середа, 20 жовтня 2021 р.

Із купелі сивої давнини

Місцевість Києва Голосіїв, що розташована між Добрим шляхом, Деміївкою, Теремками, Феофанією і Мишоловкою, охоплюючи Голосіївський ліс і частину забудови вздовж Голосіївського проспекту, згадується в історичних архівах з 1541 року як володіння Києво – Печерської Лаври. В 1 – й половині ХVІІ сторіччя серед великого масиву лісу київський митрополит Петро Могила заснував монастир, який також належав до Лаври, і тому територія тривалий час залишалася мало забудованою. Голосіїв став дачною місцевістю церковної знаті… 
Пропонуємо до сторіччя Голосіївського району прес - реліз
«Культові об’єкти духовної і культурної спадщини Голосієва»
До найвідоміших і найзначніших культових споруд Голосіївського району належать:

       



Свято – Покровський (Голосіївський) та



Свято – Троїцький (Китаївський ) монастирі. Вони межують із національним природним парком «Голосіївський»,

який, у свою чергу, отримав назву від історичної  місцевості – Голосіїв, розташованої у південній правобережній частині Києва.


 1631 року видатний релігійний діяч Петро Могила заснував тут скит – Голосіївську пустинь.
У 90 – х роках ХХ сторіччя, після кількох десятиліть запустіння і повної руйнації у радянські часи, пустинь відновила функціонування і отримала статус самостійного Свято- Покровського монастиря. Наприкінці кожного місяця відбувається паломництво до могили

монахині Аліпії (1905 – 1988), відомої подвижниці минулого сторіччя.




Китаївська пустинь отримала неофіційну назву «Київський Афон» і стала місцем паломництва. Ансамбль Свято-Троїцького монастиря ХVIII-XIX ст., а також окремі його споруди занесені до реєстру нововиявлених пам’яток культурної спадщини.

Варто відвідати: Свято - Вознесенський храм (Деміївський)
Свято - Пантелеймонівський жіночий монастир (Феофанія)
Храм Різдва Божої матері
Храм рівноапостольного Володимира та інші культові споруди Голосіївського району

Використані джерела
https://nppg.gov.ua/uk/node/37
http://clsggolosnashdim.blogspot.com/
https://www.google.com.ua/search?q=


вівторок, 19 жовтня 2021 р.


«Європейський тиждень місцевої демократії»

 

Відповідно до Указу Президента України (№922/2007), щорічно , з 15 по 21 жовтня проводиться «Європейський тиждень місцевої демократії», який був ініційований Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи і передбачає підвищення рівня обізнаності громадян Європи стосовно діяльності місцевих органів виконавчої влади та можливості брати участь у прийнятті рішень на місцевому рівні. Саме 15 жовтня 1985 року було підписано Європейську хартію місцевого самоврядування, в якій закладені принципи діяльності Ради Європи у сфері суспільного життя з питань прав людини, засобів масової інформації, правового співробітництва, соціального єднання, охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, молоді, місцевої демократії тощо…
З метою інформування та обізнаності користувачів, до «Європейського тижня місцевої демократії» у читальній залі бібліотеки з 7 по 21 жовтня демонструватиметься книжкова виставка


                   


«Історія і розвиток української демократії»;


18 жовтня проведено дискусію: «Демократія – це вседозволеність?» та



19 жовтня відвідувачі взяли участь у вікторині «Історія європейської демократії»


понеділок, 18 жовтня 2021 р.

«Всеукраїнський День відповідальності людини»





Враховуючи необхідність якісного перетворення українського суспільства у контексті розуміння та підвищення рівня відповідальності та вшанування пам’яті великого українця - Богдана Дмитровича Гаврилишина, автора «Декларації відповідальності людини», ВР України 16 липня 2021 року ухвалила Постанову №5286 «Про встановлення Всеукраїнського Дня відповідальності людини».




18 жовтня у читальній залі бібліотеки проведено Усний журнал «Богдан Гаврилишин: «Декларація відповідальності людини».


середа, 13 жовтня 2021 р.

«На гостини до книжкової феї»
13 жовтня для учнів молодшої школи гімназії №59 було проведено бібліотечні уроки (3)за темою




«На гостини до Книжкової Феї». При підготовці заходів бібліотекарі вважали за потрібне донести дітям те, що на світі є три головні цінності: «Хліб – щоб бути здоровим і сильним; жінка – щоб не урвалася нитка життя; й книга – щоб не обривався зв’язок віків».






І тому, під час спілкування, основний наголос ставився на тому, що книги – невичерпне джерело знань, надбаних людством протягом багатьох років, а читання книг допомагає оволодіти певними знаннями, прилучає до надбань і цінностей українського народу, його традицій та звичаїв. 


Саме книга вчила, вчить і буде вчити мудрості, культурі і любові.




Від спілкування з дітьми бібліотекарі отримали суцільне задоволення, тому що діти були емоційними, позитивними , кмітливими, в міру розкутими та щирими в своїх почуттях

вівторок, 12 жовтня 2021 р.



12 жовтня в читальній залі відбулася чергова зустріч з учнями 2 «Б» гімназії №59 з нагоди Дня українського козацтва та Дня захисника вітчизни.


Разом з переглядом відеоролику та презентацією книжкової виставки «Хай живе козацька воля! Хай живе козацький дух!», діти

почули від бібліотекарів розповідь про життя українських козаків, яке полягало в боротьбі з поляками, турками, татарами та іншими нападниками.




Це робило козаків дуже досвідченими у військовій справі і поширювало про них славу навіть за межами України. На війні козак відрізнявся розумом, хитрістю, умінням повернути справу з вигодою для себе, відвагою, дивовижним терпінням, рідкісною здатністю переносити спрагу і голод, спеку і холод.


Далі бібліотекар наголосив, що всі ці риси притаманні воїнам- захисникам нашого часу, які відстоюють волю і мир, щоб діти мали змогу навчатися , розвиватися, приходити до бібліотеки, де обов’язково знайдуть цікаві книжки і не лише про козаків, а будь – якої тематики і на будь – який смак!


Діти активно відповідали на запитання і ділилися своїми знаннями про козаків, адже раніше чули про них від батьків, вчителів і читали невеличкі оповідання


четвер, 7 жовтня 2021 р.

 

«Хай живе козацька воля! Хай живе козацький дух!»


7 жовтня до бібліотеки завітали учні 1 «Д» класу гімназії №59, для яких було проведено захід патріотичної тематики, присвячений Дню українського козацтва та Дню Захисника України.


Відповідно віку було підготовлено сценарій, в якому йшлося про вшанування воїнів, що в різні часи обороняли і обороняють нашу незалежність.



Також діти слухали розповідь бібліотекарів про традиції святкування дня Покрови в Україні, історію українського козацтва, переглянули відеоролик


«Дітям про козаків» та із задоволенням брали участь у «козацьких» дебатах: відповідали на запитання бібліотекарів, змагалися,
хто більше запам’ятав термінів і назв, повторювали і пригадували прислів’я і приказки про козаків та Україну



вівторок, 5 жовтня 2021 р.

Письменники - ювіляри ІV кварталу 2021 року

2021 рік крокує до фінішної прямої. І йому на зміну прийде новий рік. Що він нам готує? Які сюрпризи, відкриття, випробування?
Чи буде функціонуватиме бібліотека на повну силу? Чи нові/старі обмеження обламуватимуть крила?
На думку приходять слова Жуль Ренара: «По- справжньому знаменитий той письменник, якого знають і ніколи не читали».
Але ж наша місія- щоб і читали і знали.
Тому традиційно пропонуємо Літературний календар письменників – ювілярів ІV кварталу 2021 року


середа, 29 вересня 2021 р.


Книжкова країна дивує щодня


29 вересня, напередодні Всеукраїнського дня бібліотек та Дня людей похилого віку, в бібліотеці зібрався читацький актив.


Тема зустрічі – «Книжковий світ у моєму житті». Захід розпочали відомими рядками Максима Рильського «Яблука доспіли»…

та читанням авторських віршів бібліотекарів, в яких йшлося про те, що осінь не поступається ні весні, ні літу за красою, а є «третім цвітінням» і похилий вік – це суцільний досвід і мудрість, це той багаж, який належить передавати молодому поколінню.





Саме на це наголошували у розповідях Бела Наумівна Черток, Людмила Олександрівна Лупало, Галина Павлівна Попова, Анатолій Володимирович Кивлюк та інші, розповідаючи про улюблених авторів, книги, сюжетні лінії тощо.


Аромат осінніх квітів та стиглих яблук доповнював душевну атмосферу дружнього кола учасників, які не поспішали залишати стіни бібліотеки

понеділок, 27 вересня 2021 р.



 Шановні користувачі та відвідувачі блогу!



Вітаємо вас з Міжнародним днем туризму!

Столиця України входить до міст світового значення, адже з нею пов’язана цікава та героїчна історія нашого народу, вона славиться архітектурними, культурними, пам’ятками давнини – театрами, музеями, вулицями, парками та скверами, що дає можливість проводити нескінченні дослідження та пізнавати історію створення тих чи інших перлин. Місто зіткане з мільйонів людських доль, сотень тисяч дивовижних історій та історичних курйозів.
До Міжнародного дня туризму пропонуємо вашій увазі відеопрезентацію книги Марії Кадомської «Один квартал Старого Міста».




 

четвер, 23 вересня 2021 р.

«Українська мова у віночку європейських мов»


Мова кожного народу
неповторна і - своя;
в ній гримлять громи в негоду,
в тиші - трелі солов'я.

На своїй природній мові
і потоки гомонять;
зелен-клени у діброві
по-кленовому шумлять.

Солов'їну, барвінкову,
колосисту - на віки -
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас,
бо ж єдина - так, як мати,
                                      мова в кожного із нас!

Оксана Забужко

26 вересня – Міжнародний день європейських мов. Цей день відзначається у Європі, для того, щоб заохотити більше людей вивчати іноземні мови.
У світі налічується понад 5,5 тисяч мов. Більшість цих мов не мають писемності і державного статусу.Українська мова належить до слов’янської гілки індоєвропейських мов. Окремі дослідники вважають її однією з найстарших мов Європи. Українська мова старша за латинську і грецьку мови. За кількістю людей, що спілкуються нею, наша мова перебуває на 26 місці у світі, а у Європі входить до першої десятки. Українська мова є рідною для 50 – ти мільйонів людей, що проживають на всіх континентах світу; її викладають на 69 факультетах 25 країн світу та 193 недільних школах у 42 країнах. Найбільше навчальних закладів, де викладають українську мову – у Румунії. Але поза Україною не існує жодної школи, де б навчання відбувалося лише українською. Хоч як не дивно, найкраще зберігають рідну мову ті українці, що живуть далеко від Батьківщини.
подіваємось, що наша мова, разом з українськими культурними процесами у світі, надалі розвиватиметься, утверджуючи наш європейський вибір.


З 17 по 28 вересня запрошуємо до перегляду книжкової експозиції «Українська мова у віночку європейських мов»,


на який представлені видання з історії виникнення, розвитку й функціонування української мови, а також твори українських авторів, які є найвідомішими у світі


середа, 22 вересня 2021 р.

«Рядки його – то правди світ прекрасний»



До 125 – річчя від дня народження Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896 – 1940), що відзначається 24.09.2021 року, у читальній залі бібліотеки з 22 по 27 вересня організовано виставку – персоналію «Рядки його – то правди світ прекрасний».


Відомий американський письменник, представник так званого «загубленого покоління» , здобув найбільшу славу завдяки роману «Великий Гетсбі», надрукованого 1925 року, а також за романи й оповідання про американську «епоху джазу», маючи на увазі період американської історії з моменту закінчення Першої світової війни до великої депресії 1930 – х років.
Ми пропонуємо книги Фіцджеральда у першу чергу молоді, адже вся його творчість – це звернення до неї!

Сам письменник влучно сказав: «Писати треба для молоді свого покоління, для критиків наступного покоління і для професорів усіх наступних поколінь». Молодь любила Фіцджеральда і для багатьох він був кумиром, а наступні покоління визнали його  класиком.

вівторок, 21 вересня 2021 р.

21 вересня, 180 років тому, відкрито медичний факультет при Київському університеті. Нині – Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця

28 квітня 1840 року був оприлюднений царський Указ Миколи І про заснування у Київському університеті медичного факультету: «…Вам предоставлено сделать распоряжение о присоединении этой академии по преобразовании ея в медицинский факультет к Университету святого Владимира, когда довершится воздвигаемое в Киеве для него здание».
Для тимчасового розміщення факультету було орендовано триповерховий будинок на вулиці Лютеранській і вже 9 вересня 1841 року 22 студенти-медики слухали першу лекцію з анатомії…
Через брак аудиторного фонду відкриття медичного факультету було відтерміновано на 1842 рік до закінчення будівництва головного університетського корпусу. І тільки у 1834 році відчинив двері Імператорський університет Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка).
До 100 – річчя заснування медичного факультету у Києві пропонуємо відеоролик «Видатні випускники Київського медичного факультету»