вівторок, 29 вересня 2020 р.

«Цей мудрий світ - бібліотека»





/30.09 – Всеукраїнський день бібліотек/ 

Бібліотеки - це свобода.
Свобода читати, свобода спілкуватися...
Якщо ви не цінуєте бібліотеки, значить,
ви не цінуєте інформацію, культуру та мудрість


Ніл Гейман

Шановні колеги! 

Колектив бібліотеки ім. М. Т. Рильського вітає вас з професійним святом! 
Бажаємо здоров’я, наснаги, терпіння і сподівань на краще! 
Адже суспільство є тоді розвиненим, високоморальним і досвідченим, коли має можливість вчитись, мати доступ до книги, інформації, культурно – просвітницьких заходів тощо. Наша місія – почесна. 
На сьогодні бібліотека є не тільки храмом мудрості чи інфомаційно - освітнім центром, вона перетворюється у мультисервісний заклад. 
Бажаємо, щоб гарні ідеї були втілені нами у життя, а наші читачі залишались задоволеними. 
У зв’язку з карантином, відвідувачі нашої бібліотеки, як і відвідувачі бібліотек Києва, не мають можливості вільно зайти до бібліотеки, скористуватися відкритими фондами, неквапливо і розмірено ознайомитись з виставками, але, дотримуючись всіх карантинних вимог, ми не припиняємо доступ читача до інформації. 

І на честь Всеукраїнського
 

дня бібліотек пропонуємо книжкову
 виставку 
«Цей мудрий світ – бібліотека», 
яку презентуємо у вхідній зоні 
приміщення та на блозі 






Літературний календар "Ювілейна планета"

                        

четвер, 17 вересня 2020 р.

«Мир на Землі – це затишок і тиша, Це сміх дитячий і душі політ»

 


21.09    – Міжнародний день Миру

 

«Мир на землі – це росяні світанки,
Краса і творчість, пісня у гаях.
Мир на землі – це вечори і ранки
Із радістю і щастям у серцях
»

З дитинства кожен з нас знає істину  - Бог створив  людей  для радості,  миру й процвітання. На жаль,  поряд з добром, милосердям, вірою на краще,  завжди існували: ворожнеча, жадібність до чужих земель і територій, війна за владу та особисті інтереси.

Здоровий глузд підказує –народи світу  повинні мати право на свободу та незалежність, виховуючи підростаюче покоління без вибухів та пожеж.

Щороку, 21 вересня, за ініціативи ООН, міжнародна громадськість відзначає Міжнародний день миру, заснований у 1981 році. Згодом, значення цього дня було розширено: ворогуючі сторони усього світу оголошують припинення вогню і відмову від насилля. У 2015 році 193  – державами – членами ООН ухвалене решення до 2030 року вжити  заходів, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку людства, а також, знищення злиднів,  забезпечення загального процвітання та захисту планети.




Символічною у цей день є Хода Миру, започаткована індійським філософом – миротворцем Шрі Чінмой. Таким чином, люди усього світу висловлюють власну відданність ідеям миру, об’єдніючись з іншими народами на різних континентах, підтримуючи ООН у її зусиллях, спрямованих на досягнення і встановлення гармонійного існування без війн.

                              


Невід’ємною процедурою початку святкових заходів служить символічний «Дзвін миру». Цей дзвін був відлитий із монет, які зібрали діти з 60 країн світу. Напис на Дзвоні свідчить: «Хай живе загальний мир у всьому світі». Перший Дзвін Миру був встановлений у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку в 1954 році.

Емблемою Міжнародного дня миру став білий голуб з оливковою гілкою, уперше представлений як символ на Всесвітньому конгресі прихильників миру у Парижі  1949 року.

День Миру в Україні встановлений Указом Президента у 2002 році і відзначається щорічно 21 вересня – у Міжнародний день миру. Таким чином, Україна підтримує рішення Генеральної Асамблеї ООН і підтверджує відданість країни ідеалам миру.

         До Міжнародного дня миру в Україні люди ставляться з глибокою пошаною і усвідомленням того болю, що завдають війни. У наш час, коли на Сході нашої  країни лунають постріли та ллється  людська кров, цей день є особливим. 



Ми низько схиляємо голови перед тими, хто загинув за Україну на Донбасі, шануємо людей, які підтримують найцінніше на цій планеті – мир, людське життя, право мати над головою мирне небо. Обставини складаються так, що український народ, як ніколи,  повинен консолідуватись і замислитись про мир, і кожен повинен зробити щось заради цього!  

21 вересня 2020 року  у столиці відбудеться акція «Мир і єдність Україні!»


Приєднуймось!







 

вівторок, 25 серпня 2020 р.

«Дещо прекрасне для Бога або не створи собі кумира»

26.08 – 110 років від дня народження Матері Терези 

Господь, дай мені сили 
Втішати, а не бути втішеним, 
Розуміти, а не бути зрозумілим, 
Любити, а не бути любимим… 
Адже, коли віддаємо, отримуємо ми і, вибачаючи, 
Знаходимо собі прощення
/Із молитви св. Франциска, 
улюбленої молитви Матері Терези/
Є особистості всесвітньовідомі, визнані за свою особливу діяльність, яка переходить у площину людських цінностей і несе Доброту, Милосердя, Терпимість, Любов до обездолених громадян різних країн і народів; це привертає увагу світової спільноти і, як вдячність, - ці люди стають публічними, удостоюються престижних нагород та премій, користуються визнанням і пошаною за своє прагнення – допомогти і зробити світ кращим



До когорти таких людей належить албанка - Мати Тереза /26.08.1910 – 5.09.1997/ (світське ім’я якої Агнес Гонджа Бояджиу), уродженка Македонії. 

Вона прославилась як засновниця жіночої чернечої конгрегації «Сестри Місіонерки Любові», що займалися служінням бідним і хворим; 
відомо, що у Бейруті Матір Тереза зупинила бойові дії двох фронтів , щоб вивести дітей із зони обстрілу, створюючи пересувні госпіталі; будувала приюти в Гарлемі; заснувала першу клініку для хворих на СНІД. 























За турботу і допомогу нужденним, Тереза удостоєна звання лаурета Нобелевської премії миру 1979 року, а після смерті зарахована католицькою церквою до ліку блаженних;
у 1997 році нагороджена вищою нагородою США – Золотою медаллю Конгресу, яку вручив президент Рейган


У ХХ столітті Матір Тереза стала не просто символом милосердя, але разом зі своїми послушницями складала реальну силу, з якою не можна було не рахуватися; довгі роки її ім’я було синонімом святості та жертовності. 
Але , як часто буває в суспільстві, її образ занадто ідеалізували. 


Не заперечуючи чеснот відомої жінки, спробуємо показати не хрестоматійну, канонізовану постать, а живу людину, якій притаманні усі людські слабкості. 

До 110 - річчя від дня народження Агнеси Бояджиу пропонуємо інформацію дискусійного характеру. 

Хрестоматійна версія життя і діяльності Великої Місіонерки

Агнеса народилася наймолодшою дитиною в албанській родині у найдавнішому місті Шкодер, яке розташоване не березі Скадарського озера і є найбільшим економічним центром на півночі Албанії. Батько, борець за Албанське визволення, помер, коли дівчинці було вісім років, а мати виховувала доньку у католицькому дусі.


Змалку Агнесу цікавили розповіді про місіонерів (місіонер - проповідник певної релігії в інших країнах, де така релігія не поширена). Вже у 12 років дівчинка вирішила присвятитсвоє життя релігії, а вісімнадцятирічною 




покинула домівку, вступивши до лав місіонерської організації Сестри Лорето. Перебуваючи в Ірландії і вивчивши англійську мову, Агнеса у 1929 році відправилась до Індії навчати дітей, і, згодом, там стала послушницею монастиря



Дарджілінг, розташованого в Гімалаях; вона прийняла першу обітницю, обравши ім’я Терези де Лізьє, покровительки місіонерів, а повну обітницю прийняла у 1937 році. Черниця Тереза викладала в монастирській школі









Змінивши чернечий одяг на бавовняну чіру з блакитним оздобленням, починаючи з 1948 року,












Тереза пристала на служіння бідним, піклуючись про голодних і знедолених. І невдовзі її діяльність була визнана урядом країни і швидко вийшла за межі Індії: рух активно співпрацював з міжнародними організаціями на кшталт Червоного Хреста.











До 1996 року під керівнитвом Матері Терези діяло 517 місій в більш ніж 100 державах світу. 



Легендарна священослужительница померла 5 вересня 1997 року, її поховання взяв на себе індійський уряд в знак визнання заслуг перед державою. 





Непріємна правда про Матір Терезу

Мати Тереза народилась у сім’ї заможних албанців – католиків. Її батько Нікола Бояджиу, уродженець Прізрена, затятий албанський націоналіст, входив до підпільної організації, метою якої було «очищення Скопьє від слов’ян – окупантів (маються на увазі македонці, серби, болгари) та приєднання його до Албанії». Ненависть до слов’ян стала причиною насильницької смерті Ніколи у 1919 році - його вбили під час атаки на сербське поселення. Його донька Агнеса успадкувала нелюбов до слов’ян. Про це говорить і той факт, що, коли Матір Тереза офіційно відвідувала Югославію, то завжди спілкувалась тільки через перекладача, хоча вільно володіла сербською мовою (свого часу закінчила сербську гімназію). Також, залишається дивною її поведінка щодо

 рідного міста: коли, в результаті землетрусу 26 липня 1963 року, там загинуло 1070 осіб та опинилося під руїнами до 75% споруд, Агнес Бояджиу відмовилась виділити Скопьє фінансову допомогу від чернечого ордену, але публічно благословила персонал американського військового шпиталю, що знаходився в місті 15 днів. Македонці, до речі, згадують: «Американці п’ять днів монтували шпиталь, п’ять днів робили фотосесію на фоні руїн і п’ять днів демонтували свій табір».Але ж, десятки фото красуються наразі в музеї Скопьє, де відображено, як американці самовіддано допомогають македонцям. 
Однак, очевидці добре пам’ятають, що Скопьє рятували військовослужбовці інженерних військ Радянського Союзу (500 осіб), які пробули там півроку і про що свідчить всього одне фото, тому що військовим не було часу фотогрофуватися… 
Опоненти, такі, як Кристофер Хитченс в своїй книзі «Місіонерська позиція: Матір Тереза в теорії і практиці», розвіює міф про її бездоганну благочесність. 
Автор стверджує – Тереза була знайома з вражаючою кількістю «неприємних особистостей». 


Як приклад, у 1981 році Матір Тереза відвідала Гаїті і дала високу оцінку діяльності очільників держави Дювальє, які проводили карально – поліцейську політику щодо населення країни. 


Також, мандруючи світом, як правий католицький консерватор, лобіювала протизаконність абортів, контрацепції і, навіть, розлучень; вона називала СНІД «справедливою відплатою за неправильну сексуальну поведінку»; зв’язок між перенаселенням і злиднями вона не пов’язувала з плануванням сім’ї і контрацепцією. 
І головне: безкоштовні клініки Терези надавали досить примитивну і безсистемну медичну допомогу,не дивлячись на величезні суми пожертв.







Є свідчення про недостатню допомогу вмираючим: не проводились дослідження щодо діагнозу пацієнтів; вмираючим від онкологічних захворювань не давали ніяких знеболюючих, окрім аспирину; багаторазове використання голок і шприців; навіть, у випадку гострої оперативної потреби у госпіталізації відмовлялось. 
Виправдовуючи таке ставлення, вона казала: 
«Я думаю, що це дуже гарно для бідних прийняти їх долю і розділити страждання разом з Христом. Я думаю, що світові дуже допомогають страждання бідних людей». 
В клініках Матері Терези проводились насильницькі обряди над непритомними пацієнтами ( індусами, мусульманами) по наверненню їх до християнської віри. 

Шановні користувачі! Вашій увазі представлено дві протилежні оцінки діяльності Матері Терези і обидві мають право на існування. Але істину ми пізнаємо тільки з часом 
Переконання, цитати, вислови Матері Терези

Люди бувають нерозумними, нелогічними і егоїстичними — і все ж люби їх!
— Коли ти робиш добро, то люди звинувачуватимуть тебе у особистій користі і самолюбстві — і все ж виявляй доброту!
— Якщо ти досягнув успіху, то може з’явитися багато фальшивих друзів і справжніх ворогів — і все ж досягай успіху!
— Якщо ти чесний і відвертий, то люди обманюватимуть тебе — і все ж будь чесним і відвертим!
— Те, що ти будував роками, може бути зруйнованим в одну мить — і все ж будуй!
— Люди потребують допомоги, але вони згодом дорікатимуть тобі за неї — і все ж допомагай людям!
-Якщо ти досягнув безмежного щастя, тобі будуть заздрити — і все ж будь щасливим!
-Добро, яке ти зробив сьогодні, люди забудуть завтра — і все ж твори добро!
— Ділись з людьми кращим, що в тебе є, і цього ніколи не буде достатньо — і все ж ділись найкращим!

Папа Іоан ІІ


принцеса Діана












Шановні читачі! У вас є можливість залишити коментар, в якому ви висловите своє ставлення до постаті Матері Терези 




вівторок, 18 серпня 2020 р.

«Україна моя, Україна! Пишна квітка планети Земля»

24.08 – День Незалежності України

Шановні відвідувачі блогу! 
Вітаємо всіх зі святом – Днем Незалежності України! 



Запрошуємо ознайомитись з книжковою виставкою – панорамою:«Україна моя, Україна! Пишна квітка планети земля» (демонструватиметься з 20.08 – 31.08), 




присвяченою Дню Незалежності України, який відзначається 24 серпня на честь ухвалення ВР УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати моментом створення нашої держави в її сучасному вигляді. 










У розділі: « З витоків та борні за Незалежність» 



пропонуємо звернути особливу увагу на книги: 


1.Раїса Іванченко «Історія без міфів»: Бесіди з історії української державності: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.- 3 –тє вид., переробл. і доповн.- Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2014.- 624с. 

У посібнику, відомим сучасним істориком, автором чисельних наукових розвідок та багатьох історичних романів, Раїсою Іванченко висвітлена історія української державності. Праця містить цікаві документи, починаючи з Трипільської цивілізації. 

2. Історія України: Для дітей середнього шкільного віку/ Авт. – упорядник А. Г. Чередниченко; Худож.- ілюстратор Г. В. Беззубова; Худож. – оформлювач І. В. Осипов.- Харків: Фоліо, 2004.- 319с. 

Книга – енциклопедія «Історія України» надає юному читачеві найбільш повну й докладну інформацію стосовно історії України з давніх часів до сучасності. Особливістю цього видання є те, що історія України подається у контексті світової історії, що полегшує засвоєння матерілу. 

У розділі:


«Незалежній Україні – слава нині і повік» вашій увазі представлено: 


1.Новітня Україна 1991- 2001 (Роздуми видатних сувчасників):/Кол.моногр./ М. М. Амосов, Л. І. Грач.- Київ: МАУП, 2001.- 160с.

В монографії, присвяченій 10 – річчю незалежності України, репрезентовано статті відомих сучасних українських політиків. Розглянуто стратегії національного розвитку і шляхи розбудови самостійної соборної Української держави у сучасному світі, що потребує духовного оновлення, нагромадження інтелектуального потенціалу, осмислення українським народом своєї історичної місії у третьому тисячолітті. 


2.Сокол А. В., Конечна О. М. Моя країна – Україна.- Чернігов:РВК «Деснянська правда», 2004.- 64с.

Книга «Моя країна – Україна» запрошує юних читачів у подорож по рідній країні, в доступній формі знайомить з державним устроєм України, її символікою, природними багатствами та культурою, даючи цілісне уявлення про Україну як незалежну демократичну державу. 
Ознайомившись з інформацією, діти, безумовно, більш дізнаються про такі поняття як патріотизм, любов до своєї Батьківщини, гордість за рідну землю 

3. Овсюк О. Поле битви – мова/худож. оформлювач П. Щегельський.- Київ: «Задруга», 2017.- 32 

Мовне питання в Україні завжди було на часі. Особливо, в останні десятиліття, з набуттям нашою державою незалежності. Автор , переймаючись долею рідної мови, наводить вражаючі приклади постійної боротьби за неї, зневаги до мови свого народу як поміж пересічних українців, так й «у вищих ешелонах». Крім того, автор зацікавлює читача мовними перлинами інших країн; знайомить з історією виникнення та розвитку мовленевого простору тієї чи іношої країни. 
На виставці представлено літературу як довідково – інформативного плану, так й пізнавально - патріотичного напрямку. 

Сподіваємось, що ця виставка допоможе читачам нашої бібліотеки і блогу детальніше пізнати історію, культуру, народні традиції, звичаї і, разом з тим, шанувати надбання, які визнанні національними цінностями 



«Ти чуєш, як шумить Дніпро, 
Як лине пісня солов'їна? 
То все на щастя, на добро, 
То наша рідна Україна. 
Не згасла праведна зоря, 
Не впала правда на коліна. 
У кожній думі Кобзаря 
Живе могутня Україна»