вівторок, 21 січня 2014 р.

"Поет великий! Вся твоя земля тебе шанує з гордістю сьогодні"

У бібліотеці відбулося велике літературно-мистецьке свято "Поет великий! Вся твоя земля тебе шанує з гордістю сьогодні", присвячене 200-річчю від дня народження Тараса ШевченкА. Відкрив його голова Голосіївської в місті Києві райдержадміністрації Юрій Юрійович Курінний. 
На свято завітали перший заступник голови Вадим Анатолійович Іванченко, начальник управління культури,туризму та охорони культурної спадщини Інна Федорівна Сінкевич, начальник відділу культури Тетяна Володимирівна Верменич.



Завідуюча бібліотекою Пономарьова Тамара Станіславівна, директор гімназії №59 ім. О.М.Бойченка Антоненко Тетяна Стефанівна, викладач української мови та літератури Гуцало Лариса Петрівна.  



 



Ведуча свята бібліотекар  Ксенія Анатоліївна Липович






Про створення великої енциклопедії  Тараса Шевченка розповіла к.ф.н., науковий співробітник відділу шевченкознавства Інституту  літератури ім. Т.Г.Шевченка Євгенія Михайлівна Лебідь.


Директор гімназії №59 ім. О.Бойченка Антоненко Тетяна Стефанівна доклала багато зусиль до організації свята, адже учні гімназії підготували поетичну композицію за творами Тараса Шевченка.




  Прикрасив свято виступ ансамблю      народного танцю «Усмішка сонця»,  художній керівник – Лариса Іванівна  Жучинська.









Вокальну композицію, що складалась з пісень на слова Тараса Шевченка, з великим успіхом виконав ансамбль вчителів "Мальви" Марянівської музичної школи ім І.С.Козловського, художній керівник – Марія Петрівна Луценко

  



Зі спогадами виступила Зоя Петрівна Мельник – вдова академіка Юрія Петровича Мельника – нащадка роду Красицьких, який веде свій родовід від сестри Тараса Шевченка – Катерини









 Ведуча заходу представила гостям найменшу учасницю  - Лізу Покотенко











четвер, 9 січня 2014 р.

середу, 8 січня 2014 р.

Свято Віфлеємської зірки

З 5.01. – 19.01. в читальному залі бібліотеки ім.      М.Т.Рильського демонструється книжкова виставка
 «Сяйво Віфлеємської зірки».
Усі бажаючи , переглянувши літературу виставки, можуть дізнатися, що Різдво – перше з новорічних свят, воно має давню історію і як свято народження Всесвіту відзначалось ще у часи, віддалені від нас не одним тисячоліттям.

Також, з представленої літератури можна відкрити для себе обряди і ритуали Різдва, специфіку приготування Святої вечері та пізнати сутність вірування наших пращурів.  


"Футбол - це молодість тисячоліть"


6.01.2014 року в бібліотеці  ім. М. Рильського провідним бібліотекарем Мілашевською Ж.К. був проведений 
День інформації з нагоди 75 - річниці  з дня народження видатного футболіста і футбольного тренера Лобановського Валерія Васильовича.
           Під час зустрічі Мілашевська Ж.К. ознайомила присутніх з фактами  біографії великого тренера, зокрема, з невідомими широкому загалу. З літератури, наявної в бібліотеці  та особистих спогадів провідного бібліотекаря, присутні дізналися, що Валерій Васильович народився на Деміївці, відвідував школу №319, яка наразі носить його ім’я.
          Цікаво, що крім блискучих спортивних досягнень, Лобановський був високоосвіченою людиною: зі срібною медаллю закінчив школу та отримав диплом інженера в Київському Політехнічному інституті.
         Не тіні снобізму, не краплі зірковості. В побуті був невибагливим, добрий сім’янин і батько, вірний товариш і друг. 
         Зважаючи на Різдвяні свята, зустріч була малочисельною, але напрочуд душевною і закінчилася поезією Юрія Рибчинського , присвяченою В. Лобановському.


Ты сидишь на скамейке, что названа «тренерский мостик»,
Старший тренер «Динамо» и сборной команды страны.
На питомцев твоих осыпается золотом осень,
Прибавляя тебе серебро — серебро седины.

Ты сидишь на скамейке, а рядом бушуют трибуны.
Ты волнуешься очень, а мы вспоминаем тебя,
Как ты вышел однажды на поле "Центрального" юный,
И как мы окрестили Подсолнухом Рыжим тебя.

Самый длинный в штрафной, для защитников был ты мишенью,
Самый длинный и рыжий, всегда ты кому-то мешал.
За тобой, левым крайним, бродили соперники тенью,
И порой, сбитый с ног, на траве ты угрюмо лежал.

Но, сбивая тебя и ворота свои защищая,
Защищали они не себя, а вчерашний футбол,
И, крученой подачей обиды свои возмещая,
Ты дарил с углового нам чудо по имени Гол.

Сколько было в судьбе твоей, вспомни, и ссадин, и шишек,
Сколько грязных подножек порой прерывали твой бег.
Но и тренером став, ты остался на голову выше,
Неудобный для многих, всегда не похожий на всех.