понеділок, 28 грудня 2020 р.


Шановні користувачі бібліотеки! 

Шановні відвідувачі блогу! 



Ми щиро вітаємо вас з Новорічно – Різдвяним циклом свят, який є винятково багатим, веселим, радісним часом, що відрізняється особливою обрядовістю, багатством фольклору, етнографічною оригінальністю, найбільшою скарбницею стародавньої передісторичної культури. Новорічно – Різдвяні свята багаті різноманітною атрибутикою, яка символізує і утверджує віру людини у всемогутнього Бога, а також у надприродну силу різних явищ природи та окремих предметів.


З 28 грудня 2020 року по 22 січня 2021 року бібліотека ім. М. Т. Рильського організувала народознавчу виставку – панораму «Хай щастить усім нівроку в кожен день нового року», що містить розділи: «Історія новорічно – різдвяних свят; «Чудотворець Миколай, наші двері відчиняй»; «Як на Різдво та колядки співали»; «Маланка та Водохреще. Прощавай зимовий водограй!». 
Пропонуємо вам ознайомитись з деякими книгами та періодичними виданнями з фонду бібліотеки ім. М. Т. Рильського, які висвітлюють історію святкування зимових свят, зокрема Різдва, яскраво та цікаво розповідають про традиції, обряди, що зародились ще до прийняття християнства та з його приходом. 



Маленьким відвідувачам радимо прочитати книги: 

Диво на Різдво: казки, притчі, оповідання/Упоряд. Д. Корній.- Харків: «Віват», 2019.-92с. 



Прочитавши цю книгу, ви дізнаєтесь від Афинового Ведмедика як поліпшити настрій, якщо кататись з гірки, дивитись на веселку – замальовку та розкривати дива, які тільки розпочинаються! Головне – мріяти батькам разом з дитиною, вигадувати нові забавки й виконувати задумане, покладаючись на власну фантазію


Йде до нас колядочка: Для дошк.та мол. шк. Віку/Худож:К. Іванова.- Київ: АВІАЗ, 2016.- 40с. 

Взявши до рук цю книжечку, ви навчитесь декламувати веселі колядки, тим самим пізнавши традиції наших дідів та прадідів

Коляду для вас співаю, 
Дай вам боже урожаю, 
Щедрих нив, садів квітучих, 
Зірку в небі на Святвечір 
Для дорослих і малечі. 
Коляда моя лунає, 
Увесь світ з Різдвом вітає 

Онищенко Г. Новорічні пригоди Морозенка.- Київ: Саміт – Книга, 2019.- 80с.
 

На сторінках цієї книжки на читача чекає цікава і пізнавальна подорож юного Морозенка у пошуках найкрасивішої ялинки, знайомство з цілим сімейством Дідів Морозів й у художньо довершеній віршованій формі сповідь про традиції святкування Нового року в усьому світі




Гарних всім свят, гараздів і натхнення у новому 2021 році! 


 Шановні поціновувачі книги! 

У 2021 році до вашої уваги ми пропонуємо щоквартальний Календар до ювілейних дат відомих письменників -«Літературний вернісаж». 
Ви ознайомитесь з біографією та творчою спадщиною найкращих вітчизняних та зарубіжних літераторів, які у своїх творах пропагують людяність, добро, моральні та естетичні цінності, на прикладі суспільного розвитку певної країни.

понеділок, 21 грудня 2020 р.

«Казкові джунглі Редьярда Кіплінга»
30 грудня – 155 років від дня народження англійського
письменника

                                 




Англійський письменник, поет, новеліст Жозеф Редьярд Кіплінг(30.12.1865 – 18.01.1936) народився в родині вчителя в Британській Індії у місті Бомбеї. У п’ятирічному віці його відправили до Англії. Після закінчення училища батьки планували 
відправити сина до військової академії, але Редьярд відкрив в собі письменницький талант. 
                                                                                          
Ще в училищі він створює декілька творів, а після закінчення повертається додому, де влаштовується працювати журналістом в місцеву газету. З 1880 по 1890 рік Кіплінг, завдяки роботі в одному з видань, починає активно мандрувати. Протягом десяти років він об’їздив країни Азії, відвідав США, Китай, Японію. Саме досвід мандрівок дав йому багатий матеріал для написання майбутніх творів.


Перше, що потрібно зробити, щоб зрозуміти незнайому країну, - це вдихнути її запах

Редьярд Кіплінг
 В кінці 80 –х років письменник видає шість книг.
1890 рік став роком слави Кіплінга: розпочавши з твору «Балади про Схід і Захід», відкриє нову манеру англійського віршування, створивши «Пісні казарми»; цього ж року виходить у світ перший роман «Світло погасло».
В США в 1894 році виходить знаменита «Книга джунглів», а наступного року публікується продовження твору та книги поезій.





«Книга Джунглів» – це добра і повчальна казка, яка вчить вірності і дружбі. Головний герой хлопчик на ім’я Мауглі, який в ранньому віці загубився в джунглях, але знайшов сім’ю і друзів, таких як Балу, Багіра, Каа і Акела. В оповіданнях ідеться про неймовірні і захоплюючі пригоди Мауглі в джунглях. Автор описуючи закони джунглів, змушує задуматися про те, що в людській цивілізації немає такого порядку і рівноваги, і що люди не можуть зберегти братерської єдності, яка властива мешканцям Джунглів













Мауглі



У 1907 році Кіплінг удостоєний Нобелевської премії і стає першим англійцем, який отримав цю нагороду; цього ж року був удостоєний нагород Франції, Афін, Торонто, почесних ступенів Оксфордського, Кембриджського, Єдінбургського та Даремського університетів.




Під час Першої світової війни письменник втрачає 18 – річного сина Джона, який загинув у третій битві при Артуа. Ця втрата добиває Кіплінга. Його письменницька діяльність стає все менш активною. Він помирає у 1936 році.


Після його смерті була видана збірка творів, що нараховувала 35 томів, а у 1937 році надрукована біографія у вигляді збірки мемуарів, написаних самим літератором. 
Книги Редьярда Кіплінга не втратили популярності і сьогодні. 
Серед них «Книга джунглів",«Ким», "Науланка"

Блискучі успіхи і невдачі потрібно сприймати відсторонено, не можна дозволити їм зупинити тебе, проникнути тобі в душу і серце. І тоді ти зможеш займатися тим, що тобі дороге, що любиш найбільше
Редьярд Кіплінг


вівторок, 15 грудня 2020 р.

«Миколая зустрічаймо в цей святий величний час»

«Миколая зустрічаймо в цей святий величний час» 
19 грудня – День Святого Миколая        

                                           
  Свято Святого Миколая було і залишається одним із найулюбленіших для дітей і дорослих. Воно приносить натхнення і сподівання на щось нове і краще. Свято Миколая – це своєрідний сюрприз, бо приносить різноманітні подарунки і змушує бути всіх добрішими, милосерднішими!
На жаль, у 2020 році, бібліотека не може традиційно, як це було кожного року, провести для юних читачів 19 грудня свято Святого Миколая. 
Але ми, виходячи із реалій, пропонуємо на блозі розповідь про історію свята та його святкування у різних країнах світу! 
День Святого Миколая - це вшанування пам’яті Святого у католиків і православних. Церкви, що дотримуються юліанського календаря, відзначають свято 19 грудня, а ті, що дотримуються григоріанського і новоюліанського – 6 грудня. 





Вночі «за велінням чарівної палички» діти отримують подарунки під подушками або у чобітках і вірять у диво, здійснене святим Миколаєм і вчаться у святого бути чемними і співчувати бідним та нужденним. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і тими, хто подорожує, допомагає у скруті. Він є покровителем дітей, студентів, моряків, торговців. 
Існує чимало свідчень – Святий Миколай є реальною, історичною постаттю. Збереглися перекази Святого Андрія Критського, свідчення монаха – студита Івана з Константинополя. 

Святий Миколай народився в одній з найзаможніших родин у містечку Патарі у III столітті нашої ери близько 275 року. Був єдиною дитиною, жив у добробуті та турботі. Батьки хлопчика померли рано і він виховувався дядьком – єпископом міста Мири Лікійські. 
Ще з діда-прадіда його рідні прийняли християнство, але сповідували його таємно від язичницької влади, яка переслідувала вірян. Миколай дуже рано вирішив присвятити своє життя служінню Богу та прийняв чернечий постриг. Після смерті дядька-єпископа, Миколай став його наступником. Саме за місцем проживання Святого, його і називають - Миколаєм Чудотворцем Мирлікійським. Не зважаючи на гоніння християн у четвертому столітті, Миколай не відмовився від своєї віри, за що потрапив у в’язницю; у 313 році звільнився - імператор Костянтин Великий відпустив заручника, бо поблажливо ставився до християн. 
Після цього Миколай повернувся до своєї пастви. Він помер 19 грудня, похований у Соборному храмі в місті Мири Лікійські. Після смерті тіло Святого стало мироточити. У 1087 році віряни кораблем таємно вивезли мощі святого Миколая у місто Барі, що на березі Адріатичного моря (сучасна Італія).Саме тому зараз Святого Миколая вшановують двічі на рік: у день його смерті – 19 грудня (6 грудня) та у день його перепоховання – 22 травня. 
Він відрізнявся особливими духовними здібностями і вмінням робити дива: свої багатства завжди ділив із іншими, а подарунки клав нужденним суто вночі. Саме звідси “росте коріння” традиції - залишати подарунки на День Святого Миколая вночі.
Для українців, немає більш вшанованого Святого, аніж Миколай. До нього звертаються, коли хочуть миру в сім’ї, спокою, здоров’я та злагоди. 
Виявляється, у світі є безліч цікавих традицій, пов’язаних зі святом Миколая. От ви, наприклад, знаєте, як і коли в різних країнах зустрічають цей день? 
Вважається, що перші згадки про Миколая, як і традиції святкування, розповсюдились по світу завдяки німцям. Візантійська принцеса Феофано, дружина германського князя Оттона ІІ, розповіла місцевим жителям про Святого, і вже в 11 столітті вся Європа знала про його добрі діла і серце.



Вітаємо маленьких громадян України з чудовим святом!

четвер, 10 грудня 2020 р.

«Є місце подвигу не тільки в дні війни»

«Є місце подвигу не тільки в дні війни» 
14 грудня - День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 

14 грудня в Україні традиційно відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – людей, які ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX століття, що сталася 26 квітня 1986 року. 
Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв і віддаємо данину пошани всім ліквідаторам аварії, які, не шкодуючи свого здоров’я і життя, працювали в 30-кілометровій зоні радіаційного лиха аби якомога швидше ліквідувати наслідки, зупинити розбурхану стихію некерованої ядерної реакції. 


Напередодні пам'ятно – шанованого дня, на честь героїзму громадян, що рятували Україну, Європу і світ від атомної екологічно – техногенної катастрофи, в бібліотеці організована книжкова виставка 


«Є місце подвигу не тільки в дні війни»

14.12 – День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС /

, в назві якої закладена незаперечна істина – в біді , коли ми стаємо перед обличчям повного знищення людства, знаходиться нелюдський духовний потенціал, мобілізується внутрішня сила, що переходить часом у гранітну мужність, яка переборює жах, інстинкт самозбереження з повною трансформацією самосвідомості. Спрацьовує код – врятувати та зберегти життя майбутніх поколінь! І це не пафос, коли ми говоримо: 
Ви –захисники, воїни, що на передовій у боротьбі з атомом, воювали, не думаючи про себе, дали можливість бути майбутньому: цвісти садам, густи джмелям, прилітати лелекам, народжуватися дітям, мандрувати всесвітом і опікуватися планетою Земля…

Пропонована література виставки












вівторок, 1 грудня 2020 р.

«СНІД: знати, щоб жити»

             


/1.12 - Всесвітній день боротьби зі СНІДом / 
В Україні, як і в інших країнах світу, триває акція «16 днів проти насильства», до якої вона приєдналась у 2001 році. 
У Мінсоцполітики наголошують: важливість кампанії „16 Днів проти насильства” полягає у тому, що у центрі уваги акції є людина. Це акція, яка об’єднує Уряд, Парламент, міжнародні та громадські організації. 


Дати початку та завершення Акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок (25 листопада) та дії щодо захисту прав людини (10 грудня), підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від статі, є порушенням її прав. 
У цей шістнадцятиденний період входять й інші важливі для демократичної спільноти дати: 


1 грудня – Міжнародний день боротьби зі СНІДом; 
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством; 
3 грудня – Міжнародний день інвалідів; 
5 грудня – Міжнародний день волонтера; 
6 грудня – вшанування пам’яті студенток, розстріляних в Монреалі; 
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією 

Шановні користувачі! 

Пропонуємо інформацію щодо Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом: «СНІД: знати, щоб жити» 
Починаючи з 1998 року, в Україні, серед молоді (на сьогодні віком від 14 до 24 років), яка демонструє ризиковані моделі поведінки, стрімко поширюється епідемія ВІЛ/СНІДу. 

Тому, враховуючи пряму небезпеку здоров’ю нації, в тому числі репродуктивної сфери, просимо звернути увагу молодих людей до проблем соціальної поведінки особистості, здорового способу життя, щоб запобігти розповсюдженню страшної інфекції, яка перетворилася на світову пандемію ХХІ століття. 
В Україні випадки ВІЛ – інфекції почали фіксувати з 1987 року і станом на 2020 рік наша країна займає друге місце у Європі по захворюваності на СНІД: понад 400 тисяч українців знають про недугу і більше 100 тисяч не здогадуються, що інфіковані. 
За період січень – вересень 2020 року від СНІДу померло 2268 осіб. 





Усього у світі з цим діагнозом живе 37 мільйонів людей. 



Про це треба знати! Щоб жити! 
Запитання- відповідь: 

1. Що таке СНІД? 

СНІД, або синдром набутого імунодефіциту – сукупна назва уражень, яку спричиняє вірус імунодефіциту людини на ІІІ – ІV клінічних стадіях інфекції. ВІЛ уражає імунну систему, знижуючи при цьому протидію організму різним ВІЛ асоційованим захворюванням. 


2. Історія появи та відкриття вірусу ВІЛ/СНІДу

Взимку 1980 -81 року до госпіталю Нью- Йоркського університету поступило декілька хворих з досі незнайомою формою злоякісної пухлини шкіри – саркоми Капоші. 



Звичайно, цією хворобою хворіли дуже рідко і вона не переходила у злоякісну форму! У даному випадку пацієнти не піддавалися лікуванню, більшість з них загинуло протягом 20 місяців. Влітку 1981 року у Центр контролю за захворюваннями США надійшла інформація вже про 11 пацієнтів з подібним захворюванням.
І всі ці випадки поєднувало те, що майже усі вони виникли у чоловіків молодого віку, майже половина їх загинула в самий найближчий час, і усі ці особи були нетрадиційної орієнтації. Така висока смертність спонукала організувати обов'язковий облік, спостереження й вивчення усіх випадків нової хвороби. 
Вірус імунодефіциту людини незалежно відкрили 1983 року в двох лабораторіях:



в Інституті Пастера у Франції під керівництвом Люка Монтаньє та 



Національному інституті раку в США під керівництвом Роберта Галло. Таким чином, новий ретровірус з симптомами СНІДу було знайдено і опубліковано про його відкриття у травні 1983 року.


3. Що являє собою СНІД?

Збудник хвороби — вірус, що має вигляд спіралі в трикутній серцевині. Він має назву ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і має три типи: ВІЛ 1 та ВІЛ 2, що є дуже поширеними в Західній Європі, та ВІЛ 3, від якого страждають переважно американці та африканці. 



Вірус уражає Т- лімфоцити, що слугують для його розмноження, та макрофаги, що розносять його по організму. 
Це призводить до втрати організмом захисних реакцій, унаслідок чого активізується так звана умовно-патогенна флора організму й різко підвищується ймовірність смертельних запалень , уражень нервової системи, розвитку онкологічних захворювань.

4. Шляхи зараження 

Джерело інфекції — безпосередній носій ВІЛ. Зараження можливе у таких випадках: 
· при статевому контакті з інфікованим незалежно від статевої орієнтації; 
· при кровообміні з інфікованим (у тому числі при ін’єкційному вживанні наркотиків, пересадці органів інфікованої людини здоровій); 
· при вигодовуванні грудним молоком інфікованою матір'ю 

5. Чим інфікований відрізняється від хворого на СНІД





Якщо у людини в крові виявлений вірус імунодефіциту людини — це доказ ВІЛ-інфекції. Такий стан є самостійним захворюванням, яке може тривати десятиліттями і має певні симптоми і стадії. 
Остання стадія ВІЛ-інфекції — синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Це — як цироз печінки у людини з гепатитом. Тобто, не можна називати будь-яку ВІЛ-позитивну людину «хворою на СНІД», і не тому, що це образливо звучить, а тому, що це невірно. 

6. Профілактика хвороби

До профілактики СНІДу відноситься: спеціальне виховання дітей і лекції для дорослих з питань захисту й запобігання; уникнення випадкових статевих контактів; вживання ін'єкційних наркотиків; 





використання будь-якого інструментарію (шприці, системи для переливання крові) як у медичних установах, так і в побуті при різних маніпуляціях (манікюр, педикюр, татуювання, гоління тощо), де може міститися кров людини, зараженої на ВІЛ

А якщо біда сталася і людина захворіла, вона має право на медичні послуги в центрах СНІДу та кабінетах «Довіри» без реєстрації місця проживання; має право, не дивлячись на статус, працювати та спілкуватись з колегами; має право на відпочинок та гідне ставлення. 





Давайте будемо терпимими не тільки під час акції «16 днів проти насильства», а й збережемо людяність протягом всього життя!