«Бувальщини» Анатолія Дімарова»

Полтавчанин, патріарх і духовний батько «шістдесятників», ветеран Другої світової війни, Анатолій Дімаров – улюбленець дорослого та юного читача. Газетярі його дуже поважали за те, що письменник «вміло приправляв свої інтерв’ю спеціями гумору і уникав захмарного пафосу, навіть оповідаючи драматичні події, свідком яких був». Але Дімаров не легковажний автор, бо наважився півстоліття тому підступитись до теми голодомору і примусової колективізації.

Запрошуємо відвідувачів бібліотеки ознайомитись з книжковою виставкою – персоналією «Бувальщини» Анатолія Дімарова», яка присвячена 100 – річчю від дня народження українського прозаїка, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1982).Прочитавши книги письменника, ви увійдете у світ його бувальщин і навіть зможете стати співавтором, додумавши самостійно розвиток сюжету. Адже Дімаров навмисно писав так, щоб читач мав змогу стати співавтором. Він говорив:

«Щоб зрозуміти мене як прозаїка - пораджу прочитати «Біль і гнів», «І будуть люди», сільські, міські і містечкові історії».

В останні роки життя він створив пронизливі, трагічні за звучанням оповідання, зокрема, «Самосуд», що увійшов до книги «Божа кара». Збірка ця містить дуже різні за настроєм твори, але всіх їх об’єднує оповідальна інтонація, відсутність нав’язливих оцінок і виваженість кожної фрази. А відтак – лаконічність…