12.04 – 90 років від дня народження Мирослава Поповича, українського філософа
Він не тиснув, не був важким,
він немов завжди, був готовий злетіти.
Він часто літав – з однієї дисципліни на іншу,
з однієї теми на іншу, з однієї історії до іншої
Володимир Єрмоленко
12 квітня 2020 року Мирославу Володимировичу Поповичу (1930 -2018), українському філософу, академіку НАН України, заслуженому діячу науки і техніки мало б виповнитись 90 років.
Народився Мирослав Попович на Житомирщині в сім’ї вчителів – філологів. Його батько загинув на фронті, захищаючи Київ. Закінчивши середню школу у 1948 році, вступив і закінчив у 1953 році філософський факультет КДУ ім. Т. Г. Шевченка. Три роки працював директором школи на Тернопільщині. У 1956 році вступив до аспірантури Інституту філософії АН України і з тих пір залишився його співробітником.
У 1992 році його обрано членом – кореспондентом , в 2003 – академії НАН України. Нагороджений Золотою медаллю ім. В. І. Вернадського НАН України (2007).
Вагомий вклад у розвиток історичної та філософської думки Мирослава Поповича важко переоцінити
Зупинимось тільки на деяких його працях.
Курс видатного історика частково будувався навколо книги «Раціональність і виміри людського буття», яка вийшла 1997 року. Це були дослідження й думки на межі всього з усім: психоаналізу з філософською теорією мови, філософії науки з теорією знаку, соціології з культурологією. Це був інтелектуальний ф'южн.
Його книга «Криваве століття» є по – справжньому енциклопедією ХХ сторіччя. Піднесено історичний пласт подій від Першої Світової війни до так званої «холодної війни». Послідовний об'єктивний підхід до історичного процесу дозволяє автору книги відобразити епоху та оцінити героїзм людини, здатної захистити високі цінності.
Книга «Філософія свободи» містить твори, маловідомі широкому читачеві, написана Мирославом Поповичем у різні роки і надрукована в різних виданнях та країнах. В ній зображено історичні події, важливі для України, портрети – персоналії відомих політиків та істориків, інтерпретації подій історії та науки в їх раціонально – філософському відтворенні.
Мирослав Попович говорив:
"Поки людина жива, ми не можемо про неї нічого сказати, бо сьогодні вона зробила один вчинок, а завтра – зовсім інший і перекреслила все те, що було раніше. Вся людська біографія – це сукупність вчинків. І сенс життя теж стосується усієї цієї сукупності вчинків, останнім з яких є відхід людини. Після смерті вже можна сказати: ця людина - … І перерахувати факти її біографії»
Немає коментарів:
Дописати коментар