худож.- оформлювач Б. П. –Харків: Фоліо, 2004.- 511с.

Книга присвячена , головним чином, проблемам молоді. Її герої – різного віку, але усіх їх об’єднує одне – пошук себе, свого місця в житті: складні проблеми непорозуміння з боку батьків, входження у дорослий світ, витворення власної особистості, усвідомлення того, що життя – це скрізь і завжди боротьба за існування

 


Покальчук Ю. В. Хулігани/Худож.- оформлювач С. І. Правдюк.- Харків: Фоліо, 2006.- 221с.


Неймовірне, жахливе, непомітне для благополучного світу, але правдиве, жорстоке і химерне життя нашого українського «дна», куди потрапляють підлітки, тікаючи з неблагополучних родин… 


На запитання про суть книжок, Юрій Володимирович, відповідав, що вона біблійна: «Треба бути добрим — і добро подолає зло»

четвер, 21 січня 2021 р.

«Нехай від заходу до сходу всі чують Радіо «Свободу» – Ірванець»


24 січня - 60 років від дня народження Олександра Васильовича Ірванця (1961), українського письменника, перекладача

Митець повинен бути 
освіченим у своїй галузі. 
Тоді ти знаєш собі 
справжню ціну. 
Я знаю, 
що я не найкращий. 
Але я знаю, 
що я один зі збірної 
Олександр Ірванець




Олександр Ірванець народився у Львові; кращі роки дитинства, юності, молодості провів у Рівному. Закінчивши восьмирічку (1976), вступив до Дубинськеого педагогічного училища (1980) і після закінчення кілька років вчителював; 1989 року закінчив Літературний інститут ім. Максима Горького у Москві. Разом з Юрієм Андруховичем, Віктором Небораком заснував у 1985 році літературне угрупування Бу – Ба- Бу.

Олександра Ірванця називають творцем, який належить не до легковажних богемістів , що творять мистецтво заради мистецтва, і не до тих, хто може собі дозволити стояти осторонь суспільно - політичного життя країни. 
Сам письменник відносить себе до людей такого типу, для яких життя означає більше, ніж література і тому він пише, коли не може не писати. Він добре обізнаний  у живопису, серйозно вивчає шедеври світової скульптури і архітектури. 
Олександр Ірванець – відомий сатирично – іронічними віршами, скандальними п’єсами, есе, романами; відвертими, шокуючими смаки "вихованих українців" висловлюваннями: «Якщо міг – не писав би».
У сучасну українську поезію Ірванець прийшов з віршами:
«Небо сипле дощем 
і сміється вмитими зорями. 
я стою на зупинці, 
холодний і мокрий, мов хлющ, 
перехожі ламають своїми 
важкими підборами 
скам'янілі дзеркала,
бездонні дзеркала калюж»
Вірш був надрукований влітку 1979 року в газеті «Червона зірка» – це була його перша публікація. Сам автор по – справжньому був задоволений, написаною у 1980 році поезією «Художник» , згодом, надрукованою у київському журналі «Ранок». 
Надалі, з-під пера поета виходить ціла низка  для новітньої української лірики творів та художніх циклів: «Турбація мас», «Пісні східних слов’ян»; створено багату галерею неповторних характерів та персонажів – іноді героїчних, іноді лірико-епічних, як безсмертна санітарочка Рая з «Травневої балади», яка неодноразово перевидавалась. З початку 2000-х Олександр Васильович працює в драматургії та прозі; понад два десятки книг та численних  публікацій побачило світ у часописах і альманахах Європи й Америки, а п’єси були поставлені у Німеччині, Україні та Польщі.
На жаль, у книжковому фонді бібліотеки ми не маємо повної добірки видань Олександра Ірванця, але для тих користувачів, хто зацікавиться творчістю письменника, ми можемо запропонувати бажану літературу, замовивши її по   ВСО та МБА.

Видання  власного фонду:

Ірванець О. В. «Загальний аналіз»: оповідання, повість/О. В. Ірванець; худож.- оформлювач О. М. Артеменко.- Харків: Фоліо, 2010.- 219с.

Величезна ящірка Очамимря, що залюбки ковтає людей, львівській нічний сторож у музеї, до колекції якого потрапила Українська Ідея, медсестри і санітари психоневрологічного відділення лікарні, які мають безмежну владу над хворими,- це персонажі творів, що фантасмагорично віддзеркалюють наш з вами реальний світ;



Ірванець О. В. «Рівне/Ровно» (стіна).Нібито роман.- Львів: Кальварія.- 192с. 

Це роман – антиутопія, події якої можуть стати реальністю за кілька років. Разом з тим йдеться про ностальгію за дитячими забавами в провінційному парку, і про точку спротиву – об’єднання силоміць роз’єднаних майже «берлінською стіною» двох частин рідного для Ірванця містечка. У 2006 році цей роман перекладено польською мовою і на сьогоднішній день вже двічі видано у Польщі.


Загалом, твори Олександра Ірванця перекладано англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, чеською, білоруською, російською, італійською, хорватською мовами. 
Тож, слово Ірванця у сучасній українській літературі, задзвеніло по-своєму самобутньо, як нова, ніколи не чута струна, ним самим відкрита несходима площина поезії, ним самим стверджена глибоко душевна, аж буденна ліричність нового життя…


Однак, при всій популярності, письменник категорично заперечує введення його творів до шкільної програми…


Шановні відвідувачі бібліотеки та блогу! 

Поринаючи у світ математики, яка, в основному, складається з теорем і задач,- людина, сама того не усвідомлюючи, починає бачити красу навколо себе. 
У запропонованій відеоподорожі ми познайомимо вас з вченими – математиками різних часів, які відтворили унікальність світу за допомогою обчислень та доказів

середа, 20 січня 2021 р.

«Мудрий батько німецької казки»


24 січня - 245 років від дня народження Ернста-Теодора-Амадея Гофмана (1776-1822), німецького письменника-романтика, музичного критика, диригента, композитора, художника-декоратора.
Майбутній представник літературного романтизму Ернст Гофман народився у Кенігсберзі у сім’ї чиновників, але батьки розлучилися і з трирічного віку дитину виховував дядько – юрист за професією. Це мало вплив на Ернста; у 1800 році він закінчив курс юридичних наук у Кенігсберзькому університеті і пов’язав своє життя з державною службою. У вільний час займався музикою й малюванням. 
Він став одним з основоположників романтичної естетики, представляв музику, як «невідоме царство», що розкриває людині сенс його почуттів і пристрастей. Гофману належить романтична опера «Ундина» (1813), симфонії, хори, камерні твори та інше.

Як літератор - Гофман класичний романтик.
З 21 по 25 січня на дитячому відділі бібліотеки організовано виставку – персоналію, присвячену Ернсту Гофману «Мудрий батько німецької казки». 
У його новелах, повістях «Золотий горщик» (1814), «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» (1819), романі «Еліксир диявола» (1816) - світ представлений видимим в двох планах: реальному і фантастичному, причому, фантастичний постійно вторгається в реальний (феї п’ють каву, чаклунки торгують пиріжками і т. п.). Письменника вабила царина таємничого, позамежного: марення, галюцинації, несвідомий жах – його улюблені мотиви.

По закінченню обмежувальних заходів, пов’язаних з карантином, ми радо запропонуємо вам твори письменника, щоб, прочитавши або перечитавши їх, ви могли зануритися у казковий, романтичний світ, куди автор переселив своїх героїв


Особливо звертаємо увагу читачів дитячого відділу на видання: 
Гофман Е. Т. А. Казки:/Для мол. та серед. Віку/ Пер. З нім.Є.О. Поповича;худож.Л. М. Горошко.- Київ:Школа, 2006.- 160с.


Казки: «Ласунчик», «Дива», «Казка про твердий Горіх», «Лялькове царство» та інші, написані на початку ХІХ століття. Але вони залишаються улюбленими творами дітей як України, так і всього світу

 


Гофман Э.Т. А. Песочный человек: Сб./Пер. с нем. – Москва: Олма- Пресс,2001.- 351. 

Прочитавши «Песочного человека», ви дізнаєтесь, як дитячі страхи оживають, вторгаючись в доросле життя юнака і гублять його 

понеділок, 18 січня 2021 р.

«Захід, схід – одна країна! Це – соборна Україна»



22 січня – День Соборності України

Щороку, 22 січня, у день проголошення у Києві на Софійській площі Акту Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (1919), Україна відзначає День Соборності. Офіційно свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.
Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі. Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 
Цього дня прийнято також згадувати іншу подію, яка відбулась роком раніше - 22 січня 1918 року — прийняття ІV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.


У тексті Акту Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». 
Однак, об’єднання України відбулось суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акту Злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехословаччина - Закарпаття.
      


  З 18 по 25 січня у бібліотеці демонструватиметься книжкова виставка «Захід, схід – одна країна! Це – соборна Україна», яка являє собою історико – літературний екскурс, висвітлюючи події від прийняття Акту злуки УНР та ЗУНР до першого святкування Дня соборності у Хусті 1939 року; проголошення ухвали Акту незалежності України 24 серпня 1991 року та першого офіційного святкування 1999 року згідно Указу Президента Леоніда Кучми.

 

Шановні відвідувачі блогу! 
Особливу увагу звертаємо на книги з фонду нашої бібліотеки:

 


Грицак Я. Нарис історії України . Формування модерної нації ХІХ – ХХ століття.- Київ: Yakaboo Publishing, 2019.- 656с.

 


В книзі йдеться про ствердження принципової правдивості української історії, починаючи від ХVІІІ століття до наших днів.




Реєнт О. П. Україна між світовими війнами (1914 – 1939). Події. Люди. Нариси історії: Навч. Посіб./Реєнт О. П. , Коляда І. А. .- Київ: Школа, 2004.- 544с.

Цей навчальний посібник присвячений одному з найдраматичніших періодів і історії України в її боротьбі за державність і незалежність. Автори не тільки висвітлюють основний перебіг подій, а й подають їх оцінку сучасниками, істориками різних шкіл та напрямів 
Для юних читачів пропонуємо чудову книгу – збірник Алли Сокол та Олени Конечної - «Моя країна – Україна»


Сокол А. В. ,Конечна О. М. Моя країна – Україна.- Чернігів: РВК» Деснянська правда», 2004.- 64с.

Книга запрошує у подорож по рідній країні; в доступній формі знайомить з історією України, її державним устроєм, символікою, історичними подіями, в тому числі, темою соборності. В ній подається цілісне уявлення про Україну як незалежну демократичну спільноту.

День Соборності – це нагадування про те, що сила держави – в єдності українських земель ! Стало традицією проведення в цей день, починаючи з 1991 року, «живого ланцюга» - символу солідарності громадян нашої країни



вівторок, 12 січня 2021 р.

 

Відео презентація творчості латвійського композитора, піаніста і диригента Раймонда Паулса 
«Світ геніального Маестро»









 

«Письменник життя та боротьби»

12 січня - 145 років від дня народження Джека Лондона (1876-1916), американського письменника

Зрештою, людині дане лиш одне життя — чому ж не прожити його як слід 
                                                Джек Лондон

Джек Лондон відомий у всьому світі як автор пригодницьких оповідань та романів. 
Перше плавання на промисловій шхуні у берегів Японії та Берингового моря дало Джеку Лондону багато яскравих вражень, які лягли в основу багатьох його морських розповідей, зокрема, за перший нарис





«Тайфун біля берегів Японії», він отримав першу премію однієї з газет Сан-Франциско і це стало початком його літературної кар’єри.
Основою оповідань, які принесли Лондону успіх і славу, стали мандрівки (1897) на Клондайк та повернення на човні по Юкону до Берингового моря (майже 2500 км), де він наслухався чисельних історій і приповідок про життя золотошукачів.




До ювілейної дати письменника у читальній залі бібліотеки з 12.01 по 14.01 з метою допомоги учням у самостійному опануванні програмного матеріалу під час дистанційного навчення, організовано виставку – персоналію «Письменник життя та боротьби», де представлено найвідоміші твори письменника з фонду нашої бібліотеки.



У творчому доробку Джека Лондона 16 збірок. Особливу популярність принесли «Син вовка» (1900), «Бог його батьків»(1901), «Чоловіча вірність»(1904).
Читачі сприятливо сприйняли перші романи Лондона «Дочка снігів» (1902), «Морський вовк » (1904) , «Гра» (1905); згодом, вісім романів були успішно екранізовано.

 

Радимо прочитати:

Лондон Дж. Белый клык; Зов предков: Повести; Дети мороза; Мужская верность: Рассказы: Пер. с англ./Худож. В. А. Звольский.- Харьков: Фолио, 1994.- 526с.

Розповіді про Аляску, так звані повісті північного циклу, принесли визнання їх автору героїчною тематикою, величними пейзажами, гострими ситуаціями; описами боротьби за золото, але головним є зображення боротьби за людські душі. Людина, совість якої не замерзає навіть при лютих морозах, - ось справжній герой ранніх творів Лондона. 




В анімалістичних повістях «Біле ікло», «Поклик предків» розповідне мистецтво письменника досягло досконалості.

Лондон Дж. Жага до життя: збірка оповідань.- Київ: Форс Україна, 2019.- 96с.


В оповіданнях йдеться про цікаві мандрівки, ризиковані пригоди й суворі випробування, які сам автор пережив замолоду на засніжених теренах американської Півночі. З низки власних вражень автора та історій, які повідали старожили цього краю, на сторінках книги Джек Лондон створює особливий, неповторний у своїй мовчазній і аскетичній красі світ – світ, де нестерпний холод лише розпалює людські пристрасті, де легко наживаються статки і однієї миті розбиваються останні надії, де виковуються характери і непоправно ламаються долі; світ, де людина і природа знову і знову випробовують одне одного на міцність і де наперекір крижаному диханню смерті люди і звіри невпинно рухаються вперед, бо їх вабить незнищенна жага до життя

Лондон Дж. Мартін Іден: Роман/Пер. З англ. М. Рябової; Передмова і примітки Н. д. Білик.- Харків: Фоліо, 2004.- 383с.


«Мартін Іден» - автобіографічний роман Джека Лондона. Випадкова зустріч із студенткою університету Рут Морз – дівчиною із заможної сім’ї – змінює життя моряка Мартіна Ідена. Він мріє стати письменником і починає завзято займатися самоосвітою. Природній талант і напружена праця дозволили Мартіну здійснити мрію. Але, досягнувши мети, він відчуває себе спустошеним. Втративши старий рай (море, кубрик), нового він не знаходить. Що ж передбачив автор у трагічному фіналі роману?
Багатогранний талант приніс успіх Джеку Лондону і в написанні утопічних та науково – фантастичних оповідань.

 

«Голіаф», «Ворог всього світу», « Алая чума"
«Когда мир был юн» та інші приваблюють оригінальністю стилю, багатством уяви і неочікуваними поворотами. Розвинена інтуїція та життєві спостереження дали змогу Лондону передбачити і яскраво відобразити наступ епохи диктаторів і соціальних потрясінь, світових війн і жахливих винаходів, що загрожують існуванню людства

понеділок, 11 січня 2021 р.

 «Песталоцці - реформатор початкового навчання»

12 січня - 275 років від дня народження Йоганна Генріха Песталоцці (1746-1827), швейцарського педагога - новатора

«Спаситель бідних у Нейгофе, народний проповідник в «Лингард і Гертруді», батько сиріт під Станце, засновник нової народної школи в Бурдорфе і Івердоні, вихователь людства. Людина, християнин, громадянин. Все для інших, нічого для себе» - написано на надгробку видатного швейцарського педагога Йоганна Генріха Песталоцці. 
Він народився в Цюріху в родині лікаря. Батько помер рано; хлопчика виховували мати і віддана служниця. Матеріальне становище родини було важким. Йоганну прийшлося спостерігати за життям швейцарських селян, бачити жорстоке до них ставлення дворян – поміщиків, власників мануфактур. Він з дитинства утвердився у думці, що «все зло з міста», і заявив «Буду дорослим – стану допомагати селянам». 
З часом ці слова стали дійсністю. 
Вищу освіту хлопець здобув у Каролінському колегіумі. Згодом, протягом третини століття, Песталоцці, керував навчально – виховними закладами та розвивав свої педагогічні ідеї. У садибі «Нойгоф» організував один з перших в історії дослідний навчально – виховний заклад «Установа для бідних»; упродовж 1800 – 1804 років керував інститутом у Бургдорфі, який являв собою комплекс середніх шкіл — базу для підготовки вчителів. 

Педагогічний досвід і дослідження Песталоцці теоретично узагальнив у творах «Лінгард і Гертруда» (1781—1787), «Як Гертруда вчить своїх дітей» (1801), «Лебедина пісня» (1826) тощо.

Освіту та виховання він розглядав як основний засіб перебудови суспільства на розумних і справедливих засадах. Він одним із перших серед педагогів звернувся до питання всенародної загальної освіти, оскільки головну причину проблем простих людей вбачав у їх неуцтві та невмінні раціонально вести господарство.
У виховних установах для безпритульних і бездоглядних дітей та підлітків швейцарський педагог, застосувавши на практиці власну систему соціально-педагогічної діяльності, спрямовану на реабілітацію вихованців та їх інтеграцію в суспільне життя, став
одним з перших педагогів, хто звернув увагу на необхідність організації спеціальної підготовки вихователів закладів для дітей-сиріт; дітей, які залишилися без піклування батьків, дітей з нижчих класів суспільства.

А найважливішою метою виховання дітей, на думку Песталоцці, є розвиток природніх здібностей та постійне їх вдосконалення в кожній особистості; величезне значення має також родинне виховання. У справі суспільного виховання варто наслідувати ті переваги, які превалюють у сімейному вихованні. 

Песталоцці є основоположником дидактики початкового навчання: значно розширив навчальний план початкової школи, ввівши в нього навички читання і письма, рахунку і малювання, гімнастику, спів, деякі знання з області історії, природознавства та географії. На думку педагога – елементарне навчання зводиться до вміння вимірювати, рахувати і володіти мовою, що сприяє розвитку дитини й виховує найважливішу якість – здатність мислити, що є кінцевою метою навчання у народній школі.


Концепція під назвою «метод Песталоцці» вміщує в себе систему навчання дітей, орієнтовану на всебічний розвиток, формування «розуму, серця і руки», тобто формувати у вихованця "сукупну силу", завдяки якій може встановлюватися рівновага між розумовими, фізичними та моральними силами окремої особистості.

Дуже прикро, що сучасні педагоги від початкової освіти майже не звертаються до праць геніального педагога


ШАНОВНІ КОРИСТУВАЧІ ! 

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України 
№ 1236 від 09 грудня 2020 року 
бібліотека НЕ ОБСЛУГОВУЄ читачів 
з 11 січня по 25 січня 2021 року. 

За вашим проханням, в телефонному режимі, ви можете перереєструватися або подовжити термін раніше взятої або не зданої вчасно літератури. 
 Тел. (044) 525- 52 30

середа, 6 січня 2021 р.

Математична мозаїка 


Згідно Указу Президента України «Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математичної освіти в Україні» та з метою створення можливостей для рівного доступу українських школярів до якісної математичної освіти, формування математичної компетентності, бібліотека протягом року буде проводити цікаві заходи (або онлайн публікації). 

З 12 січня в читальній залі діє інформаційний куточок «Математична мозаїка», який складається з розділів: 

«Математика як предмет», Математика як наука», « Математика як спосіб життя і погляд у світобудову». Він буде поповнюватись новими книжковими та періодичними публікаціями. Користувачі бібліотеки протягом року мають можливість ознайомитись з історією та розвитком математики як науки, видатними математиками світу та України, практичними матеріалами, корисними для інтелектуального розвитку



понеділок, 4 січня 2021 р.

 «Дзеркало жіночої душі»

6 грудня – 80 років від дня народження Ганни Танасівни Чубач (1941- 2019), української поетеси

Ганна Танасівна Чубач, українська поетеса, заслужений діяч мистецтв, член Національної спілки письменників України (1971 року); лауреат всеукраїнських літературних премій імені Павла Усенка, Марусі Чурай, Семена Гулака-Артемовського та міжнародної премії «Дружба»; є автором близько 60 книжок для дорослих і дітей, (серед них «Журавка» (1970), «Ожинові береги» (1977), «Листя в криниці» (1984) та понад 300 ліричних пісень. Вірші поетеси використовують як навчальний матеріал у шкільних підручниках, їх перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами світу.
Творчість Ганни Чубач занесено до світової скарбниці «Література ХХI століття».

Письменниця писала для дорослих і дітей, які її дуже любили і завжди радо приймали в дитячих колективах, відкрито запитуючи і отримуючи чесні, відверті відповіді! 
З 5 по 11 січня 2021 року увазі читачів у читальній залі бібліотеки представлено виставку – персоналію, присвячену Ганні Чубач, лейтмотивом якої стали слова письменниці: «Журбу осінню відкладу на завтра. Попрошу в долі найтепліших зим».


Із численних збірок поетеси радимо прочитати ті, які наявні у нашій книгозбірні.

 

Чубач Г. Т. Листя в криниці: поезії.- Київ: Молодь, 1984.- 136с. 

До збірки увійшли вірші, присвячені темі глибинного зв’язку людини з рідною землею. М’яка, задушевна манера письма особливо підкреслює теплоту і щирість ліричних творів

 

Чубач Г. Т. Мрійники: вірші та розмальовки/Ганна Чубач;худож.Н. Савченко.- Київ: Унів. Вид – во Пульсари, 2000.- 96с.


Дотепні вірші поетеси знайомлять маленьких читачів зі святом майбутніх професій


Чубач Г. Т. Абетки:Весела. Крилата. Смачна: Збірник абеток.- Донецьк: «Видавництво Сталкер», 2004.- 64с.

 

Одна із трьох абеток допоможе малюку засвоїти алфавіт, навчитися читати й розвинути пам’ять, кмітливість; дасть змогу виховати у маленького читача любов до рідної мови!