КОРІННЯ І КРОНА РІДНОЇ МОВИ

 

Щороку, 21 лютого в світі відзначається Міжнародний день рідної мови, проголошений Генеральною асамблеєю ЮНЕСКО.

Це свято покликане показати важливість та підтримати самобутність кожної окремої мови світу та нагадує про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Мова – це код нації, вона зберігає пам'ять про минуле, передає унікальний світогляд і формує менталітет.  Цей день не лише нагода вшанувати рідну мову, а й привернути увагу до її збереження, розвитку та популяризації

         Запрошуємо переглянути відеосюжет «КОРІННЯ І КРОНА РІДНОЇ МОВИ»

       

14 ЛЮТОГО — ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

 Напередодні свята в бібліотеці ім. М. Т. Рильського для вихованців РЦ «Трамплін» відбулася літературна інтерактивна година «Поезія ніжності».

 Учасники дізналися про історію Дня закоханих, читали вірші вголос, грали в інтелектуальні ігри, переглядали музичні та пізнавальні відео. Особливо зворушливими стали авторські поезії вихованців Олександра ШАЄВА та вірші Юрія БАЛАНЧУКА, які прочитали друзі поета.

Захід пройшов у щирій, дружній атмосфері, сповненій теплих розмов, усмішок і натхнення. Справжньою родзинкою став майстер-клас «Лист від серця», під час якого кожен учасник власноруч створив листівку та підписав її найдорожчій людині.

            

Програму підготувала завідувач бібліотеки Олена ПОКРОВКА, майстер-клас провела бібліотекар І категорії Юлія ОХРИМЕНКО.

Щиро дякуємо за співпрацю соціальним працівникам Центру — Олені ДЬЯЧЕНКО  та Вікторії ЦИБАНЬ.

14 ЛЮТОГО — ДЕНЬ ДАРУВАННЯ КНИГ!

 Для бібліотеки велика честь отримувати книжкові подарунки від наших читачів і відвідувачів. Цей щирий жест є яскравим свідченням любові до читання, небайдужості та бажання ділитися мудрістю з іншими.

У межах щорічної акції «Подаруй бібліотеці книгу» впродовж усього року, незалежно від пори та погоди, наш фонд поповнюється цінними виданнями для дорослого абонемента й дитячого відділу. Сьогодні близько 90% нових надходжень — це дарунки від наших відвідувачів, і ми безмежно вдячні за таку підтримку.

Напередодні Дня дарування книг читачі із захопленням ділилися враженнями від прочитаного, розповідали про улюблені твори та радили їх іншим. Такі зустрічі наповнюють бібліотечний простір живим спілкуванням, теплом і любов’ю до книги.

     

Ліка КАРЧАВА

Особливо приємно, що свої видання бібліотеці дарують українські письменники. Під час зустрічей у нашій бібліотеці Максим Рильський, Леся Шиденко, Павло Браницький передали авторські книги, присвячені українській історії, героїзму й мужності захисників, красі та силі рідної землі.

Щиро дякуємо кожному, хто пам’ятає про бібліотеку, підтримує її та допомагає зберігати й примножувати нашу духовну спадщину. Адже саме з книги починається шлях до світлого майбуття

КОМУСЬ НАСНИВСЯ ЗНОВУ ГІНДУКУШ...

 

 Щороку 15 лютого ми схиляємо голови в пам’ять про учасників бойових дій на території інших держав — тих, кого доля й наказ відправили далеко від рідного дому, у вир чужих воєн.

 Від конфлікту на Китайській залізниці 1929 року й протягом усього ХХ століття світ неодноразово спалахував полум’ям збройних протистоянь. У багатьох із них у складі тодішньої Радянської армії брали участь українці. Вони виконували свій обов’язок, часто не ставлячи запитань, не знаючи, чи судилося повернутися.

 Найболючішою сторінкою стала десятирічна війна в Демократичній Республіці Афганістан. Чужі гори й небезпечні перевали назавжди забрали понад три тисячі наших співвітчизників. Для них дорога додому так і залишилася незавершеною. Для їхніх родин — це рана, що не загоюється з часом.

 Фотодемонстрацію з коментарями «Шлях додому» ми присвячуємо ветеранам Афганістану та світлій пам’яті тих, хто не повернувся з пекла війни. Це наша тиха подяка, наш спомин і наш обов’язок — пам’ятати.

          

ЖЕРТВА СТАЛІНСЬКОГО ТЕРОРУ

 

 У бібліотеці імені М. Т. Рильського організовано книжкову виставку та проведено літературну подорож «Життя, прожите в слові», присвячену 125-річчю від дня народження Валер’яна Підмогильного — видатного українського прозаїка, перекладача та однієї з ключових постатей «Розстріляного відродження».

 Валер’ян Підмогильний народився 2 лютого 1901 року в селі Чаплі на Катеринославщині в бідній селянській родині. Початкову освіту здобув у церковній школі, згодом навчався у Першому катеринославському реальному училищі, яке закінчив з відзнакою. Продовжив освіту на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, однак навчання не завершив.

 Перше оповідання майбутній письменник написав у 16 років — «Важке питання». Особливе місце в його творчості посідала французька мова. Підмогильний перекладав твори Вольтера, Бальзака, Анатоля Франса, Дідро, Мопассана, Стендаля. Дослідники вважають його провісником екзистенціалізму, який на десятиліття випередив творчі пошуки європейських письменників, зокрема Жана-Поля Сартра.

 В українській літературі Валер’ян Підмогильний був одним із перших, хто художньо осмислив феномен селянського руху під проводом Нестора Махна. У 1922 році він переїхав до Києва, де став одним із засновників літературної організації «Ланка», згодом перейменованої на «МАРС» — Майстерню революційного слова. У 1927 році разом з Євгеном Плужником уклав словник «Фразеологія ділової мови», працював над сценарієм фільму «Коломба» за романом Проспера Меріме.

 8 грудня 1934 року письменника було заарештовано за сфабрикованим звинуваченням в участі у «терористичній організації» та засуджено до 10 років ув’язнення на Соловецьких островах. У неволі він працював над останнім твором — «Повістю без назви», яку не встиг завершити.

 Вирок «розстріляти» було виконано 3 листопада 1937 року в урочищі Сандармох. Зберіглося 25 листів до дружини Катерини Червінської, у яких Підмогильний писав про переклади, творчі задуми та віру в силу слова.

Ім’я Валер’яна Підмогильного було реабілітовано у 1956 році.

Презентацію виставки провела Людмила ЛЕВАНЮК - провідний бібліотекар

Відвідувачі читальної зали виявили щирий інтерес до постаті письменника, долучилися до обговорення складної історичної епохи та висловили бажання глибше ознайомитися з його творчою спадщиною.

7 ЛЮТОГО - 120 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕГА АНТОНОВА

 

Олег Антонов – ім’я на крилах.

Він мав прихильність до безмоторних апаратів. Завдяки їм, за словами Б. Є. Патона, й «став великим конструктором великої авіації». Він будував планери і дельтаплани майже до кінця свого життя. Однак головною його справою стали літаки.

Антонов не боявся оточувати себе сильними людьми, і тому його конструкторське бюро лишилося жити і після смерті свого творця.

Сподіватимемося, що і для наступних поколінь ім’я «Антонов» буде асоціюватися з українськими літаками.

Запрошуємо переглянути відеопроєкт «АНТОНОВ – КРИЛА УКРАЇНИ», присвячений 120-річчю від дня народження Олега Костянтиновича Антонова.