«З Європою в одному човні»

/16.05 День Європи / 

Згідно Указу Президента України від 19 квітня 2003 року, у третю суботу третього місяця весни традиційно відзначається свято – 

День Європи (у 2020 році – це 16 травня).
День Європи, разом з єдиною валютою (євро), прапором і гімном, є символом ЄС як політичної сили.

Європейський день призначено на честь відзначення декларації Шумана- міністра закордонних справ Франції, який закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості і віддати їх в управління нової наднаціональної структури.

Цей документ було підписано у Парижі 9 травня 1950 року і цю дату в Європі називають 

«Днем Шумана».

Тож, завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів, європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило на довгі роки мир у Європі. 

Україна обрала європейський шлях розвитку і прагне до європейської інтеграції, до кола 29 країн – учасниць. Українське суспільство усвідомлює те, що, разом з Європою, ми маємо спільні цінності, спільну історію цілого континенту. 

Навіть той факт, що у 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи, говорить про нашу єдність.

Якщо говорити офіційною мовою, то на сьогодні відносини Україна – ЄС - це двосторонні відносини між Україною та ЄС у галузі міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо. 

ЄС допомагає Україні забезпечити стабільне, демократичне майбутнє і незмінно підтримує її у боротьбі за незалежність, територіальну цілісність та суверенітет.

Ще більше зблизило Україну з ЄС Угода про асоціацію, включаючи створену в її рамках Поглиблену всеосяжну зону свобідної торгівлі, підписану у 2014 році. 

Своєю чергою, Україна, дотримуючись зобов’язань, реалізує програму реформ, що націлена на прискорення економічного росту і підвищення рівня життя її громадян. До першочергових реформ входять: боротьба з корупцією, реформа судових органів, конституційна та виборча реформи, покращення ділового клімату і ріст енергоефективності, а також реформа державного управління і децентралізації.
З 2014 року ЄС та європейські фінансові інститути виділили пакет у розмірі більше 15 млрд. євро у вигляді грантів та кредитів на підтримку процесу реформ, при умові подальшого прогресу розвитку нашої країни.

Безумовно, українці обрали єдиний шлях розвитку – з Європою в одному човні!

Шануйте матерів, святих Господніх дочок

10.05 – День Матері. День сім’ї
«За плетеним тином хата маленька,
Чекає родину мати старенька,
І я поспішаю до рідного дому,
Забувши про горе, забувши про втому»

Теплий весняний вітер травня приносить світові Свято Матері, яке народилося у Філадельфії, завдяки, зусиллям молодої американки Анни Джарвіс. Смерть її мами - раптова та передчасна, привела дочку до думки звернутися з листами до конгресменів та Президента Америки і запропонувати раз на рік, навесні, вшановувати саму

дорогу для дитини людину.

Її старання увінчалися успіхом – в 1910 році штат Вірджинія першим визнав День Матері як офіційне свято. У багатьох країнах воно відзначається 13 травня. 

Вперше в Україні, а саме на Галичині, це свято відзначалося з 1929 року.

У цей день люди в національному одязі йшли зранку до церкви на богослужіння, а пізніше тисячі дітей під звуки музики, з квітами в руках йшли вулицями міст чи сіл до площі, де відбувалося свято. 

Пісні, вірші, вистави, виставки виробів, квіти, жарти, сміх були адресовані матерям.

Після заборони, у 30 – х роках, Свято матері повернулося в Україну у 1990 році і святкується у другу неділю травня (2020 році – це 10 травня).

Місяць травень – це місяць Небесної Матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованою, заступницею скривджених і знедолених, яка благословила у хресну путь свого єдиного Сина – Спасителя людства.

І сьогоднішнє свято – це свято Божої Матері, Матері – України і 

нашої земної матері, яка дала нам життя. 

«Є в мене найкраща на світі матуся.
За неї до тебе, Пречиста, молюся,
Молюся устами, молюся серденьком
До тебе, Небесна Ісусова Ненько.
Благаю у тебе дрібними словами
Опіки і ласки для любої мами. 

Пошли їй не скарби, а щастя і долю, 

Щоб дні їй минали без смутку, без болю»

«Боронили разом рідну землю, а примирення прийшло через роки»

8.05 - День пам’яті та примирення 
9.05 - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
                                      

«Вклоняємося Вічному вогню,

Вклоняємось доземно всім солдатам,

Що міряли дороги крізь війну, 

Щоб нам сьогодні мріяти й кохати»

З нагоди пам’яті жертв Другої світової війни та примирення між країнами – учасниками, рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 24 листопада 2004 року, приуроченій до 60 –ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, 8 травня оголошено Днем пам’яті та примирення, а 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

   

8 травня 1945 року Антигітлерівська коаліція офіційно прийняла «Акт про беззастережну капітуляцію» (Акт був підписаний ще 7 травня в Реймсі (Франція) і ратифікований наступного дня в Берліні) Збройних сил Нацистської Німеччини, підписаний начальником Оперативного штабу ОКВ генерал – полковником Альфредом Йодлем за дорученням Президента Німеччини Карла Деніца. 

Таким чином, закінчилось воєнне лихоліття Другої світової війни, позначене героїчними і трагічними історичними датами 1939 – 1945 років.

     

З 2014 року 8 та 9 травня в Україні, так само як у світі, відзначаються як День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

   

В ці дні проходять урочисті збори, паради, святкові заходи на честь вшанування 80 - ти мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людей усіх рас і націй, чоловіків і жінок, воїнів і мирного населення, малих дітей і старих – усіх загиблих і усіх тих, хто вижив та пройшов через жорстокі кола пекла Другої світової війни.

Щоб вкотре застерегти світ від небезпеки повторення жахливої катастрофи, треба пам’ятати про колосальні жертви, про тисячі дощенту зруйнованих міст і десятки тисяч спалених сіл, про людську долю в часи випробувань і про всі долі, разом взяті. 

Кожного дня, а в ці дні особливо, побажаємо один одному миру - найголовнішій цінності на Землі

Пропонуємо вашій увазі книжкові видання, які наявні в нашій бібліотеці: «Україна у Другій світовій війні»

Безсмертя. Книга Пам’яті України.1941 – 1945.- Київ: Пошуково – видавниче агентство «Книга Пам’яті України», 2000.- 944с.



Литовченки Т. і О. Книга спустошення 1939 – 1945: Тимур і Олена Литовченки; худож. – оформлювач М. с. Мендор.- Харків: «Фоліо», 2018. – 219с.- (101 рік України)

Малаков Д. Київ 1939 -1945Post scriptum/Дмитро Малаков.- Київ: Сидоренко В. Б., 2010.- 224с.

Память Бабьего Яра: Воспоминания. Документы/Автор – сост. И. М. Левитас.- Киев: Еврейский совет Украины, 2001.- 256с.

Дитинство, обпалене війною.- Київ: Черкаське земляцтво «Шевченків край» у м. Києві, 2017.- 96с.

Війна і міф. Невідома Друга світова/за заг. Ред. О. Зінченка, В. В’ятровича, М. Майорова.- Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016.- 272с.:іл.

Пам’ять серця. Альманах, книга VІІІ.- Київ: «фенікс», 2006.- 536с.

Шановні користувачі

Пропонуємо вашій увазі дев’ять позитивних книг, щоб пережити карантин.

Взагалі життя неможливо уявити без доброї книги, а під час карантину саме книга стане віддушиною і рятівницею від депресії. Ми вирішили зосередити вашу увагу на виданнях, які розрадять, принесуть світло у душу, допоможуть відволіктися від негативної статистики та не впасти у відчай під час тривалого карантину. Тож обирайте книгу, яка найбільше вам до смаку та насолоджуйтеся читанням 

Зупинимо пандемію

«Ви чули, як плаче спустошена Прип’ять…»

26.04 – День Чорнобильської трагедії 

«Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,

За скоєний гріх розіп'ята живцем,

Прип'ята до неба, щоб вічності випить,

Щоб вмити від бруду змарніле лице?

Регочуть іони малиновим дзвоном,

Вбиваючи блиск нерозкритих очей,

Ридає вночі божевільна мадонна,

Приймаючи з лона холодних дітей

В бездонність ночей.

І тихо ступає життя у полин,

І лине Чорнобильський дзвін»

 26 квітня 1986 року… Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, за 110 км від Києва, сталася найбільша техногенно – екологічна аварія на четвертому енергоблоці ЧАЕС.

При випробуванні реактора стався вибух , що призвів до його повного руйнування.

В довкілля потрапила велика кількість радіоактивних речовин потужністю триста Хіросім (57 тонн)

Радіоактивна хмара розповсюдилася всією Європою.

Для усунення наслідків аварії було долучено тисячі людей, від пожежників, водіїв, шахтарів, інженерів, будівельників до спеціалістів з ядерної енергетики, медиків, військових тощо.

      

Населення Прип’яті було повністю евакуйовано, а 30-ти кілометрова зона оголошена зоною національного лиха.

Як сказала Ліна Костенко - "ми втратили не тільки людей, що загинули в зоні аварії, територію з багатою флорою і фауною, отримали колосальні економічні збитки - ми втратили цивілізацію під назвою «українське Полісся».

Незважаючи на всі зусилля з реанімації, Чорнобиль сьогодні нагадує про себе, зокрема, небезпечними лісовими пожежами, які гасять мужні пожежні підрозділи. 

     

У поточному році з 4 квітня рятувальники гасять вогонь, що лютує у Чорнобильській зоні відчуження на території Котовського лісництва. Станом на 17 квітня згорів Рудий ліс, території колишніх сіл:

Лелів

Копачі

Поліське

 Грезля

Згоріла територія військового містечка Чорнобиль–2 і постраждало місто Чорнобиль. Всього було охоплено пожежею до 11 500 га

Пожежники не допускають розповсюдження вогню до АЕС, а також до білоруського Полісся. На ліквідації працюють 1322 особи. За допомогою важкої техніки вони облаштовують протипожежні розриви, прокладають міралізовані смуги (таких вже зроблено до 320 км).

Окремі осередки тління гасять за допомогою вертольотів, які тільки протягом 18 квітня скинули 186 тонн води…

Чорнобильський смерч спочатку змусив людей покинути свої оселі, приніс спустошення і взяв у коло зону, що стала мертвою. А тепер, через 34 роки, нагадуючи про себе, він стирає з лиця землі всю пам’ять, яка залишилась…

І плаче спустошена Прип’ять, і ридає спустошене Полісся…