Із родини пасіонаріїв
18 січня відзначається 140 – річний ювілей українського бібліографа, науковця-природознавця, лексиколога, публіциста – Богдана Михайловича Комарова (1882 -1975).
Народився в Києві у сім'ї українського фольклориста Михайла Комарова, що сповідував народницькі цінності та ідеали.
Михайло Федорович вважається видатним бібліографом, засновником нової української бібліографії, оскільки першим звернув увагу на необхідність збирання і фіксації національної літературної спадщини.
Протягом всього життя докладав багато зусиль для популяризації друкованого слова, укладав цінну бібліографію українського письменства
Росіяни за походженням, Комарови оселилися в Україні, сприйняли її мову і культуру. Від 1887 року й до кінця життя Михайло Комаров працював нотаріусом в Одесі і, був співзасновником одеської «Просвіти» . Громадянська позиція та діяльність батька позначилися на вихованні та формуванні світогляду сина, який рано потрапив у поле зору поліційних агентів. Родина Комарових тісно пов'язана з розвитком україністики. Сам Комаров — один із засновників товариства імені Шевченка. Одна з п'яти дочок Комарова — Маргарита — тісно дружила з Ланрисою Косач. Племінник Комарова Роман Волянський разом із Комаровим розвивав Українську бібліотеку Одеси. Другий племінник – Богдан Волянський - знатний зоолог, розвивав Наукове товариство ВУАН в Одесі.
1900 р. Богдан Комаров вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету) однак за участь у студентських революційних заворушеннях відрахований зі складу студентів (1902). Закінчив Новоросійський університет у 1907 році.Навчався у Львівському, Віденському та Краківському університетах.
З 1906 р. учителював на Одещині, перебуваючи під негласним наглядом поліції.
Ініціатор створення Державної української бібліотеки ім. Т. Г. Шевченка та її завідувач упродовж 1920—1930 років ( 1930-го реорганізована в ОНБ ім. Горького). В 1920—1930 роках викладав на робітничому факультеті Одеського інституту народної освіти, в 1930—1931 роках обіймав посаду професора Одеського інституту соціального виховання Співорганізатор Українського бібліографічного товариства в Одесі 1924 -1930. Співредактор журналу «Записки українського бібліографічного товариства в Одесі». У 1929—1931 роках завідував відділом «Україніка» Одеської наукової бібліотеки.
Улітку 1931 р. заарештований у справіСВУ. Відбував річне адміністративне заслання у Курську (за іншими даними в Орлі), без права повернення в Україну.
Викладав у Середньоазіатському плодоовочевому інституті у Ленінабаді (Ходженті), де заснував природничо-географічний факультет і власну наукову школу. Брав участь у наукових експедиціях з дослідження флори у важкодоступні райони Таджикистану.
У 1946 році захистив дисернтацію і здобув науковий ступінь кандидата біологічних наук. Протягом 25 років завідував кафедрою ботаніки Ленінабадського педагогічного інституту.
Автор низки бібліографічних та лексикографічних видань:
— «Бібліографічний покажчик літературної діяльності Б. М. Комарова (1865—1913)» (1913);
— «Короткий російсько-український словник термінів з природознавства. Вип. 1. Фізика» (1919);
— «Короткий українсько-російський словник бібліотечної термінології» (1926, у співавторстві з Р. Волянським);
— «Матеріали до словника псевдонімів та криптонімів українських авторів. Головним чином за рукописними матеріалами М. Комарова» (1928);
— «Огляд природознавчих праць М. Максимовича» (1929); — «Визначник рослин Північного Таджикистану» (1967).
Впродовж 1926—1930 рр. опублікував цикл важливих статей про наукову роботу одеських бібліотек та Українського бібліографічного товариства.
Автор науково-популярних книг з питань використання природних ресурсів та охорони природи.
Працював над спогадами «Бібліотека моєї пам'яті» (опубліковані 1971 розділи про зв'язки родини Комарових з Лесею Українкою.
Використані джерела:
Література
Бібліотека
ХХІ століття у новому соціокультурному вимірі : матеріали Всеукр. наук.-практ.
конф. (Одеса, 25-26 вересня 2014 р.) / М-во культури України, Одес. нац. наук.
б-ка. ім. М. Горького ; упоряд. С.Г. Гриценко ; ред. Н.Г. Майданюк. – Одеса,
2015. – 70 с.
Із змісту:
Швидько Г.К. «Мала
батьківщина» в житті і творчості Михайла Комарова. – С. 39-47;
Купрата Н.Я. Творчий
зв'язок Олени Пчілки з М. Ф. Комаровим. – С.48-53; Яцун Н.О. Бібліотека
Комарова у фондах ОННБ імені М. Горького. – С. 54-60;
Бур’ян Л.М. Григорій
Дем’янович Зленко – дослідник спадщини М.Ф. Комарова. – С.61-64;
Подкупко Т.Л. Фонд М. Ф.
Комарова ОННБ імені М. Горького як джерело наочності у викладанні історії
України. – С. 65-68.
https://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=466
https://ube.nlu.org.ua/article/%
https://incognita.day.kyiv.ua/iz-rodini-pasionariyiv.html
Немає коментарів:
Дописати коментар