БЕЗБАР'ЄРНІСТЬ - ЯК ВИГЛЯДАЄ ДОСТУПНІСТЬ НАСПРАВДІ

 

З 25 по 31 травня в Україні проходить Національний тиждень безбар'єрності. Це щорічна інформаційна кампанія, яка покликана сформувати в суспільстві культуру рівних прав та можливостей. 

 Безбар'єрність це не лише про пандуси, а й про створення комфортного середовища для всіх людей, незалежно від їхнього віку, статі, стану здоров'я чи інших індивідуальних особливостей.

 В рамках Національного тижня безбар'єрності представляємо онлайн - спецпроєкт, спрямований на популяризацію культури інклюзивності та формування рівних можливостей й поваги до всіх громадян.  

                

«ВІД КАМЕНЯ ДО КНИГИ: МАНДРІВКА У СВІТ ПИСЕМНОСТІ»

У ІХ столітті рівноапостольні брати Кирило і Мефодій створили першу слов’янську абетку — кирилицю, заклавши основу розвитку писемності, літератури та духовної культури багатьох народів. Ця подія стала важливою віхою і для української культури.

  До Дня слов’янської писемності і культури в бібліотеці ім. М. Т. Рильського підготовлено й проведено інтерактивну годину-екскурсію «Від каменя до книги: мандрівка у світ писемності», присвячену духовним витокам слов’янських народів, красі рідного слова та значенню книги у збереженні української культури й національної пам’яті.

 До нас завітали першокласники 1-Д та 1-В класів разом із вчителями Марією ГУЛЯНСЬКОЮ та Оленою ПІНЬКЕВИЧ. Діти поринули у захопливу подорож сторінками історії книги — від наскельних написів, папірусу та пергаменту до сучасної паперової й електронної книг.

1-Д 

1-В

                        Заходи підготувала і провела бібліотекар І категорії Юлія ОХРИМЕНКО

 Юні відвідувачі з цікавістю слухали про виникнення слов’янської писемності, кирилицю, слов’янську абетку, історію першого друкованого букваря та розвиток української книги. Першокласники виявили гарну обізнаність щодо книжок своєї вікової категорії, активно відповідали на запитання та висловлювали власні думки про читання і роль книги у житті людини.

        

 Особливе зацікавлення у дітей викликала екскурсія дитячим абонементом бібліотеки, під час якої вони ознайомилися з книжковими полицями, сучасними виданнями та правилами користування бібліотекою.

          

 Наприкінці зустрічі багато дітей із захопленням висловили бажання повернутися до бібліотеки вже разом із батьками — у якості майбутніх читачів.Такі зустрічі допомагають юним читачам відкрити дивовижний світ книги, виховують любов до читання та повагу до культурної спадщини українського народу.

1-Д

МОВНІ СКАРБИ СЛОВ'ЯН

 24 травня відзначається День слов'янської писемності та культури, який є вшануванням пам'ять про святих рівноапостольних братів Кирила та Мефодія - творців слов'янської абетки. Разом з Україною свято відзначають у низці слов'янських країн, зокрема в Болгарії, Сербії, Пвнічній Македонії. 

 День слов'янської писемності та культури символізує духовну єдність та культурну спадщину багатьох поколінь. 

 Мова - це безцінне надбання людства та справжня душа народу!

 В нашій бібліотеці відбулась презентація книжкової виставки "МОВНІ СКАРБИ СЛОВ'ЯН".

Відвідувачі із зацікавленістю сприйняли інформацію щодо історії слов'янської писемності, подальшого розвитку українського письма та взяли участь у вікторині 

"ВИТОКИ НАШОЇ МОВИ".

 Запрошуємо переглянути ВІДЕОЕКСКУРС 

"МОВНІ СКАРБИ СЛОВ'ЯН" 

та прийняти участь у відеовікторині.

          

«У ДЕНЬ ВИШИВАНКИ — ДО БІБЛІОТЕКИ ЗА ЗНАННЯМИ»

 

 У Всесвітній день вишиванки, 21 травня, започаткований у 2006 році студенткою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесею ВОРОНЮК, у бібліотеці відбулася інтерактивна година «Від вишиванки — до книжкової мудрості» для учнів 1-Б класу Ліцею №59 (вчителька Тетяна ХОМЕНКО)

Першокласники поринули у світ українських традицій, дізналися цікаві факти про історію виникнення свята вишиванки та здійснили захопливу мандрівку сторінками історії української книги. 

Особливу увагу присутніх  Юлія ОХРИМЕНКО (бібліотекар І категорії) звернула створенню першого українського букваря Іваном Федоровим та значенню книги у житті людини.

Жваве обговорення викликали питання: 

"Чому книгам встановлюють пам’ятники у різних країнах світу?" 

 "Чи може книга бути справжнім другом і навіщо сучасним дітям читати?"

 Учні активно висловлювали свої думки, ділилися історіями про книгу та із захопленням брали участь в інтерактивних завданнях.

 Зустріч подарувала дітям гарний настрій, нові знання та ще раз нагадала: вишиванка і книга — це духовні символи українського народу, які зберігають нашу історію, культуру та мудрість поколінь.  

ЕКСКУРСІЯ ДО ДИТЯЧОГО ВІДДІЛУ

 Через книгу дитина відкриває для себе світ, вчиться мислити, мріяти й любити свою Батьківщину!

ВИШИТА СТРІЧКА ПАМ'ЯТІ

Бібліотека ім.М.Т.Рильського долучилась до Всеукраїнської акції, яка присвячена вшануванню пам'яті полеглих захисників і захисниць України.

ВИШИВАНКА - КОД НАЦІЇ

Щорічно в третій четвер травня в Україні та світі відзначається День вишиванки. Це міжнародне свято покликане зберегти та популяризувати українські народні традиції носіння етнічного вишитого одягу.

 З давніх давен вишита сорочка вважалася справжнім оберегом щасливої долі. День вишиванки символізує національну єдність та незламність українського народу.

 Вишиванка є справжнім символом культурної спадщини та оберегом України, це не просто одяг: кожний хрестик наче вдало підібрана нота в мелодії української ідентичності!  

 В нашій бібліотеці організовано книжкову виставку "МОЯ РОДИНА В КОЛОЬОРАХ ВИШИВАНКИ", на якій представлений весь колорит вишивання з усіх регіонів України. Протягом тижня наші читачі мали змогу ознайомитися з виставкою та взяти участь в обговоренні ролі вишиванки для кожної родини.

 Пропонуємо переглянути ВІДЕОІСТОРІЮ - "ВИШИВАНКА - КОД НАЦІЇ"

         

"СЛЬОЗИ КРИМСЬКОЇ ВЕСНИ"

До Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу та 95-річчя від дня народження Нузета УМЕРОВА

 18 травня — день скорботи й пам’яті для кримськотатарського народу.

Саме цього дня  1944 року тисячі людей були насильно вирвані зі своєї землі, позбавлені дому, дитинства, майбутнього. Разом із народом у вигнання вирушили його мова, пісня, культура, пам’ять.

 Відеосюжет «Сльози кримської весни» — це розповідь про трагедію депортації, силу пам’яті та людей, які через літературу й культуру зберегли незламний дух кримськотатарського народу.

            

СВІТЛОФОР НАМ КАЖЕ - БЕРЕЖИ СЕБЕ

 

                                          1-Б клас, вчитель ХОМЕНКО Тетяна Федорівна

  В рамках Всеукраїнського  тижня безпеки дорожнього руху (7.05.2026 - 17.05.2026) нашу бібліотеку відвідали наймолодші учні Ліцею №59. 

  Діти закріпили знання про групи дорожніх знаків (попереджувальні знаки, заборонні та наказові знаки), аналізуючи правила безпеки для пішоходів та пасажирів, учні приймали жваву участь у вікторині на знання правил дорожнього руху, відгадували загадки, а також побували в ролі регулювальників!

 Напередодні літніх канікул ці знання є дуже корисними, адже правила поведінки на дорозі в цей час надзвичайно важливі як для дітлахів, так і для дорослих.

         

ГЛИБИНА ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ: ЧИТАННЯ СТЕФАНИКА

 

14 травня виповнюється 155 років від дня народження Василя Семеновича СТЕФАНИКА, українського письменника-новеліста, громадського діяча. 

 Василь СТЕФАНИК - видатний письменник, майстер експресіонізму, його творчість це короткі, психологічно напружені новели про важке життя селян. 

"Селянським Бетховеном, співцем селянської бідноти, володарем селянських дум" - саме так називають Василя СТЕФАНИКА, його творчість базувалась на реалістичному зображенні важкої долі та еміграції.

Пропонуємо відвідати ВІРТУАЛЬНУ ВИСТАВКУ творів Василя СТЕФАНИКА.

             

"ПАМ'ЯТЬ КРІЗЬ ПОКОЛІННЯ: УКРАЇНА В ПОЛУМ'Ї ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ"

У рамках проєкту «Герої нашого часу» бібліотека ім. М. Т. Рильського (завідувач Олена Покровка) спільно з Ліцеєм №59 та істориком Наталією Язловицькою провели для учасників історико-літературного клубу юнацтва «Історія в текстах» цикл заходів, присвячених Дню пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

   

         

     

 8 травня Україна вшановує пам’ять усіх, чиї життя забрала Друга світова війна: полеглих воїнів, мирних жителів, жертв окупації, Голокосту та мільйонів людей, долі яких були зруйновані війною. Це день скорботи, пам’яті та вдячності тим, хто боровся за мир і свободу.

 Пам’ятний день був офіційно встановлений в Україні у 2023 році як символ солідарності з європейською традицією вшанування пам’яті про Другу світову війну та поваги до кожного, хто протистояв нацизму.

 Особливу увагу під час заходів було приділено символу пам’яті — червоному маку. У світовій та українській традиції він уособлює пам’ять про загиблих, силу духу, біль втрат і водночас незламність життя. Графічний символ маку, створений українським дизайнером Сергієм Мішакіним, поєднує образ квітки та кривавого сліду від кулі — як нагадування про страшну ціну війни.

 Для учасників клубу були проведені мультимедійні історичні години:

«Пам’ять крізь покоління: Україна в полум’ї Другої світової» та «Сторінки війни. Україна 1941». Через фото-, відео- та документальні матеріали молодь мала можливість глибше осмислити події воєнних років, трагедії окупації та боротьбу українського народу.

  Жваве обговорення викликали теми:

«Чи можна було уникнути війни?» та «Масові вбивства й Голокост під час Другої світової війни». Такі зустрічі допомагають молодому поколінню не лише пізнавати історію, а й усвідомлювати цінність людського життя, миру та відповідальності за майбутнє.

         

Відеофрагменти заходу

 Також з 1 по 11 травня у бібліотеці діє книжкова виставка «Коли тихо плакала земля», де представлені видання про трагічні сторінки Другої світової війни, участь України у боротьбі проти нацизму та непоправні втрати, яких зазнав український народ.

Пам’ятаємо минуле — заради майбутнього. Пам’ятаємо тих, хто віддав життя за мир. Перемагаємо — завдяки силі пам’яті та єдності поколінь.

 

29 КВІТНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СОБАКИ - ПОВОДИРЯ

 

 Щорічно в останню середу квітня у світі відзначається Міжнародний день собаки-поводиря. Це свято присвячене чотирилапим помічникам, які стають підтримкою, опорою та справжніми очима для людей з порушеннями зору. 

 Собаки-поводирі є героями повсякденного життя, що забезпечують свободу пересування та впевненність своїм власникам.
 Запрошуємо переглянути відеоролік "МІЙ ВІРНИЙ ДРУГ І КОМПАС У СВІТІ"

       

ТЕХНОГЕННІ КАТАСТРОФИ ХХ СТОЛІТТЯ В УКРАЇНІ

 22 квітня для учасників юнацького клубу «Історія в текстах» (за програмою бібліотечного проєкту «Герої нашого часу») Ліцею №59 (вчитель Наталія Язловицька) проведено у мультимедійному форматі історико-екологічно-героїчну годину «Ціна недбалості: від Куренівки до Чорнобиля», присвячену 65-й річниці Куренівської трагедії та 40-й річниці Чорнобильської катастрофи.

 Через призму історичних джерел — документів, спогадів, документально-кінематографічних матеріалів та свідчень очевидців — Олена Покровка, завідувач бібліотеки, підготувала й провела презентацію щодо причин аварій, їх перебігу та жахливих наслідків.

 Куренівська трагедія 13 березня 1961 року в Києві сталася внаслідок прориву дамби Бабиного Яру. Потужний селевий потік із бруду та відходів накрив житлові квартали Куренівки, зруйнував будинки, трамвайне депо, забрав життя багатьох людей. Причинами катастрофи стали технічні прорахунки, ігнорування небезпеки та приховування реальних масштабів трагедії.

Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 року стала найбільшою ядерною аварією в історії людства. Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС призвів до масштабного радіоактивного забруднення України та інших країн Європи. Тисячі людей були змушені покинути свої домівки, а наслідки аварії для здоров’я та довкілля відчуваються й сьогодні.

 Хоча ці техногенні катастрофи відбувалися в різні часи, їх об’єднує спільна причина: недбалість, безвідповідальність посадових осіб, нехтування правилами безпеки та замовчування правди. В обох випадках найбільшу ціну заплатили звичайні громадяни — власним життям, здоров’ям, втратою домівок і впевненості в майбутньому. Такі трагедії принесли не лише людський біль, а й масштабну екологічну загрозу.

 З іншого боку, за сухими датами й фактами стоять люди, яким випали важкі випробування, біль втрат і священна пам’ять. Ми згадуємо тих, хто в найекстремальніших умовах рятував інших, локалізував наслідки катастроф і проявив мужність та самопожертву. Саме такі вчинки назавжди залишаються прикладом справжнього героїзму.

        

    Щоб подібне більше не повторювалося, суспільство повинно зробити важливі висновки: суворо дотримуватися норм безпеки, модернізувати небезпечні об’єкти, контролювати діяльність відповідальних структур, не приховувати інформацію від людей та виховувати відповідальність кожного за життя людини і стан довкілля. Пам’ять про Куренівку і Чорнобиль — це не лише урок минулого, а й застереження для майбутніх поколінь.

  Для відвідувачів бібліотеки з 21 квітня презентуватиметься книжкова виставка "Ціна недбалості: від Куренівки до Чорнобиля"

«СВІТОВИЙ ГОЛОС УКРАЇНИ – ЧИТАЙТЕ КУРКОВА!»

  23 квітня відомий український письменник Андрій КУРКОВ відзначатиме свій 65-річний ювілей. Його вважають одним із найвідоміших діячів сучасного українського літературного процесу.

 У бібліотеці ім. М. Т. Рильського презентовано книжкову виставку «Світовий голос України – читайте Куркова!». Особливу увагу приділено роману «Сірі бджоли», у якому йдеться про сіру зону на Донбасі.

Андрій КУРКОВ:

"Зараз найпопулярніший роман — "Сірі бджоли”. Цей роман я писав у 2017 році. Також одна з моїх останніх книжок — “Щоденник агресії”. Це, в принципі, мої щоденникові нотатки, які охоплюють період від грудня 2021 року до середини липня 2022 року: перед початком війни, початок війни і те, що відбувалося потім до липня".

              

 Усі книги письменника вирізняються яскравими персонажами та захопливими сюжетами. За сценаріями Андрія КУРКОВА створено вісім кінострічок. 

 У 2014 році він був нагороджений Орденом Почесного легіону Франції.

Його твори перекладено 43 мовами світу.

Вперше українською мовою Андрій КУРКОВ написав дитячу книжку "Маленьке левеня і львівська мишка", яка вийшла у 2014 році у "Видавництві Старого Лева".

Найвідоміша книга КУРКОВА — "Пікнік на льоду" — вийшла друком накладом до 150 тисяч примірників, а у світі її читали п’ятьма мовами. Після публікації цей твір потрапив до десятки найцікавіших європейських бестселерів.

Серед інших популярних видань — твори "Добрий янгол смерті", "Географія самотнього пострілу", "Остання любов президента", "Нічний молочник", "Садівник із Очакова".

Андрія КУРКОВА називають "голосом України", оскільки він активно розповідає міжнародній спільноті про війну, культуру та життя українців.