четвер, 9 лютого 2023 р.

Музичний екскурс «З піснею в серці»

16 лютого - 210 років із дня народження Семена Гулака-Артемовського (1813-1873), оперного співака, композитора, актора, драматурга

Семен Степанович Гулак – Артемовський – українськиий композитор, співак, баритон, драматург є небіжем відомого письменника Петра Гулака – Артемовського.
До 210 річниці від дня народження в бібліотеці проведено музичний екскурс «З піснею в серці».
Відвідувачі бібліотеки дізналися – Семен  Гулак – Артемовський уродженець Черкащини, народився в родині священника, навчався в духовному училищі (1824- 1830), співав у багатьох церковних хорах, у тому числі семінарському, митрополичому, пізніше — в капелі Київського вікарія. Під час набору півчих в Україні до Придворної співацької капели (1838) Гулак-Артемовський був запрошений Глінкою до Санкт-Петербурга, де під його керівництвом готувався до діяльності оперного співака. Музичні знання та вокальну майстерність вдосконалював в Італії у Романі. Його дебют відбувся у Флорентійському оперному театрі (1841). У 1842—1864 роках співав у театрах Петербурга у складі російської оперної трупи, виступав в італійських операх, виконував ролі у драматичних виставах. 1864—1865 роках - соліст Великого театру в Москві.








Семен Гулак-Артемовський володів винятково сильним і красивим баритоном, мав великий артистичний талант. У його репертуарі була 51 оперна партія, серед яких — Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки), Мазетто («Дон-Жуан» В. Моцарта), Антоніо, Ештон («Лінда ді Шамуні», «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті) та інші. Як драматичний актор виступав у п’єсах Івана Котляревського, мав неабиякий талант художника.
Композиторську діяльність розпочав у 1851році створенням музики до «Картини степового життя циган» та вокально-хореографічного дивертисменту «Українське весілля». Він є автором першої української опери «Запорожець за Дунаєм» (1862), уперше поставленої на сцені Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі (1863), де виконував головну партію Карася. Серед інших творів вирізняється музика до водевілю «Ніч напередодні Іванового дня» (1852), до драми «Корабельна аварія» (1853), пісні-романси «Стоїть явір над водою» (1858), «Спать мені не хочеться» (1861) та інші…


Немає коментарів:

Дописати коментар