четвер, 25 лютого 2021 р.


День кримського спротиву

26 лютого 2020 року, згідно Указу Президента, в Україні встановлено День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, як щорічної пам’ятної дати. 
Саме 26 лютого 2014 року під стінами Верховної Ради АРК відбулися одночасно дві акції: проукраїнський мітинг, організований Меджлісом кримськотатарського народу (біля 10 тисяч осіб) та проросійський (біля 7 тисяч осіб), який очолила партія «Руська єдність». Між учасниками мітингів сталася сутичка, у результаті якої загинули дві людини. Наступного дня Верховну Раду АРК у м. Сімферополі захопили російські спецпризначенці



Рефат Чубаров 

У зв’язку з цією подією пропонуємо флешбук за книгою Тараса Березовця «Анексія: острів Крим. Хроніка «гібрідної війни)



середа, 24 лютого 2021 р.

«Пелюстки таланту української Лілеї»

25 лютого - 150 років від дня народження Лесі Українки (1871-1913), видатної української поетеси, громадської діячки


«Сумним акордом линуть зими в небесах
Тужливим ехом в'ються в піднебессі. 
Ми оспівати хочем у віршах й піснях 
Життя і творчість поетеси Лесі»


Хвороби виснажували її з дитинства. З раннього віку навчилася вона «крізь сльози сміятись». В одному з листів 1912 року Леся називає своє життя постійною війною з сухотами. За цю «тридцятилітню війну» вона перенесла кілька складних і болючих операцій. Прикута до ліжка, довго перебувала в гіпсі, ходила за допомогою милиць, лікувалася в Криму, Одесі, в Бессарабії і Болгарії; Німеччині та Італії, в Єгипті і Грузії. В її житті була постійна і невблаганна війна тіла і духу.  

Устами своєї героїні Касандри поетеса передрікала свою подальшу долю: «…мені здається, що я маю перед собою якусь велику битву, з якої вийду переможцем або зовсім не вийду. Коли у мене справді є талант, то він не загине, - то не талант, що погибає від туберкульозу чи істерії! Нехай і заважають мені сі лиха, але, зате, хто знає, чи не кують вони мені такої зброї, якої нема в інших, здорових людей…»

З 23 по 26 лютого у читальній залі бібліотеки організована книжкова виставка «Пелюстки таланту української Лілеї», присвячена мужній жінці, поетесі, слова якої дійсно стали міцною зброєю і не могли пробачити здоровим і сильним людям їх пасивності, байдужості до горя інших. Леся Українка була впевнена, що слід сподіватись навіть без надії, що слід щось робити заради кращого майбуття. 

На виставці зібрані книжкові видання з фонду бібліотеки, в яких представлена творчість - її безсмертні вірші про кохання, добро, красу, а також довідкові та літературознавчі матеріали з дослідження біографії поетеси та життєвого шляху. 
Всі, хто знайомиться з виставкою, приймають участь у поетичному вернісажі:
«Довго щирими сими словами до людей промовлятиму я», декламуючи улюблені та відомі поезії Лесі Українки. 
Ніжна, але сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові до людей, Леся Українка – неперевершений поетка боротьби, поетка -патріот. Її твори надихають, додають сил та впевненості

 

 

вівторок, 23 лютого 2021 р.

«Казка в гості завітала» 

24 лютого - 235 років від дня народження Вільгельма Грімма (1786-1859), німецького філолога, збирача і видавця казок

Коли ми беремо до рук тоненькі книжечки з малюнками, такі як «Бременські музиканти», «Хоробрий портняжка», «Пані метелиця», навряд чи замислюємось про те, хто такі брати Грімм? Не всі знають, як їх звати і чи саме брати створили ці казки? Або записали від когось почуте. Але так чи інакше, казки братів Грімм відомі

кожній людині.
В деякому царстві – країні, в графстві Ханау землі Гессен, що у серці Німеччини, жила - була родина міського судді Грімм. Синів у нього було, що пальців на руці та ще маленька сестричка Шарлотта. Старші діти Якоб і Вільгельм були нерозлийвода. Любили послухати казки і історії, які переповідали їм матуся, служниці або гості. 
Коли Якобу виповнилось шість років, родина переїхала на батьківщину батька до тихого Тайнау. У старому будинку, де оселилися Грімм, за розповідями дорослих, по ночах блукав таємничий привід. Діти мали щасливе дитинство. 
Казка дитинства закінчилась, коли помер батько. І одинадцятирічний Якоб став головою родини. Тітка допомогла хлопцям отримати блискучу освіту. Перед двома серйозними юнаками із провінції розкрився весь світ: Париж, Відень, Берлін. Вони закінчили ліцей за чотири роки замість семи і почали вивчати юриспруденцію. 
Але професія за сімейною традицією все менше і менше приваблювала братів. Вони подовгу просиджували в бібліотеці, перечитуючи старовинні поеми і перекази, вивчали мови. Але найулюбленішою справою був збір і переказ казок. Працювали вони завжди разом і свої роботи підписували «Казки братів Грімм». 
«Дитячі і родинні казки» - перший том був подарунком до Різдва 1812 року. Згодом, було ще декілька томів. Але самі вони їх не створювали, а тільки обробляли те, що записували, відвідуючи села і невеличкі містечка.


Десять років збирали свої казки брати, їхні твори перекладено приблизно на сто мов світу. За мотивами казок створені мультфільми і дитячі фільми, вистави у театрах. 
Наші маленькі читачі майже всі читають казки братів Грімм. Тому, ми пропонуємо вікі - цитатник за творами казкарів:

1. Одного разу літнім ранком сидів чоловік біля вікна на своєму столі для шиття. Йому було весело і він шив зі всіх сил; 

2. Вдова мала дві доньки: одна була красивою і працьовитою, інша – потворна і ледача; 
3. Був у одного господаря осел і багато років поспіль тягав він невтомно мішки до млина. Але на старість став непридатним до роботи;

4. Жила – була маленька дівчинка. Хто не подивиться на неї – всім вона подобалась. Але найбільш її любила бабуся. І одного разу подарувала їй…;

5. Жив собі селянин – бідняк. Вечорами сидів біля печі і розгрібав жар. А дружина за прядкою. Одного разу каже він дружині: шкода, що ми не маємо дітей і на відміну від інших осель, де радісно й галасливо, у нас така тиша…; 
6. Моєю нареченою буде тільки та, кому підійде ця туфелька; 
7. Горщик, вари! – І звариться в нім смачна, солодка каша…


Крім цього радимо вам прочитати: «Семеро храбреців», «Біляночка і розочка», «Ледача пряля», «Гензель і Гретель», «Розумна Ельза», «Білосніжка і сім гномів» та інші.


Також з 23 по 26 лютого пропонуємо вам Калейдоскоп за казками братів Грімм «Казка в гості завітала»,



де ви будете мати змогу зазирнути в цікавий і добрий світ казкових пригод, адже казки цих німецьких письменників давно увійшли до скарбниці світової дитячої літератури і варті уваги!

пʼятниця, 19 лютого 2021 р.

«До мови доторкнися серцем» Як довго ждали ми своєї волі слова. І ось воно співа, бринить.




Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить
Олександр Олесь 

Досить молоде свято – Міжнародний день рідної мови запроваджено 21 лютого Генеральною конференцією ЮНЕСКО у Парижі 1999 року. 
Історія свята має трагічний початок: 21 лютого 1952 року у Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді, цей день у Бангладеші став днем полеглих за рідну мову.
У світі налічується до шести тисяч розмовних мов, близько половині з них загрожує зникнення.


Тому дуже важливим є захист мовної й культурної багатоманітності, адже мова – це історія будь - якого народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний еволюційний процес, що виділяє даний етнос серед інших.
Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначають і в Україні – українська мова є рідною майже для 50 – ти мільйонів людей. 
Згідно зі Статтею 10 Коституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». 
Олесь Гончар зазначав: «Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і уявна діяльність народу». 
Бібліотека ніколи не стоїть осторонь і завжди підтримує політику держави щодо пропагування рідної мови.

З 19 по 24 лютого для користувачів бібліотеки пропонуємо ознайомитись з панорамною книжковою виставкою «До мови доторкнися серцем», присвяченій Міжнародному дню рідної мови.
Виставка поділяється за розділами:

1.«Перлини поміж людей» - підібрана література, яка висвітлює історію і розвиток української мови та розкриває красу народного слова, що передавалося із вуст у вуста. Це прислів’я та приказки, балади та пісні, бувальщини та легенди; 

2. «В океані рідного народу. Відкривай духовні острови» - звертаємо увагу на твори Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Василя Симоненка, Ліни Костенко, які багато зробили для розвитку літератури і зуміли показати істинну красу, силу і велич українського слова;


3. «Слово – гранований діамант мудрості» - книжкові видання стануть у нагоді для тих, хто цікавиться, вивчає, вдосконалює мову як інструмент спілкування;

4. «Мовне розмаїття України» - до уваги читачів -довідкова література: словники народів національних меншин нашої країни: поляків, білорусів, росіян, кримських татар, греків, німців тощо. Адже Україна – багатонаціональна і кожна етнічна група збагачує її культуру різноманітністю і особливим національним колоритом.
Тож, шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!


четвер, 18 лютого 2021 р.

«Небесна сотня білих журавлів»


«Небесна сотня білих журавлів» 
20 лютого - День Героїв Небесної Сотні


20 лютого 2014 року закарбовано на скрижалях української історії як день мужності і звитяги громадян України в боротьбі за незалежність і територіальну цілісність нашої держави. 
Саме на цей день припадає пік свавілля – розстріли Героїв Небесної Сотні у центрі Києва; у середмісті столиці загинули та отримали смертельні поранення 48 осіб. 
Згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”, цього дня країна вшановує пам’ять співвітчизників, завдяки яким змінено наше життя в бік демократії та свободи. 
На жаль, заради цих цінностей «Небесна сотня» у вирій полетіла…


Перебіг подій, історичні свідчення, хроніка тих важких днів закарбована у книжкових матеріалах, представлених на виставці «Небесна сотня білих журавлів», організованій у читальній залі бібліотеки з 18 по 25 лютого .
Нашим читачам рекомендуємо ознайомитись з виданнями, наявними у фондах ЦБС Голосіївського району:

Виноградов О. Слово майдана: публицист. исслед. – Киев: Издатель Корбуш, 2014.- 528 с. 
2014. Хроника года. Блоги. Колонки. Дневники.- Харьков: «Фолио», 2015.- 431с. 
Євромайдан.- Київ: «Основа», 2014.- 302с. 
Кошкіна С. Майдан/А. Курков.- Харьков: Фоліо, 2015.-221с. 
Майдан. Революція духу.- Київ-2013-2014.За ред.Л. Фінберга.- Київ, 2015 
Матіос М. Приватний щоденник.- Львів: ЛА «Піраміда», 2015.-356с. 
Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах.- Київ»Фенікс», 2016.- 304с. 
Небесна сотня/К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова та ін.; упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко.- Харків: «Фоліо», 2015.- 206с. 
Небесна сотня/Е. Трибушина та І. Соломко.- Київ: «Фоліо», 2014.- 208с. 
Семенченко Н. В. Революция/Наталья Семенченко.- Киев: Саммит – Книга, 2015.- 240 с. 
Трайлакало О. Майдан. Погляд зсередини/Автор – упорядникО. Трайдакало.- Київ: Сервіс «Book Eхpress»; видавець Мельник М. Ю., 2018.- 320с. 
Хроники Революции. Книга вторая.- Киев: Саммит – Книга, 2015.- 240с. 
Гойденко О. Герої не вмирають – 20 лютого- День героїв Небесної сотні/О. Гойденко//Порадниця.- №7.- С.1-2 
Костін Ю. Їх імена вкарбовані у вічність:20 лютого – День героїв Небесної сотні/Ю. Костін// Вечірній Київ.- 2017.- 16 лютого.- С.9 
Стражний О. Майдан.- Київ, 2016.- С.182 -186

Євромайдан вкотре підтвердив: у найкритичніші та найважливіші періоди нашої історії знайдуться герої, ладні пожертвувати власним життям заради світлого майбутнього України

понеділок, 15 лютого 2021 р.



«Маобітський зошит» Муси Джаліля» 

15 лютого - 115 років від дня народження Муси Джаліля (1906-1944), татарського поета, журналіста, військового кореспондента 

                                                          

Вони з дітьми погнали матерів 
І яму рити змусили, а самі 
Вони стояли, купка дикунів, 
І хрипкими сміялись голосами

Муса Джаліль

Поет народився в Оренбурзькій області в татарській родині. Закінчив медресе (мусульманський навчальний заклад) «Хусаінія» в Оренбурзі; освіту продовжив в МГУ, де навчався на літературному відділенні. Після закінчення ВУЗу працював редактором журналів для дітей. Друкуватися Джаліль почав у 1919 році, а першу його збірку опублікували в 1925 році («Ми йдемо»).Через десять років було видано ще дві збірки поета. 
Ще Муса Джаліль відомий як перекладач творів Шевченка. 
У роки Другої Світової війни Муса Джаліль став військовим кореспондентом. У 1943 році був написаний вірш «Варворство» - поетичний документ злочинів нацистів. Після тяжкого поранення попав до полону. Щоб відвести від себе підозру і допомогти підпільній групі, вступив до німецького легіону, який існував з метою заохочення націоналізму корінних народів окупованих територій. 
Після викриття перебував у концтаборі Шпандау і страчений.

У Радянському Союзі деякий час вважався поплічником фашистів. Згодом, справу поета було переглянута. 
Шануючи пам’ять героїв Другої Світової війни, наша бібліотека підготувала з 12 по 16 лютого до ювілею письменника виставку – персоналію «Маобітський зошит» Муси Джаліля». 
До цієї збірки увійшли вірші із двох блокнотів, написані перед загибеллю, що є своєрідним свідоцтвом і заповітом усьому людству.

«Вже скільки років проминуло, а біль у серці б’є і б’є…» 

15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

 

«Пройшли роки, війну ж ту не забути,
Бо кожен воїн, що вернувсь живим,
Згадає тих, кого не повернути,
Бо й вірний друг там згинув молодим» 

Війна – це не тільки бої, героїзм і подвиг. Це важкі нелюдські випробування, страждання, це смерть багатьох людей. 
Щорічно, 15 лютого, в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, що офіційно встановлений Указом Президента у 2004 році. Ця пам’ятна дата приурочена до виведення військ з Афганістану у 1989 році.

З метою популяризації прикладів патріотизму та обізнаності користувачів, особливо підростаючого покоління, про події того часу, в бібліотеці з 12 по 16 лютого організовано довідковий стіл «Вже скільки років проминуло, а біль у серці б’є і б’є…», присвячений українським воїнам, що брали участь у різних збройних конфліктах на території інших країн.


Звертаємо вашу увагу на книги:

Головна редакційна колегія. Загиблі на чужині: Книга Пам’яті України про громадян, які загинули у воєнних конфліктах за рубежем.- Київ: Пошуково – видавниче агентство «Книга Пам’яті України», 2003.- 624 с.

«Загиблі на чужині» - перша книга історико – меморіального серійного видання, в якій йдеться про звитяжно – трагедійну епопею, довжиною в 60 років: починаючи від збройного зіткнення на Китайсько - Східній залізниці (1929р.), до 1990 року.
Документальне дослідження закарбувало прізвища українських громадян, які віддали свої життя, відстоюючи інтереси СРСР, підтримуючи владні структури цих держав 

Афганистан болит в моей душе: Воспоминания, дневники советских воинов/Лит. запись П. Ткаченко; Предисл. Ю. Теплова.- Москва: Молодая гвардия, 1990.- 254с. 

Через горнило радянсько – афганської війни пройшло більше 160 тисяч українців – близько 25% від загального числа військовослужбовців. Із них понад 3 тисячі загинули; десятки вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили до полону. Із 72 осіб, удостоєних звання Героя Радянського Союзу – 11 осіб- українці. 
До книги увійшли спогади, щоденники воїнів – інтернаціоналістів – солдатів, офіцерів; живих і загиблих…

 

Алексиевич С. Цинковые мальчики: Документальные повести.- Москва: Известия, 1991.- 432с.

 

«Цинковые мальчики» - створено на документальних фактах, розповідях очевидців та учасників майже десятилітньої афганської війни. Автор пропонує пройти шлях разом з ними- загиблими, тими, хто отримав важкі поранення або пропав без вести. 
За написання цієї книги, Світлана Алєксієвич отримала Нобелівську премію

 Для тих, хто цікавиться цією тематикою, бібліотека пропонує: 

книги, наявні у нашому фонді, створення рекомендаційних списків літератури, виконання складних тематичних довідок, замовлення літератури по ВСО з фондів ЦБС та перелік інтернет адрес

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D 
https://sites.google.com/site/vilshlib/Home/scenariie/-vze-skilki-rokiv-prominulo-a-bil-u-serci-b-e-i-b-ehttps://www.en.gov.ua/aktualyno/nformacyn-materali-do-dnya-vshanuvannya-uchasnikv-boyovih-dy-na-teritor-nshih-derghavhttps://krasyliv-rda.gov.ua/15- 

четвер, 11 лютого 2021 р.




Володарку чистого сопрано, «білого янгола» - «Надію голосу неземного», пам’ятають, як неперевершену співачку і як мужню людину, що вміла боротися за життя, бо любила цей світ.
Анна Герман - польська співачка,- за походженням нащадок німецько – голландських переселенців. 
Об’їздила майже весь світ. Виступала у Польщі, Італії, Німеччині, США, Франції, Австралії, але особливо любили її у Радянському Союзі; неодноразово гастролювала в Україні - у 70 –х роках давала концерти в Одесі, Донецьку, Києві, Львові – де виконала, навіть, дві пісні українською мовою. 
Анна Герман - лауреат фестивалів у Монте – Карло, Вісбадені, Братиславі, Сан – Ремо, Неаполі, В’яреджо, Каннах, Остенде, Сопоті, Ополі, Колобжегу, Зеленій Гурі. 
Пропонуємо користувачам бібліотеки, відвідувачам блогу відеоподкаст «Таємниця білого янгола», присвячений Анні Герман



середа, 10 лютого 2021 р.

«Письменники Прикарпаття: Лесь Мартович»

12 лютого - 150 років від дня народження Леся Мартовича (1871-1916), українського письменника, громадського діяча, доктора права 
Олекса Мартович народився в селі Торговиця Городенківського повіту на Станіславщині (нині Городенківський район Івано – Франківської області) у родині сільського писаря, який мав 15 моргів поля, гарну хату, пасіку і сад. 
У 1892 році Лесь закінчив Коломийську гімназію, а через 17 років (1909), юридичний факультет Чернівецького університету. 
Займався громадськими справами: був членом нелегального гуртка; збирав і вивчав фольклорні матеріали; видавав свою літографовану газету «Збірка»; засновував по селах читальні тощо. У той же час він був редактором львівської газети «Хлібороб» (1893), а в 1897—1898 роках став редактором «Громадського голосу», який до того редагував Іван Франко. 

З 11 по 15 лютого у читальній залі демонструватиметься виставка – персоналія «Письменники Прикарпаття: Лесь Мартович». 
Загалом, до творчого доробку Леся Мартовича належить 27 оповідань; новели з селянського життя, написані покутською говіркою.


Перше оповідання «Не- читальник» написане в 1889 році.
Пропонуємо з книжкового фонду бібліотеки твори Леся Мартовича:

Мартович Л. Твори.- Київ: «Дніпро»,1976.-425
У цій збірці зверніть увагу на оповідання «Мужицька смерть» - його герої – селяни з найвіддаленіших сіл Західної України, що потерпають від класової нерівності, корені якої - у глибоко соціально – економічних процесах того часу

Мартович Л. Забобон: Повість.-Київ: «Дніпро», 1971

У повісті «Забобон» образи селян, яких дуже любить автор, передано у поєднанні трагічного з комічним; з гумором, що вдало переходить у гостру сатиру

Мартович Л. Вибрані твори/Упоряд. В. М. Лесина.- Ужгород: Карпати, 1989.- 212с. 
Це видання заслуговує на особливу увагу учнів середньої школи бо в ньому міститься багато оповідань, що входять до шкільної програми. 
Але, не програмою єдиною. Ми розраховуємо на те, що перегорнувши сторінки класика, діти поповнять свій лексичний запас суто українськими словами і виразами, які так влучно використовував автор у своїх творах

четвер, 4 лютого 2021 р.

 Життя непересічної людини 

По- справжньому захоплює невичерпний творчий потенціал, різноплановість інтересів, прагнення краси відомого авіаконструктора - Олега Антонова, що присвятив своє життя авіабудуванню: створив 22 типи літаків, 52 види планерів; заснував оригінальну школу конструювання літальних апаратів сучасності. Крім того, він був усебічно обдарованою людиною.

Відеопрезентацію «Олег Антонов – людина неба» присвячуємо 115 – річчю від дня народження видатного українського авіаконструктора, доктора технічних наук, професора! 
Шановні користувачі бібліотеки і відвідувачі блогу, ми сподіваємось, що після перегляду запропонованого матеріалу, у вас виникне бажання більш детально ознайомитись зі зразками вітчизняного авіабудування, зокрема, летальними апаратами, сконструйованими конструктором Антоновим. 
Це ви можете зробити, відвідавши унікальний музей авіації, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Медова, 1


четвер, 28 січня 2021 р.

27січня - 265 років від дня народження Вольфганга Амадея Моцарта (1756-1791), австрійського композитора. 
Відеоролик «Моцарт – маестро на віки» присвячений цікавим фактам життя та творчості найвеличнішого генія всіх віків і народів.

Вічне сонячне світло у музиці, ім'я тобі –«Моцарт»,- вигукнув Антон Григорович Рубінштейн (російський композитор, піаніст, диригент) у книзі «Музика та її представники». 
І, дійсно, майже неможливо знайти в історії музики генія, світло якого можна порівняти з Моцартом! На відміну від інших композиторів ХVІІІ століття, він не тільки працював у всіх музичних формах свого часу, але й досяг в цих напрямах великого успіху. Багато творів композитора вважаються шедеврами симфонічної, концертної, камерної, оперної та хорової музики. Вольфганг Амадей залишається самим молодим членом Болонської філармонічної академії (1770) за всю її історію; самим юним кавалером ордену Золотої шпори(1770). 
Ним написано до 600 творів. Разом з Гайдном та Бетховеном, Моцарт належить до найбільш визначних представників Віденської класичної школи

 Відеоролик «Моцарт - маестро на віки» підготувала завідувач відділу обслуговування бібліотеки ім. М. Т. Рильського Олена Покровка

 

При створенні відеоролику використані книжкові, електронні джерела:

         500 знаменитых людей планеты/Худож.- оформитель Л. Д. Киркач – Осипова.- Харьков: Фолио, 2005.- 991с.

         100 великих композиторов/Автор – сост. Д. К. Самин.- Москва: Вече, 2007.- 432с.

         Я познаю мир. Великие композиторы: энцикл./Т. Ю. Кравченко; худож. М. Ю. Матросов, О. А. Васильев.- Москва: АСТ: Астрель, 2008.- 397с.

 http://moyaosvita.com.ua/cikavi-faktu/17-cikavix-faktiv-pro-mocarta/.

https://chto-takoe-lyubov.net/stixi-o-moczarte/

https://poezia.org/ua/id/36090/

 http://www.ji.lviv.ua/n86texts/nevidomyj-v-a-mozart.htmhttps://www.google.c

 Вірші  подано мовою оригіналу за відсутності перекладу українською мовою

https://mp3legenda.com/search/40-simfoniya-mocarta

 

середа, 27 січня 2021 р.

« Тих, що боролись при станції Крути, вовік не забути…»


29 січня - День пам’яті Героїв Крут

 

Вмерли в Новім Заповіті 
З славою святих,- 
На Аскольдовій Могилі 
Поховали їх
Павло Тичина
Сто три роки віддаляє нас від подій 29 січня 1918 роки, коли біля залізничної станції Крути, поблизу села Пам’ятне, за 130 км на північ від Києва відбувся легендарний бій загону київських курсантів і козаків «Вільного козацтва» з підрозділом Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова. Хоча сили були нерівними – 400 курсантів проти 4000 - тисячної армії, оборонці української державності отримали військову перемогу- наступ ворога було зупинено і організовано відступ, при якому вдалося зруйнувати колії та мости. Чотириденна зупинка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір. 
Після п'ятигодинного бою 27 юнаків потрапили до більшовицького полону, де їх стратили. Загалом, в ім’я ідеї та Батьківщини, загинуло біля 300 осіб.


Ми пам’ятаємо – до Українського Студентського січового куреня входили студенти Українського Національного Київського університету ім. святого Володимира, Академії ім. святих Кирила і Мефодія та гімназисти;
Григарій Піпський
наймолодший з них – чотирнадцятирічний Григорій Піпський зі Старосамбірщині перед розстрілом першим почав співати «Ще не вмерла 
Україна».
Після жорстокого бою під Крутами червона армія заволоділа Дарницею. Муравйов наказав відкрити по Києву вогонь з важких гармат, що перетворило життя киян на пекло.Після пошуків, організованих студентом Королем, загиблих під Крутами, їх тіла, які вдалося знайти, привезли до Києва 17 березня 1918 року: із 28 загиблих, розпізнали лише 18 осіб. Українська Народна Республіка прощалась зі своїми першими Героями, що по-лицарські поклали життя за незалежність Батьківщини.



Поховали Крутянців на дніпровському березі, неподалік могили першого українського князя Аскольда. Болем , тугою, гордістю озивалися в серцях тисяч присутніх слова голови Центральної Ради Михайла Грушевського “Стримайте ваші сльози! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни і Вітчизна збереже про них пам’ять».
Крути – це проміння печалі кожного з нас. Загинули молоді люди, які б могли зробити щось корисне и значуще для України. Але, вони як нове покоління свого часу, вибрали «не тягар непевності, а смолоскип палаючої свободи» і, тим самим, виявилися свідомішими за своїх ровесників та мудрішими за деяких можновладців того періоду.

Шановні наші користувачі, вивчаючи українську історію, не забувайте про своїх національних героїв, серед яких «Ті, що боролись при станції Крути…»


Для детальнішого ознайомлення з подіями «Бою під Крутами», рекомендуємо друковані та електронні матеріали з фонду бібліотеки ім. Т. М. Рильського та ЦБС Голосіївського району:

 Потяги, проходячи повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно сигналять…Немов будять, приспану й присипану порохом забуття за часів СРСР, нашу пам’ять про тих, хто поклав голову на цих полях, захищаючи незалежність молодої Української держави. Передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики…       


Малий словник історії України/В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін.- Київ: Либідь, 1997.- 464с. 
Крути: за ширмою історії (бій, який відбувся 100років тому, став важливим виховним мотивомдля всіх тих, що боролися за українську державність//Пенсійний кур’єр.- 20187.- 26 січня.- С.2 
Крути. Уривок зі споменів: Історія України: особистісний вимір//Наука і суспільство.- 2019.-№1- 2.-с. 28 -34 
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції 1917 – 1921рр.-Дніпропетровськ:Січ,2001.- 415с. 
Рубльов О. Українські визвольні змагання, 1917 -1921рр/О. Рубльов та О. Рест.- Київ, 1999 
Сорока Ю.В. Бій під Крутами/Ю. В. Сорока.-Київ: Золоті Ворота, 2013.- 120с. 
Яворський І. Їхній перший бій. Останній бій(Крути0//Урядовий кур’єр.- 2018.- 27 січня.- с.3 
https://uk.wikipedia.org/wiki/ 

 При написанні статті використано книжкові, періодичні видання 

Малий словник історії України/В. Смолій, С. Кульчицький, О. Майборода та ін.- Київ: Либідь, 1997.- 464с. 
Сорока Ю.В. Бій під Крутами/Ю. В. Сорока.-Київ: Золоті Ворота, 2013.- 120с. 
Бій під Крутами не завершення: в Україні зняли історичний екшн, який спонукатиме суспільство засвоїти помилки минулого і не повторювати їх//Урядовий кур’єр.- 2018.- 27 січня.- с.1 
Україна: незалежність здобута і втрачена: до 100 – річчя подій української революції 1917 -1921рр.:рекомендаційний список літератур Укладач О. Афійчук – Нікітіна; від. за випуск Л. Кобилко .- Київ: ЦРБ ім. М. О. Некрасова, 2017