«Всім серцем любіть Україну

Я так люблю тебе, мій краю,

Красу твоїх степів і гір!

Тебе душа моя вітає

Прибоєм трав і сяйвом зір

В читальній залі бібліотеки з 2 по 9 січня організовано виставку – персоналію «Всім серцем любіть Україну», присвячену 125 - річчю від дня народження українського поета, письменника, уродженця Донецького краю Володимира Сосюри.

Хто він був – Володимир Сосюра?

На це питання дають відповідь збірки та окремі видання щодо біографічних даних та історії написання поезій, прозових творів письменника.

Жив на землі поет: захоплювався, страждав й втішався, любив і співав.

Володимир Сосюра народився 1898 року на станції Дебальцеве на Донеччині. Дитячі роки поета минають в селищі «Третя рота»

(нині м. Верхнє), у старій хворостянці над берегом Дінця. Одинадцяти років Сосюра йде працювати до бондарного цеху содового заводу, згодом телефоністом, чорноробом, не цурається випадкових заробітків. Початкову освіту здобуває під опікою батька, зачитується пригодницькою літературою. В полі зору -Майн Рід, Жуль Верн, Фенімор Купер, а 1911 року вступає до міністерського двокласного училища в с. Третя Рота.

Життєвий шлях Володимира Сосюри тернистий , повний випробувань, поневірянь, випадкових, а може ні, збігів обставин, коли був на волосині від смерті…

Поезія Сосюри, це його природна мова, погожа, як роса світлого ранку. Особливо це помітно в різноманітті створених ним художньо – поетичних здобутків, серед різних стилей та течій того часу.

Кольористика малюнка , мова вірша, яскравість барви та лінії в ньому, свідчить про небайдужість до прийомів імпресіоністичного письма. Разом с тим увиразнюються риси власного стилю: романтика боротьби й кохання, гостро відчутий «смак» життя, точно вловлена психологія миті.

Зацікавлені відвідувачі, завдяки презентації творів, звернули увагу на відомі збірки поезій Володимира Сосюри «Такий я ніжний, такий тривожний…», «Розстріляне безсмертя», яку відкриває раніш заборонений радянською цензурою вірш:

Любіть Україну, як сонце, любіть,Як вітер, і трави, і води,

В годину щасливу і в радості мить,

Любіть у годину негоди…

А також з особливою увагою переглянули рядки поеми «Мазепа», замовчуваною свого часу.

Високу оцінку творчості Володимира Сосюри, одному з найвизначніших українських ліриків ХХ століття, надав Борис Олійник: «Він належить до майстрів слова, які уміли і жити своїм часом, і йти попереду часу, і завжди залишатися на часі, оскільки апелювали до серця людського»