«Космос – незлічені лабіринти доріг»

12.04 – День космонавтики 

Ми далі й далі ринемо,

всміхаючись майбутньому.

Шляхи до зір — розчинено

руками всемогутніми! 

Павло Тичина 

12 квітня - Всесвітній день авіації і космонавтики, а рішенням від 7 квітня 2011 року 65 –ою сесією Генеральної Асамблеї ООН світова громадськість відзначає Міжнародний день польоту людини у космос. 

У цей день , 12 квітня, 1961 року Юрій Гагарін з космодрому «Байконур» на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі за одну годину сорок вісім хвилин, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. 

В Україні, 12 квітня, згідно з Указом Президента від 13 березня 1997 року, відмічають професійне свято працівники ракетно – космічної галузі.
Свого часу українські науковці зробили величезний внесок у розвиток радянської космонавтики, що дозволило СРСР бути провідною космічною державою. 

Серед них:

Сергій Корольов  - вчений - конструктор,    уродженець                      Житомира                              

Валентин Глушко- засновник рідинного ракетного двигунобудування, уродженець Одеси

                       Михайло Янгель - вчений - механик, походив з української родини   

   

Павло Попович - космонавт №4, перший українець, який полетів у Космос, уродженець Білоцерківщини

Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних досягнень – від перших польотів у космос, до створення й запуску космічного ракетного комплексу «Енергія-Буран». 

На сьогодні з Державним космічним агентством України співпрацюють практично всі космічні держави світу.

Перший український космонавт Леонід Каденюк побував у космосі двічі разом з американськими астронавтами.
Найбільш видатними досягненнями українських розробників, стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», АУОС і «Мікрон», ракетоносіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3». На «Південмаші» сконструювали й виготовили понад 400 штучних супутників Землі.
З 1991 до 2018 року було здійснено 154 запуски ракет-носіїв, виготовлених за участю українських підприємств. У різні роки на наших ракетоносіях відбувалося від 3 до 13% всіх запусків у космос. У загальнонаціональній науково-технічній програмі України на 2018-2020 роки передбачений запуск п'яти супутників.
В українській космічній галузі працюють до16 тис. фахівців

«Філософія свободи Мирослава Поповича»

12.04 – 90 років від дня народження Мирослава Поповича, українського філософа 

Він вражав дитячою цікавістю та легкістю. 

Він не тиснув, не був важким, 

він немов завжди, був готовий злетіти. 

Він часто літав – з однієї дисципліни на іншу, 

з однієї теми на іншу, з однієї історії до іншої 

Володимир Єрмоленко 

12 квітня 2020 року Мирославу Володимировичу Поповичу (1930 -2018), українському філософу, академіку НАН України, заслуженому діячу науки і техніки мало б виповнитись 90 років.
Народився Мирослав Попович на Житомирщині в сім’ї вчителів – філологів. Його батько загинув на фронті, захищаючи Київ. Закінчивши середню школу у 1948 році, вступив і закінчив у 1953 році філософський факультет КДУ ім. Т. Г. Шевченка. Три роки працював директором школи на Тернопільщині. У 1956 році вступив до аспірантури Інституту філософії АН України і з тих пір залишився його співробітником.
У 1992 році його обрано членом – кореспондентом , в 2003 – академії НАН України. Нагороджений Золотою медаллю ім. В. І. Вернадського НАН України (2007).

Вагомий вклад у розвиток історичної та філософської думки Мирослава Поповича важко переоцінити

   

Зупинимось тільки на деяких його працях.

Курс видатного історика частково будувався навколо книги «Раціональність і виміри людського буття», яка вийшла 1997 року. Це були дослідження й думки на межі всього з усім: психоаналізу з філософською теорією мови, філософії науки з теорією знаку, соціології з культурологією. Це був інтелектуальний ф'южн. 

Його книга «Криваве століття» є по – справжньому енциклопедією ХХ сторіччя. Піднесено історичний пласт подій від Першої Світової війни до так званої «холодної війни». Послідовний об'єктивний підхід до історичного процесу дозволяє автору книги відобразити епоху та оцінити героїзм людини, здатної захистити високі цінності. 







Книга «Філософія свободи» містить твори, маловідомі широкому читачеві, написана Мирославом Поповичем у різні роки і надрукована в різних виданнях та країнах. В ній зображено історичні події, важливі для України, портрети – персоналії відомих політиків та істориків, інтерпретації подій історії та науки в їх раціонально – філософському відтворенні. 

Мирослав Попович говорив: 

 "Поки людина жива, ми не можемо про неї нічого сказати, бо сьогодні вона зробила один вчинок, а завтра – зовсім інший і перекреслила все те, що було раніше. Вся людська біографія – це сукупність вчинків. І сенс життя теж стосується усієї цієї сукупності вчинків, останнім з яких є відхід людини. Після смерті вже можна сказати: ця людина - … І перерахувати факти її біографії»

«Традиції і звичаї ромів. Знамениті представники ромської національності»

8 квітня – Міжнародний день ромів, започаткований у 1971 році на 1 – му Всесвітньому Конгресі ромів у Лондоні; встановлене на ІV – му Всесвітньому Конгресі ромів 1990 року у Сероцьку (Польща).
Метою свята є привернення уваги до ромів як єдиного народу його самобутньої культури, історії, 

а також подолання дискримінації, утисків та відчуження ромів

Світ переживає нову епідемію або що треба знати про COVID - 19

Світ потерпає від нового типу коронавірусної інфекції 

На жаль, епідемія не оминула нашу державу. 

Станом на ранок 5.04.2020 року на Україні зафіксовано 1251 випадок зараження. Із них 32 летальних, 25 пацієнтів видужали. Зокрема, в Київській області зареєстровано 82 випадки зараження (4 людей померли), а в місті Києві захворіло 225 осіб (одна людина померла). 

    

Заражение коронавирусом по областям Украины на 5.04.2020
Область	Всего зара­жений		Смер­тельные случаи		Выздоро­вевшие	Сейчас болеют
Винницкая	75	+9				75
Волынская	19	+2	1			18
Днепропетровская	14				3	11
Донецкая	8					8
Житомирская	11	+2	1			10
Закарпатская	28	+4				28
Запорожская	39	+11			6	33
Ивано-Франковская	105	+11	6			99
Киевская	82	+5	4		3	75
Кировоградская	37	+18				37
Луганская	3					3
Львовская	15	+1			2	13
Одесская	26					26
Полтавская	9	+1				9
Ровенская	38	+7	4			34
Сумская	49	+12	2			47
Тернопольская	160	+25	2			158
Харьковская	1					1
Херсонская	10	+2	1			9
Хмельницкая	10					10
Черкасская	60		1			59
Черновицкая	220	+14	5		9	206
Черниговская	7	+2				7
г.Киев	225	+30	1			224
Всего	1251	+156	28		23	1200

Що таке COVID – 19 і як з ним боротися? 

Новий коронавірус (SARS-CoV-2 або 2019-nCoV) — це новий вірус, який спричиняє розвиток респіраторних захворювань у людей (зокрема, гострої респіраторної хвороби COVID-19) та може передаватися від людини до людини. Цей вірус уперше був ідентифікований під час розслідування спалаху в м. Ухань, Китай, у грудні 2019 році.

Симптоми захворювання

У людини, інфікованої SARS-CoV-2, розвивається респіраторне захворювання різної тяжкості із такими основними симптомами:
- підвищення температури тіла, гарячка ;
- кашель;
- задишка (ускладнене дихання).
Симптоми можуть проявитися через 2–14 днів після зараження. У багатьох пацієнтів SARS-CoV-2 спричиняє запалення легень.
Наразі, немає вакцини для захисту від і не існує специфічного противірусного лікування. Люди, інфіковані новим коронавірусом, можуть звернутися по медичну допомогу, щоби полегшити симптоми.

Як захиститися від інфікування?
Дотримуйтеся «Протоколу спільного проживання з групою ризику і дії проти COVID-19»

«Протоколу виходу на вулицю і дії проти COVID-19», « Протоколу повернення додому і дії проти COVID-19»

     

До вашого відома! 

Постанова № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами)
основні заборони:
з 6 квітня 2020 року:
- перебування в громадських місцях без респіратора або захисної маски (дозволяються виготовлені самостійно);

- переміщення групою осіб у кількості більше, ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років.

з дня публікації змін у друкованому виданні:

- перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу дорослих;

- відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;

- відвідування спортивних та дитячих майданчиків;

- проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, за умови забезпечення учасників респіраторами або захисними масками;

- перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;

-проїзд у громадському транспорті, крім працівників закладів та установ, які забезпечують охорону здоров’я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв’язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, об’єктів критичної інфраструктури, які мають безперервний промисловий цикл;

- самовільно залишати місця обсервації (ізоляції);

- відвідування установ і закладів паліативної допомоги, соцзахисту та соцпослуг, крім установ і закладів, які надають послуги екстрено (кризово).

Також, Постанова закріплює правила проведення самоізоляції та обсервації. Контроль за дотриманням режиму самоізоляції здійснюватимуть поліцейські, військовослужбовці, Нацгвардія, працівники держустанов МОЗ тощо. Постанова набуває чинності після опублікування в офіційному друкованому виданні

«Конституція, яка випередила час»

5.04 – 310 років прийняття Конституції Пилипа Орлика 

Конституційний акт «Договорів і постанов», фактично – козацький суспільний договір, який називають «першою в світі Конституцією», був укладений 1710 року між гетьманом Війська Запорозького Пилипом Орликом і старшиною та козацтвом Війська Костем Гордієнком.

Тож, автором Конституції став представник білоруського шляхетнього роду Орликів, поет, публіцист - Пилип Степанович Орлик (1672 –1742). 

Він був нащадком литовсько – білоруського роду (герб Новина). Освіту здобув у Києво – Могилянському колегіумі. З 1692 року служив кафедральним писарем у канцелярії київського митрополита, а з 1706 був призначений генеральним писарем в уряді Івана Мазепи. Брав участь у його таємничій діяльності. Гетьманом України Орлика обрано 5 квітня 1710 року.

Складений гетьманом Договір має Преамбулу та 16 статей. Він став пам’яткою української політико – філософської та правової думки. Конституція Пилипа Орлика була чинною чотири роки під час боротьби за землі Гетьманщини. Документ, написаний латиною, зберігається в Швеції