середа, 9 лютого 2022 р.


Почесне місце "слабкої статі"у науці 

Сьомий рік поспіль в усьому світі 11 лютого відзначається Міжнародний день ​​жінок і дівчат у науці, який був запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 2016 році з метою забезпечення повного і рівного доступу до науки та участі в ній жінок і дівчат. З метою заохочення жінок займатись наукою, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголосив: "Давайте створимо умови, щоб кожна дівчина, де б вона не знаходилася, мала можливість реалізовувати свої мрії, досягати розквіту сил і вносити свій вклад в забезпечення сталого майбутнього для всього людства". За даними ЮНЕСКО у науковому середовищі жінки - науковці складають до 30%; численні дослідження показали, що вони менше публікують матеріалів в галузях STEM (наука, технології, інженерія та математика); отримують менше грошей за свої дослідження і не досягають у своїй кар'єрі більшого прогресу, ніж чоловіки.
Виділяють кілька причин, які заважають жінкам повірити в свої можливості, і тому обмежують їх участь в наукових дослідженнях.
· По-перше, це стала в суспільстві думка про те, що наука — чоловіча сфера діяльності, де представниці слабкої статі недоречні і небажані.
· По-друге, поширене переконання в тому, що жінка менш компетентна як вчений.
· По-третє, реальна "повсякденна" дискримінація: заниження оплати праці, наукового визнання і заохочення на високих рівнях.
Втім, ґендерні програми останніх років роблять свою справу: все більше молодих жінок обирають для себе технічні спеціальності і шлях у науці, про розробки жінок-вчених почали розповідати в усьому світі.
Українські жінки – науковці складають в Україні 46% - це майже вдвічі більше, ніж у середньому в світі і значно менше за своїх закордонних колег, які жаліються на ґендерні упередження.
Наразі, Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Українки успішно працюють у різних галузях наук, найбільше: суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) технічних — 34,1%.
До Міжнародного дня жінок і дівчат у науці ми пропонуємо інформаційний дайджест про видатних українок, які змінили і продовжують змінювати світ науки, щоб показати: жінки можуть усе.

Наталія Полонська - Василенко - історик

Ця чарівна жінка ще з початку ХХ століття і до кінця життя займалася дослідженням історії та археології України, причому як в Україні, так і згодом в еміграції у Німеччині та Чехії. Вона, у непростий для України час, стала однією з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, тобто, просувала ідею самостійності та безперервності українського історичного процесу. Наталія Полонська-Василенко – авторка майже 200 наукових праць, присвячених історії Запоріжжя та Південної України, які залишаються актуальними і дотепер.

Валентина Радзимовська - біолог

Одним з найвидатніших імен нашої історії є Валентина Радзимовська – професор, доктор медичних і фізіологічних наук, засновниця української школи фізіологів і біохіміків, а до того ж – громадська діячка. За політичну діяльність та участь у Спілці визволення України 1930-х років Валентина Радзимовська була репресована радянською владою. Втім, це не завадило їй стати автором понад 60-ти праць з біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії. 1945 року вона виїхала з України, емігрувавши спочатку до Німеччини, а згодом – до США. Її наукові розробки з вивчення та лікування туберкульозу у дітей мають світове значення.

Ніна Мороженко - фізик

Сонце - хоча і найближча до нас зірка, але приховує в собі ще чимало цікавих загадок. Астроном, геліофізик, доктор фізико-математичних наук, автор 56 наукових праць, Ніна Мороженко присвятила все своє життя вивченню будови нашого світила і процесів, які на ньому відбуваються. Адже все, що спостерігається на Сонці, впливає на сфери людської діяльності. Без вивчення Сонця неможливо зрозуміти не тільки те, яке майбутнє чекає на нашу цивілізацію, а й те, що відбувається в космосі – на далеких зірках, до яких так прагне людство. Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн. Суттєвий вклад української дослідниці з фізики сонця вкотре демонструє, що ця наука не є суто "чоловічою" справою.

Наталья Виноград


Епідеміолог, професор, доктор медичних наук Наталія Виноград очолює кафедру епідеміології Львівського національного медичного університету. Вона – експерт Всесвітньої організації охорони здоров'я з реагування на епідемічні загрози та Міністерства охорони здоров'я України з епідеміології, радник МНС України з питань протиепідемічного захисту населення та біобезпеки. Погодьтеся, актуальнішого фаху наразі годі й шукати. Колись – звичайна дівчинка з села на Хмельниччині - тепер автор 305 наукових праць, 8 авторських свідоцтв на винаходи та патенти України, доводить, що для жінки, яка знає, чого вона хоче, немає нічого неможливого.

Ніна Вірченко

Професор кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей доктор фізико-математичних наук Ніна Вірченко – одна з найвідоміших українських математиків. Вона автор понад 500 наукових і науково-методичних праць, зокрема 20 книг, виданих українською, російською, англійською та японською мовами. Ніна Вірченко визнана не лише в Україні, але і за кордоном – вона член Австралійського, Американського, Бельгійського, Едінбурзького, Лондонського математичних товариств. Зрештою, це і не дивно, адже математика не знає кордонів і визнає всі досягнення, де б їх не було здобуто.

Елла Лібанова

Спеціаліст у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України. Елла Лібанова – академік-секретар відділення економіки Національної академії наук України і, до речі, перша і єдина у президії Національної академії наук за 102 роки її роботи. Викладає соціальну статистику на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Запровадила методику вимірювання людського розвитку на рівні областей, яку використовує Держкомстат для щорічних розрахунків.

Нана Войтенко - біолог

Професор, доктор біологічних наук, нейробіолог, завідувач відділом сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. А. А. Богомольця НАН України. Більше 20 років Нана Войтенко займається дослідженнями болю. Що ми знаємо про біль? Для більшості людей на Землі біль – це те, чого вони воліли б позбутися якнайшвидше, якщо його відчувають. Нана Войтенко займається саме природою болю: як він виникає і поширюється в центральній і периферичнії нервових системах людини. У лабораторних умовах Войтенко і її колегам вдалося розробити експериментальне лікування, що впливає тільки на ті клітини, які беруть участь в больових синдромах.

Ольга Броварець - біофізик

Біофізик, доктор фізико-математичних наук, лауреат премії Scopus Awards Ukraine року в номінації "Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій" і премії Президента України для молодих вчених, а ще – провідний науковий співробітник відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Ольга – наймолодша доктор наук в Україні, яка здобула це звання у 29 – річному віці. Наразі, Ольга продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації. Вона вирахувала закономірність мутацій в ДНК, що призводять до патологій в організмі людини.
Марина В'язовська

Наша співвітчизниця, доктор природничих наук, математик, Марина В'язовська, працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті і відзначена "Премією Салема 2016", яка є надзвичайно престижною для науковця. Українка розв'язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали більше 400 років: пакування куль у 8-вимірному просторі. Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для 3 -мірних просторах.

Марія Байляк  - біолог

Доктор біологічних наук, доцент кафедри біохімії та біотехнології Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Марія Байляк вивчає біохімію і досліджує вплив речовин на процеси старіння. Відкриття Марії Байляк стосуються підвищення стресостійкості та загального стану живих організмів , а ще anti-aging речовин. Завдяки своїй інтенсивній роботі, Марія входить у Топ-10 успішних українських жінок-вчених.

Юлія Безвершенко - фізик
     



Відомий фахівець у галузі теоретичної фізики, популяризатор науки, громадська діячка, кандидат фізико-математичних наук, Юлія Безвершенко входить до списку ТОП-20 українських жінок в STEM за 2018-2019 роки. Вона займається математичними методами, які застосовуються до задач динаміки квантових систем у зовнішніх полях та керування квантовими системами. Юлія впевнена і доводить це на практиці, що теоретичною фізикою можна займатись із пристрастю.

Більш детально з досягненнями жінок у науці ви можете ознайомитись, завітавши до бібліотеки ім. М. Т. Рильського, в фонді якої ви знайдете багато цікавого і корисного, а також перейшовши за посиланнями:



https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%
Автор: на

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)