21 ЛЮТОГО - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ РІДНОЇ МОВИ

 

 До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці було організовано змістовну книжкову виставку «Я знаю силу рідної мови», яка стала справжнім святом слова, історії та національної ідентичності. 

 Провідний бібліотекар Людмила ЛЕВАНЮК   ознайомила відвідувачів із витоками, становленням та розвитком української мови, а також з історією деяких європейських мов — польської, французької, німецької, італійської та інших. Окрема увага була приділена тому, як мова формує націю, зберігає культурну пам’ять і передає духовні цінності з покоління в покоління.

 Центральне місце на виставці посіли книги, що розкривають красу й багатство українського слова. Серед них — «Кобзар» Тараса Шевченка, який став духовним символом українського народу та утвердив українську мову як мову високої поезії. Також було представлено драму-феєрію «Лісова пісня»  Лесі Українки, що демонструє мелодійність і глибину української літературної мови.

 Відвідувачі мали змогу ознайомитися з романом «Тіні забутих предків»  Михайла Коцюбинського — твором, у якому майстерно відтворено мовні особливості гуцульського краю, а також із романом «Собор»  Олеся Гончара, що підкреслює значення духовної спадщини й національної гідності.

 Поряд із українськими авторами були представлені й визначні діячі інших європейських народів, які прославили свої мови у світі: Адам Міцкевич (польська мова), Йоганн Вольфганг фон Гете (німецька мова), Вільям Шекспір (англійська мова), Данте Аліг'єрі (італійська мова). Їхні твори засвідчують, що саме рідна мова є джерелом творчого натхнення та основою національної культури.

 17 лютого користувачі бібліотеки передивились відеосюжет "Коріння і крона рідної мови"  підготовлений бібліотекарем І категорії  Юлією ОХРИМЕНКО.

 Під час заходів читачі активно долучилися до обговорення ролі української мови в сучасному житті. Лунали думки про її значення як державної мови України, як символу єдності, свободи та незламності народу. Учасники наголошували, що сьогодні українська мова є не лише засобом спілкування, а й важливим чинником національної безпеки та культурної самобутності.