18 травня - День пам’яті жертв депортації кримських татар
Із самого серця доберу слова.
В дев’ять років був я висланий із Криму, —
Та сумна подія в пам’яті жива.
ще малий хлопчина,
Що у цьому світі я ще розумів?!
Де тепер проляже та, моя, стежина,
На якій страждання я свої зустрів.
Як мені забути виноградні лози,
Скручені, як вени, в батька на руках?
І ласкаве море, і весняні грози,
І бурхливі води на гірських річках?
Жить на батьківщині — наша давня мрія
І мета найбільша нашого буття.
Друзі, є в нас спільна віра і надія —
Будувати треба нам нове життя
Білял МАМБЕТ /Самарканд, 1957/
18 травня відзначається 75 – та річниця депортації кримськотатарського народу з місць його постійного проживання в Криму.
Чому це відбулося?
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjYNugBpVhxaLihOzYE_4rt8k0ZWDtUB4JffglTmvCMqAGHp9a7xJoG9BNV0dD4I_utuQ-GDipvrxKR-NB0zqJjIu5yDbXBeib4KkLiCLXXn9tFyJLW0pjJVIHV_VWqh3aWPLEwZfhooaY/s400/638fd1ed2c-1_895x595.jpg)
11 травня 1944 року Йосип Сталін підписав Постанову Державного Комітету Оборони №5859сс «Про кримських татар», в якій «багатьох кримських татар» звинувачували у зраді Батьківщині, дезертирстві з частин Червоної армії, які обороняли Крим, переході на бік супротивника, вступі у сформовані німцями «добровольчі татарські військові частини», участі в німецьких каральних загонах, «у співпраці насильницького відправлення громадян у німецьке рабство».
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiTahq3yAfVdos5R39EDaTLBUDmK2msMMGhpC_ZSGvZugT51OmHWv7HUrtx0tEjdGawWZf9QZHOSzOT3y8xv36ws1kdoDTo9DE7PxsJbNnZvV_nQpQopxd2V9bkGTfRqiDa-cud97YwIXU/s400/350px-%25D0%2594%25D0%25B5%25D0%25BF%25D0%25BE%25D1%2580%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%2586%25D1%2596%25D1%258F_%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B8%25D0%25BC%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25B8%25D1%2585_%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%2582%25D0%25B0%25D1%2580_%25D1%2596%25D0%25B7_%25D0%259A%25D1%2580%25D0%25B8%25D0%25BC%25D1%2583.jpg)
На цій підставі, в атмосфері високої секретності, кримські татари як народ, зазнали тотальної депортації, яка розпочалася у ніч з 17 на 18 травня 1944 року. «Операція» по виселенню здійснювалася вантажівками. Людей, які знаходились в них, підвозили до товарних вагонів на залізничні станції.
По етапу спецпереселенці прибули до Узбекистану у середині червня. По дорозі, тривалістю в один місяць, люди масово помирали, не зважаючи на вік і стать, від умов «транспортування».
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiEDnMk68slPDYR-Qfc-sS60YTCXJ251wUaNyo6MZ07Y6nDfkhVLjIAhq_UoJ2h5YVzCpKosJnApq24TeHkjS0HgrTk5ohHn6k9spDyP_2Z_TEhr8irm784irxQqjnozzU274g_7SjfVHI/s400/6-1024x1024.jpg)
Тож, у місцях виселення, станом на листопад 1944 року опинилося 193 865 осіб. Із них в Узбекистані – 151 136; Марійській АРСР – 8 597; Казахстані – 4 286. Інші депортовані знаходились «для використання на роботах» в областях РРФСР, зокрема, у Кемеровській, Горьківській, Свердловській, Івановській, Ярославській.
У повоєнні роки влада все зробила для того, щоб не залишилось пам’яті про цей народ і його історію: перейменували кримськотатарські назви сіл, районів, міст (всього понад 1000 населених пунктів, а це приблизно 90% від всіх топонімів). У 1945 році замість Кримської АРСР було утворено Кримську область і почалось масове організоване переселення із Воронезької, Курської, Орловської та інших областей РРФСР.
Лише у 1989 році Верховна Рада СРСР засудила депортацію і визнала її незаконною та злочинною.
Лише у 1989 році Верховна Рада СРСР засудила депортацію і визнала її незаконною та злочинною.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEijq17hBtRo_9t3UVckK7OJzSRV7xJC4oojWcijLdxJApdO6xHbCuueHVjJgtx76VzoSOhF5jY7IcSbPjLYtY3wPFB5uMJU6J-1w1TEIKWo6yNsM5fuf3sbJAA7322Gq2Bn6Vw4B0PTinE/s400/ce5a0df-krimskie-tatari--25-.jpg)
12 листопада 2015 року ВР України визнала депортацію геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Відтоді, 18 травня – це день трауру, день пам’яті депортації ні в чому не винних людей, адже жоден народ, за всіма міжнародно - правовими нормами, не може і не повинен бути відповідальним та підлягати покаранню за дії, скоєні окремими представниками цього народу.
Відтоді, 18 травня – це день трауру, день пам’яті депортації ні в чому не винних людей, адже жоден народ, за всіма міжнародно - правовими нормами, не може і не повинен бути відповідальним та підлягати покаранню за дії, скоєні окремими представниками цього народу.
Маючи непросту історичну долю, кримські татари змогли створити унікальну культуру, зберегти традиції, звичаї й обряди
та залишились найнадійнішою проукраїнською силою у сучасній Україні
Немає коментарів:
Дописати коментар