понеділок, 22 жовтня 2018 р.

"Навчаємось плідно,поводимось гідно"

22 жовтня бібліотека ім. М. Т. Рильського провела для учнів молодшої школи гімназії №59 Урок ввічливості "Навчаємось плідно, поводимось гідно."   
Присутні на заході діти отримали цікаву інформацію щодо культури поведінки, подивились один із " Уроків тітоньки Сови ", прийняли активну участь у запропонованій вікторині, іграх, спрямованих на вирішення різних ситуацій, що виникають в громадських місцях, шляхом прийнятих суспільством моральних поведінкових норм.




 



 

четвер, 11 жовтня 2018 р.

«І три свята на Покрову…»

Напередодні свята Пресвятої Богородиці Покрови 14 жовтня, яке стало для громадян України з 1999 року святом національним, в бібліотеці для учнів четвертих класів гімназії №59 проведено:

10 жовтня - інформаційну годину «І три свята на Покрову…»; 

                













11 жовтня «Покрова і День захисника України». 




До уваги дітей запропоновані матеріали з історії українського козацтва, та УПА. Українські воїни вірили в заступництво Пресвятої Богородиці, яка своїм покровом захищала їх від ворогів. 

До свята демонструвалась книжкова виставка «І три свята на Покрову»,  відеоряд «Історія українського війська» 


Читачи біля книжкової виставки: "І три свята на Покрову..."

понеділок, 1 жовтня 2018 р.

Літературний календар


Пропонуємо користувачам бібліотеки ознайомитись з книжковими виданнями з фонду бібліотеки ім. 

М.Т. Рильського, які упорядковані в хронологічному порядку за ювілейними датами письменників (жовтень –грудень 2018 року)




23.11 – 180 років від дня народження Івана Нечуя – Левицького, українського письменника

Художник повинен бути в своїх творах дзеркалом громади, але дзеркалом високої ціни, в котрому б одбивалось життя правдиве, добре упорядковане й згруповане, освічене вищою ідеєю
                        Іван Нечуй -Левицький



Маючи м'яку вдачу, Іван Нечуй-Левицький показував дивовижну твердість та категоричність, коли йшлося про святі для нього речі. У цьому вдався в батька-священика. Ще в Кишиневі написав працю «Про непотрібність великоруської літератури для України та Слов'янщини». Йшлося не про те, що ця література «гірша» за нашу — цінував Лєскова, Толстого, Островського, особливо Салтикова - Щедрина. Але вважав: російська література потрібна для Росії, а нам потрібна своя. Гріх нашої інтелігенції, на думку Нечуя-Левицького, саме в тім, що вона виховалася на російській літературі, яка підмінила власну.

Друкуватися почав 1868 року («Дві московки»). Автор антикріпосницької повісті "Микола Джеря" (1876 рік), повістей: «Бурлачка» (1878 рік) — про життя заробітчан, «Хмари» (1874 рік), «Над Чорним морем» (1891 рік) — про діяльність української інтелігенції.

Нечую-Левицькому належать гумористично- сатиричні твори "Кайдашева сім'я" (1879 рік), "Старосвітські батюшки та матушки" (1881 рік), «Афонський пройдисвіт» (1890 рік).

Виступав і як драматург (комедія «На Кожум'яках», історична драма «Маруся Богуславка», «В диму та в полум'ї» (1875 рік) тощо), етнограф- фольклорист («Світогляд українського народу від давнини до сучасності» (1868—1871 рр.), «Українські гумористи й штукарі» (1890 рік)) та лінгвіст («Сучасна часописна мова в Україні» (1907 рік); «Граматика української мови» в 2-х ч. (1914 рік) тощо).

Увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози



Книги І. Нечуя – Левицького


Нечуй – Левицький І. С. Кайдашева сім’я: [Текст] повісті, п’єси/І. С. Левицький.- Харків: Фоліо, 2005 – 325с.

«Кайдашева сім'я» — реалістична соціально - побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя - Левицького, написана 1878 року. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим, самостійним життям. Твір неодноразово перевидавався і перекладався іншими мовами







Нечуй - Левицький І. Хмари [Текст] : роман / І. Нечуй - Левицький. - Х. : Фоліо, 2008. - 348 с.



У повісті "Хмари" І. Нечуй-Левицький зобразив представників двох поколінь української інтелігенції другої половини XIX ст. — Дашковича і Воздвиженського, однаково далеких від проблем простої людини.

Життя української інтелігенції показано на тлі характерних явищ кризи феодально-кріпосницьких відносин та початкового розвитку буржуазної доби, коли активно формувалися нації, гостро поставали питання національної культури.

Порівняно з попередніми творами, в повісті, більшою мірою, виявляється прагнення письменника розглядати суспільні відносини та конфлікти в суто національному, а не в соціальному аспекті. 



Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу [Текст]: Ескіз української міфології / І. Нечуй-Левицький. - Черкаси : Вертикаль, 2013. - 104 с.


«Світогляд укараїнського народу»

Автор вводить читача в давній міфологічний світ українців. Насамперед, це імена богів, в яких вірили наші предки. Це засвідчені в літописах назви: Сварог (бог вогню), Дажбог (бог сонця), Перун (бог грому і блискавки), Велес (бог товару), а також Лель, Коляда, Стрибог, дива, рожаниці, русалки. 

«Український народ вже зовсім забув про своїх давніх богів. Одначе в колядках, щедрівках і в інших народних творах ми знаходимо ще й дотепер стільки міфологічного елементу, що, зібравши по- розкидані прикмети, ми можемо намалювати кілька міфічних давніх образів», — пише автор і наводить поодинокі фіксації цих назв в українській мові




23.11 - 140 років від дня народження Олександра Олеся, українського письменника




Олександр Іванович Кандиба
український письменник, поет, драматург, представник символізму. Свої твори публікував під псевдонімом Олександр Олесь. Визначальним фактом у житті Олександра Олеся стала поїздка на відкриття пам'ятника Котляревському в Полтаві. В цей час він познайомився з Борисом Грінченком, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою.
Творчість Олеся виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907—1918) та в еміграції (1919—1944).
Поета-вигнанця хвилюють жахливі вісті про голодомор 1933 р. в Україні, про арешти і розстріли української інтелігенції, зокрема, про розправу над  приятелем — письменником Антоном Крушельницьким та його дорослими синами Іваном і Тарасом у грудні 1934 р. Трагедія, яка спіткала добре знайому родину Крушельницьких, стала імпульсом до написання за кілька днів січня 1935 р. драми «Земля обітована»


Книги О. Олеся

 
Олесь О. Коли нема пророка на землі [Текст]:Збірка поезій/О. Олесь/.- Київ: Класика навчальної літератури, 2017.- 154с.

До видання увійшли ліричні, сатиричні та драматичні твори з друкованих та рукописних збірок одного з найвідоміших українських поетів першої половини XX ст. Олександра Олеся (1878-1944).

Читач має також нагоду познайомитися з цікавими світлинами з архіву родини поета (зберігаються у відділі рукописів Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України), більшість із них публікується вперше



«Земля обітована» - один із перших творів часів голодомору на Україні.
І досі дзвенить питання "нащо ти згубив наших дітей?!"... Вражаюча радянська тоталітарна дійсність, де фанатики до самої смерті, до божевілля відстоюють свої ідеї… Фанатична віра в дійсність, якої не існує.. людина живе у своїх мріях, не бачить дійсного стану речей…Через помилку однієї людини загинула вся родина.. Сумна правда тих років...




23.11 – 110 років від дня народження Миколи Носова,  дитячого письменника


Оповідання Миколи Носова частково описують його дитинство, відношення до однолітків, їх мрії і фантазії про майбутнє. Хоча захоплення Миколи Носова цілковито не були пов'язані з літературою, все змінилося, коли в нього народився син. Казки для дитини майбутній відомий дитячий письменник складав на ходу, вигадуючи реалістичні історії з життя звичайних хлопчаків. Саме ці оповідання для сина підштовхнули вже дорослого чоловіка до письменництва і видання невеличких книг. 
Оповідання Носова для дітей кожен день знаходять нових маленьких читачів і слухачів, його книги прикрашають масові та сімейні бібліотеки







               

 Книги Носова
Носов М. М. Пригоди Незнайка та його друзів: Роман - казка/М. Носов/.- Київ:Школа,2003.- 206с.

Книга "Пригоди Незнайка та його друзів" - це веселі, зворушливі та повчальні історії про маленького чоловічка Незнайка, його друзів та їх незвичайні пригоди. Вона вчить поважати працю, дружбу, знання і, можливо, стане найулюбленішою книгою в бібліотеці вашої дитини, як, зокрема, й інші його твори
























 









7.11 – 105 років від дня народження Альбера Камю (1913 – 1960), французького романіста, філософа, публіциста



Думають тільки образами. Хочеш бути філософом – пиши романи
                                       
                     А. Камю
Камю А. Чума:Роман, повість:Пер. с  фр.- Харків:Фоліо, 2006.- 462с.


Перший етап творчості А. Камю, визначений ним як «цикл абсурду», включає в себе повість «Сторонній» (1942), «Міф про Сізіфа» (1942), драми «Калігула» і «Непорозуміння» (1944), присвячені темі абсурдності людського існування і життя загалом. 

Темі боротьби з безглуздою дійсністю присвячені твори «циклу бунту»: роман "Чума" (1947) і «Бунтівна людина» (1951). 

У «цикл вигнання» увійшла повість «Падіння» (1956), книга оповідань «Вигнання і царство» (1957) і три книги публіцистики «Актуальне» (1950-1958).

Ще однією характерною рисою творчості Камю є цілісність, єдність, взаємодоповнюваність його філософських та літературних творів




Книги Камю


 Камю А. Чума [Текст]: Роман /А. Камю/.- Харків: Фоліо, 2014.- 384с.

«Чума» (1947) – один із найкращих творів Альбера Камю, відомого французького письменника і мислителя, в якій йдеться про сенс існування посеред хаосу буття. Це хроніка чумного року в маленькому містечку на узбережжі Середземного моря. Камю розвиває екзистенціалістські мотиви своїх попередніх творів: теми абсурдності буття, вибору, бунту



Камю А. «Посторонний миф о Сизифе. Калигула. Падение. [Текст]: Роман /А. Камю/.- Харків: Фоліо, 2014.-384с.




"Посторонний" "Миф о Сизифе", "Калигула", "Падение". В цю збірку увійшли три відомих твори Альбера Камю. 
 «Посторонний» дебют на повість молодого письменника, своєрідний творчий маніфест. Поняття абсолютної свободи - основний постулат цього маніфесту.
 «Миф о Сизифе» - філософське ессе, в якому автор показує нескінченну, позбавлену сенсу працю Сізіфа, як метафору сучасного суспільства.
«Калигула» - п'єса, присвячена римському імператору, який показаний в ній не як історичний персонаж, жорстокий тиран, що згубив тисячі життів, а як людина абсурду і носій метафізичного бунту.


27.11 – 155 років від дня народження Ольги Кобилянської (1863 – 1942), українського прозаїка


Я ніколи не була духовно нижча за оточення, але завжди була самітна, ніхто мене не розумів, ніхто не любив, бо я для них була надто розумна і надто поважна, а коли я закохувалася у когось, він виявлявся боягузом, а мені таких не треба…

                                                      Ольга Кобилянська





Полька по батькові і німкеня по матері, яка народилася в глухому містечку Ґура-Гумора Австро-Угорської імперії (Південна Буковина, сучасна Румунія). Вона вивчила українську мову і стала однією з найоригінальніших і талановитих письменників України, чиї твори "Земля", "В неділю рано зілля копала", "Людина", "Царівна", "Некультурна" та інші увійшли до золотого фонду світової літератури



Книги О. Кобилянської

Кобилянська О. Людина:повісті, оповідання.- Київ: Веселка, 2000.-348с.




В оповіданні «Людина» особисте щастя героїні Кобилянської більшою чи меншою мірою вже пов'язується з соціальними проблемами, активною позицією людини в житті, з необхідністю боротися з обставинами, що сковують розвиток її духовних сил






Ольга Кобилянська (1863—1942) — відома українська письменниця демократичного напряму. Однією з проблем, які глибоко її хвилювали, була доля жінки, її право на освіту, працю, на громадське життя. Цій проблемі й присвячена повість письменниці «Царівна», про яку свого часу Леся Українка писала: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва»




9.12 – 155 років від дня народження Бориса Грінченка 

(1863- 1910), українського прозаїка






Борис Дмитрович Грінченко — великий Просвітитель українського народу, освітній і громадський діяч кінця XIX - початку XX століть, педагог, письменник, перекладач, літературознавець, вчений, мовознавець, етнограф, лексикограф, автор славнозвісного "Словаря української мови". Борис Грінченко увійшов в історію, культуру, літературу України як оборонець її надбань, інтересів, європейської перспективи розвитку. У нього і літературний псевдонім був промовистий, символічний — «Вартовий» — той, хто стоїть на сторожі, оберігає, охороняє




Тема твору «Каторжна» - недовге та важке життя Докії, яка зростала сиротою в родині без любові та розуміння, через що виявилася зовсім неспроможною пристосуватися до реалій дорослого життя та, врешті, загинула через протиріччя власних почуттів, і «її поховано, і ніхто не пожалів її."
Новела проста за сюжетом та композицією, водночас, вражає глибиною психологізму


24.12 – 220 років від дня народження Адама Міцкевича (1798 – 1855), польського поета


Адам Бернард Міцкевич - польський поет,- політичний публіцист, діяч національно - визвольного руху, засновник польської романтичної драми. І вдома, у Польщі, і в Західній Європі порівнюється з Байроном та Гете. Під час свого життя у Парижі був професором Слов'янської літератури в Колеж де Франс. В основному,- відомий як автор поетичної новели "Дзяди". Автор національної епопеї "Пан Тадеуш"(1832 - 1834), яка стала енциклопедією старопольського побуту, шедевром словесного живопису, типізації та індивідуалізації персонажів



« Пан Тадеуш» - найбільший та найвідоміший твір Адама Міцкевича. Написаний у період з 1832 по 1834 роки в Парижі, де поет жив в еміграції. Складається з 12 частин («книг»), що становить майже 10 тисяч рядків (польський александрійський вірш). Вперше опублікований у червні 1834, він вважається останньою пам’яткою великого героїчного епосу у європейській літературі. Образ головного героя даної поеми був узятий з життєпису Тадеуша Рейтана

Дійство поеми відбувається упродовж п'ятьох днів у 1811 році та одного дня в 1812 році, на литовських берегах річки Німан перед нападом Наполеона на Росію, в той момент польської історії, коли Річ Посполита була розділена між Пруссією, Росією та Австрією і зникла з політичної карти Європи



«Кримські сонети» написані Міцкевичем під враженням двомісячної подорожі Кримом. Головним героєм «Кримських сонетів» є мандрівник. Буйна природа Криму — це фон його роздумів, спільниця його тривожних снів, джерело жаданої душевної рівноваги. Вже в прелюдії до циклу «Аккерманські степи» ліричний герой так напружує слух, що може почути голос з Батьківщини. Цей образ вітчизни з ним скрізь: і коли він оповідає про плавання морем, і коли оплакує жертви ханського свавілля. Йому, навіть, здається, що рої ясних зорь, якими всіяний Чумацький Шлях,— то сльози польки-бранки, вияв її пекельної туги за рідним краєм

Сонет № 1 

Аккерманські степи 

Пливу на обшири сухого океану. 

Як човен, мій візок в зеленій гущині 
Минає острови у хвилях запашні, 
Що ними бур’яни підносяться багряно 
 Вже морок падає. Ні шляху, ні кургана… 
Шукаю провідних зірок у вишині. 
Он хмарка блиснула, он золоті вогні: 
То світиться Дністро, то лампа Аккермана. 
Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі, 
Що й сокіл би не взрів,— лиш чути, де курличе. 
Чутно й метелика, що тріпається в млі, 
I вужа, що повзе зіллями таємниче… 
Я так напружив слух, що вчув би в цій землі 
I голос із Литви. Вперед! Ніхто не кличе
                                     (Переклад М. Рильського)