До ювілею Івана Огієнка

Я глибоко вірю – минеться Руїна

Й засяє веселка-обнова,

Воскресне соборна свята Україна,

А з нею і церква Христова.

Іван Огієнко

Розмова з істориком Анатолієм Ждановим біля виставки –персоналії « Українізатор освіти та церкви», присвяченій 140-річчю від дня народження Івана Івановича Огієнка, визначного українського вченого, державного та релігійного діяча України, Польщи та Канади.

Огієнко належав до тієї когорти української інтелігенції , яка завжди перебувала в епіцентрі політичного, державного , наукового, релігійного та культурного життя. Вчений мав дуже широке коло спілкування, Воно було різним за ідейними та політичними переконаннями, але Огієнко ніколи не керувався ідеологічними принципами. Навпаки, він належав до тих небагатьох представників інтелігенції, які намагалися об’єднати зусилля національної еліти на теренах культури і науки . Він вважав природним для людей, що вміють мислити, поділ на політичні партії та групи. Але зовсім неприпустимим - розпалювання між ними ворожнечі, яка доходить до нищення одне одного .

По собі він не лише залишив невичерпну скарбницю людської мудрості, а й подав приклад величі духу, невгасимої любові до свого народу та наполегливої праці задля його добра.

«Доля судила мені немало працювати в таких умовах і на таких посадах, коли моя діяльність не належала тільки мені, - я працював для цілого українського народу. Як я працював - судити не мені …» Більш детально про Великого Українця можна дізнатися, ознайомившись з літературою, наявною у фонді бібліотеки