Літературний календар

Пропонуємо користувачам бібліотеки ознайомитись з книжковими виданнями з фонду бібліотеки ім. 

М.Т. Рильського, які упорядковані в хронологічному порядку за ювілейними датами письменників (жовтень –грудень 2018 року)

23.11 – 180 років від дня народження Івана Нечуя – Левицького, українського письменника

Художник повинен бути в своїх творах дзеркалом громади, але дзеркалом високої ціни, в котрому б одбивалось життя правдиве, добре упорядковане й згруповане, освічене вищою ідеєю
                        Іван Нечуй -Левицький

Маючи м'яку вдачу, Іван Нечуй-Левицький показував дивовижну твердість та категоричність, коли йшлося про святі для нього речі. У цьому вдався в батька-священика. Ще в Кишиневі написав працю «Про непотрібність великоруської літератури для України та Слов'янщини». Йшлося не про те, що ця література «гірша» за нашу — цінував Лєскова, Толстого, Островського, особливо Салтикова - Щедрина. Але вважав: російська література потрібна для Росії, а нам потрібна своя. Гріх нашої інтелігенції, на думку Нечуя-Левицького, саме в тім, що вона виховалася на російській літературі, яка підмінила власну.

Друкуватися почав 1868 року («Дві московки»). Автор антикріпосницької повісті "Микола Джеря" (1876 рік), повістей: «Бурлачка» (1878 рік) — про життя заробітчан, «Хмари» (1874 рік), «Над Чорним морем» (1891 рік) — про діяльність української інтелігенції.

Нечую-Левицькому належать гумористично- сатиричні твори "Кайдашева сім'я" (1879 рік), "Старосвітські батюшки та матушки" (1881 рік), «Афонський пройдисвіт» (1890 рік).

Виступав і як драматург (комедія «На Кожум'яках», історична драма «Маруся Богуславка», «В диму та в полум'ї» (1875 рік) тощо), етнограф- фольклорист («Світогляд українського народу від давнини до сучасності» (1868—1871 рр.), «Українські гумористи й штукарі» (1890 рік)) та лінгвіст («Сучасна часописна мова в Україні» (1907 рік); «Граматика української мови» в 2-х ч. (1914 рік) тощо).

Увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози

Книги І. Нечуя – Левицького

Нечуй – Левицький І. С. Кайдашева сім’я: [Текст] повісті, п’єси/І. С. Левицький.- Харків: Фоліо, 2005 – 325с.

«Кайдашева сім'я» — реалістична соціально - побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя - Левицького, написана 1878 року. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Твір неодноразово перевидавався і перекладався іншими мовами

Нечуй - Левицький І. Хмари [Текст] : роман / І. Нечуй - Левицький. - Х. : Фоліо, 2008. - 348 с.

У повісті "Хмари" І. Нечуй-Левицький зобразив представників двох поколінь української інтелігенції другої половини XIX ст. — Дашковича і Воздвиженського, однаково далеких від проблем простої людини.

Життя української інтелігенції показано на тлі характерних явищ кризи феодально-кріпосницьких відносин та початкового розвитку буржуазної доби, коли активно формувалися нації, гостро поставали питання національної культури.

Порівняно з попередніми творами, в повісті, більшою мірою, виявляється прагнення письменника розглядати суспільні відносини та конфлікти в суто національному, а не в соціальному аспекті. 

Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу [Текст]: Ескіз української міфології / І. Нечуй-Левицький. - Черкаси : Вертикаль, 2013. - 104 с.

«Світогляд укараїнського народу»

Автор вводить читача в давній міфологічний світ українців. Насамперед, це імена богів, в яких вірили наші предки. Це засвідчені в літописах назви: Сварог (бог вогню), Дажбог (бог сонця), Перун (бог грому і блискавки), Велес (бог товару), а також Лель, Коляда, Стрибог, дива, рожаниці, русалки. 

«Український народ вже зовсім забув про своїх давніх богів. Одначе в колядках, щедрівках і в інших народних творах ми знаходимо ще й дотепер стільки міфологічного елементу, що, зібравши по- розкидані прикмети, ми можемо намалювати кілька міфічних давніх образів», — пише автор і наводить поодинокі фіксації цих назв в українській мові

23.11 - 140 років від дня народження Олександра Олеся, українського письменника

Олександр Іванович Кандиба
український письменник, поет, драматург, представник символізму. Свої твори публікував під псевдонімом Олександр Олесь. Визначальним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам'ятника Котляревському в Полтаві. В цей час він познайомився з Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою.
Творчість Олеся виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907—1918) та в еміграції (1919—1944).
Поета-вигнанця хвилюють жахливі вісті про голодомор 1933 р. в Україні, про арешти і розстріли української інтелігенції, зокрема, про розправу над  приятелем — письменником Антоном Крушельницьким та його дорослими синами Іваном і Тарасом у грудні 1934 р. Трагедія, яка спіткала добре знайому родину Крушельницьких, стала імпульсом до написання за кілька днів січня 1935 р. драми «Земля обітована»

Книги О. Олеся

 
Олесь О. Коли нема пророка на землі [Текст]:Збірка поезій/О. Олесь/.- Київ: Класика навчальної літератури, 2017.- 154с.

До видання увійшли ліричні, сатиричні та драматичні твори з друкованих та рукописних збірок одного з найвідоміших українських поетів першої половини XX ст. Олександра Олеся (1878-1944).

Читач має також нагоду познайомитися з цікавими світлинами з архіву родини поета (зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України), більшість із них публікується вперше

«Земля обітована» - один із перших творів часів голодомору на Україні.

І досі дзвенить питання "нащо ти згубив наших дітей?!"... Вражаюча радянська тоталітарна дійсність, де фанатики до самої смерті, до божевілля відстоюють свої ідеї… Фанатична віра в дійсність, якої не існує.. людина живе у своїх мріях, не бачить дійсного стану речей…Через помилку однієї людини загинула вся родина.. Сумна правда тих років...

23.11 – 110 років від дня народження Миколи Носова,  дитячого письменника

Оповідання Миколи Носова частково описують його дитинство, відношення до однолітків, їх мрії і фантазії про майбутнє. Хоча захоплення Миколи Носова цілковито не були пов'язані з літературою, все змінилося, коли в нього народився син. Казки для дитини майбутній відомий дитячий письменник складав на ходу, вигадуючи реалістичні історії з життя звичайних хлопчаків. Саме ці оповідання для сина підштовхнули вже дорослого чоловіка до письменництва і видання невеличких книг. 

Оповідання Носова для дітей кожен день знаходять нових маленьких читачів і слухачів, його книги прикрашають масові та сімейні бібліотеки

               

 Книги Носова

Носов М. М. Пригоди Незнайка та його друзів: Роман - казка/М. Носов/.- Київ:Школа,2003.- 206с.

Книга "Пригоди Незнайка та його друзів" - це веселі, зворушливі та повчальні історії про маленького чоловічка Незнайка, його друзів та їх незвичайні пригоди. Вона вчить поважати працю, дружбу, знання і, можливо, стане найулюбленішою книгою в бібліотеці вашої дитини, як, зокрема, й інші його твори

 

7.11 – 105 років від дня народження Альбера Камю (1913 – 1960), французького романіста, філософа, публіциста

Думають тільки образами. Хочеш бути філософом – пиши романи
                                                            А. Камю

Камю А. Чума:Роман, повість:Пер. с  фр.- Харків:Фоліо, 2006.- 462с.

Перший етап творчості А. Камю, визначений ним як «цикл абсурду», включає в себе повість «Сторонній» (1942), «Міф про Сізіфа» (1942), драми «Калігула» і «Непорозуміння» (1944), присвячені темі абсурдності людського існування і життя загалом. 

Темі боротьби з безглуздою дійсністю присвячені твори «циклу бунту»: роман "Чума" (1947) і «Бунтівна людина» (1951). 

У «цикл вигнання» увійшла повість «Падіння» (1956), книга оповідань «Вигнання і царство» (1957) і три книги публіцистики «Актуальне» (1950-1958).

Ще однією характерною рисою творчості Камю є цілісність, єдність, взаємодоповнюваність його філософських та літературних творів

Книги Камю

 Камю А. Чума [Текст]: Роман /А. Камю/.- Харків: Фоліо, 2014.- 384с.

«Чума» (1947) – один із найкращих творів Альбера Камю, відомого французького письменника і мислителя, в якій йдеться про сенс існування посеред хаосу буття. Це хроніка чумного року в маленькому містечку на узбережжі Середземного моря. Камю розвиває екзистенціалістські мотиви своїх попередніх творів: теми абсурдності буття, вибору, бунту

Камю А. «Посторонний миф о Сизифе. Калигула. Падение. [Текст]: Роман /А. Камю/.- Харків: Фоліо, 2014.-384с.

"Посторонний" "Миф о Сизифе", "Калигула", "Падение". В цю збірку увійшли три відомих твори Альбера Камю. 

 «Посторонний» дебют на повість молодого письменника, своєрідний творчий маніфест. Поняття абсолютної свободи - основний постулат цього маніфесту.
 «Миф о Сизифе» - філософське ессе, в якому автор показує нескінченну, позбавлену сенсу працю Сізіфа, як метафору сучасного суспільства.

«Калигула» - п'єса, присвячена римському імператору, який показаний в ній не як історичний персонаж, жорстокий тиран, що згубив тисячі життів, а як людина абсурду і носій метафізичного бунту.

27.11 – 155 років від дня народження Ольги Кобилянської (1863 – 1942), українського прозаїка

Я ніколи не була духовно нижча за оточення, але завжди була самітна, ніхто мене не розумів, ніхто не любив, бо я для них була надто розумна і надто поважна, а коли я закохувалася у когось, він виявлявся боягузом, а мені таких не треба…

                                                      Ольга Кобилянська

Полька по батькові і німкеня по матері, яка народилася в глухому містечку Ґура-Гумора Австро-Угорської імперії (Південна Буковина, сучасна Румунія). Вона вивчила українську мову і стала однією з найоригінальніших і талановитих письменників України, чиї твори "Земля", "В неділю рано зілля копала", "Людина", "Царівна", "Некультурна" та інші увійшли до золотого фонду світової літератури

Книги О. Кобилянської

Кобилянська О. Людина:повісті, оповідання.- Київ: Веселка, 2000.-348с.

В оповіданні «Людина» особисте щастя героїні Кобилянської більшою чи меншою мірою вже пов'язується з соціальними проблемами, активною позицією людини в житті, з необхідністю боротися з обставинами, що сковують розвиток її духовних сил

Ольга Кобилянська (1863—1942) — відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна», про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва»

9.12 – 155 років від дня народження Бориса Грінченка 

(1863- 1910), українського прозаїка

Борис Дмитрович Грінченко — великий Просвітитель українського народу, освітній і громадський діяч кінця XIX - початку XX століть, педагог, письменник, перекладач, літературознавець, вчений, мовознавець, етнограф, лексикограф, автор славнозвісного "Словаря української мови". Борис Грінченко увійшов в історію, культуру, літературу України як оборонець її надбань, інтересів, європейської перспективи розвитку. У нього і літературний псевдонім був промовистий, символічний — «Вартовий» — той, хто стоїть на сторожі, оберігає, охороняє

Тема твору «Каторжна» - недовге та важке життя Докії, яка зростала сиротою в родині без любові та розуміння, через що виявилася зовсім неспроможною пристосуватися до реалій дорослого життя та, врешті, загинула через протиріччя власних почуттів, і «її поховано, і ніхто не пожалів її."

Новела проста за сюжетом та композицією, водночас, вражає глибиною психологізму

24.12 – 220 років від дня народження Адама Міцкевича (1798 – 1855), польського поета

Адам Бернард Міцкевич - польський поет,- політичний публіцист, діяч національно - визвольного руху, засновник польської романтичної драми. І вдома, у Польщі, і в Західній Європі порівнюється з Байроном та Гете. Під час свого життя у Парижі був професором Слов'янської літератури в Колеж де Франс. В основному,- відомий як автор поетичної новели "Дзяди". Автор національної епопеї "Пан Тадеуш"(1832 - 1834), яка стала енциклопедією старопольського побуту, шедевром словесного живопису, типізації та індивідуалізації персонажів

« Пан Тадеуш» - найбільший та найвідоміший твір Адама Міцкевича. Написаний у період з 1832 по 1834 роки в Парижі, де поет жив в еміграції. Складається з 12 частин («книг»), що становить майже 10 тисяч рядків (польський александрійський вірш). Вперше опублікований у червні 1834, він вважається останньою пам’яткою великого героїчного епосу у європейській літературі. Образ головного героя даної поеми був узятий з життєпису Тадеуша Рейтана. 

Дійство поеми відбувається упродовж п'ятьох днів у 1811 році та одного дня в 1812 році, на литовських берегах річки Німан перед нападом Наполеона на Росію, в той момент польської історії, коли Річ Посполита була розділена між Пруссією, Росією та Австрією і зникла з політичної карти Європи

«Кримські сонети» написані Міцкевичем під враженням двомісячної подорожі Кримом. Головним героєм «Кримських сонетів» є мандрівник. Буйна природа Криму — це фон його роздумів, спільниця його тривожних снів, джерело жаданої душевної рівноваги. Вже в прелюдії до циклу «Аккерманські степи» ліричний герой так напружує слух, що може почути голос з Батьківщини. Цей образ вітчизни з ним скрізь: і коли він оповідає про плавання морем, і коли оплакує жертви ханського свавілля. Йому, навіть, здається, що рої ясних зорь, якими всіяний Чумацький Шлях,— то сльози польки-бранки, вияв її пекельної туги за рідним краєм

Сонет № 1 

Аккерманські степи 

Пливу на обшири сухого океану. 

Як човен, мій візок в зеленій гущині 

Минає острови у хвилях запашні, 

Що ними бур’яни підносяться багряно 

 Вже морок падає. Ні шляху, ні кургана… 

Шукаю провідних зірок у вишині. 

Он хмарка блиснула, он золоті вогні: 

То світиться Дністро, то лампа Аккермана. 

Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі, 

Що й сокіл би не взрів,— лиш чути, де курличе. 

Чутно й метелика, що тріпається в млі, 

I вужа, що повзе зіллями таємниче… 

Я так напружив слух, що вчув би в цій землі 

I голос із Литви. Вперед! Ніхто не кличе

                                     (Переклад М. Рильського)

Всеукраїнський День бібліотек

З нагоди Всеукраїнського Дня бібліотек бібліотека ім. М. Т. Рильського відчинила двері для всіх охочих доторкнутися до прекрасного.

Зокрема, для дітей 3 класу проведено екскурсію бібліотекою, під час якої вони мали змогу ознайомитись зі всіма структурними підрозділами нашої установи; переглянули виставку нових надходжень.

Основну увагу було зорієнтовано на творчість Всеволода Нестайка: діти переглянули біографічний фільм про письменника, прослухали уривки з його творів; насамкінець, їм було презентовано буктрейлер за книгою Всеволода Нестайка «Пригоди близнят – козенят»

«Позакласний час: Книга. Світ. Мандрівка.»

З вересня 2018 року в бібліотеці ім. М. Т. Рильського для учнів молодших класів гімназії №59 потижнево проводиться цикл масових заходів «Позакласний час: Книга. Світ. Мандрівка.» 

Так, з 17 по 21 вересня юні відвідувачі стали учасниками «Тижня українського мультфільму" за мотивами українських казок.

 

Увазі дітей представлено книжковий огляд «Чому навчає казка?», проведено літературну вікторину «А чи ви знаєте українські казки?». Присутні подивились мультфільм за народною українською казкою «Кіт і півень» і всі разом провели 

обговорення по цій казці

"Сьогодні відзначаємо День Миру. Та в нас немає спокою - війна"

До Міжнародного Дня Миру 21 вересня 2018 року для учнів 4 «А» класу гімназії №59 проведено виховну годину «Сьогодні відзначаємо День Миру. Та в нас немає спокою – війна».

Учні уважно сприйняли інформацію про історію впровадження Дня Миру Генеральною Асамблеєю ООН, його символіку та сутність, подивились подкаст за відповідною тематикою 

і прийняли активну участь в майстер – класі «Голубка Пікассо», проведеного за допомогою бібліотекаря бібліотеки ім. М. О. Некрасова Антоніни Чух. 

  

Власноруч діти зробили паперових голубів і прикріпили їх до гілок

       

  «Дерева Миру», 

долучившись до міжнародної акції, метою якої є збереження миру, забезпечення щасливого і мирного дитинства

"Тебе, величне творіння, споруджене моєю уявою і енергією, урочисто зустрінуть нащадки"

В рамках Року Німеччини в Україні в бібліотеці було проведено День краєзнавства:

"Тебе, величне творіння, споруджене моєю уявою і енергією, урочисто зустрінуть нащадки".

Під час зустрічі учні гімназії №59 ознайомились з історією німецького будівництва в Києві, що нараховує не одну сотню років; почули імена найвідоміших німецьких архітекторів, що жили і творили в нашій столиці, побачили найвідоміші шедеври - "творіння, споруджені уявою і енергією" німецьких зодчих 

              

На цій зустрічі також було презентовано подкаст з однойменною назвою, створений працівниками бібліотеки

Вкраїно мила, вся твоя родина До знань криниці знову спрагло йде /1.09 - День знань/

Добігло кінця літо і попереду знов цікаві бібліотечні уроки, зустрічі, посмішки дітей, які надають сенсу кожному нашому робочому дню. 

Ми працюємо заради того, щоб бачити щасливі обличчя юних читачів, які приходять до бібліотеки і відчувають тепло, підтримку і затишок. 

Наша праця націлена на те, щоб вони отримували не лише знання, а й розвивали таланти і вміння вчитися бути комунікабельними, толерантними, активними.

Діти самі по собі талановиті, а ми лише за допомогою друкованого слова допомагаємо їм рости і розвиватися

"Рожденний не вчора, Воскреслий не раптом- Як сонце на небі Потрібен нам прапор"

Про правду Божу і про працю чесну,

Про тишу сіл та гул великих міст,

Про жовту ниву та блакить небесну

Державний прапор гордо розповість!

                                                                   О. Зав'язкін

23 серпня 2018 року в бібліотеці проведено інформаційну годину з нагоди Дня Державного прапору України. 

Завідуюча відділом Мілашевська Ж. К. повідомила присутніх, що герб, прапор і гімн - важливі державні символи нашої країни, затверджені статтею 20 Конституції України. 

28 січня 1992 року Верховною Радою України було затверджено Державний прапор України. Конституцією України визначено колір державного прапора: дві однакові горизонтальні смуги, одна - синього кольору, інша - жовтого. Синій колір є символом мирного неба й чистої води. Жовтий символізує хлібне поле, тепле сонце

"Цитуємо роман "Жовтий князь"

18 липня 2018 в бібліотеці відбулося обговорення виставки однієї книги "Цитуємо роман "Жовтий князь" з нагоди 110-ї річниці від дня народження Василя Барки. 

Під час розмови читачів було ознайомлено з біографією письменника, його творчим та життєвим шляхом та, зокрема, з романом "Жовтий князь", який є першим у світовій літературі професійним прозовим твором, що присвячений Голодомору 1932 - 1933 років

"Купала - Купайлиця"

До свята Івана Купала, яке 

відзначається 7 липня, в бібліотеці організована книжкова виставка "Купала - Купайлиця". 

Бібліотекарі, посилаючись на книжкові джерела, знайомлять читачів з традиціями святкування, а саме: розповідають про Купальську ніч, Купайлицю, Марену - звичай пускати на воду вінки зі свічками, також про відзначення 7 липня православного свята Різдва Івана Хрестителя (Предтечі)

Літературний календар

Пропонуємо користувачам бібліотеки ознайомитись з книжковими виданнями з фонду бібліотеки ім. М. Т. Рильського, які упорядковані в хронологічному порядку за ювілейними датами письменників (липень – вересень 2018р.)

10.07 – 100 років від дня народження Джеймса Олдріджа (1918 – 2015) – австралійського письменника , громадського діяча

Джеймс Олдрідж народився 10 липня 1918 року, у штаті Вікторія, Австралія, був англійським письменником і громадським діячем. Навчався в Мельбурнському комерційному коледжі. У 1938 переїхав до Англії. Робота журналіста і військового кореспондента, який побував на багатьох фронтах 2-ї світової війни 1939-1945, стала для Олдріджа школою життєвого досвіду і майстерності. Його художні репортажі ("Пісня про Кавказ", 1942) і романи ("Справа честі"; "Морський орел"), цикл новел (книга "Про багатьох людей", 1946) показали героїзм народного опору і ті зміни, які спричинила  всесвітньо-історична перемога над фашизмом. Джеймс жваво відгукувався на проблеми часу, борючись за мир і розрядку міжнародної напруженості, виступав, як художник, на підтримку національно-визвольної боротьби поневолених народів. Письменника приваблює доля простої людини, її ставлення до драматичних обставин, одержання перемог над відчаєм.

Останній дюйм, який розділяє всіх і вся, нелегко подолати, якщо не бути майстром своєї справи

                                                      Джеймс Олдрідж

Книги Джеймса Олдріджа:

"Останній дюйм» - книга Джеймса Олдріджа, що розповідає, як професійний пілот Бен та його син відправляються в Акулячу бухту для зйомки документального фільму. Коли акула ранить Бена, він переживає за Деві, адже син може опинитися зовсім один і не знайде зворотнього шляху. Долаючи труднощі у взаєморозумінні, Деві відважується вести літак…

Роман «Морський орел» написаний під враженням боротьби грецького народу проти фашистських окупантів 1940 – 1941рр. В основі твору думка, що не можна пригнічувати дух волелюбного народу. Автор створив образи героїв Опору ,які неможливо забути, вони романтично піднесені і разом з тим живі реальні люди. 

В «Морському орлі» проявилась майстерність Олдріджа - оповідача, що вміє підкреслити гостроту соціального конфлікту, надати розповіді напруженість та драматизм. 

14.07 – 90 років від дня народження Нодара Думбадзе (1928 – 1984) – грузинського письменника, громадського діяча

Твори Нодара Думбадзе залишаються в пам’яті, вони наповнені ліризмом і драматизмом, неповторним гумором, комізмом багатьох описаних ситуацій. Все, про що пише автор,- вираження його роздумів про протистояння добра злу, про право людини на щастя і любов.
 Герої оповідань, романів, повістей письменника - представники різних національностей: росіяни, українці, вірмени, греки, роми.
Його твори, які стали популярними на початку письменницької кар'єри, залишаються одними з найбільш читаних порівняно з сучасними письменниками Грузії та добре відомі і за її межами. Всі його романи і повість «Кукарача» екранізовані, існують і театральні постановки його творів, які йшли  з великим успіхом

Душа людини у стократ важче його тіла 

                                                      Надар Думбадзе 

Книги Надара Думбадзе:

Роман «Закон вічності» висловлює ідею боротьби добра зі злом. Спокійно дивитись на зло, за думкою головного героя, тяжкохворого Бачани , може лише людина зі штучним серцем. Звертаючись  до  лікаря,  він говорить: «Поки ми живі, ми повинні подати один одному руки, щоб допомогти нашим душам стати безсмертними…»

            

Виданий в 1960 році роман 

«Я, бабушка, Илико и Илларион» — викликав великий інтерес у читачів. В цьому романі, що відтворює життя грузинського села під час Другої Світової війни, йде мова про звичайних, часом, навіть, наївних жителів. На перший погляд, легкий, прикрашений гумором текст – пронизаний глибоким сумом. Сміх, як захисна маска, приховує людський біль: життя хлопчика, що живе без батьків оголює трагедію війни, людське безсилля, нездатність попередити біль і пустку, яку несе лихоліття війни. За гірким сміхом – глобальні питання: навіщо люди починають війну? За що гинуть люди? Як віддзеркалюється війна на житті молодого покоління? 

22.07 – 140 років від дня народження Януша Корчака (1878 – 1942), польського лікаря, педагога, письменника

Януш Корчак, педагог-новатор, автор праць із теорії й практики виховання .
Ця людина – один із найбільш інтелектуальних та моральних авторитетів ХХ століття. Корчак - відомий  суспільний і культурний діяч, лікар, письменник, педагог, основоположник руху із захисту прав дитини. Саме 2018-го виповнилося 116 років від дати заснування «Дому сиріт», будинку-інтернату для єврейських дітей, що діяв у 1912–1942 роках у Варшаві. А ще цьогоріч минуло 70 років з часу трагічної смерті Старого Доктора або Пана Лікаря (як називали його вихованці) від рук нацистів у концтаборі «Треблінка».
Йому, як відомому письменникові, пропонували врятуватися від загибелі, але 64-річний лікар не покинув дві сотні вихованців і разом з ними пішов на смерть у газову камеру. Корчак присвятив своє життя знедоленим дітям і не залишив їх до останньої миті…

Не очікуй, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.                                                Януш Корчак

У книзі Януша Корчака «Як любити дитину» прослідковуються глибокі мотиви переживань та вчинків дітей. Тільки розуміючи складні процеси формування особистості дитини, запевняє автор, батьки та вихователі зуміють навчитися любити їх по – справжньому. 

В основу своєї педагогіки він поклав дивний сплав любові, поваги до дитини і світлу мрію про світ, де вони будуть позбавлені від всього, що принижує, де їх щастя буде зумовлене щастям та свободою всього народу.

9.09 – 190 років від дня народження Льва Толстого (1828 -1910), видатного російського письменника

Лев Толстой -  один із найвідоміших російських письменників і мислителів. Брав участь в обороні Севастополя. Просвітитель, публіцист, релігійний мислитель, його авторитетний погляд послужив причиною виникнення нової релігійно-моральної течії в Росії — толстовства. Член - кореспондент Імперської академії наук (1873), почесний академік за розрядом красного письменства (1900).
Творчість Льва Толстого ознаменувала новий етап у російському та світовому реалізмі, виступивши містком між класичним романом XIX століття та літературою XX століття. Лев Толстой неабияк вплинув на еволюцію європейського гуманізму, а також на розвиток реалістичних традицій у світовій культурі.Твори Льва Толстого багаторазово екранізувались та інсценувались у СРСР і за  кордоном; його п'єси ставились на сценах усього світу.
Найвідомішими творами Толстого є такі романи як "Війна і мир", "Анна Кареніна", "Воскресение", автобіографічна трилогія "Детство", "Отрочество»,"Юность", повісті "Казаки", "Смерть Івана Ілліча", "Крейцерова соната", "Хаджи Мурат», цикл нарисів "Севастопольські оповідання", драми "Живий труп» і "Влада темряви», автобіографічні релігійно-філософські твори "Сповідь» і "У чому моя віра» та інші.

Немає величі там, де немає простоти, доброти і правди

                                   Лев Толстой 

Книги Льва Толстого:

«Анна Кареніна», один з самих відомих романів Льва Толстого, починається фразою, що стала афоризмом: «Всі щасливі сім’ї схожі одна на одну , кожна нещаслива сім’я нещасна по – своєму.» Ця книга про вічні цінності: любов, віру, людську гідність.

«Війна і мир» - роман - епопея Льва Миколайовича Толстого, в якому показане російське суспільство в епоху війн Наполеона у 1805 – 1812 роках. Головна тема твору – історична доля російського народу у Вітчизняній війні 1812 року. Автор вивів у романі 550 персонажів, як вигаданих, так і історичних. Кращих героїв Толстой зображує у всій душевній складності, в безперервних пошуках істини, прагненні до самовдосконалення. Такими є князь Андрій Болконський, Пьєр Безухов, Наташа Ростова, княжна Мар'я.
Головна думка, за словами самого Толстого,- «думка народна.» Саме народ -  рушійна сила історії, носій кращих людських якостей

«Після балу» - оповідання Льва Толстого, що побачило світ після смерті автора, у 1911році. 

В основі оповідання – події,  які відбулися з братом письменника – Сергієм. Він був закоханий у Варвару Андріївну Корейш- дочку військового начальника -  Андрія Петровича Корейша і бував в його домі. Але після побаченого побиття солдата - дезертира за ініціативи батька дівчини, почуття Сергія  швидко охолонули, він відмовився від наміру одружитися. 

Ця історія добре засіла  в голові Толстого і багато років потому він описав її у своєму творі. 

16.07 – 110 років від дня народження Василя Барки (1908 -2003), українського письменника і перекладача

Я щасливий, бо написав твори, про які мріяв, і знаю, що вони будуть значною допомогою в духовному житті мого народу, особливо в майбутньому 

Василь БАРКА

Творчості Василя Барки притаманна глибока християнська релігійність, часті посилання на Біблію, для видання якої він присвятив багато праці. Йому завдячуємо за літературне опрацювання «Об'явлення» («Апокаліпси») на підставі давньогрецьких джерел. Це найповніше ілюстроване видання, що з'явилось 1963 року в Римі. В поезіях Василя Барки часто знаходимо біблійні мотиви, які у високомистецькій формі віддзеркалюють події з історії українського народу,  зокрема його трагедію під час Великого голоду. Ось лише два рядки: 

"Його літературна спадщина, крім рукописів, які з великим трудом вдалось зберегти і примістити в УВАН в Нью-Йорку, це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів, літературної критики". В місті Рівному, у видавництві «Діва»  1998 року з'явилась книга «Портрет», автором якої є письменник Микола  Вірний - Француженко. Це велика, солідна праця, в якій подано біографію Василя Барки, перелік його творів та їх оцінку літературознавцями. 

В селі Кленоточі люди вмирали, як і скрізь на Україні, — їхній хліб і всяку поживу забрано, а самих покинуто на неминучу гибіль; бо держава, використавши силу проти них, як смертельний противник, відняла, крім харчів, також можливість заробити на прожиття. Стан — гірший, ніж під час чуми. 

Василь Барка «Жовтий князь» 

"Жовтий князь" - перший у світовій літературі професійний прозовий твір, який присвячений голодомору 1932 - 1933 років. Автор - український письменник Василь Барка(1908 - 2003)

Над темою голоду Барка працював 25 років. Записувати свої спогади і свідчення очевидців  він почав в 1943 році, перебуваючи в таборі Ді - Пі (Displaced Persons) в Німеччині. Обробляти ці записи він почав вже в Нью-Йорку, в 1950 році. Потім почалися доповнення і скорочення, а далі — найкропіткіша справа -   стилістична обробка. Шістьсот своїх рукописних сторінок " Жовтого князя" чотири рази переробляв ґрунтовно і переписував наново все — від початку до кінця.