Міжнародний день визволення в'язнів нацистських концтаборів - пам'ятна дата, що відзначається 11 квітня на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року...
В березні 1945 року німецьке командування й основна частина охорони втекли з табору перед загрозою бути схопленими американськими військами. Тоді, безпосередньо перед прибуттям американців, спалахує збройне повстання організоване силами самих ув'язнених. Коли увійшли американські підрозділи, повсталі вже перебрали на себе контроль і над табором смерті 11 квітня замайорів червоний прапор. Відтоді, за ініціативи ООН, цю пам’ятну дату відзначають у всьому світі.
Сумна історія
Концентраційний табір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймар і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 000 осіб пройшли те пекло. Спочатку серед ув’язнених були німецькі політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей.Загалом, на території Німеччини та окупованих нею країн існувало понад 14 тисяч концтаборів, гетто, через які пройшли понад 20 млн осіб із 30 країн світу; 12 млн не діждалися визволення, серед них – близько 2 млн дітей.
Основну кількість таборів, організованих німцями для військовополонених, було розподілено на три типи: Дулаг (Durchgangslager) – збірний та пересильний пункт військовополонених та інтернованих осіб; Шталаг (Stalager) – стаціонарний табір полонених рядового та сержантського складу; Офлаг (Offizierslager) – стаціонарний табір полонених офіцерів.
Громадяни України пам’ятають злочини скоєні нацистами на нашій території в часи Другої світової війни:
- зафіксовано майже 300 місць масових страт населення, діяло 180 концтаборів, існувало 50 гетто;
- у Києві діяло три великих табори – «Сирецький», «Бабин Яр» та «Дарницький». Два призначалися для військовополонених – у Дарниці (на території військового складу № 305 і ремонтної бази заводу «Арсенал») і на вул. Керосинній (нині – Шолуденка), а третій табір – Сирецький – розташовувався поблизу Бабиного Яру, в ньому утримувалися як військові, так і цивільні бранці.
- на території Кам’янець-Подільської (тепер Хмельницької) області були створені табори для військовополонених у містах Дунаївці, Деражня, Кам’янець-Подільський, Проскурів, Летичів, Старокостянтинів, Славута, Шепетівка (два) та у селищі Ярмолинці - з 1941 по 1944 у створених на території області таборах від рук нацистів загинуло понад 255 тисяч військовополонених.
Там, за колючим дротом: Спогади колишніх в’язнів-жертв нацизму / Упорядники : Волошкін В.Т., Тарасенко М.І. Луцьк. 2001. 128 с.
Ця книга - данина обпаленим війною звитяжцям віку двадцятого, мертвим і живим, тим, хто, пройшовши крізь пекло гітлерівських катівень, вистояв, вижив, а чи згорів у ньому, так і не дійшовши до берега своєї надії
Книга «В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять» є застереженням проти людиноненависницьких практик, здійснюваних тоталітарними режимами.
особливо гідних»…Книга містить інтерв’ю з колишніми в’язнями Маутгаузена, записані як спеціально для цього видання, так і під час різних дослідницьких проєктів.
«Публікація цієї книги має ту суспільну вагу, що в ХХІ столітті ми не маємо право забувати про нацистські практики, щодо створення суспільства особливо гідних»…
Прес реліз підготувала завідувач бібліотеки ім. М. Т. Рильського Олена Покровка
https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3103597-u-kievi-prezentuvali-knigu-pro-ukrainskih-vazniv-konctaboru-mautgauzen.html
https://book-ye.com.ua/seo/catalog/zarubizhna-klasyka/vazhka-vesna-karta-svitu/
Немає коментарів:
Дописати коментар