понеділок, 10 грудня 2018 р.

Літературний хронометр

2019 рік! Літературний хронометр:"Імена. Книга. Час"





Книги для мене, як хліб насущний, необхідні 


Т. Г. Шевченко



Шановні читачі! 

Пропонуємо вашій увазі Літературний хронометр 2019 року, який складено за ювілейними датами письменників «Імена. Книга. Час». 

Ви ознайомитесь з творчим доробком відомих, видатних літераторів, їх мудрістю та світоглядом. Кожен з них зміг вкласти особисту лепту до розвитку культури своєї Батьківщини і стати її обличчям серед інших країн світу. 

Цим письменникам притаманна прогресивна думка, що примножує загальнолюдські цінності: добро, милосердя, любов, щедрість, людяність



Письменники – ювіляри
січень – березень 2019 року



Січень
«Літературна ретроспектива: Юрій Збанацький»







1.01 -105 років від дня народження Юрія Збанацького, українського письменника (1914 – 1994 )











1 січня поточного року виповнюється 105 років від дня народження призабутого, на жаль,
українського письменника, кінодраматурга, лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка /1970/, Літературної премії Чувашії ім. М. Сеспеля/1967/, премії ім. Лесі Українки/1975/.
За віком і талантом він належав до тієї блискучої плеяди майстрів художнього слова, як Олесь Гончар, Платон Воронько, Іван Ле, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Микола Бажан…
Юрій Збанацький є автором чисельних повістей та романів – «Малиновий дзвін», «Сеспель», «Серед добрих людей», «Єдина», «Привітайте мене, друзі!» тощо.
Педагог за фахом, більшість своїх творів Юрій Олефірович присвячував питанням виховання у підростаючого покоління найкращих рис Людини і Громадянина, духовного дорослішання і становлення характеру дітей і підлітків у воєнні та повоєнні часи Другої Світової війни.
І, водночас, його проза є зразком ліричної оповідки, що оспівує красу рідної землі і повсякденне життя на ній працьовитих, добрих та відданих своїй справі людей.
Сьогодні доречно згадати Збанацького, як дитячого письменника





Книги Збанацького для дітей:



Писати Юрій Збанацький розпочав ще до війни. Перші його дру­ковані твори з'явилися в 1944 р.
У 1948 р. вийшла повість «Таємниця Соколиного бору», яка відразу ж принесла авторові славу й визнання. З цього часу розпочинається інтенсивна літературна діяльність письменника.
Так, не перебільшуючи ролі дітей у війні, письменник змалював у повісті «Таємниця Соколиного бору» єдність думок і вчинків дорослих і малих, героїзм дітвори в боротьбі з гітлерівськими загарбниками











У повісті "Між добрими людьми" розповідається про долю дівчинки, яка загубилась під час Великої вітчизняної війни...Її взяла до себе українська жінка Михайлина, не сумніваючись ,що зможе стати для сироти матір'ю...


















Роман «Кують зозулі» присвячений сучасникам: вчителям, металургам, школярам.
Твір сповнений любові до життя, до людей – творців нового світу і, особливо, до дітей – завтрашніх господарів країни




                    





«Люди і сучасний світ у творах Селінджера»








1.01 - 100 років з дня народження Джерома Девіда Селінджера (1919 – 2010) 














Джером Девід Селінджер – американський письменник, народився у єврейсько – ірландській сім’ї. Те, що він був напівєвреєм, викликало серйозний внутрішній конфлікт, зумовлений соціальним статусом, - в ті часи був поширений антисемітизм. Батько бажав, щоб Девід продовжив сімейний бізнес, а це майбутнього письменника зовсім не приваблювало.
Після шаленого успіху єдиного роману «Ловець у житі»(1951), Селінджер усамітнився і протягом довгих років вів затворницький спосіб життя, не припиняючи літературної діяльності



Роман світового масштабу:



«Ловець у житі» - роман американського письменника Джерома Селінджера. В ньому від першої особи, 16 – річного юнака Холдена, відверто розповідається про його загострене сприйняття американської дійсності і несприйняття загальних канонів і моралі сучасного суспільства. Роман мав велику популярність як серед молоді, так і серед дорослого населення, маючи суттєвий вплив на світову культуру другої половини ХХ століття


                     
      





«Спив до дна я прикрий келих»







6.01 – 185 років Степана Руданського (1834 – 1873), українського поета









Степан Руданський народився в сім’ї священика 6 січня  1834 в с. Хомутинці Вінницької обл. , український поет, перекладач античної літератури, автор класичних сатир на міжнаціональну тематику, професійний лікар.
Навчався в Кам’янець – Подільській духовній семінарії, згодом – у Петербурзькій медико – хірургічній академії. Саме цей період є плідним на ниві письменства. Передусім, він прославився як автор так званих співомовок, написав близько двохсот віршованих гуморесок, кілька поем, балад, ліричних віршів.
Із Петербургу Степан Руданський переїздить до Ялти і самовіддано поринає в роботу, поєднуючи обов’язки завідувача лікарні, карантинного лікаря Ялтинського повіту та лікаря алупкінських маєтків графа Воронцова. Молодого лікаря кримчани любили за веселу вдачу, безкорисливість і доброту. Улітку 1872 року Руданський брав участь у ліквідації епідемії холери, унаслідок чого тридцятидев’ятирічним сам захворів й помер.
Творчість Степана Руданського сповнена оптимізму, гумору, іскрометного сміху


Запорожці у короля




Приїхали Запорожці,

Короля витають,

Король просить їх сідати,

Козаки сідають...

Сидять собі. В них жупани

Все кармазинові,

І самі такі храбренні,

Вуса прездорові!..



Задивились на ті вуса

Ляхи препогані.

„Що б їм, кажуть, дати істи?
Даймо їм сметани!..“
Поставили їм сметани,
Їсти припрошають,
Але наші Запорожці,
Разом відмовляють:

 —  „Славная у вас сметана!..
Тілько почекайте,
А перше нам, Запорожцям,
Щільник меду дайте!“
Дали меду Запорожцям.
Вони як поїли,
Так ті вуса прездорові
В гору й завертіли.

Тай говорять королеви:
 —  „Кажи, ясни пане,
Нехай тепер Запорожцям
Подають сметани“




«Правдивому нема в віках загину»





8.01 – 140 років від дня народження Степана Васильченка (1878 – 1932), українського письменника




Степан Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879 року в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній родині ремісника. Навчався в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905 року. «Неспокійна», за його висловом, праця «неблагонадійного» вчителя сільських шкіл на Київщині та Полтавщині, а також посилений інтерес до народної творчості, до поезії Шевченка, світової класики, - все це сприяло збагаченню життєвого і мистецького досвіду майбутнього письменника.
У літературний процес Васильченко включився зрілим митцем із своїм власним поетичним голосом у 1910р., коли з'явились друком такі оригінальні твори, як «Мужицька арихметика», «Вечеря», «У панів», «На чужину», «Циганка», пройняті любов'ю до людини праці, утвердженням віри в перемогу соціальної справедливості





Книги Степана Васильченка:


Повість Степана Васильченка «В бур’янах» глибоко вражає своїм драматизмом. За часів свого дитинства Тарас Шевченко знаходився в нелегкому становищі. Але його доля була долею всього українського народу. Пройде зовсім небагато часу і колишній дяків наймит, що ховався в бур’янах, підійме свій могутній гнівний голос і луною розкотиться по світу святе Кобзареве слово
















«Талант» - повість українського письменника Степана Васильченка, де розкривається трагедія молодої талановитої дівчини з народу, людини, яка шукала життя світлого, справжнього, щасливого і хотіла віддавати свій талант людям















Ідея твору “Басурмен” - возвеличення життєрадісної вдачі хлопця, який любить пофантазувати і прагне збагнути допитливим дитячим розумом та серцем навколишній світ. Кожна людина індивідуальна, вільна у власному виборі, має право на самовизнання, самоствердження. “Басурмен”: оповідання з елементами уявного, фантастичного, казкового










Лютий

«Берроуз і його закоханість у світ»





5.02 – 105 років від дня народження Вільяма Берроуза (Райса) (1914 – 1997), американського письменника -есеїста, одного з ключових американських авторів другої половини ХХ століття






Він є найважливішим представником біт – покоління /письменники – екзистенціалісти/.
Вільям Берроуз народився у заможній сім’ї, закінчив престижний Гарвардський університет, продовжив освіту в Європі, багато подорожував світом. Перший літературний досвід отримав у сорокових роках, коли познайомився з майбутніми членами «внутрішнього кола» бітників.
У тридцять дев’ять років Вільям Берроуз надрукував свою дебютну книгу. Початком літературної слави став експериментальний роман «Голий сніданок», який вийшов в 1959 році. Загалом, авторству письменника належать близько двох десятків романів і більше десяти збірників малої прози. Творчість Берроуза вплинула на сучасну поп – культуру, особливо на літературу і музику



Книги Вільяма Берроуза:






Головний герой, роману Вільяма Берроуза «Марсияни»- благородний сміливець без жаху і докору, потайки опиняється на Марсі, де постійно потрапляє в різні неоднозначні ситуації, з яких виходить досить легко і блискавично
















Роман «Тарзан». Вигаданий Берроузом персонаж, вперше з’явився у книзі «Тарзан з роду Мавп»(1912), окремою книгою твір вийшов у 1914 році. Згодом, автор написав ще двадцять три частини 









          

         «Кращі книги Еріка Кестнера"





23.02 – 120 років від дня народження Еріка Кестнера (1899 – 1974) німецького письменника, сценариста і кабаретиста









Популярність в Німеччині Еріх Кестнер завоював завдяки своїм гумористичним творам для дітей і сатиричним поезіям на злободенні теми.
У 1928 році Кестнер опублікував перший збірник віршів «Серце на поясі» та дитячу книгу «Еміль та Детективи», яка розійшлася мільйонними тиражами і була переведена 59 мовами. До 1933 року у світ вийшло ще три збірки.
Після війни письменник переїхав до Мюнхена, де редагував газету «Новий час», публікував юнацький журнал «Пінгвін», працював на різних радіостанціях, написавши ряд пісень, радіоп’єс, промов, ессе на теми нацизму, Другої світової війни, суворих труднощів пост -військової Німеччини.
Повторне відкриття творчості Кестнера сталося в 70 –х роках, коли всі його книги були екранізовані. Він став лауреатом багатьох літературних премій


Книги Еріка Кестнер:















Роман «Фабіан» відтворює картину життя Німеччини напередодні приходу фашистів до влади. Але роман є не тільки гострою сатирою: його герої – це люди, які зберегли в душі доброту і любов до людини
















Березень

«Єднаймо душі словом й пензлем Кобзаря»




9.03 – 205 років від дня народження Тараса Шевченка, українського письменника, поета, художника, прогресивного мислителя (1814 – 1861)


Народився великий поет в селі Моринці Черкаської області, в сім’ї кріпосного селянина Григорія Шевченка.
Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий відбиток у літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав, в основному, в жанрі поеми («Гайдамаки», «Сон», «Катерина» та ін.), балади («Причинна»), повісті («Княгиня», «Музикант»). Загальновідомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув'язненні).
Тарас Шевченко — автор більше 1000 художніх робіт, в основному, - це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. Він досконало володів технікою написання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування.
Тарас Шевченко — геній планетарного масштабу. Його праці перекладені на велику кількість мов світу. У багатьох державах за межами України встановлено пам'ятники Шевченку. На честь поета названі парки, бульвари, театри і вулиці

Книги Тараса Шевченка:




«Кобзар» - назва поетичних творів Тараса Шевченка. У наш час під назвою «Кобзар» розуміють усі віршовані твори поета, а ось перші видання цієї збірки містили деякі його поезії. За все життя автора створено 235 поетичних творів: віршів, поем та балад.
Всі ці твори написані українською мовою, окрім вірша «Тризна», поеми «Сліпа».
Уперше «Кобзар» видано 1840 року у Санкт – Петербурзі за сприяння Євгена Гребінки на кошти Петра Мартоса. Тоді у збірку увійшло всього вісім творів: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка», ( «Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи мої, лихо мені з вами», що були написані спеціально для збірки і є своєрідним епіграфом до цього видання та загалом до усієї творчості Тараса Шевченка.
Після видання збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем


«Найвеличніше джерело енергії – людська думка»










16.03 – виповнюється 135 років Олександру Бєляєву (1884 – 1942), письменнику – фантасту, репортеру, юристу








Один із засновників науково – фантастичної літератури, який цілком присвятив себе даному жанру. Серед найбільш відомих його романів: «Голова професора Доуеля», «Людина – амфібія», «Аріель», «Зірка КЕЦ» і багато інших, всього більш 70 науково – фантастичних творів, в тому числі 17 романів


Книги Олександра Бєляєва:








«Голова професора Доуеля» - твір Олександра Бєляєва, який сам автор називав автобіографічною історією, в якій «хотів розповісти, що може відчувати голова без тіла»





















«Аріель» - науково – фантастичний роман Олександра Бєляєва, виданий у 1941 році. 
В основу твору покладено образ людини, здатної літати без будь - яких пристосувань. Юнак Аріель близький до персонажу Іхтіандра з іншого твору письменника «Людина – амфібія»










«Последний человек из Атлантиды» - фантастичний, пригодницький роман Олександра Бєляєва, вперше виданий у 1925 році в журналі «Всемирный следопыт», присвячений долі легендарної Атлантиди.
Роман складається з двох частин: події першої частини, що описують відкриття Атлантиди, відбуваються в наш час. Друга частина являє собою рукопис одного з першовідкривачів Атлантиди – професора Ларісона, який знайдено після його смерті, де він у довільній формі зображує повсякденне життя Атлантиди та її загибель









«Художній світ і творча позиція Юрія Мушкетика»








21.03 – 90 років від дня народження Юрія Мушкетика, українського прозаїка











Юрій Мушкетик – визнаний майстер сучасної української прози. За три десятиліття літературної праці ним опубліковано більше десяти романів, низку повістей і збірок оповідань, написано кілька п’єс. 
За роман «Крапля крові» автора відзначено Республіканською премією ім. М. Островського (1965), за роман «Позиція» - Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980)









«Таємний посол» - тетралогія з чотирьох романів: «Посол Урус – Шайтана»(1968), «Фірман султана» (1969), «Чорний вершник» (1976), «Шовковий шнурок»(1977). У всіх чотирьох романах мова йде про долю українського козака Арсена Звенигори. Він подорожує по Україні і Туреччині, виконуючи секретне доручення кошового отамана Сірка












У романі «Гетьманський скарб» письменник досліджує проблему пошуку легендарного скарбу наказного гетьмана Полуботка. Події роману показані очима молодого козака Івана Сулими, закоханого в Улясю – дочку гетьмана Івана Скоропадського. Палке кохання, насильницька розлука закоханих, таємні та випадкові зустрічі, страждання, сльози – і все це на тлі тяжкої політичної боротьби українського народу в ХVІІІ столітті









«Немає такої людської фантазії, яку б, граючи, не перевершила дійсність»







26.03 – 70 років від дня народження Патріка Зюскінда, німецького письменника, драматурга, кіносценариста










Народився у родині професійного літератора. Одержав музичну освіту, вивчав історію в Мюнхенському університеті. Змінив багато професій – працював у патентному відділі фірми «Сіменс», тапером у танцювальному залі, тренером з настільного тенісу. Успіх прийшов після виходу його першого твору п’єси – монологу «Контрабас» (1994), а найвідоміший твір письменника «Парфуми», написаний у 1985 році, перекладено 46 мовами і продано близько 15 мільйонів екземплярів



Книги Патріка Зюскінда:










В оповіданні «Голубка» Зюскінд описує людину, яка бажає забути події дитинства , щоб у подальшому не зазнавати пережитих потрясінь. За для цього ізолює себе від них, вважаючи за краще вести життя, позбавлене будь-яких подій











Роман «Парфуми», що вийшов у 1985 році і став бестселером, приніс авторові премію Гутенберга за найкращий іноземний роман у 1986 році в Парижі.
Завдяки своїй багатогранності, твір подобається читачеві: хтось захоплюється сюжетом, когось приваблює філософське підґрунтя,але кожен самостійно шукає відповідь на питання – хто ж він, цей незвичайний Жан – Батіст – Гренуй? Геніальний злочинець, талановитий злий геній, або просто нещасна людина? Чи варто домагатися дивовижними та жахливими способами любові та шани людей, якщо ти їх ненавидиш? Адже тоді, досягнувши мети, не маєш жодного задоволення








Немає коментарів:

Дописати коментар