ХХ Всеукраїнський диктант єдності

З нагоди Дня української писемності та мови, 9 листопада 2020 року, бібліотекарі бібліотеки ім. М. Т. Рильського взяли участь у написанні Всеукраїнського диктанту національної єдності за текстом Івана Малковича «Виклики книжкової ери». 

Написання ХХ ювілейного диктанту - це не стільки знання правопису, скільки можливість відчути кожному з нас міць української родини і насолодитись звучанням рідного слова. 

А головне - цьогорічний текст має безпосереднє відношення до нашої професії та книги загалом. 

    

Вітаємо всіх зі святом! Шануйте мову, читайте книги, бережіть українську культуру!

О, мово рідна! Золота колиско!

«О, мово, рідна! Золота колиска»  

/9.11 – День української писемності і мови / 

Народна мудрість говорить: «Скільки знаєш мов, стільки разів ти людина». Без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу , його історії та культури. 

Тож, до дня української мови і писемності; вшанування пам’яті Преподобного – Нестора – Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, що відзначається 9 листопада, бібліотека підготувала з 4.11 по 10.11 цікаву книжкову виставку – відповідь: 

                                                                     

 «О, мово, рідна! Золота колиска», 

де розміщено матеріал за розділами: 

«До нетлінних джерел української мови» 

«Корифеї української літературної та сучасної мови» 

«У барвінки зодягайся, моя щира мова»

Звертаємо вашу увагу на видання авторів, які присвятили своє життя вивченню, збереженню, популяризації української мови:

Пономарів О. Культура слова:Мовностилістичні поради: Навч. Посібник.- Київ: Либіль, 2002.- 240с. 

У книзі даються поради щодо вибору слів, вимовних, наголосових та морфологічних варіантів, синтаксичних конструкцій для найкращого висловлення думки в різних стилях української літературної мови. Рекомендації автора ґрунтуються на мовному досвіді українського народу, відбитому в творах класичного та сучасного письменства 

Кочерган М. П. Загальне мовознавство: Підручник.- Київ: Видавничий центр «Академія», 2003.- 464с. 

У підручнику розглянуто сутність, предмет, завдання, місце загального мовознавства у системі наук про мову, основні аспекти теорії мови: знакову природу, структуру мови, взаємозв’язок мови і мислення тощо.

Широко розкрито суспільну природу, суспільні функції мови, соціальну зумовленість мовних явищ. Характерною особливістю видання є висвітлення розвитку лінгвістичної думки від початків до ХХІ ст.

Боднар О. І., Карпенко Ю.О. , Микитин – Дружинець М. Л. Сучасна українська мова: Фонетика, Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія/ Навч. Посіб. – Київ:ВЦ «Академія», 2006.- 368с. 

У навчальному посібнику систематично розглянуто фонетику, фонологію, орфографію, лексикологію як розділи сучасної української мови. Особливу увагу приділено нормам української літературної вимови і проблемам правопису 

Наші користувачі мають можливість отримати не тільки корисну інформацію щодо історії, розвитку та нелегкої долі української мови, яку змогли зберегти борці за рідне слово, а й, використовуючи представлену літературу, прийняти участь у літературознавчій вікторині

«Мова – це душа народу», питання якої пропонуємо і відвідувачам блогу 

1. Кого називають першим істориком Київської Русі?» 

2. До чого призводить занепад мови? 

3. Назвіть автора найвидатнішої пам’ятки слов’янської культури «Повість временних літ»

4. Скільки років перебувала українська мова під забороною, утисками та репресіями? 

5. Кого називають основоположником української літературної мови? 

6. Яке місце у світі займає українська мова за поширеністю її носіїв? 

7. Кому належать ці поезії:

«Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям» 

«У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

Буду я навчатись мови-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,

В корневищі пружному ниви колоскової

В леготі шовковому пісні колискової.

Щоб людському щастю

дбанок свій надбати;

Щоб раділа з мене

Україна-мати…»

Як блакиті без сонця нема,

Так і мови нема без народу,

і народу без мови нема

Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово,

У барвінки зодягайся, моє щире слово.

Колосися житом в полі, піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою ми запам'ятали,

Як з колиски дорогої мовоньку кохали

Мати, мова, Батьківщина -

От і вся моя родина.

Батьківщина, мати, мова -

Три цілющих, вічних слова.

Батьківщина, мова, мати -

Нас повік не роз'єднати

Слова росли із ґрунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона, як хліб. Вона мені свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова 

Вітаємо зі святом ! 

Любіть українську мову,- вона прекрасна! 

 

Козацький батько

«Козацький батько» з Січеслава- Дніпра 

/6.11 – 165 років від дня народження Дмитра Яворницького/ 

(6.11.1855 – 5.08.1940)

                    

З 2.11 по 9.11 в читальній залі бібліотеки ім. М. Т. Рильського організовано довідковий стіл «Козацький батько» з Січеслава – Дніпра» на честь видатного українського історика, етнографа, письменника – кольориста Дмитра Яворницького, якому 6 листопада виповнюється 165 років від дня народження. Знаменитий харківчанин народився в селі Сонцівка у 1855 році в сім’ї збіднілого дворянського роду , родоначальник якого належав до козацької старшини, і, згодом, закінчивши Харківський університет, здобувши вищу освіту і займаючись історією, ще за життя здобув славу – його називали «характерником» та «Нестором Запорожжя». Вченому вдалося змінити погляди цілого покоління українців на власну історію і повернути героїчні сторінки козацтва в пам’ять народу.

                       

Радимо ознайомитись з найвідомішими творами Яворницького :

   

ЯворницькийД. І. Вольності запорозьких козаків

/Пер.з рос. Т. С. Завгородньої;Передм. В. С. Мороза;

Худ. Оформ. А. П. Дерев’янка.-

Дніпропетровськ:Січ, 2002.- 359с.

Ця книга є історико – топографічним нарисам вольностей запорізьких козаків, яка не перевидавалася понад сто років

Яворницький Д. І. Історія запорозьких козаків:

 у 3Т.,т 1/Під ред. Сохань П. С., Смолій В.А., 

Сарбей В. Г.- Київ: Наукова думка 583с.

Тритомна «Історія запорізьких козаків» Дмитра Яворницького є однією з найцінніших пам’яток вітчизняної історіографії, важливим джерелом для вивчання історії українського козацтва.

Не менш відомою для українського суспільства стала також літературна спадщина видатного історика, що являє собою оригінальне і самобутнє явище української прози кінця ХІХ – початку ХХ століття. Прозові та поетичні твори Яворницького містять різнобарвну палітру думок і почуттів митця, дають можливість глибше і повніше зрозуміти духовний світ автора, стихію його творчих пошуків, переживань, вершини морально – етичних ідеалів. Якщо говорити про Яворницького як письменника, то літературна діяльність тісно переплелася у творах з літературним життям Катеринослава початку ХХ століття

У творах «За чужий гріх»(1907), «Де люде, там і лихо»(1911), «Дніпрові хвилі»(1918) та інших, письменник змалював широку картину українського села, реально відтворивши життя різних верств населення та їхню психологію – своєрідних і колоритних постатей селян, міщан, панів, полупанків, представників релігійного культу. 

Дмитро Яворницький – автор понад 60 – ти віршів. Поетична збірка «Вечірні зорі» нараховує 49 віршів і є своєрідним ліричним щоденником поета.

У поезіях відчувається творче наслідування і продовження традицій Тараса Шевченка, Якова Щоголева, Віктора Забіли; поетики усної народної творчості. Частину своїх віршів письменник надрукував у катеринославських і київських часописах «Дніпрові хвилі», «Споживач», «Кооперативне життя», «Рада», «Рідний край», деякі залишилися ненадрукованими. Потреба в поетичній творчості не зникла у Дмитра Яворницького протягом всього життя. Улюбленим поетом історика був Тарас Шевченко, що особливо позначилося на поетичній творчості письменника. Видатним явищем у шевченкознавстві стала праця Дмитра Яворницького «Запорожцы в поэзии Т.Г. Шевченко»

Бібліотеці в дарунок книга!

«Під покровом Святої Богородиці»

«Під покровом Святої Богородиці»

/14. 10 – День українського козацтва. День захисника України/ 

«Улюблена Богом перлина 

Для всіх українців одна. 

Козацька моя Україна 

Хлібів золотих сторона. 

Негодами лютими бита, 

Віками ти йшла до мети 

Тобі в небі зорею світити 

І волю, і долю знайти»

14 жовтня, у день Покрови Пресвятої Богородиці, згідно Указу Президента від 7.08.1999 року, український народ відзначає День українського козацтва, а з 2014 року – День захисника України. 

У бібліотеці з 13 по 19 жовтня демонструватиметься книжкова виставка 

«Під покровом святої Богородиці»

У розділі «Козацька Покрова», представлено матеріал щодо історії свята Покрови Пресвятої Богородиці від часів Хрещення Київської Русі до наших днів , яке духовно об’єднувало наш народ, живило його вірою у повсякчасне заступництво Божої Матері за людський рід, за мир і добро на нашій землі.

Зверніть увагу на видання

                            

Шерер, Жан – Бенуа Літопис Малоросії, або Історія козаків – запорожців…:Пер.з фр. В. В. Коптілов – Київ:Український письменник, 1994.- 311с.

Жана – Бенуа Шерера «Літопис Малоросії, або Історія козаків – запорожців…», де уперше українською  мовою надруковано працю французького історика ХVІІІ століття – перший західно – європейський твір, цілком присвячений історії України. Зі сторінок книги промовляє щира симпатія автора до України, захоплення боротьбою козаків за волю; 

Петра Кралюка «Петро Конашевич – Сагайдачний –творець української нації?», яка присвячена видатному полководцю, гетьману Петру Конашевичу – Сагайдачному. Автор приділяє увагу творенню образу цього персонажа як у історичній, так і художній літературі

Кралюк П. М. Петро Конашевич – Сагайдачний – творець української нації?/Петро Кралюк.- Харків:Фоліо, 2019.- 170с

Козацтву належить особливе місце в історії України та в історичній пам'яті українського народу, саме воно було тією силою, яка активно впливала на історію нашої країни XVII – XVIII ст. Французький дипломат Жан-Бенуа Шерер писав: « Покрова Пресвятої Богородиці було для козаків великим святом, оскільки їхню церкву було присвячено Діві Марії. Коли вони бажали обрати нових членів старшини, то збиралися саме у цей день». 

Така історична традиція приурочується до дива поразки турків під Азовом у 1641 році. У вирішальний час довгої героїчної оборони козацькому гарнізону з'явилося небесне видіння "Діви чудесної в багряній ризі", яке надихнуло козаків на новий подвиг і до 1 жовтня 1641 року здійснилось дійсно диво: місто звільнилося від облоги. 

Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, коли Катерина ІІ зруйнувала Запорізьку Січ, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці, вони настільки глибоко й щиро шанували її образ, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

У другому розділі «За честь і Славу України» представлено літературу, присвячену героїзму та мужності військовослужбовців сучасної Української Армії, які стоять на позиції захисту України її територіальності та суверенітету. 

Звертаємо вашу увагу на книгу Юрія Руденка «Козацько – лицарський гарт української молоді». Автор досліджує проблеми козацько – лицарського загартування молоді України, починаючи з епохи Козацької доби до нашого часу

Руденко Ю. Д. Козацько – лицарський гарт української молоді/Ю. Д. Руденко.-Київ:Видавництво «Фенікс», 2017.- 400с. 

Треба зазначити, що День Покрови святкується в усіх козацьких громадах світу дуже урочисто: з молебнями про живих, з панахидами про тих, хто відійшов в інший світ, з урочистими загальними зборами козаків

Увага! 

Шановні студенти – першокурсники НУХТу та КДЛУ! 

Протягом багатьох років ваші колеги по навчанню були (і є) активними читачами бібліотеки ім. М. Т. Рильського, яка знаходиться за адресою: вул. Велика Китаївська, 83. 

Весь час в стінах нашої бібліотеки вони знаходили теплу душевну атмосферу, бібліотекарів – спеціалістів, які надавали висококваліфіковану допомогу з будь – якої галузі знань, 

адже фонд бібліотеки налічує близько 24 000 друкованих одиниць книжкових та періодичних видань. 

Незважаючи на ситуацію, яка викликана СОVID – 19, ми чекаємо на вас. Поки що в умовах обмежень, ви не зможете мати доступ до фондів і користуватися нашою затишною читальною залою. 

Але ми вже пропонуємо вам: 

- користування абонементом; 

- користування Wі – Fі. 

Ви можете замовити і отримати бібліографічні довідки з будь - якої тематики та галузі знань, рекомендаційні списки літератури, отримати індивідуальну консультацію телефоном чи електронною поштою; ознайомитись з блогом бібліотеки, де ви знайдете багато цікавої і корисної інформації 

Наші контакти: 

тел. 525 -52-30 

e-mail- rilskogo@ukr.net

« Іде назустріч юним мудрість сивоока» 

/1.10 – День людей похилого віку / 

"Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неможливою.

Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але… Роки минають швидко, і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь та дідусів." 

1жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН; з 1991 року Україна підтримала ініціативу міжнародного співтовариства і щорічно відмічає цей день, проголошуючи його й Днем ветерана 

Урядова постанова від 26.09.1997 «Про щорічне відзначення Міжнародного дня громадян похилого вік» та «Указ Президента України від 24.09.2004 про відзначення 1 жовтня Дня ветерана)

З нагоди свята ми вітаємо наших читачів похилого віку, які є активними книгочеями і вірними друзями бібліотеки. 

Ми пам’ятаємо, що нинішні «літні люди» є останніми носіями класичної культури межі ХІХ-ХХ століть, того часу, в якому понад усецінувалися честь, вихованість, толерантність - ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли крізь всі жахи тоталітаризму, голодоморів, репресій та війн. 

Вже надійшли осінні холоди,

І ось зима уже не за горами,

Збираємо трудів своїх плоди,

Летять роки у вирій понад нами.

І крила їхні крають далину,

І манить обрій спокою краями,

А я люблю життя своє, люблю,

Й дорожчає воно з літами 

З надією на краще, бажаємо всім громадянам похилого віку, що живуть в Україні міцного здоров’я, добра, радості, довголіття, миру та злагоди. 

Нехай в цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги й любові. Із святом вас!!!