6.01.2014 року в бібліотеці
ім. М. Рильського провідним
бібліотекарем Мілашевською Ж.К. був проведений
День інформації з нагоди 75 -
річниці з дня народження видатного
футболіста і футбольного тренера Лобановського Валерія Васильовича.
Під час зустрічі Мілашевська Ж.К. ознайомила присутніх з фактами біографії великого тренера, зокрема, з
невідомими широкому загалу. З літератури, наявної в бібліотеці та особистих спогадів провідного бібліотекаря,
присутні дізналися, що Валерій Васильович народився на Деміївці, відвідував
школу №319, яка наразі носить його ім’я.
Цікаво, що крім блискучих спортивних досягнень, Лобановський був
високоосвіченою людиною: зі срібною медаллю закінчив школу та отримав диплом
інженера в Київському Політехнічному інституті.
Не тіні снобізму, не краплі зірковості. В побуті був невибагливим, добрий сім’янин
і батько, вірний товариш і друг.
Зважаючи на Різдвяні свята, зустріч була малочисельною, але напрочуд душевною
і закінчилася поезією Юрія Рибчинського , присвяченою В. Лобановському.
Ты сидишь на скамейке, что названа «тренерский мостик»,
Старший тренер «Динамо» и сборной команды страны.
На питомцев твоих осыпается золотом осень,
Прибавляя тебе серебро — серебро седины.
Ты сидишь на скамейке, а рядом бушуют трибуны.
Ты волнуешься очень, а мы вспоминаем тебя,
Как ты вышел однажды на поле "Центрального" юный,
И как мы окрестили Подсолнухом Рыжим тебя.
Самый длинный в штрафной, для защитников был ты мишенью,
Самый длинный и рыжий, всегда ты кому-то мешал.
За тобой, левым крайним, бродили соперники тенью,
И порой, сбитый с ног, на траве ты угрюмо лежал.
Но, сбивая тебя и ворота свои защищая,
Защищали они не себя, а вчерашний футбол,
И, крученой подачей обиды свои возмещая,
Ты дарил с углового нам чудо по имени Гол.
Сколько было в судьбе твоей, вспомни, и ссадин, и шишек,
Сколько грязных подножек порой прерывали твой бег.
Но и тренером став, ты остался на голову выше,
Неудобный для многих, всегда не похожий на всех.
Немає коментарів:
Дописати коментар